Материал: moy_otchet

Облік доходів і витрат на підприємстві відповідає вимогам П(С)БО №15 «Дохід» і №16 «Витрати». Фінансові результати визначаються з дотриманням норм законодавства.

5.12. Журнал господарських операцій з обліку виробництва продукції рослинництва ДП «ДГ «Елітне» за квітень-травень 2015 року

6. Звіт про виробничу практику з організації і методики економічного аналізу

6.1. Організація і методика економічного аналізу

6.1.1. Організація аналітичної роботи у ДП «ДГ «Елітне»

Організація аналітичної роботи - це система раціональних координованих дій, спрямованих на комплексне вивчення господарської діяльності аналізованого підприємства і його окремих структурних підрозділів. Вона включає підготовчий, основний (аналітичний) і заключний етапи економічного аналізу.

На підготовчому етапі визначаються мета і завдання аналітичної роботи, програма, методи і конкретні прийоми проведення аналізу, строки його виконання, виконавці, джерела інформації, бази порівняння, критерії оцінки результатів господарювання, умови збору і обробки інформації, розробляються моделі і алгоритми вирішення відповідних аналітичних задач, макети майбутніх таблиць, графіків, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів узагальнення і оформлення результатів аналізу, складається конкретний план аналітичної роботи.

Аналітичний етап економічного аналізу передбачає збирання і перевірку вихідної інформації, її систематизацію, зведення і групування, розрахунок відповідних узагальнюючих показників (абсолютних, відносних, середніх), обчислення абсолютних і відносних відхилень фактичних показників від базисних (планових, нормативних, проектних, договірних, прогнозних), здійснення комп'ютерної обробки інформації, забезпечення порівняльності досліджуваних показників, виявлення закономірностей і окремих тенденцій зміни аналізованих економічних явищ і процесів, встановлення форм взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, кількісне вимірювання впливу різноманітних факторів на зміну результативних показників, їх групування за відповідними ознаками (основні й другорядні фактори, постійні й тимчасові, інтенсивні й екстенсивні, внутрішні й зовнішні, суб'єктивні й об'єктивні та ін.), вивчення причин динамічних змін показників і їх відхилень від плану (нормативу), з'ясування причин негативних явищ і хиб у роботі аналізованого підприємства, встановлення потенціально невикористаних можливостей (резервів) щодо поліпшення його господарської діяльності.

На заключному етапі аналізу здійснюється зведений підрахунок резервів виробництва, систематизація, узагальнення (синтез) і підсумкова оцінка результатів господарської діяльності, формулюються відповідні висновки, розробляються конкретні пропозиції і рекомендації щодо покрашення роботи аналізованого підприємства, здійснюється розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів та визначення їхнього впливу на кінцеві показники господарювання, оформляються результаи проведеного економічного аналізу.

Економічний аналіз здійснюється систематично усіма службами (підрозділами) і відділами підприємства за певні періоди часу (рік, півріччя, квартал, місяць, декада, тиждень, день, зміна тощо), виходячи з їх службових обов'язків і виконуваних функцій під загальним методичним керівництвом спеціалістів-аналітиків (економістів, аудиторів-бухгалтерів, фінансистів тощо).

Розподіл аналітичної роботи між окремими відділами залежить від структури аналізованого підприємства, покладених на них обов'язків для виконання виробничих завдань і кваліфікації спеціалістів, які беруть участь у проведенні економічного аналізу.

Планово-економічний відділ здійснює керівництво проведенням аналізу у масштабі всього підприємства, аналізує хід виконання планових завдань, проводить комплексний аналіз основних показників діяльності аналізованого господарства, систематизує і узагальнює результати аналізу, вивчає зміну ефективності господарської діяльності, координує роботу з аналізу інших відділів, розробляє разом з ними засоби щодо використання виявлених резервів і підвищення ефективності та якості виробленої продукції (виконаної роботи, наданих послуг).

Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, розставлення робочої сили, чисельність працівників, використання робочого часу, ефективність застосування на підприємстві різних форм і систем оплати праці, використання фонду заробітної плати та ін.

Відділ бухгалтерії аналізує стан бухгалтерського обліку, виконання кошторисів доходів і витрат, витрачання заробітної плати, непродуктивні витрати, використання фінансових ресурсів, фінансовий стан аналізованого підприємства, розробляє заходи щодо покращення його фінансового стану, платоспроможності і організації облікової роботи.

Відділ кадрів аналізує рівень укомплектування підприємства працівниками, стан трудової дисципліни, досліджує мотиви і причини плинності кадрів, розробляє заходи щодо підвищення їх кваліфікації і забезпечення підприємства робочою силою.

Така спільна робота усіх служб і відділів щодо проведення аналізу господарської діяльності підприємства дозволяє забезпечити його комплексність, більш кваліфіковано і глибше вивчити невикористанні внутрішні резерви.

