Дипломная (вкр): Розробка проекту реконструкції споруд очищення побутових стічних вод в умовах КОС м. Селидове.

13. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

.1 Охорона атмосферного повітря

Згідно зі звітом з інвентарізації викидів забруднюючих речовин в атмосферу [18] на території Селидівських очисних споруд розташовано 9 джерел викидів забруднюючих речовин, з яких 7 організованих - котельня, зварювальна ділянка, механічна ділянка, деревообробна ділянка, автозаправна станція та склади пально-мастильних матеріалів; 2 неорганізованих - склад вугілля, склад золи.

Котельня є головним джерелом викидів в атмосферу на очисних спорудах. Основна ціль її роботи - теплопостачання. В результаті цього процесу в атмосферу викидається димові гази, до складу яких входять оксиди азоту, оксид вуглецю. Джерелом виникнення забруднюючих речовин є котлоагрегати ДКВР-4/13. Котельня працює протягом опалювального сезону. Викид здійснюється через димову трубу діаметром 0,9 м та висотою 40 м (джерело №0001).

Викид вугільного пилу до атмосфери здійснюється відкритими складами вугілля (джерело №6001) при здуві з їх поверхні.

Викид неорганічного пилу (вміщує SiO₂) в атмосферу відкритим складом золи (джерело №6002) при здуві з його поверхні. Склади вугілля та золи є неорганізованими джерелами викидів.

Характеристика основних джерел викидів забруднюючих речовин наведена в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1

Характеристика основних джерел викидів забруднюючих речовин

.2 Охорона гідросфери

Каналізаційні очисні споруди (КОС) м.Селидове введені в експлуатацію у 1989 році і мають проектну продуктивність 23 тис м³/доб. На сьогоднішній день продуктивнсть знижена до 5 м³/доб. КОС займаються прийманням та очищенням побутових стоків міста.

Стічні води, що надходять на очисні споруди, проходять декілька стадій очищення:

- механічне очищення від крупного сміття та мінеральних домішок (решітки, пісковловлювачі, первинні відстійники);

- біологічне очищення від органічних забруднювачів за допомогою діяльності мікроорганізмів у присутності кисню (аеротенки-витиснювачі);

- відокремлення продуктів біологічного очищення від очищеної води (вторинні відстійники);

кінцеве знезараження хлоруванням (контактні резервуари).

Характеристика стічних та очищених вод наведена в таблицях 3.1 і 3.2.

На розглянених очисних спорудах існують наступні заходи щодо охорони і раціонального використання вод: виконання планових ремонтів об’єктів каналізації згідно затвердженого плану; будівництво цеху зневоднення і обробки осаду для збільшення ефективності утилізації осаду, для рішення екологічних завдань; ремонт насосної станції рециркуляції активного мулу; здійснення постійного лабораторного контролю за якістю очищених вод в акредитованій лабораторії; своєчасний ремонт і повірка приладів обліку стічних вод [18].

.3 Відходи виробництва і їх використання

В результаті діяльності Селидівських каналізаційних очисних споруд утворюються відходи 1-4 класу небезпеки.

До відходів першого класу небезпеки належать відпрацьовані ртутьвмісткі лампи. Вони збираються та зберігаються в зачинених металевих ящиках і потім передаються на утилізацію в ТОВ«Нікітртуть».

Відходи другого класу небезпеки на підприємстві представлені відпрацьованими акумуляторами. Вони утворились в результаті експлуатації автотранспорту та передаються на утилізацію ТОВ «НПП Нікитреактивпроект».

Відходами третього класу небезпеки є відпрацьовані технічні та моторні масла в механічному цеху та компресорній, при експлуатації автотранспорту. Масло збирається та зберігається в металевих ємностях. Повторно використовується в якості смазки механізмів. До цього класу також належать відпрацьовані масляні фільтри, що утворюються в процесі експлуатації автотранспорту. Вони збираються і зберігаються в зачиненій металевій ємності в гаражі. По мірі накопичення спалюються в промислових котельнях підприємства.

Карбідний мул утворюється при проведенні газозварювальних робіт, використовується для проведення побілочних робіт [18].

