Принцип субсидіарності ХДПУ використали у процесі розробки проекту нової Конституції України. Було зроблено спробу визначити межі необхідного «втручання», регулювального впливу держави і її структур на життєдіяльність громадянського суспільства в політичній та інших сферах і, головне, спрямувати в кінцевому підсумку на нормальне функціонування самого ж громадянського суспільства та забезпечення прав і свобод людини. Соціальна ринкова система найвищою мірою відповідала принципам християнської моралі, тому що в центр економічного життя ставить людину.
За часи незалежної України. Християнські партії не знайшли свого місця на політичній карті України, особливого, неповторного політичного змісту, своєї ніші в політичному житті українського народу. Асоціюючи себе партіями центристського спрямування, до своїх лав вони залучали представників партії Зелених, УНА-УНСО та НРУ. Ці партії не спромоглися органічно поєднати християнські цінності з політикою і часом виконували функціональні обов'язки інших - релігійно-етичним вихованням, що, як відомо, є основною метою Церкви. Потребуючи політичних дороговказів, які ґрунтуються на християнському світогляді і, які визначили б напрями соціально-економічного розвитку з позицій християнського світобачення, партійний політикум помилився. Внаслідок цього християнські цінності залишалися відокремленими від політики, а політика - від християнської моралі. Партіям конфесійного спрямування не вдалося знайти свій електорат, до них не пішли широкі верстви віруючих, ці партії не ствердили себе як народні. Клерикалізм в Україні й досі сприймається з негативним відтінком тому, що столітні традиції цезарепапізму, коли світська влада вивищується над церковною, було, власне кажучи, культивовано вже православ'ям. Свідомий віруючий завжди поєднував світоглядні переконання з соціальними цілями і діями. Християнство й досі не стало основним, домінантним регулятором соціальної поведінки для більшості наших співвітчизників.
Українські політичні очільники загалом не зверталися до релігійних гасел та ідей. Найвпливовіші з українських політиків не вбачали, очевидно, у християнській демократії форму здійснення своїх політичних інтересів і не підтримали своїм авторитетом партії християнського спрямування. Партійні ідеологи не зуміли для самих себе прояснити питання про електорат: всі християни, якась конфесія чи світські люди, що поважають християнство? У країнах західної демократії виборцем християнських демократів є, насамперед віруючий громадянин, незважаючи на конфесійність та політичну орієнтацію, консервативний традиціоналіст, який дотримується споконвічних цінностей (сім'я, родина, повага до старших, беззаперечне виконання своїх соціальних обов'язків) та надає преференції духовному, а не матеріальному.
Низка розколів, викликаних не стільки ідеологічними, скільки особистісними протиріччями далеко не потужних лідерів В. Журавського, М. Гутора, В. Бабича, В. Стретовича, О. Черненка призвела до утворення кількох незначних партій, які постійно конфліктувала між собою. Українським християнським демократам бракувало постаті, рівної А. Шептицькому чи О. Огієнкові. Крім того, відсутність культури діалогу й компромісу призвели до того, що партійна еліта вела роботу з лідерами церков, а не з рядовими християнами, що унеможливлювало розширення соціальної електоральної бази. До партій не пішли православні, бо вони за традицією керуються принципом підпорядкування світській владі. Зважаючи на сучасні політичні реалії, слабкість діяльності партій підсилюється тектонічними цивілізаційними зрушеннями конфронтації різних православних конфесій [9, с. 223].
Християнські демократи вважали, що суспільна гармонія і стабільність в Україні можливі при умові, якщо засадами суспільного устрою стануть ідеї гуманізму, демократії та громадянської злагоди, суттю яких є християнський світогляд [10, с. 8]. Так, в нове тисячоліття партії прагнули внести нову філософію взаємовідносин в суспільстві: не протистояння, а довіру, що в подальшому привело християнських демократів до союзу з Л. Кучмою, та В. Януковичем.
Помаранчева революція мотивувала представників християнських партій до інтеграційних кроків: у грудні 2005 року у Києві було створено новий виборчий Блок народно-демократичних партій (Блок НДП). Проте подальші зміни в політичній кон'юнктурі викинули християнських демократів із активної партійної площадки і перетворили їх на організацію далеко не першого рівня. На сьогоднішній день серед численного спектру партій залишилася активною, здебільшого на регіональному рівні, ХДС, яка своєю поведінкою нагадує скоріше маргінала, аніж гідну партійну силу, готову взяти на себе відповідальність у розбудові європейської демократичної України.
