Дипломная (вкр): Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи Національного банку України"

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

за спеціальністю 8.03050901 "Облік і аудит"

на тему

"Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці"

Виконав студент 5 курсу, група - МОА-11

Поцелуйко С.Є.

Керівник дипломної роботи Пластун О.Л.

Суми - 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

1.1 Сутність та значення розрахунків з оплати праці в діяльності підприємства

1.2 Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві

1.3 Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

Розділ 2. Організація обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на ТОВ "Індустріал-Трейд"

2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ТОВ "Індустріал-Трейд"

2.2 Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві ТОВ "Індустріал-Трейд"

3.1 Вдосконалення обліку розрахунків з працівниками

3.2 Вдосконалення аудиту розрахунків з оплати праці

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Система управління охороною праці у банку

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці у банку

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ТОВ "Індустріал-Трейд"

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В рамках сучасної політики спрямованої на ефективність функціонування та розвиток суб’єктів господарювання, забезпечення формування відповідних індивідуальних і колективних стимулів, основною формою є оплата праці різних категорій персоналу. Заробітна плата є найважливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Витрати на оплату праці є однією із складових вартості готової продукції. Заробітна плата, як головне джерело доходів населення, є визначальним фактором формування соціальної справедливості в суспільстві, платоспроможності, що у свою чергу, безпосередньо впливає на економічну активність у реальному секторі народногосподарського комплексу країни. За роки незалежності так і не створені умови щодо суттєвого поліпшення рівня життя народу, держава не спромоглася розмір мінімальної заробітної плати довести до рівня прожиткового мінімуму.

Вагомий внесок в розробку теоретико-методологічних аспектів проблем обліку оплати праці зробили такі українські вчені, як А. Батура, Д. Богиня, М. Калина, В. Карпенко, М. Кім, Т. Кір’ян, А. Колот, Г. Куліков, В. Лагутін, В. Липов, Л. Лисогір, В. Нижник, В. Новіков, О. Новікова, Н. Павловська, І. Петрова, М. Семикіна, С. Тютюнникова, М. Шаповал, Л. Шевченко та інші, а також російські дослідники Л. Абалкін, Н. Вишневська, Г. Дублянська, В. Куліков, Д. Львов, Р. Капелюшников, А. Соболевська, Р. Яковлев та інші.

Значна кількість вчених ставила собі за мету організувати облік праці та оплати таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

облік аудит оплата праця

Сьогодні на перший план виходить перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної реформи з метою поетапного підвищення заробітної плати і створення ефективного мотиваційного механізму, який ґрунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій. Все це і обумовлює актуальність даної теми.

Отже, практична значимість оплати праці, недостатній рівень дослідження теоретичних та прикладних питань, що стосуються заробітної плати обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних аспектів обліку розрахунків з оплати праці, аналізу організації обліку і порядку здійснення контролю за операціями з оплати праці на практиці, розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення підвищення ефективності організації обліку і аудиту розрахунків з персоналом.

Дослідження проводилось на базі ТОВ "Індустріал-Трейд".

Реалізація вищезазначеної мети зумовила необхідність постановки та вирішення таких завдань:

дослідити поняття, сутність та види оплати праці в Україні;

розглянути особливості обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві;

дослідити організацію аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з персоналом;

виявити проблемні ділянки організації обліку та аудиту розрахунків з оплати праці та запропонувати шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження є процес обліку розрахунків з оплати праці та контролю за їх здійсненням.

Предметом дослідження є організація обліку та аудиту здійснення підприємством розрахунків з персоналом.

У процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: структурно - логічний аналіз (при побудові логіки та структури дипломної роботи); метод економічного аналізу (при оцінці динаміки та структури операцій з оплати праці); метод групувань (при дослідженні питання класифікації систем та форм оплати праці); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння - при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

В якості методологічної основи дослідження використовувалися теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених з питань обліку та аудиту оплати праці, закони України та інші нормативно-правові акти. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні матеріалів законодавчої бази України, даних періодичних видань, електронних ресурсів.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві

1.1 Сутність та значення розрахунків з оплати праці в діяльності підприємства

Оплата праці є однією з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона з одного боку є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників з метою досягнення цілей підприємства. Саме тому питання організації оплати праці і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, адже вони включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Основні положення з оплати праці сформульовано в Кодексі законів про працю України (далі КЗпП).