Тара від фарб утворюється при проведені ремонтних робіт та фарбуванні обладнання. Вона вивозиться разом з побутовими відходами.

Автомобільні шини утворюються при експлуатації автотранспорту. Зберігаються на спеціальному майданчику, на території очисних споруд. Передаються на утилізацію в ТОВ «Резина Торг».

Відходи четвертого класу небезпеки на підприємстві наступні.

Золошлак. Він утворюється під час спалювання вугілля в котельні підприємства. Складується на території.

Металобрухт утворюється при проведенні ремонтних робіт очисних споруд. Зберігається на території підприємства до передачі на переробку.

Опилки деревні. Утворюються під час обробки пиломатеріалів. Далі використовуються для виробничих та господарських потреб підприємства, а залишок спалюється в котельні.

Осад, що утворюється при механічному очищені стічних вод збирається, зневоднюється та зберігається на спеціальних майданчиках.

При механічному очищенні в пісковловлювачах утворюється пісок.

Також в ході процесу біологічного очищення стоків утворюється збитковий мул. Він зневоднюється і зберігається на мулових майданчиках. Він зневоднюється на піскових майданчиках, а потім зберігається на спеціальному майданчику і використовується для потреб підприємства.

Характеристика відходів наведена в таблиці 13.2 [18].

Таблиця 13.2

Характеристика відходів

На підприємстві розроблені заходи в сфері поводження з відходами:

-   вчасно вивозити побутові відходи;

-        вчасно передавати відходи виробництва на подальшу переробку;

         проводити своєчасне чищення мулових та піскових майданчиків [18].

14. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

.1 Аналіз характеристик та потенціальних небезпек об’єкта дослідження

Об’єктом дослідження є каналізаційні очисні споруди м.Селидове КП «Компанія «Вода Донбасу». На цих спорудах відбувається очищення побутових стічних вод міста.

У своїй діяльності підприємство керується такими документами, як стандарти безпеки праці, правила та норми техніки безпеки при улаштуванні та експлуатації очисних споруд системи водовідведення, охорона праці у житлово-комунальному господарстві, а також інструкції стосовно пожежної безпеки об’єкту.

До складу очисних споруд входять:

    решітки-дробарки;

-        пісковловлювачі;

         первинні вертикальні відстійники;

         аеротенки-витиснювачі;

         вторинні радіальні відстійники;

         хлораторна;

         насосно-повітродувна станція;

         контактні резервуари.

Основним об’єктом підвищеної небезпеки є реагентне господарство, до складу якого входять:

    контактні резервуари;

-        повітродувна станція;

         хлораторна;

         склад хлору.

Знезараження очищеної стічної води хлором перед скиданням її у водойму є обов’язковим заходом. Знезараження води на Селидівських очисних спорудах проводять рідкимим хлором. Ця речовина є дуже небезпечною в процесі експлуатації і зберіганні, тому в дипломному проекті проводиться заміна хлору на гіпохлорит натрію [9].

Хлор - високо небезпечна речовина, подразнюючої та задушливої дії. При контакті з біологічними тканинами хлор викликає запальну реакцію, в першу чергу при цьому страждають органи дихання, шкіра та слизові оболонки очей. Глибоко проникаючи у дихальні шляхи, хлор вражає легеневу тканину та викликає набряк легень. Можливі також ускладнення - порушення роботи серцево-судинної системи.

Для хлора встановлені наступні нормативи: гранично допустима концентрація хлору у повітрі робочої зони виробничих приміщень складає 1 мг/м³; при концентрації хлору 3,5 мг/м³ відчутний запах; при 15 мг/м³ - відбувається роздратування горла; при 30 мг/м³ - кашель; максимально допустима концентрація хлору при короткочасному впливі становить 40 мг/м³.

Хлор на станції знаходиться в спеціальних ємностях під надлишковим тиском, тому існує небезпека вибуху або витоку хлору. Саме тому треба багато уваги приділяти профілактиці можливих вибухів ємностей х хлором. Вони можуть вибухнути при нагріванні до високої температури (більше 30 ^о С), при сильному ударі. Також не слід допускати обмерзання ємностей.

Приміщення для збереження хлору обладнано витяжною вентиляцією з 6-кратним (в аврійних випадках 12-кратним) повітрообміном у годину [9].