Висновки
Доля партії християнсько-демократичного спрямування в Україні залежатиме насамперед від розробки власної ідеології, від вироблення ідеалу суспільства, від чіткої економічної стратегії, від усвідомлення того, що концепція християнської демократії, так як і її ідеал не полягає лише у боротьбі за владу. Християнські демократи України почнуть заробляти політичні дивіденди, коли замінять загальні декларації, апеляції до релігійних почуттів виборців на реальну чітку позицію щодо складних суспільних проблем сьогодення.
Список використаної літератури
1. Купрій Т. Демократія християнська / Т. Купрій // Політологія: навч. енцикл. словник-довідник для студентів ВНЗ Г-ГУ рівнів акредитації акредитації / За наук. ред. д.політ.н. Н.М. Хоми [В.М. Денисенко, О.М. Сорба, Л.Я. Угрин та ін.]. - Львів: Новий Світ-2000, 2014. - С. 145-146.
2. Иванов С.С. Христианская демократия: идеология и политика. / С.С. Иванов // Вестник Поволжского института управления. - 2016. - №1(52). - С. 114-121.
3. Амплеева А.А. Христианско-демократическое движение в Западной Европе и России / А.А. Амплеева. - М.: ИНИОН РАН, 2002. - 264 с.
4. Шаповалов В.Ф. Понятие социальной справедливости в концепциях европейской христианской демократии / В.Ф. Шаповалов, С.С. Воронина // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. - 2011. - N2. - С. 74-87.
5. Диманис М.Д. Христианско-демократическая концепция государства. (обзор) / М.Д. Диманис // Актуальные проблемы Европы. Проблемно-тематический сборник. - Вып. 1. - М.: ИНИОН РАН, 1995. - С.83-97.
6. Кальдера Р. Специфика христианской демократии. / Р. Кальдера - СПб.: Христианская мысль, 1992. - 201 с.
7. Нойхауз Н. Ценности христианской демократии / Н. Нойхауз; Пер. с нем. Т.В. Исаковой. - М.: Республика, 2005. - 192 с.
8. Рибачук М., Кирюшко М. Чи потрібні християнські партії християнській Україні? / Микола Рибачук, Микола Кирюшко // Людина і світ. - 1998. - №7. - С. 18-21.
9. Гутор М.С. Християнсько-демократичні ідеї та деструктивні дії функціонерів ХДПУ / М.С. Гутор // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. - 2010. - №20. - С. 220-226.
10. Журавський В.С. Бог і Україна / В.С. Журавський. - К.: Логос, 1997. 88 с.
References
1. Denysenko, V.M., Sorba, O.M., Ugryn, L.Ya, Kuprii, T.G. et al. (2014). Political science: educational encyclopaedic and dictionary-reference book for the students. In N.M. Homa (Ed). Lviv: Novyj Svit -2000 (in Ukr.)
2. Ivanov, S.S. (2016). Christian democracy: ideology and policy. Vestnik Privolzhskogo institute upravlieniya (Announcer of Povolzhsky institute of management), 1(52), 114-121 (in Russ.)
3. Ampleeva, A.A. (2002). Christian-democratic motion in Western Europe and Russia. Moscow: INION RAN (in Russ.)
4. Shapovalov, V.F., Voronina, S.S. (2011). Concept of social justice in the concepts of European christian democracy. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seria Filosofia (Announcer of Moscow university. Series Philosophy), 2, 74-87 (in Russ.)
5. Dimanis, M.D. (1995). Christian-democratic conception of the state (review). Issues of the day of Europe. Problem-thematic collection, 1, 83-97 (in Russ.)
6. Kaldera, R. (1992). Specific of Christian democracy. SPb.: Christian idea (in Russ.)
7. Nojhaus, N. (2005). Values of christian democracy. Moscow: Respublica (in Russ.)
8. Rybachuk, M., Kyryushko, M. (1998). Whether christian parties are needed christian Ukraine? Man and world, 7, 18-21(in Ukr.)
9. Gutor, M.S. (2010). Christian-democratic ideas and destructive actions of functionmen of CDPU. Modern Ukrainian policy: politicians and political scientists about it, 20, 220-226 (in Ukr.)
10. Zhuravskij, V.S. (1997). God and Ukraine. Kiyv: Logos (in Ukr.)