Курсовая работа (т): Основний капітал підприємства

Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

де Г - кошти, що авансуються;

Т- предмети праці (товар);

В- виробництво;

Т'- готова продукція (товар);

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли

Г' = Г + АГ,

тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою.Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу .До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери[18, С. 259-261].

.Джерела формування та відтворення основного капіталу

Управління власним капіталом пов’язане не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства. Власні фінансові ресурси класифікуються за певними джерелами. Джерела формування власних фінансових ресурсів підприємства поділяється на: внутрішні джерела

-        Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.

-        Амортизаційні відрахування від основних засобів і нематеріальних активів.

Інші внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів

Зовнішні джерела

-        Залучення додаткового пайового або акціонерного капіталу.

-        Одержання підприємством безплатної фінансової допомоги.

Інші джерела формування власних фінансових ресурсів

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства. У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків у статутний фонд) або акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу. Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути надана їм безплатна фінансова допомога, яка надається, як правило, лише окремим державним підприємствам. До числа інших зовнішніх джерел входять безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу. [20].

Відтворення основного капіталу - це циклічно повторювальний процес підтримки основного капіталу на належному (якісному) рівні, який придатний забезпечувати ефективне функціонування виробничої системи і тим самим покращувати якість продукції, яка виготовляється, та її конкурентоспроможність. [ 7, С. 60 - 64]. Економічна наука розрізняє два типи відтворення основного капіталу - простий і розширений.За умови простого відтворення здійснюється тільки заміна зношеного основного капіталу без збільшення його обсягу, тобто без нагромадження. Розширене відтворення, яке враховує додаткове впровадження у виробничу систему виробничих потужностей, окрім заміни, припускає збільшення обсягу основного капіталу, тобто його нагромадження. В першому випадку весь обсяг введення основного капіталу спрямовується лише на заміну, в другому - як на заміну вибуття, так і на його нагромадження. При цьому нагромадження основного капіталу поділяють на реальне - приріст функціонуючого у виробничому процесі основного капіталу, і потенційне - створення нових виробничих потужностей (рис. 1) [14, С. 9 - 16 ].

Рис.1 Відтворення основного капіталу

Оборот основного капіталу та його якісного відтворення в умовах підприємств є поняттями рівнозначними, суть яких полягає в кругообороті основного капіталу, а також має тенденцію до багаторазового повторення [17, С.129 - 134]. Амортизація. Щоб забезпечити своєчасне й повне оновлення основного капіталу, запроваджуються норми амортизації, що враховують фізичне і моральне зношування. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим вираженням фізичного і морального зношення.

Аналізуючи процеси відтворення основних фондів в Україні, більшість економістів погоджуються з тим, що існуюча амортизаційна політика не сприяє, а навпаки, протидіє накопиченню інвестиційних ресурсів. Багаторазові затримки індексації основного капіталу, застосування знижених індексів і коефіцієнтів призвели до того, що розміри амортизаційних відрахувань підприємств стали в кількадесят разів меншими від сум, які реально необхідні для відтворення основних засобів. За останні роки амортизаційні фонди українських підприємств практично повністю втратили своє значення як джерело власних коштів для фінансування інвестицій.Розвиток теорії амортизації починається ще в минулих століттях, і за цей час можна простежити багато етапів її становлення.Сьогодні у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів амортизація розглядається як один із найефективніших способів відтворення основного капіталу. Зокрема, А.Ф. Гуменюк зазначає, що «амортизаційнівідрахування є одним із власних джерел фінансування відтворення основних засобів, а за умови зниження доходності виробничої діяльності і зменшення можливостей фінансування за рахунок кредитування - чи не основним джерелом інвестицій» [4, С. 202-206].

Є.В. Жердєв вважає, що «під амортизацією можна розуміти складний фінансово-економічний механізм розподілу вартості основних фондів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації), і перенесення її на новостворений продукт з наступним нагромадженням коштів для відтворення (придбання) основних фондів [5, С.57-62]. Подібні ідеї висловлені і в чинних нормативно-правових актах України. Так, у Законі «Про інвестиційну діяльність» визначено: «інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо)» [13].З метою створення економічних передумов для оновлення основного капіталу установлюється норма амортизації - відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основного капіталу, виражене у відсотках. Норми амортизації визначаються на основі строків служби засобів праці, які залежать від їх довговічності, фізичного й морального зношування, фактичного віку, затрат на капітальний ремонт, модернізацію. Водночас на підприємствах деяких галузей, специфічні умови яких не дають можливості визначити амортизаційні відрахування у відсотках за вартістю основних фондів, норма амортизації встановлюється до іншої бази.

