Неандертальці заселяли значну територію від Західної Європи до Сибіру приблизно 400 тисяч років тому. Вважається, що вони були нижчими та витривалішими за homo sapiens, а також мали товсті кістки, що нависали над очима. Вчені кажуть, що неандертальці зникли приблизно 40 тисяч років тому, коли з Африки до Європи прибували люди розумні (homo sapiens).
Також науковці припускають, що упродовж 5 тисяч років між неандертальцями та людиною розумною могло відбуватися схрещення. Нове дослідження може стати одним із доказів цього. У 1910-1911 роках археологи виявили у печері Ла-Котте-де-Сент-Бреладе на нормандському
острові Джерсі 13 зубів дорослого, як тоді визначили, неандертальця. Сучасні британські експерти за допомогою комп'ютерної томографії відсканували зуби, щоб вивчити їх детальніше.
Після повторного вивчення з'ясувалося, що зуби належали щонайменше двом дорослим, і що у них є особливості, характерні для сучасних людських зубів.
Вважається, що зубам з Ла-Котте 48 тисяч років, що близько до ймовірної дати вимирання неандертальців 40 тисяч років тому. Автори дослідження припускають, що, ймовірно, неандертальці не вимерли у традиційному розумінні, а були «поглинені» людиною сучасною. Але поки це лише припущення, яке потребує подальшого дослідження.
Наразі науковці розпочали процес виокремлення древньої ДНК зі знайдених зубів. Так вони хочуть дізнатися, одного чи двох видів ДНК у зубах, і вже після цього дослідники будуватимуть нову гіпотезу зникнення неандертальців.
Причинами зникнення неандертальців також називають боротьбу за ресурси з homo sapiens, кліматичні зміни, ймовірне завезення людиною розумною з Африки нових хвороб, які зменшили популяцію неандертальців та призвели до їх вимирання.
Муст'єрська доба. Датується близько 100000 років до н. е., припадає на найбільше зледеніння в Україні. До цієї доби стосується вже багато пам'яток перебування людини в Україні. В. М. Щербаківський вважав, що людина з'явилася в Україні тільки за Муст'єрської доби. Територія, де перебувала людина, дуже обширна: на південь від Пінських боліт, басейну Десни, до Сіверського Дінця. Пам'ятки перебування людини знайдено на Чернігівщині (біля Деркуль), на Дніпрі (Кодак, Запоріжжя), на Волині (Житомир), у Галичині (с. Касперівка) тощо. Вдосконалюється техніка обробки каменю, ручні рубила замінюють наконечники, скребла. Використовуються також кістки тварин як голки, вила тощо.
До цієї доби належить найбільше відкриття, яке зробило будь-коли людство: вміння добувати вогонь. Глиняного посуду ще не було, і людина використовувала для варіння черепи тварин. До цієї доби належать житла людини в землянках.