Техніко-економічний аналіз діяльності окремих структурних підрозділів підприємства здійснюється працівниками цих підрозділів під загальним методичним керівництвом відповідних функціональних відділів аналізованого господарства.

Будь-які результати аналітичного дослідження господарської діяльності підприємства в цілому або його структурних підрозділів повинні бути оформлені у вигляді відповідних документів. Оформлення результатів економічного аналізу здійснюється за допомогою двох форм: описової, коли цифрові дані пояснюються текстом (висновок, пояснювальна записка до річного звіту, аналітична записка, доповідь, доповідна записка, довідка, рапорт-звіт, постанова, наказ, розпорядження, коментар тощо), і безтекстової, коли тексту немає, а результати аналізу оформляються у вигляді аналітичних габлиць, графіків, схем, моделей, алгоритмів тощо.

Описова форма узагальнення результатів економічною аналізу застосовується при вивченні господарської діяльності підприємства за тривалі звітні періоди (рік, півріччя, квартал, місяць), безтекстова - під час оперативного аналізу (за декаду, тиждень, добу, зміну).

Обсяг і зміст аналітичних документів повинні відповідати програмі економічного аналізу і охоплювати всі питання, передбачені нею.

Зазначимо, що систематизація, узагальнення і реалізація результатів економічного аналізу є одним з найскладніших етапів всієї аналітичної роботи. Це зумовлено тим, що тут необхідно не тільки об'єктивно оцінити фактичний стан справ, виявити негативні сторони господарювання (упущення і недоробки), а й передбачити майбутнє, що є дуже важким і відповідальним.

На досліджуваному підприємстві створений планово-економічний відділ, його очолює головний економіст Миколюк Світлана Степанівна, яка здійснює весь комплекс заходів з аналізу господарської діяльності підприємства.

Головний економіст здійснює систематичний підсумковий фінансовий аналіз результатів діяльності, аналіз виконання плану по виробництву окремих видів продукції. Здійснюються ці аналітичні роботи у відповідності до Плану на рік

Результати аналізу мають форму пояснювальних записок та рекомендацій на основі отриманих висновків.

Недоліками здійснення аналітичної роботи є недосконалий розподіл обопжків між керівництвом, бухгалтерією та економічним відділом, не в достатньому обсязі проводиться оперативний аналіз виробництва, аналіз трудових ресурсів та різко здійснюється розрахунок резервів, так як працівники економічного відділу більше уваги приділяють економічним розрахункам, а не аналітичним.

Окрім цього віжсутнє планування елементарних аналітичних процедур в частині аналізу ефективності господарювання як окремих підрозділів (рослинницьких бригад) та всього підприємства в цілому. Поруч із цим відсутня систематичність у здійсненні аналізу, він проводиться лише за вимогою керівника.

Позитивним моментом є повне забезпечення головного економіста сучасною комп'ютерною технікою із комплексом вбудованого програмного забезпечення, необхідного для проведення комплексного аналізу господарської діяльності.

6.1.2. Стан організації оперативного аналізу

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції. У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

На досліджуваному підприємстві оперативний аналіз є безпосередньою формою контролю за обсягами виробництва продукції, затрат на її вирощування та реалізації контрагентам.

На запит керівника перед щоденними апаратними нарадами бухгалтер-аналітик готує певну інформацію у відповідних макетах таблиць стосовно обсягів виробництва у порівнянні із попереднім днем, таким же днем у минулому році та наростаючим підсумком з початку року.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями: 1) терміновістю, тобто наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує й прискорює виявлення та усунення недоліків, викриття винних; 2) дійовістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів; 3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи; 4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу; 5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства.

Проблема оперативного економічного аналізу (ОЕА) є однією з найвагоміших в економічній науці та господарській практиці. Незважаючи на значимість і результативність ОЕА для виробництва й управління, не всі його аспекти достатньо опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління, оскільки за умов повсюдного впровадження економічних методів господарювання ОЕА має на меті: забезпечити органи управління інформацією, яка дає змогу приймати дійові рішення щодо недопущення будь-яких відхилень передбачених параметрів, зважаючи на зовнішню визначеність, невизначеність та ризик; активно втручатися у хід виробничих процесів і постійно змінюваних господарських ситуацій з метою вдосконалення останніх та ліквідації “вузьких місць”; своєчасно вносити корективи у плани, вибирати оптимальні варіанти розв’язання проблеми; сприяти зменшенню ризику, пов’язаного з невизначеністю та вибором альтернативних рішень з управління господарськими процесами і непередбачуваними ситуаціями; забезпечувати гнучкість й адаптивність в управлінні, можливості швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища; використовувати нові можливості, які забезпечують нововведення та ринок і, як результат, підвищувати якість й ефективність управління.

Фактичні дані для оперативного аналізу отримують з первинних бухгалтерських документів, регістрів оперативного обліку і статистики, а також результатів останнього обліку, зважування, з розрахунків, спостережень і повідомлень фахівців, керівників і виконавців.