Ще однією з небезпек є відкриті колодязі, очисна апаратура, що необладнана спеціальними огорожами. Через це існує ризик травмування робітників, що можуть туди впасти. Колодязі небезпечні й через те що в них можуть перебувати шкідливі для людського організму гази: метан, двоокис вуглецю, сірководень, аміак. Вдихання цих газів може викликати отруєння організму з тривалою втратою працездатності, а при великих концентраціях призвести до смертельного результату.

Потенційну небезпеку являють собою сирі осади, що утворюються під час очищення стічних вод. Ці осади мають підвищену вологість, великий об’єм, неприємний запах, а також вони містять велику кількість бактеріальних забруднень, а отже небезпечні в санітарному відношені.

На біологічних станціях небезпеку для обслуговуючого персоналу представляють також сірковмісні речовини, вуглекислий газ та інші шкідливі газоподібні продукти, що виділяються в атмосферу при аерації та основному процесі очищення стічних вод.

Для робітників, що працюють в лабораторіях існує небезпека отруєння або ураження їдкими, отруйними хімікатами через недостатню вентиляцію приміщення чи недотримання правил поводження з реагентами.

Щодо небезпеки враження робітників електричним струмом, то це можливо при несправній проводці або високих навантаженнях електроомережі.

Підвищення рівня шуму та вібрації на підприємстві відбувається під час роботи повітродувок і насосів [9].

.2 Вибір і обґрунтування заходів щодо нормалізації умов праці

Основним шкідливим виробничим фактором є робота з хлором. Дуже важливо закласти на стадії проектування безпечне зберігання, транспортування і його використання. Хлордозаторніі обладнують системами освітлення, подання та відведення води, вентиляцією та опаленням. Температура є важливим фактором для зберігання хлору. Вона не повинна бути більшою за 30 °С. Також ємності з хлором оберігають від ударів, потрапляння всередену води та від відкритого вогню [3].

У зв’язку з цим до експлуатації хлорного господарства висувають підвищені вимоги: повинен здійснюватись облік надходження та витрат хлору; хлор зберігають у спеціальній металевій тарі та таким чином, щоб запобігти можливості шкідливого впливу на людину; необхідно здійснювати диспетчеризацію хлорного господарства з виявленням основних несправностей та прийняття мір по їх усуненню; приміщення для збереження хлору передбачає обладнання витяжною вентиляцією з 6-кратним повітрообміном у годину.

При проривах трубопроводу для хлору можливе влучення розчину реагенту на електроустаткування, у результаті чого може виникнути коротке замикання. Також можливе влучення розчину реагенту на обслуговуючий персонал, що може викликати одержання хімічних опіків. Тому роботи персоналу по складуванню, виготовленню та дозуванню реагентів та їх розчинів повинні здійснювати в спеціальному одязі, взутті, рукавицях та окулярах, в необхідних випадках працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту від можливого отруєння. Після закінчення зміни працівникам рекомендується прийняти душ [9].

Для нормалізації умов праці та запобігання виробничого травматизму перш за все персонал очисних споруд має дотримуватись правил техніки безпеки, володіти зняннями з охорони праці та проходити різноманітні інструктажі.

При роботі з технологічним устаткуванням передбачаються наступні заходи.

Аеротенки рекомендується огороджувати по периферії бар’єром висотою не менше 1 м з розривами тільки в місцях сполучення бар’єру з перилами перехідних містків. Не рекомендуються будь-які роботи при пошкоджених перилах і бар’єрах. Для більшої безпеки перед ремонтом аеротенк спорожнюють.

При роботі в колодязях бригаду рекомендується складати не менше ніж з трьох осіб, що мають рятувальні пояси і шлангові протигази.

Для переходу через канали передбачається влаштовувати містки шириною не менше 0,7 м і з поручнями висотою 1 м.

При проведенні в приміщеннях робіт, пов'язаних з виділенням шкідливих речовин, передбачається забезпечення постійної дії вентиляції. У приміщеннях решіток і приймального резервуара вентиляція повинна забезпечувати не менше, ніж 12-ти кратний обмін повітря за годину.