Курсовая работа (т): Гребля із ґрунтових матеріалів з баштовим водоскидом

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

пр - висота частини відсіку ґрунту, що знаходиться в стані природної вологості, м,

- частини висот відсіку, які насичені водою, м,

ρпр - щільність ґрунту тіла греблі природної вологості 1, 78 т/м3,

- щільність ґрунтів відсіків, насичених водою, значення яких визначається за залежністю

, т/м3,

ρs - щільність твердих часток ґрунту, т/м3,

ρw - густина води, т/м3,

е - коефіцієнт пористості: (е = п/(1-п)),

п - пористість ґрунту.

Таблиця 4.3. Характеристики ґрунтів

Ґрунт

е

ρнас

ρнас / ρпр

Cередні піски

0, 51

1, 07

0, 56

Cередні піски

0, 62

1, 03

0, 54

Cередні піски

0, 50

1, 10

0, 59

Суглинок

0, 53

1, 12


В межах тіла обвалення АВСДА на частину насипу діє гідродинамічна сила Ф, кН, значення якої знаходиться за залежністю

Ф=ρg·А1 ·і1=1·9, 81·92·0, 36=324, 90 кН,

де А1 - площа масиву обвалення, м2, (А = 92 м2).

і - середній градієнт площі А (похил кривої депресії)

i=Δh1 / Δl=6, 6/18, 6=0, 36.

Значення сили Ф =324, 90 кН, прикладена вона в центрі тяжіння площі А і направлена паралельно середньому похилу. Віддаль по нормалі до напрямку дії сили Ф від центру ковзання - це плече сили, яке дорівнює r =19, 2 м.

Коефіцієнт стійкості знаходиться за залежністю [1, c.35]


Для розрахунків необхідно скористатися таблицею, в якій сума значень hпвcosαtgφ складає Σ2, а сума значень hпвsinα відповідає Σ1, сума значень Σcl-Σ3 і формула буде мати вигляд


Підставивши значення одержимо

Отримане значення kc = 1, 12 більше нормативного kн = 1, 05 (для споруд IV класу надійності), умова виконується, стійкість низового укосу забезпечено.

Таблиця 4.4. Таблиця для розрахунків сил, діючих на масив обвалення

№ відсіку

sin α

cos α

hnp

h'

h''

h'''

h''''

