· «кислотні дощі», тобто атмосферні осідання, забруднені відходами неповного згорання палива;
· пестицидне забруднення, яке не піддається контролю і особливо небезпечно для водної флори; скидання міських стічних вод, що продовжується, в басейни річок;
· скорочення сільськогосподарських земель із-за виснаження і ерозії, а також в результаті міської і військової забудови, що розширюється;
· невідновлення ландшафту після закінчення гірських робіт;
· небезпека радіоактивного зараження місцевості при похованні радіоактивних відходів.
Важливою проблемою є також часті стихійні лиха, такі як торнадо чи бліззард, що трапляються в південно-західних районах. Південний схід «суміжних штатів» зазнає чималої шкоди від морських тропічних циклонів. На Великих рівнинах бувають посушливі роки, а пізні заморозки можуть траплятись навіть на Флориді. [11, c. 73-78 ; 10, c.60-65]
Однією з найбільших галузей народного господарства, що негативно впливає на рівень забруднення довкілля, особливо атмосферного повітря, є паливно-енергетичний комплекс. Не менш небезпечним забруднювачем повітря є і металургійне виробництво, підприємства якого викидають в атмосферу різні хімічні сполуки. З розвитком металургії особливого значення набуває забруднення атмосфери важкими та рідкісними металами. В атмосфері навколо підприємств алюмінієвої промисловості поширені небезпечні для всього живого сполуки фтору. Шкідливим джерелом забруднення атмосферного повітря є продукти переробки нафтохімічної промисловості, зокрема вуглеводневі сполуки (метан тощо).
Основними причинами зниження агрономічних властивостей грунту- це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку грунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, шо призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у грунтах і підгрунтових водах.
Грунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підпрємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклеїдами.
Безповоротної шкоди грунтам країни завдає відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів.
Одним із шляхів відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель є рекультивація землі. (У додатку C наведені етапи та види рекультивації ) [23]
Вода забруднюється як фізично так і хімічно.
Фізичне забруднення - збільшення у воді вмісту нерозчинних домішок (піску, глини, мулу) внаслідок змивання їх дощовими водами з полів, а також потрапляння до неї суспензій із підприємств гірничорудної промисловості, пилу, що переноситься вітром тощо. Хімічне забруднення води відбувається через потрапляння до неї різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта і нафтопродукти) походження; миючих засобів; пестицидів. Основними джерелами забруднення води є хімічні, нафтопереробні й целюлозно - паперові заводи, великі тваринницькі комплекси, комунально - побутові стоки, сільське господарство. Дуже шкідливі синтетичні миючі засоби. Вони надзвичайно стійкі, зберігаються протягом багатьох років. Більшість з них містять фосфор, що сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей і “цвітінню” водойм. Це спричинює “замор” риби та загибель інших водних організмів.
Біологічне забруднення полягає у потраплянні до водойм із стічними водами різних хвороботворних бактерій, вірусів, спор грибів, яєць червів тощо. Основними джерелами такого забруднення є комунально-побутові стоки, а також стоки підприємств цукрових заводів, м’ясо- і деревообробних комбінатів, заводів по переробці шкірсировини.
Теплове забруднення води спричиняють підігріті води від ТЕС та інших енергетичних підприємств. Тепла вода змінює термічний і біологіжим водойм і шкідливо впливає на їх мешканців. Вода, нагріта до 26-300С, пригнічує життєдіяльність риб та інших представників фауни водойм, а якщо її температура піднімається до 360С, уся риба гине. [12, c.32-34]
Стосовно США то,стало згасати
органічне життя у Великих озерах, особливо в озері Ері. Поверхневі води
найбільш брудні в басейнах Великих озер і річки Огайо, де, відповідно, 41% і
83% всіх водотоків зареєстровано як забруднені. До категорії сильно забруднених
відносяться води озера Ері.
. Регіональні проблеми
ресурсозбереження та відтворення природних ресурсів
Тенденції сучасного розвитку економіки США переконливо свідчать про існування і перспективи її подальшого розвитку на базі ресурсовитратних технологій, збереженні високого рівня ресурсоємкості ВВП країни, незбалансованості еколого-економічних показників.
