ДонНТУ
кафедра
Технічна теплофізика ПТТ-06
Курсова робота
”Теплоенергетика”
Розрахунок
газопровідного тракту
Розробив Звєрєв В.В.
Перевірив Курбатов Ю.Л.
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка 33 сторінки , 3 рисунки, 3 таблиці , 2 джерела
ГАЗОПРОВІД, СОПЛО ЛАВАЛЯ, ПАЛЬНИК, ДІЙСНІ УМОВИ, НАЧАЛЬНІ УМОВИ, ОРІЄНТОВАНА ТА УТОЧНЕНА ВИСОТА, ВТРАТА ТИСКУ, ЩІЛИННИЙ ПЕРЕТИН, ШВИДКІСТЬ ВИТІКАННЯ.
Виконано розрахунки газопровідного
тракту, газового сопла Лаваля, димового тракту і димаря для промислової труби з
витратою природного газу 0,37м3/с і 0,62 МПа.
ЗМІСТ
Вступ
. Гідравлічний розрахунок газопроводу високого тиску
. Розрахунок витікання природного газу високого тиску через сопло Лаваля
. Розрахунок витікання повітря (ГАЗА НИЗЬКОГО ТИСКУ) через щілинне сопло
. Гідравлічний розрахунок димового тракту та димової труби
Висновок
Перелік
посилань
ВСТУП
Цiль данноï курсовоï роботи полягає в тому, щоб студент на практиці мав змогу ознайомитися з методикою та основними характерними рисами розрахунку сучасного теплоенергетичного агрегата. Розширення i закрiплення теоретичних i практичних знань, придбаних в унiверситетi.
Дана курсова робота розширює моє поняття
майбутньої професії - теплотехнік, доводить її важливість для суспільства.
Завдання
на курсову роботу з гідрогазодинаміки
”Гідравлічний розрахунок промислової
печі”
Студент Звєрєв В.В. Група ПТТ-06
Термін виконання з__22.02.08 по 16.05.08 2008 р.
Дата захисту 30.05.08
Керівник роботи: Дробишевська І. П.
Завдання:
.Виконати розрахунок газопроводу високого тиску і визначити тиск газу перед пальником.
.Розрахувати витікання природного газу і розміри сопла Лаваля.
.Розрахувати щілинне сопло пальника для витікання повітря.
.Виконати розрахунок димового тракту і визначити розміри димаря.
Вихідні дані: (варіант №3)
Витрата природного газу (метану) Vго =0,27м3/с
R=525 Дж/(кг∙К); ρ0м=0,714 кг/м3; к=1,31
Тиск у цеховому газопроводі (Ргцех)зай=520 кПа
Тиск повітря (Рп)зай=3,4 кПа
Температура повітря tп=340 ºС
Коефіцієнт витрати повітря α=1,15
Теоретична витрата повітря L0=9,52 м3/с
Теоретичний вихід продуктів горіння V0=10,52 м3/с
Витрата продуктів горіння в рівнобіжному тракті V2=5,8 м3/с
Щільність продуктів горіння ρпг0=1,3 кг/м3
Сумарний опір рівнобіжного тракту ∑ΔР2=340 Па
Температура продуктів горіння на виході з печі tпг=770 ºС
Температура продуктів горіння після рекуператора tр=500 ºС
Поперечний переріз печі F=8,2 м2
Розміри газопроводу, м: L1=2; L2=1; L3=16; L4=8; L5=2; L6=9; L7=3.
Розміри димового тракту, м: а1=1,52,
а2=3,7; а3=1,24; а4=1,24; b1=1,22;
b2=0,82; b3=0,82;
b4=1,52; L1=1,2;
L2=h1=6,1;
L3=1,2;
L4=3,8;
L5=2,44; L6=3,04;
L7=3,04; L8=4,04;
L9=2,04; L10=4,04;
Fп:Fбр
=1
Підпис
студента______________________
Графік виконання
Розрахунок газопроводу -4 - й тиждень
Розрахунок витікання газу -6 - й тиждень
Розрахунок витікання повітря -7 - й тиждень
Оформлення записки -12 - й тиждень
Захист роботи -13 - й і 14 - й тижні
Підпис керівника роботи
___________________________________
1.
ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ГАЗОПРОВОДУ ВИСОКОГО ТИСКУ
Тиск газу наприкінці ділянки
довжиною L
менше,
ніж на початку через втрати на тертя і визначається з вираження
рк = pн ∙
Якщо швидкість газу через
витрату
а також увести постійні
значення р0=101300 Па і Т0=273 К, то вираження прийме вид
рк = рн ∙
де: рк - кінцевий тиск газу, Па;
D - діаметр газопроводу,м;
λ =0,02-0,03 - коефіціент тертя;
Vго ρ0-витрата газу і щільність газу при П. Ф. У.,м3/с, кг/м3;
Т-температура газу, К;
Рп- абсолютний тиск газу на початку ділянки,Па.