hnв

hnв·sin α

hnв·cos α

φ º

tg φ º

hnв·cos α tg φ º

C

l

Cl

1

2

3

4

5

6

7


8

9

10

11

12

13

14

15

16

9

0, 90

0, 436

1, 40





1, 40

1, 26

0, 6104

32

0, 625

0, 381




8

0, 80

0, 600

6, 00





6, 00

4, 8

3, 60

32

0, 625

2, 25




7

0, 70

0, 714

6, 62

2, 00




7, 74

5, 418

5, 5264

23

0, 424

2, 343




6

0, 60

0, 800

6, 00

3, 82




8, 14

4, 884

6, 512

23

0, 424

2, 761




5

0, 50

0, 866

5, 26

3, 80




8, 16

4, 08

7, 0666

25

0, 466

3, 293




4

0, 40

0, 917

4, 64

3, 40

1, 40



7, 94

3, 176

7, 281

25

0, 466

2, 393




3

0, 30

0, 954

3, 62

3, 00

2, 6

0, 8


8, 00

2, 40

7, 632

23

0, 424

3, 246




2

0, 20

0, 980

2, 22

2, 62

2, 6

0, 8

0, 6

7, 55

1, 51

7, 399

21

0, 384

2, 841

15

14, 60

219

1

0, 10

0, 995

2, 46

2, 22

2, 6

0, 8

1, 00

6, 32

0, 632

6, 2884

21

0, 384

2, 415




0

0, 00

1, 000

1, 06

2, 00

2, 6

0, 8

1, 00

6, 45

0, 000

6, 45

21

0, 384

2, 477




-1

-0, 10

0, 995

0, 64

2, 00

2, 6

0, 8

0, 9

4, 95

-0, 495

4, 9252

21

0, 384

1, 891




-2

-0, 20

0, 980


2, 00

2, 6

0, 8

0, 6

4, 23

-0, 846

4, 1454

21

0, 384

1, 592




-3

-0, 30

0, 931



2, 6

0, 8


1, 88

-0, 564

1, 7503

23

0, 424

0, 742




-4

-0, 40

0, 957



2, 6

0, 8


1, 92

-0, 768

1, 837

23

0, 424

0, 779













25, 48




30, 40



219



5. Водоскидна споруда


Для скидання поверхневих витрат із водосховища влаштовуємо баштовий водоскид автоматичної дії. Спорожнення водосховища передбачається через донний водовипуск в башті, забір води може бути здійснений за допомогою труб, розташованих вище РМО на 0, 5 м. Місце розташування вибираємо за наступних умов: розташовуємо на корінній основі; відмітка дна водовипускної і водопропускної труб споруди повинна забезпечувати можливість повного спорожнення водосховища; траса водоскиду повинна бути прямолінійною в плані. Споруду розташовуємо в пониженій частині водосховища в тілі земляної греблі.

5.1 Гідравлічний розрахунок водоскиду

При гідравлічному розрахунку водоскиду необхідно визначити довжину водозливного фронту (периметр) башти, поперечні розміри або діаметр водопровідних труб, розміри водобійного колодязя (глибину dк і довжину lк ), довжину рисберми lрис, розміри відвідного каналу.

5.1.1 Башта водоскиду

Пропускна спроможність башти визначається за залежністю [1, c.39]


де Qmax - розрахункова витрата, м3/с: Qmax = 26, 3 м3/с.

т - коефіцієнт витрати (0, 38…0, 40): т = 0, 40.- довжина водозливного фронту, м,

Нф - висота шару форсування над гребенем башти, м, яка вибрана в розділі 4.3, Нф = 0, 65 м.

Після визначення довжини водозливного фронту l приймається форма окреслення башти в плані і визначаються основні розміри вибраної форми.

З формули для Qmax маємо:

м.

Приймаємо прямокутну форму окреслення башти зі сторонами:

.

Остаточно приймаємо а=5 м; b=9, 135 м

.1.2 Водовідвідна труба

Визначаємо рівень води в башті:

¯РВбаш = ¯НПР - 0, 3 = 156, 075 − 0, 3 =155, 775м

Значення перепаду в башті:mp = ¯РВбаш - ¯РНБ = 155, 775 -148, 1 = 7, 67 м

Площа поперечного перерізу відвідних труб:

, м2

де m - коефіцієнт витрати (m = 0, 6)

Оскільки діаметр труби не може перевищувати глибину води в нижньому б’єфі Н2 = 1, 2 м, а площа поперечного перерізу має бути не менше м, то приймаємо 4 труби діаметром D=1200 мм. Відстань між трубами - 0, 3 м.

5.1.3 Водобійний колодязь

Колодязь проектуємо у вигляді розтрубу, який розширюється у плані від ширини вихідного фронту труб (bтр) до ширини відвідного каналу. Рисберму розташовуємо на початку відвідного каналу і виконуємо з розширенням. Центральний кут розширення потоку q становить 200.

Глибину води на виході труби h1 (перша спряжена глибина) визначаємо (для круглих труб, як в нашому випадку) за залежністю:

, м

1 = 1, 06 м

Ширина вихідного фронту труб:

, м

де d - діаметр або внутрішня ширина труби, м,

п - кількість труб,- віддаль між окремими трубами, м,

Δt - товщина стінки труби (Δt приймається 0, 1…0, 15 м).

