Материал: МН-4-, реферат

широке залучення в орбіту світової економіки країн молодої куль­тури – Австралія, Чілі, Канада та ін.

За оцінками Кондратьєва, збільшення видобутку золота явилось не причи­ной, а слідством росту підвищувальної хвилі третього великого циклу. Таким чином, у часи підвищувальної хвилі великих економічних циклів вдосконалюються усі економічні показники, створюючи новий рівень економічної рівноваги.

Це він відмічав в своїй доповіді «Великі цикли економічної кон’­юнктури»: «Капіталистичне господарство переживає не тільки хвильооб­разні коливальні процеси. Воно разом з тим безперервно еволюціонує, змінюється. В цьому еволюційному процесі змінюється й самий рі­вень його рівноваги. Інакше кажучи, рівень рівноваги, до якого тягнеться система елементів капіталистичного господарства, являє собою рі­вень пересувної рівноваги, і, відповідно, для кожного даного мо­менту існує свій рівень рівноваги"»

За Кондратьєвим, виникнення великих, середніх та коротких циклів економічної динаміки є внутрішньою закономірністю економі­чної динаміки, іманентно властивій економіці як системі. Причиною існування великих циклів є довгий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва довгого використання та віддачи вкладених інвестицій – фабрики, заводи, порти, канали, тоне­лі, гідроелектростанції, залізничі дороги і т.д. Їхне будівництво та функ­ціонування мають життєвий цикл тривалістю в 50-60 років. Саме ця обставина і породжує появу великих циклів економічної кон’юнктури. Границею цих циклів служать стики вичерпання дієздатності старих капітальних благ та початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, здатних діяти на принципіально новій техніко-технологічній та організаційно-струк­турній основі, створюючи принципіально нові блага довгого використання.

3.Світове значення відкриття Кондратьєва.

Відкриття Кондратьєва сприяло формуванню певного напрямку в сучасній економічній науці, початок якого покладено Д.М. Кейнсом в його книзі, що була видана в 1936 р., «Загальна теорія зайнятості, відсотку та грошей». В розділі «Замітки про економічний цикл» він повторює мислі Н.Д. Кондратьєва: «Під циклічним рухом ми розуміємо такий розвиток економічної системи, наприклад, в бік підйому, при якому сили, що його визивають, накопичуються та посилюють одне одного, але потім посту­пово слабіють, доки у відомий момент не заміщаються силами, які діють і протилежному напрямку» и, що причина циклічності та її найстрашнішої фази – кризи «… знаходиться у певній залежності від строку служби капітального майна довгого використання та від нормальних темпів росту в даний іс­торичний період».

Про цикли Н.Д. Кондратьєва пише відомий французський історик науки Ф. Бродель, який в книзі «Час миру» приділяє велике місце» «кон’юнктурним ритмам», або «циклам Кондратьєва», висказуючи захоплення його розрахунками та приводячи таблиці, діаграми та схеми Кондратьєва про віковий тренд й великі цикли економічної динаміки. Про цикли Кондратьєва на Заході говориться в ряді монографій, статей в журналах.

Хочу зазначити, що 42 лауреати Нобелівської премії з економіки отримали цю високу нагороду за економіко-математичні моде­лі, задачей яких, прямо або косвено, є зглажуваня пиків хвильообразного руху малих, середніх та великих економічних циклів з метою забезпечення ритмічності виробництва в світовій економіці. Так, американський економіст В. Леонтьєв запропонував для боротьби з циклічністю економічної динаміки метод «витрати випуск», або міжгалузевий баланс. Стосовно цього методу, уся господарська діяльність будь-якої країни аналізується на базі конкретних статистичних даних, зважуються диспропорції та дисбаланси і на цій основі, а також на основі «держзаказу» або «заказу» споживачів, складається план-матриця випуску усіх видів матеріальних благ з врахуванням усіх витрат на їх виробництво. Економічний процес стає керованим.

4.Висновки

У країнах Західної Європи, Північної Америки, Японії та Китаї, а нині і на Україні у підручниках з економіки є розділи про «великі цикли Кондратьєва». У світі з довжною увагою приймаються «моделі економічної динаміки капіталістичного господарства», що були розроблені Кондратьєвим в 1934 р.

Спираючись на теорію великих циклів Кондратьєва, окремі економі­сти світу розмишляють про сучасний та майбутній стан економічної динаміки. Ось що, наприклад, пише Ш. Майталь: «Пройшло 60 років після початку третього довгого циклу – Великої депресії 30-х років. Чи знаходимося ми знов напередодні другого нового спаду? Відповідь не зрозуміла. Що, однак, зрозуміло, так це те, що основні продукти світової економіки – автомобілі, компьютери, побутова електроніка – є «перезрілими» про­дуктами. Саме той факт в більшій степени, ніж будь-який інший, впливає на переключення з масового виробництва на масове виробництво на заказ». А цього можна досягти за допомогою «конкуренції на основі співробітництва» – залог досягнення економічної ефективності при дотриманні економічної етики з метою підвищення добробуту кожної людини окремо. Усе це було созвучно ідеям Н.Д. Кондратьєва, що поклав початок теорії великих циклів економічної динаміки.

На заключення відмітимо, що циклічний pозвиток - цо пpояв­лення самої суті pозвитку виробництва, його властивість, спосіб його пpогpесивного руху.

Тим самим, циклічність - свідоцтво життєздатності дано­го економічного стpою, свідоцтво його пpава на існування.

Література

Кондратьев Н.Д.Проблемы экономичуской динамики. – М.:”Экономика”, 1989.

Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т.25, Ч.ІІ.

Экономист, 1996. – №9.

Шломо Майталь. Экономика для менеджеров. – М.: Изд.”Дело”, 1996.

Кейнс Д.М. Избранные произведения. – М.: “Экономика”, 1993.

Бродель Ф. Время мира. – М.: “Прогресс”, 1992.

Имберг Г. Длинные (большие) циклы Кондратьева. Париж, 1959.

Ростоу В.В., Кондратьев Н.Д., И.Шумпетер, С.Кузнец//Журнал экономичуской истории, 1975.

Павлов К.В. Волнообразность переходных процессов в экономике//Общественные науки и современность. – 1998. – №1.

Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1990.