Материал: ТЕМА 3 Фінансове право
Фінансова політика держави
це сукупність розподільних і перерозподільних заходів, які здійснює держава через фінансову систему, щодо організації фінансових відносин з метою забезпечення зростання ВВП країни і підвищення добробуту всіх членів суспільства.
це особлива сфера економічної діяльності держави, яка направлена на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання для забезпечення державою своїх функцій.
Фінансова політика держави
Головна мета |
Основні завдання |
підвищення рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.
сприяння розвиткові виробництва, підтримання
підприємницької активності
та підвищення рівня зайнятості населення;
мобілізація і використання
фінансових ресурсів для
забезпечення соціальних гарантів;
вплив за допомогою фінансових інструментів на
раціональне використання
природних ресурсів і заборону технологій, що загрожують здоров’ю людини.
Напрями фінансової політики на макрорівні
монетарна (грошово-кредитна) фінансова політика
фіскальна (податково-бюджетна) фінансова політика
фінансова політика у сферах фондового та страхового
ринків
фінансова політика у сфері міжнародних фінансів
боргова політика.
Вгрошово-кредитній політиці відносну самостійність набувають емісійна, цінова, валютна, кредитна — а в ній, в свою чергу, відсоткова політика.
Окремо виділяють – інвестиційну, митну та соціальну
політику.
|
Фактори, |
що впливають на фінансову політику |
|
• характер |
• стан розвитку економіки, |
зовнішньоекономічних |
• демографічну ситуацію, |
відносин держави, |
• стабільність грошової |
• її експортний потенціал, |
одиниці, |
• ступінь її інтеграції до |
• розвиток фінансового |
світової фінансової |
ринку тощо. |
системи, |
|
• кон’юнктуру світових |
|
фінансових ринків. |
|
зовнішні |
внутрішні |
фактори |
фактори |