Питання державного і договірного регулювання оплати праці визначається КЗпП, Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначимо є існують певні неточності у визначенні сутності та складу таких понять як "заробітна плата" і "оплата праці". Зокрема, згідно Інструкції № 5, відповідно до вимог якої перелік виплат, що належать до фонду оплати праці, містить у собі три категорії виплат:

фонд основної заробітної плати;

фонд додаткової заробітної плати;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

В той же час, відповідно до ст.1 Закону "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У даному визначенні не згадуються інші виплати, крім винагород". за виконану роботу". Але в той же час у ст.2 "Закону про оплату праці" згадується поділ всіх виплат, здійснюваних працівникам, на три категорії за аналогією з Інструкцією № 5. При цьому відповідно до Закону про оплату праці:

основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З наведеного переліку тільки основну заробітну плату можемо віднести до виплат за конкретно виконану роботу.

У підсумку маємо деяку непогодженість у визначеннях і закладеному в них Законом "Про оплату праці" та Інструкцією № 5 змісті. На наш погляд, заробітна плата, тобто зароблена працівником оплата, - це більш широке поняття, ніж оплата за працю. Заробити додатково до оплати безпосередньо за працю можна доплати, заохочення й компенсації, а от визнати оплатою за працю доплати, заохочення та компенсації буде некоректно.

Поняття "заробітна плата" трактується науковцями і практиками по-різному. Зокрема, в Законі Україні "Про оплату праці" терміном "заробітна плата" позначається винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу" .

Класики економічної теорії А. Сміт та Д. Рікардо у своїх наукових дослідженнях пропонують своє визначення поняття "заробітна плата". Так, А. Сміт зазначає, що "заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла "працювати", а Д. Рікардо вважав, що "заробітна плата є грошовим виразом "мінімуму засобів існування" .

Вітчизняні економісти досліджуючи поняття "заробітна плата", також пропонують свої визначення поняття "заробітна плата". Зокрема, С.Ф. Покропивний вважає, що "заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших - елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства" [5].

Ще одне визначення поняття "заробітна плата" запропоноване М.Д. Ведерниковим. З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді .

Проте найбільш повне визначення даного поняття пропонує О.А. Грішнова, яка розглядає поняття "заробітна плата" з кількох позицій: з позицій економічної теорії, з позицій ринкової економіки, з позицій економіки праці, з позицій найманого працівника та з позицій підприємця. Так, з позицій економічної теорії, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. З позицій економіки праці, заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. З позиції найманого працівника, заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили. З позицій підприємця, заробітна плата - це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [3].

Сутність заробітної плати варто розглядати ще і в соціально-правовому (нормативному) і економічному аспектах. У соціально-правовому аспекті сутність заробітної плати характеризується тією роллю, що вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, насамперед, її правом на працю. Економічна сутність заробітної плати в різних літературних джерелах трактується по-різному.

Існують, однак, три основні точки зору на роль заробітної плати в системі економічних відносин. Заробітна плата представляється як перетворена форма ціни робочої сили, як виділювана державою частина національного доходу і як ціна робочої сили.

У країнах з ринковою економікою більшість економістів розглядає заробітну плату як ціну, що виплачується за застосування праці. Відповідно трактується поняття "праця". У широкому розумінні праця - це застосування фізичних і розумових здібностей людей у виробництві товарів і послуг [7].

1.2 Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві

Під організацію заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, що забезпечує взаємозв’язок кількості й якості праці з розмірами заробітної плати. Організація заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці та формами оплати праці.

В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:

ринкового регулювання;

державного регулювання;

колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;

механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (в структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Безпосередньо робота по організації заробітної плати полягає у виборі моделі формування заробітної плати (тарифної чи безтарифної), виборі форм і систем заробітної плати, розробці умов і правил преміювання.

При цьому критерієм економічної ефективності організації заробітної плати повинно бути випереджаюче зростання доходу підприємства порівняно зі зростання фонду заробітної плати.

Організація оплати праці проводиться на основі:

законодавчих та інших нормативних документів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевих, генеральних угод;

трудових договорів.

Згідно зі ст.96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (рис. 1.1).