Утрати на тертя на ділянці довжиною 1 складає різницю між початковим і кінцевим тисками: р = рп - рк
Вибір діаметра газопроводу
грунтується на понятті гранічного діаметра D*,
тобто такого мінімально можливого діаметра, при якому весь початковий тиск
витрачається на подолання опору і рк=0, а також рк/рп=0. При цих умовах з (1)
випливає що
D* = 3,4
де L - загальна довжина газопроводу.
Співвідношення рк/рп для D>D* має
вид
Діаметр газопроводу, що рекомендується,
D=(1,4...1,6)D*
При цьому втрати тиску складають 15+5% від початкового тиску. Нераціонально будувати газопровід діаметром D>2D*, тому що капітальні втрати на його спорудження будуть надмірно великі; нераціонально також будувати газопровід діаметром D<1,2D*, тому що при цьому будуть зайво великими гідравличні втрати , а отже - і енергетичні витрати на переміщення газу.
Місцевим опором називається
всяка зміна напрямку чи швидкості і потоку. Втрати в місцевих опорах
визначаються по формулі
Δрмо=Кмо
де Δрмо- втрати в місцевих опорах, Па;
Кмо- коефіцієнт місцевого опору, що залежить від виду опору;
W0- розрахункова
швидкість газу при П. Ф.У. м/с;
W0=V0/f
ρ0- щільність газу при П. Ф. У., кг/м3;
Т, р- температура й абсолютний тиск газу перед опором, К, кПа.
Гідростатичні опори
виникають, якщо газопровід змінює положення по висоті, а щільність газу
відрізняється від щільності навколишнього середовища:
Δрг =
± hg(ρв-ρг)
де Δрг- утрати геометричного тиску, Па
ρг, ρв- щільності газу і зовнішнього повітря, приведені до дійсних умов;
h- висота, м.
При русі легкого газу вниз чи важкого нагору втрати мають знак ”+”, у противному випадку- ”-”.
Загальна довжина газопроводу Lобщ
= 45 м. Приймаємо температуру газу Тг = 295 К (ºС),
коефіцієнт тертя λ
= 0,03. Початковий
абсолютний тиск газу (на вході в газопровід):
Рн=(Р
)зай +
100000 = 520000 + 100000 = 620000 Па (620 кПа).
Гранічний діаметр газопроводу
D* = 3,4
= 3,4
= 0,0301м.
Діаметр газопроводу, що
рекомендується:
D =
(1,4...1,6)∙D* = 1,5∙0,0301=0,045 м.
Приймаємо D = 0,050 м ( найближчий стандартний).
Розрахунок утрат тиску в газопроводі
Схема газопроводу приведена на рис. 1.
1. Вхід в газопровід
ΔРмо = кмо
, Па,
де кмо- коефіцієнт місцевого опору. Визначаємо по [1, с. 165] кмо=0,5.
W0 -
швидкість газу, м/с.
W0 =
=
= 168,27 м/с;
ΔРмо =
= 886,287
Па
Тиск Ризб, кПа:
- на початку ділянки Ризбн=620 кПа;
- наприкінці ділянки Ризбк=Ризбн-ΔРмо=620000-886,287=619,113кПа.
Ці результати заносимо в рядок 1 таблиці 1.
2. Тертя на ділянці L1=1 м.
Абсолютний тиск наприкінці ділянки:
Рк = Рн
=619113,71
=
=617,308 кПа
Утрати тиску на тертя
складуть:
ΔРтр = Рн - Рк
= 619113 - 617308=
1804,794 Па (1,805
кПа).
Аналогічно визначені втрати тиску в місцевих опорах і на тертя на інших ділянках газопроводу. Результати занесені в таблицю 1.
Утрати геометричного напору
на ділянках 1 і 2:
ΔРгеом = g ∙
h ∙
(ρв - ρг),
де h = L1 + L2 = 2+1= 3 м
ρв ,ρг -
дійсні щільності повітря і газу, кг/м3;
ρв = ρво ∙
![]()
= 1,29∙
= 1,022
кг/м3
ρг = ρго
= 0,714
=4,0009
кг/м3
∆Pгеом=9,8*3(1,022-4,0009)=
-87,573 Па (-0,0876 кПа)
Абсолютний тиск на прикінці
ділянки 2:
Рабск = Рабсн - ∆Pгеом=
616,226+0,0595=616,285 кПа
Утрати тиску в газопроводі склали 33039 Па. Абсолютний тиск на прикінці газопроводу: 550000 - 33039 =516961 Па. З обліком 20% запасу втрати тиску, тиск на прикінці газопроводу складае: 512000 Па
Схема газопроводу приведена
на рис.1.
