Курсовая работа (т): Системи передачі в електрозв’язку

Процес розміщення НРП складається з кількох етапів і передбачає виконання наступних операцій:

-       вибір довжини РД, що не перевищує максимальне допустиме значення (зазвичай вибирають );

-       перевірка реального розміщення НРП на трасі;

-       розрахунок допустимих і очікуваних значень захищеності (, ) і імовірності помилок ( );

-       порівняння очікуваних захищеності та імовірності помилок з допустимими значеннями (якщо очікувані значення захищеності та імовірності помилки не задовольняють допустимим значенням, то довжина кожної з РД зменшується на величину в межах ; в технічних даних апаратури ЦСП, як правило, вказуються допустимі межі відхилення довжини РД від номінального значення).

Таким чином, згідно з завданням розрахуємо максимально допустиму довжину регенераційної ділянки (РД).

, (2.1)

де  - максимально перекриваюче загасання (дБ) РД на розрахунковій частоті (тобто підсилювальна спроможність НРП), = 63;  - коефіцієнт загасання кабелю на розрахунковій частоті (вона дорівнює напівтактовій частоті: ) при максимальній температурі ґрунту.

(МГц).

Величина  визначається за формулою:

, (2.2)

де - робоча частота (в МГц), значення коефіцієнтів .

.

 (км)

Коефіцієнт загасання коаксіальних пар можливо розрахувати для температури +200С за наближеною формулою:

. (2.3)

Для визначення кількості РД на кожній з ділянок ОРП-ОРП і наступного розміщення НРП спочатку визначимо число М за виразом:

, (2.4)

де ]а[ - ціла частина а,  - довжина ділянки ОРП-ОРП  - номінальна довжина РД.

Далі аналізуємо різницю:

. (2.5)

Для ділянки А-В( L1 =81 км):

;

Для ділянки В-С( L2 =183 км): ;

;

Для ділянки В-D( L3 =127 км): ;

.

Для ділянок А-В та В-С , довжина кожної РД приймається рівною номінальній, а кількість РД дорівнює М, тобто  і

Для ділянки В-D , тому будемо використовувати укорочену ділянку, еквівалентна довжина якої доповнюється до номінального значення штучною лінією (ШЛ). Загальна кількість РД, як й в попередньому випадку, дорівнює .

По закінченні всіх розрахунків складаємо схему розміщення регенераційних пунктів на кожній з секцій магістралі (між суміжними КП).

Рисунок 2.1. Схема розміщення КП, ОРП і НРП.

        -        Кінцевий пункт (КП)

         -        Пункт транзиту

        - Регенераційний пункт, що обслуговується (ОРП)

        - Регенераційний пункт, не обслуговується (НРП)

Рисунок 2.3. Умовні позначення.

Відповіді на запитання.

.        Під час розміщення НРП на магістралі доцільно враховувати наступні рекомендації:

-       довжина регенераційної ділянки (РД)  не повинна перевищувати максимально допустиме значення;

-       доцільно забезпечити рівномірне розташування НРП на кожній з ділянок ОРП-ОРП;

-       необхідно використати можливо меншу кількість НРП на кожній з ділянок ОРП-ОРП;

-       за результатами розрахунку, при появі необхідності використати укорочені РД, їхнє корегування можна забезпечити застосуванням штучних ліній (ШЛ), що встановлюються тільки на станційних регенераційних пунктах (КП, ОРП);

-       укорочені ділянки доцільно встановлювати біля пунктів, де розміщене комутаційне обладнання, яке створює в процесі роботи потужні завади.

2.      Переваги ЦСП у порівнянні з АСП.

Цифрові системи передачі мають наступні переваги:

         Якість передачі сигналів не залежить від довжини цифрової лінії, так як перешкоди не накопичуються уздовж лінії. Основним джерелом завад є кінцеве обладнання, в якому аналоговий сигнал перетворюється в цифровий (оскільки при цьому з’являються завади квантування).

         Системи мають високу пропускну здатність при передачі сигналів в цифровій формі. Наприклад, для передачі телевізійного сигналу в частотних системах використовується смуга частот1500-1800 каналів ТЧ, а в цифрових 600-900 каналів ТЧ.

         Сигнали всіх видів інформації - телефонної, передачі даних, відео-телефонної, телебачення, радіомовлення - мають єдину цифрову форму, яка дозволяє використовувати єдині засоби передачі та комутації.

         Висока завадостійкість систем дозволяє використовувати кабелі з низькою величиною захищеності між рівнобіжними ланцюгами, тому цифрові системи, насамперед, застосовуються на міських телефонних мережах.

         Використання на мережі систем передачі з дуже великою пропускною здатністю (хвилеводних, оптичних) можливе тільки при цифрових методах передачі.