Велика увага повинна приділятися ресурсозбереженню і повторному використанню ресурсів. В основі цього процесу лежать економічні причини. Ось деякі найважливіші напрямки повторного використання ресурсів:
aнетрадиційний спосіб окиснення сірчистого антигідриду, що міститься у викидних газах підприємств кольорової металургії, димових викидах ТЕЦ, що знижує витрати на одержання 1 т сірчаної кислоти на 30 % та заощаджує паливо;
aвидобування рідких та кольорових металів з відходів гальванічних підприємств;
aвикористання паливної золи та сплавів у будіндустрії, сільському господарстві, хімічній та металургійній промисловості (одержання чистих металів та сплавів);
aодержання сталі, чавуну, алюмінієвих сплавів, міді з металобрухту при зниженні енерговитрат у 3-20 разів иа зниженні собівартості;
a переробка використаних поліетиленів, прицьому на 1 т поліетилену економиться 3 т бензину та 16,5 т нафти. Всі види відходів хімічної промисловості можна застосувати у інших галузях.
Великий економічний та екологічний ефект може бути одержаний від використання твердих побутових відходів ( харчових відходів, скла, чорних та кольороаих металів, пластмаси, текстилю), які до 80 % можуть бути залучені у господарський оборот. Окрім розширення сировинної бази, це сприятиме охороні навколишнього середовища від негативного впливу промислових і побутових відходів. При виплавці чавуну і сталі утворюються сплави і шлаки, що містять кремній, магній, кальцій, ферум, марганець. З них випускають панелі. Методом кристалізації скла на основі доменних шлаків виготовляють шлакосплави, що використовуються як будівельний матеріал для обробних робіт. Пресовану деревину осики, берези й вільхи використовують для виробництва деталей машин, підшипників, прокладок. Раніше ці деталі виготовляли з металу. Тим часом деталі з пресованої деревини служать у декілька разів довше, вартісь їх виробництва у 3-10 разів нижча. Зі скляних волокон можна виготовити папір. Він не горить, не псується, аркуш у 2-3 рази тоншийза звичайний. Склобій при подрібненні може стати гарним в’яжучим засобом. Він застосовується як цементуючий матеріал і сировина для виготовлення керамічної плитки.[24]
Ресурсозбереження поступово здобуває статус основної ідеології розвитку промислового виробництва. Причинами таких змін є зростаючі з року в рік обсяги залучення природних ресурсів у господарський оборот, подорожчання продукції, що виготовляється на їх основі, внаслідок вичерпання й погіршення якості ресурсів, збільшення масштабів забруднення навколишнього середовища. Таким чином, метою ресурсозберігаючої діяльності є зниження ресурсоємності (або підвищення ресурсоефективності) виробництва й забезпечення максимального корисного ефекту споживача від використання одиниці продукції, супроводжується зменшенням техногенного навантаження на навколишнє природне середовище.
Ресурсозбереження - це виробництво і реалізація продуктів з мінімальною витратою речовин та енергії на всіх етапах виробничого циклу (від видобутку до реалізації) і з найменшою дією на людину і природне середовище. В це поняття включають ощадливе використання природних ресурсів і мінімізацію порушень природних умов.
Необхідність ресурсозбереження викликана тим, що найдоступніші родовища корисних копалин швидко вичерпуються.
У результаті такого нераціонального природокористування у відвалах накопичилось сотні мільярдів тонн різних гірських порід. У «технологічних» кладовищах лежать сотні мільярдів тонн золи електростанцій і шлаків - відходів металургійних заводів. Багато цих порід і відходів придатні для виробництва цілого ряду металів, хімічних продуктів, будівельних матеріалів, цементу і т.д.[26]
Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає:
1) комплексне використання сировини, тобто таке, коли кожний грам речовини, взятий у природи, має залучатися в господарський обіг;
2) повторне використання ресурсів, коли в економіці головними сировинними матеріалами стануть відходи, а природні запаси будуть відігравати роль резервних джерел постачання.
До цих пір у світі в цілому спостерігається низький коефіцієнт використання вторинних ресурсів. У США накопичилось не менше 750 млн. т. залізного лому, який може задовольняти потреби американської економіки протягом 10 років.
Шляхи вирішення проблем ресурсозбереження:
· Комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаючі технології, маловідходні і безвідходні технології, глибока утилізація вторинної сировини допомагають вирішувати проблеми ресурсозбереження.
· Безвідходна технологія - це ідеальна модель, на яку орієнтується сучасне виробництво. Досягнути 100% безвідходності сьогодні практично нереально. Тому величини 90-98% прийнято вважати такими, що відповідають безвідходному виробництву.
· Створення безвідходного і маловідходного виробництва - складний процес, який вимагає вирішення ряду взаємозв'язаних технологічних, економічних, організаторських та інших завдань. Але за ним - майбутнє, і людство стоїть на порозі ери повторного використання багатьох мінеральних ресурсів.