1 - цеховий газопровід; 2 - засувка; 3 - вимірювальна діафрагма; 4 - регулююча заслінка; 5 - пальник; 6 - сопло Лаваля
Рис. 1 - Схема газопроводу
Таблиця 1. Розрахунок газопроводу високого тиску
|
Вид опору |
Довжина ділянки,L, м |
Коефіцієнт місцевого опору, к |
Тиск Ризб , кПа |
Втрати тиску, ΔР, Па |
Література,с |
|
|
|
|
|
на початку ділянки |
наприкінці ділянки |
|
|
|
1. Вхід у газопровід |
|
0,5 |
520000 |
519114 |
886 |
1, с. 165 |
|
2. Тертя на ділянці L1, м |
2 |
|
519114 |
517309 |
1805 |
|
|
3. Засувка |
|
4 |
517309 |
510188 |
7121 |
1, с. 180 |
|
4. Тертя на ділянці L2, м |
1 |
|
510188 |
509273 |
914 |
|
|
5.Утрати геометричного напору |
3 |
|
509273 |
509360 |
-88 |
|
|
6. Плавний поворот на 90º |
|
0,14 |
509360 |
509111 |
249 |
1, с. 169 |
|
7. Тертя на ділянці L3, м |
16 |
|
509111 |
494276 |
14834 |
|
|
8. Вимірювальна діафрагма |
|
0,5 |
494276 |
493364 |
913 |
1, с. 179 |
|
9. Тертя на ділянці L4, м |
8 |
|
493364 |
485794 |
7570 |
|
|
10. Регулююча заслінка |
|
0,1 |
485794 |
485609 |
185 |
1, с. 179 |
|
11. Тертя на ділянці L5, м |
2 |
|
485609 |
483700 |
1908 |
|
|
12. Плавний поворот на 90º |
|
0,14 |
483700 |
483440 |
260 |
1, с. 169 |
|
13. Тертя на ділянці L6, м |
9 |
|
483440 |
474770 |
8670 |
|
|
14.Утрати геометричного напору |
9 |
|
474770 |
475013 |
-243 |
|
|
15. Плавний поворот на 90º |
|
0,14 |
475013 |
474749 |
264 |
1, с. 169 |
|
16. Тертя на ділянці L7, м |
3 |
|
474749 |
471827 |
2919 |
|
|
УСЬОГО |
|
|
520000 |
471833 |
48167 |
|
|
Разом (з обліком 20 % запасу) |
|
|
520000 |
482200 |
57800 |
|
2.
РОЗРАХУНОК ВИТІКАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ВИСОКОГО ТИСКУ ЧЕРЕЗ СОПЛО ЛАВАЛЯ
Комбіноване сопло Лаваля має частини, що звужуються і розширяються (рис. 2).
У першій досягаеться критична
швидкість, рівна місцевой швидкості газу, у другій - максимальна швидкість руху
газу. Сопло Лаваля застосовується в тому випадку, якщо співвідношення тисків
р2/р1 ( р1 - абсолютний тиск перед соплом, Па, р2 - абсолютний тиск середовища,
в яку відбуваеться витікання), менше критичного:
У противному випадку частина, що розширюється, виконує роль дифузора, у якому швидкість знижуеться в наслідок збільшення площі перетину.
Критична швидкість (у вузькому
перетині сопла Лаваля):
=
;
=392,8229 м/с.
Максимальна розрахункова
швидкість:
;
Швидкість на виході із сопла
Лавля:
,
де φ - коефіцієнт, що враховує втрати при витіканні газу. φ=0,95...0,97.
Приймаємо φ=0,96.
Для розрахунку сопла Лаваля використовуємо газодинамічні функції.
Параметри газу в критичному перетині (λ=1):
- тиск:
Па
- щільність:
кг/м3
- температура:
К
- витрати:
м3/с
м3/с
Відносна швидкість:
.
Параметри газу у вихідному перетині:
щільність:
кг/м3
- температура:
К
- тиск:
Па.
Використовуючи закон нерозривності, визначимо площі поперечног переріза і діаметри сопла:
- у критичному перетині
сопла:
,
Відкіля
- у вихідному перетині сопла:
Відкіля