Висновки

Капітал (лат. сapitalis - головний) - одна з найважливіших категорій економічної науки, обов’язковий елемент ринкової економіки, необхідний факт.

Серед економістів нема єдності щодо визначення такої важливої економічної категорії як капітал. Зокрема, марксистська політична економія трактує капітал як сукупність певних економічних відносин, характерних для системи найманої праці, - відносин з приводу привласнення власниками засобів виробництва результатів неоплаченої праці найманих робітників. ор і ресурс виробництва, головний об’єкт ринку капіталу. Класична політична економія визначала капітал з точки зору його речового, а не суспільного змісту - як сукупність засобів виробництва. Неокласична теорія трактувала капітал як річ, що здатна приносити дохід залежно від її суб’єктивної оцінки (корисності). Сучасні монетаристи під капіталом розуміють гроші у формі кредитних грошей. Сьогодні прийнято визначати капітал як вартість чи цінність, яка приносить дохід.

Основний капітал - складова промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів виробництва протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.

Промисловий капітал - це капітал, що функціонує в сфері матеріального виробництва і знаходиться одночасно у всіх функціональних формах кругообігу.Відтворення основного капіталу - це циклічно повторювальний процес підтримки основного капіталу на належному (якісному) рівні, який придатний забезпечувати ефективне функціонування виробничої системи і тим самим покращувати якість продукції, яка виготовляється, та її конкурентоспроможність.

Економічна наука розрізняє два типи відтворення основного капіталу - простий і розширений.

За умови простого відтворення здійснюється тільки заміна зношеного основного капіталу без збільшення його обсягу, тобто без нагромадження.  Розширене відтворення, яке враховує додаткове впровадження у виробничу систему виробничих потужностей, окрім заміни, припускає збільшення обсягу основного капіталу, тобто його нагромадження. В першому випадку весь обсяг введення основного капіталу спрямовується лише на заміну, в другому - як на заміну вибуття, так і на його нагромадження. При цьому нагромадження основного капіталу поділяють на реальне - приріст функціонуючого у виробничому процесі основного капіталу, і потенційне - створення нових виробничих потужностей. Оборот основного капіталу та його якісного відтворення в умовах підприємств є поняттями рівнозначними, суть яких полягає в кругообороті основного капіталу, а також має тенденцію до багаторазового повторення.

Список джерел посилань

1.   Башнянин Г.І. Політична економія: Підручник для вузів. Ч.1: Загальна економічна теорія. Ч.2: Спеціальна економічна теорія/ Г. Башнянин, П. Лазур, В. Медведєв. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2010. - 526 с.

2.      Білецька Л.В. / Економічна теорія - 2009 р. - 216 с. 1

.        Гетьман О. Економіка підприємства [Текст] : навчальний посібник / Оксана Гетьман, Валентина Шаповал, ; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.

.        Гуменюк А.Ф. Інвестиційна природа амортизаційних відрахувань та їх роль у відтворенні основних засобів підприємства / А.Ф. Гуменюк // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - №5, Т.3. - 202-206 с.

.        Жердєв Є.В. Методичні засади формування амортизаційної політики на підприємствах / Є.В. Жердєв // Облік і фінанси АПК. - 2011. - № 1. - 57-62 с.

.        Зазимко А. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник/ Анатолій Зазимко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - 2-е вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 358 с.

.        Захарін С.В. Інвестиції в інновації: теорія, парадигма, методологія досліджень // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. 60 - 64 с.

8.      Мочерний С.Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

.        Основи економічної теорії. / Мочерний С.В. та ін.,- Тернопіль: АТ “Тарнекс”,2000. - 243 с.

10.    Основи економічної теорії: політекономічний аспект… - 239 с.

11.    Політична економія : Навч. посібники для екон. спец./ Ред. С. В. Мочерний. - Львів: Світ. -2006- Ч. 1/ Л. Г. Андрєєв, З. Г. Ватаманюк, Т. В. Гайдай. - 2006. - 678 с.

.        Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001. -.327 с.

14.    Ромашова И.Б. Управление основным капиталом // Финансы и кредит. - 2004. - № 5. - 9 - 16 с.

15.    Семененко В.М. / Економічна теорія. Політекономія - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 184 с .

16.    Семененко В.М. / Економічна теорія. Політекономія - 198 с.

.        Спасів Н.Я. Прагматизм фінансування відтворення основного капіталу підприємницьких структур // Фінанси України. - 2011. - № 2. - 129 - 134 с.

.        Фінанси підприємств : підручник / Анатолій Поддєрьогін, Леонід Буряк, Марія Білик ; ред. : А. М. Поддєрьогін ; М-во освіти і науки України, Київський національний економічний університет. - 6-е вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2006. - 551 с.