Важливою умовою підвищення ефективності використання сировини й матеріалів, палива й енергії є наявність діючого господарського механізму ресурсозбереження.
Досвід економічно розвинених країн
свідчить, що найбільших результатів в області раціонального й ощадливого
матеріалоспоживання досягли деякі з них, де ресурсозберігаюча політика є одним
із пріоритетів діяльності держави. Зрозуміло, перехід до ресурсозберігаючого
виробництва вимагає комплексної раціоналізації використання ресурсів (трудових,
матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних), структурною
перебудовою виробництва з урахуванням реальних потреб внутрішнього й
зовнішнього ринків, впровадження досягнень науково-технічного прогресу,
новітніх методів керування, аналізу й прогнозування, сполучення
державно-адміністративних і ринкових методів господарювання, державної й
муніципальної підтримки й регулювання ресурсозбереження при використанні
законодавчо встановлених стимулів і санкцій.[20, с.246-251]
Висновки
Отже, на основі проведеного нами дослідження ми можемо зробити такі висновки. У даній роботі було досліджено природно ресурсний потенціал та особливості регіонального розвитку США і було доведено, що даний регіон, добре забезпечений природними ресурсами, які відіграють важливу роль в економічному розвитку країни.
Першим завданням нашої курсової було оцінити значення і місце природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу США. Ми дізнались, що наявність тих чи інших природних ресурсів (лісові, земельні, рекреаційні), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економіки країни чи окремого регіону. США має в своєму розпорядженні великі природні ресурси , які служать природною матеріальною основою і сировинною базою сильної і життєздатної економіки.
Економічному процвітанню США в чималому ступені сприяють сприятливі природні умови, а також щедрі природні ресурси. Одна з найважливіших передумов швидкого економічного розвитку США, принаймні, протягом двох останніх століть, - наявність багатих і різноманітних корисних копалин.
Друге завдання: розглянути компонентну структуру природно-ресурсного потенціалу, проаналізувати рівень забезпеченості США.
Надра США мають багаті, як правило, зручні для експлуатації і вигідно розташовані родовища корисних копалин: і паливно-енергетичні, і металеві, і неметалеві. Світове значення мають поклади вугілля, нафти, природного газу, бітумінозних сланців, урану, залізних руд, міді, свинцю, цинку, молібдену, фосфатів, калійної солі, сірки. Великі озера є найбільшим резервуаром прісної води на Землі, майже 2/3 їх площі знаходиться під юрисдикцією США. Річки, що стікають з Аппалачів і Кордильєр, багаті на гідроенергію. Майже 3/10 території все ще вкриті лісами. Морська економічна зона США є найбільшою в світі і багатою на рибні та інші ресурси.
США мають чимало місць з унікальними ландшафтами. Особливе місце серед них займають національні парки (їх більше п'яти десятків). Багато з них набули світової слави: Єллоустоунський, Йосемітський, Секвоя, Великий Каньйон та інші. Перший національний парк - Єллоустоунський, було створено ще в 1872 р. Зараз загальна площа природних об'єктів, що охороняються, досягає 30 млн га.
Третім завданням було, охарактеризувати вплив природно-ресурсного потенціалу території на формування галузей спеціалізації США.
Ми визначили, що природні умови і ресурси справляють істотний вплив на галузеву структуру народного господарства регіону та види виробництва, що залежать від природніх умов, а є й такі, що від них не залежать.
Природні та історико-економічні передумови сприяли створенню в країні територіально-виробничого комплексу класичного типу: тут діють послідовні й паралельні зв’язки між галузями й об’єктами виробництва.
У США високий рівень розвитку галузей обробної промисловості, передусім, машинобудування, електроенергетичної та хімічної промисловості. Галузева структура промисловості значною мірою працює на світовий ринок і залежить від постачання сировини та паливно-енергетичних ресурсів із інших країн світу
Четверте завдання: Визначити проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище США. Ми визначили, що найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище в сучасну епоху чинить промисловість, енергетика, сільське господарство та транспорт.
Найбільш забрудненим виявилося природне середовище крупних урбанізованих і розвинених в промисловому відношенні територій США. Основні забрудники - автомобільний транспорт, теплові електростанції і промисловість, особливо її «брудні» галузі: целюлозно-паперова, хімічна, нафтохімічна, цементна і металургія.
Найбільш небезпечні для природного середовища США є гірничо-металургійні підприємства. Великої шкоди ці підприємства завдають повітряному басейну, спричинюючи появу кислотних дощів, земельним ресурсам, утворюючи кар'єри, а також зумовлюють значне теплове забруднення середовища.