м

Визначаємо радіус r1 який відповідає спряженій глибині:

м

Кут розширення в радіанах: q = 0, 42

Знаходимо критичну глибину:

м

a - значення кількості руху (a » 1, 05)

Число Фруда в початковому перетині:= (hкр/h1)3, (5.9)= 1, 12

Визначаємо довжину стрибка:

 м

де значення f визначаємо за залежністю:

,

=1, 03

Довжина водобійного колодязя lк = 0, 9×lстр= 0, 9×1, 09 = 0, 98 м

Приймаємо lк= 0, 98 м

Радіус, який відповідає другій спряженій глибині:

2 = r1 + lстр, м

2 = 18, 07 м

Значення другої спряженої величини h2 визначаємо графоаналітичним методом по залежності:


Рахуємо ліву частину рівняння:


Права частина (ПЧ) рівняння:


Задаємо різні значення h2 для ПЧ рівняння (при b=0, 9):

h2

1, 1

1, 2

1, 3

1, 4

ПЧ

59, 90

62, 64

63, 73

66, 02


Значення h2 = 1, 35 м

Визначаємо глибину водобійного колодязя:

к = 1, 15×(h2 - hкан)=1, 15×(1, 35-1, 2)=0, 17 м

Приймаємо dк = 0, 5 м.

Довжина рисберми:рис » 2×lк = 2×0, 98 = 1, 96 м. Приймаємо lрис=2, 0 м

5.1.4 Відвідний канал

Відвідний канал спрягає кінцеву частину споруди і відвідне русло річки. Глибина відвідного каналу буде дорівнювати глибині води нижнього б'єфа:кан = hнб = 1, 8 м.

Знаходимо ширину каналу по дну:

 м

де m - коефіцієнт закладання укосів каналудоп - допустима швидкість руху води в каналі, м/с

В залежності від грунту (в основі - супісок) m = 2; vдоп =1, 9м/скан = 9, 2 м

Список використаної літератури


1.      Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Гребля із ґрунтових матеріалів з баштовим водоскидом" для студентів спеціальності: 7.092603 «Гідромеліорація», 7.070801 «Екологія і охорона навколишнього середовища», 7.092600 «гідротехнічне будівництво». В.М.Бондар, Т.І.Зима, Л.А.Шинкарук, Рівне: НУВГП, 2006. С.42.

.        Волков И.М., Кононенко П.Ф., Федичкин И.К. Гидротехнические сооружения. М.: Колос, 1968.

.        Замарин Е.А., Фандеев В.В. Гидротехнические сооружения. М.: Колос, 1965.

.        Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Гидротехнические сооружения. Проэктирование и расчёт. К.: Вища школа, 1987.

.        Розанов Н.П. и др. Гидротехнические сооружения. М.: Стройиздат, 1978.

.        Чугаев Р.Р. Гидротехнические сооружения. Глухие плотины. М.: Высшая школа, 1975.

.        Справочник по гидравлике под ред. Большакова В.А. К.: Вища школа, 1977.

.        Справочник по гидравлическим расчётам под ред. Киселёва П.Г. М.: Энергия, 1975.

.        Перечень единиц физических величин, подлежащих применению в строительстве. М.: Стройиздат, 1987.

.        Руководство по определению нагрузок и воздествий на гидротехнические сооружения (волновых, ледовых, от судов) П 58-76, Л.: ВНИИГ, Энергия, 1977.

.        Строительные нормы и правила. Определение расчётных гидрологических характеристик. СНиП 2.01.14-83. М.: 1984.

.        Строительные нормы и правила. Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования. СНиП 2.06.01-86. М.: Госстрой СССР, 1989.

.        Строительные нормы и правила. Нагрузки и воздествия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов). СНиП 2.06.04-82. М.: Госстрой СССР, 1989.

.        Строительные нормы и правила. Плотины из грунтовых материалов. СНиП 2.06.05-84. М.: Госстрой СССР, 1985.

.        Строительные нормы и правила. Мелиоративные системы и сооружения. СНиП 2.06.03-86. М.: Стройиздат, 1987.

.        Строительные нормы и правила. Автомобильные дороги. СНиП 2.06.02-85. М.: Стройиздат, 1986.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=898463