3. Задача №3

Для цифрового лінійного тракту ЦСП ІКМ-480С, яка працює по симетричному кабелю типу МКС і входить до складу внутрішньо-зонової первинної мережі розрахувати допустиму та очікувану захищеності. За даними параметрами визначити коректність вибору довжини регенераційної ділянки (РД). При цьому вважати, що обрана 2-кабельна схема організації зв’язку, а в ЦСП ІКМ-480С використовується код 5В6В.

Вихідні дані:

Кількість РД: NРД=58;

Довжина РД, lРД=3,3 км;

Сумарний рівень завад в лінійному тракті: 34,9.

ВІДПОВІСТИ ПИСЬМОВО НА ЗАПИТАННЯ:

1. Дати визначення секунди, яка сильно уражена помилками (SES).

. Призначення циклової синхронізації ЦСП ієрархії PDH.

. Що називається блоком з фоновими помилками (ВВЕ)?

Розв’язання:

Для ЦСП ІКМ-480С з кодом 5В6В величина допустимої захищеності визначається за виразом:

, (3.1)

де m=5, ,  - допустима імовірність помилки.

Величина імовірності помилки () є функцією співвідношення сигнал/завада за потужністю (або напругою) та залежить від довжини лінійного тракту:

, (3.2)

де  - довжини лінійного тракту  - у відповідності з нормами МСЕ для внутрішньо-зонової первинної мережі складає 3,57*10-11 [км-1].

 (км);

;

;

(дБ)

Враховуючи те, що сумарна очікувана захищеність залежить від виду завад, переважних в кабелі, для ЦСП, що працюють по симетричному кабелю, переважними є завади лінійних переходів. У зв’язку з тим, що обраний симетричний кабель (МКС) і 2-кабельна схема організації зв’язку, для її розрахунку використовуємо вираз:

, (3.4)

де  - захищеність від завад, створюваних джерелами, вплив яких враховується аналітично,  - (для ЦСП ІКМ-480С =10 дБ) зменшення захищеності через еквівалентний вплив: міжсимвольних спотворень, джитеру імпульсів стробів, нестабільності порога вирішального пристрою регенератора й т. ін..

 (дБ)

Порівняти величин очікуваної та допустимої захищеності повинно виконуватись співвідношення між ними . В разі його не виконання необхідно зробити висновок про некоректність вибору довжини РД.

Як ми бачимо, . Тому можна зробити висновок, що довжина регенераційної ділянки вибрана некоректно. Щоб виконувалася дана умова, потрібно зменшити довжину РД у ЛТ.

Відповіді на запитання.

. Секунда зі значними помилками (severely errored second, SES) - інтервал часу, що дорівнює одній секунді, протягом якого відзначено не менше 30% блоків з помилками або один дефект. SES є підмножиною ES.

. Циклова синхронізація забезпечує правильний розподіл і декодування кодових груп цифрового сигналу, а також розподіл декодованих відліків у відповідних каналах на приймальній частині апаратури.

3. Короткочасне відхилення значущих моментів хронуючого сигналу від його ідеального положення в часі (де "короткочасне відхилення" має на увазі, що ці відхилення частоти більш або дорівнювати 10 Гц) має назву джиттер.

4. Фонова блокова помилка (background block error BBE) - блоки з помилками, які не належать cекундам зі значними помилками SES.

ВИСНОВОК

Виконавши розрахунково-графічну роботу із СПЕЗ ми закріпили і розширили теоретичні знання по дисципліні СКЕЗ, застосувавши їх для вирішення задач та відповівши на теоретичні запитання; придбали навички застосування теоретичних знань для вирішення конкретних технічних задач; отримали навики самостійного виконання деяких завдань інженерної роботи; виробили навики оформлення технічної документації, складання пояснювальної записки і розробки ілюстративного матеріалу і креслень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кириллов В.И. Многоканальные системы передачи. - М.: Новое знание, 2002. - 751 с.

. Бавева Н.Н., Гордиенко В.Н., Курицын С.А. Многоканальные системы передачи - М.: Радио и связь, 1996. - 560 с.

. Иванов В.И., Гордиенко В.Н., Попов Г.Н. Цифровые и аналоговые системы передачи. - М.: Горячая линия. Телеком, 2003. - 229 с.

. Слепов Н.Н. Синхронные цифровые сети SDH. - М.: Эко-Трендз, 1997. - 143 с.

. Бирюков Н.Л., Стеклов В.К. Транспортные сети и системы электросвязи. Системы мультиплексирования: Учебник для студентов ВУЗов по специальности «Телекоммуникации». - К.: Віпол, 2003. - 352 с.

. Немировский А.С., Даниловис О.С., Маримонт Ю.И. Радиорелейные и спутниковые системы передачи. - М.: Радио и связь, 1986. - 392 с.

. Бакланов И.Г. Технологии измерений первичной сети. Ч. 1. - М.: Эко-Трендз, 2002. - 140 с.

. Системи передавання цифрові. Норми на параметри основного цифрового каналу і цифрових трактів первинної мережі зв’язку України. КНД 45-074-97. - К.: Державний комітет зв’язку України, 1997. - 70 с.