Виходячи з переліку характерних художніх тем посткультури, можна зробити висновок, що сучасне мистецтво продовжує виконувати установки модернізму на відображення сучасного світу в його внутрішніх процесах, на прояв життєвої енергії в природі та людях, а не на «переживання» окремої особистості.
На основі переліку окремих програмних сучасних творів можна виділити характерні синестетичні властивості сучасної культури, що пов'язані зі стрімкою космологізацією художньої свідомості, виникненням ідеї передачі засобами художньої мови нових гравітаційних відчуттів, пов'язаних з простором макросвіту.
Переважання Всеособового - через розкриття психологічних та фізичних процесів, втілення різних філософських ідей до відображення простору музики Космосу та Абсолюту - безумовно, розширює спектр сучасних засобів втілення художнього матеріалу, але, водночас, й ускладнює винахід адекватної інтерпретації авторського задуму, розшифровки «подвійних кодів», скритих сенсів в багаторівневій структурі твору.
Можна сказати, що з другої половини ХХ ст. поступово відбувається перехід від поняття твору як закінченої структури та цілісної системи до теорії метатексту, що через багатомірність смислових навантажень розширює грані пізнання та розуміння сучасних творів.
Завдяки прагненню, за допомогою нового, синестетичного сприйняття вийти на вищий рівень знань, що стає обґрунтуванням багатьох устремлінь посткультури, досягається велика глибина естетичного враження від сприйняття художнього тексту.
Тому, безумовно, використання широкого спектру методологічних підходів до вивчення сучасних творів мистецтв дозволяє адекватніше сприймати їх внутрішні формотворчі процеси, а також дає можливість для розширення способів інтерпретаційних підходів.
Література
1. Бутенко И.А. Постмодернизм как реальность, данная нам в ощущениях / Ирина Анатольевна Бутенко // Социальные исследования. - 2000. - № 4 - С. 3--11.
2. Данилова А.В. Своеобразие интерпретации категории «традиция» в эстетической теории и практике постмодернизма /Анна Викторовна Данилова // Дисс. канд. филос. наук. -- М., 2009 (на правах рукописи).
3. Зельдмайр X. Проблемы интерпретации / [Пер. с нем. С.С. Ванеян] / Ханс Зельдмайр. - М.: Искусствознание. - 1998. - № 1. - С. 490-524.
4. Микешина Л.А. Интерпретация / Людмила Александровна Микешина // Культурология ХХ век. Словарь. - СПб., 1997. - С. 150-153.
5. Мурзин Л.Н. Язык, текст и культура / Леонид Николаевич Мурзин // Человек - текст - культура. - Екатеринбург, 1994. - С. 160-169.
6. Лукин В.А. Художественный текст: Основы лингвистической теории и элементы анализа / Владимир Алексеевич Лукин. - М.: Ось-89, 1999. - 192 с.
7. Перекопская Е.В. Понятие художественного как модель неклассического понимания сущности вещи в постмодернистской философии / Елена Викторовна Перекопская // автореф. дис. канд. филос. наук (09.00.03), Рос. Гос. гум. ин-т. - М., 2004. - 27 с.
8. Розин В.М. Мышление и творчество / Вадим Маркович Розин. - М.: Изд-во: ПЕР СЕ, Серия: Humanitas, 2006. - 360 с.
9. Слово и молчание. Метафизика русской литературы. - М.: Высшая школа, 2006. - 559 с.
10. Хмельницкий Д.С. Концептуализм глазами реалиста / Дмитрий Сергеевич Хмельницкий // Знамя. - 1999. - № 6 - С. 204-217.
11. Холопова В. Н. Теория музыкального содержания как наука /Валентина Николаевна Холопова // Проблемы музыкальной науки. Российский научный специализированный журнал. - 2007. - № 1 (1). - С. 15-24.