Материал: Тетяна Олегівна Денисова - _Семінар по кримінології до лекції №1_

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Семінар по Темі 1 кримінологія

1. Охарактеризуйте : поняття кримінології, кримінологію як науку і навчальну дисципліну.

Кримінологія являє собою комплексну соціально-правову науку про закономірності злочинності та її окремі прояви, про особу злочинця, причини й умови, що породжують та обумовлюють злочинність і окремі злочинні посягання, а також про форми і методи соціального і нормативного впливу на них з метою контролю за цими негативними явищами.

Кримінологія – це соціолого-правова наука про злочинність, її детермінанти, стан, структуру і динаміку, особу злочинця і жертву злочинів, а також про засоби протидії злочинності та інших, тісно пов'язаних з нею, антисоціальних явищ.

Завдання кожної науки визначаються, по-перше, власною логікою розвитку, а по-друге, завдання тієї чи іншої науки в певній мірі залежать від сучасних потреб суспільства.

2. Охарактеризуйте предмет кримінології. Надайте загальну характеристику його складових.

Предмет науки кримінології - це закономірності злочинності, особу злочинця, причини і умови злочинності та її окремих видів, напрямки і заходи її запобігання. Елементи предмету кримінології: - злочинність – це мінливе, історично-перехідне, соціально-правове, масове явище, яке включає сукупність всіх злочинів, скоєних на певній території за відповідний період часу і яке характеризується кількісними та якісними показниками

3. Охарактеризуйте місце кримінології в системі наук, її зв’язки з іншими науками.

Як суспільна наука кримінологія теоретично осмислює і систематизує об’єктивні знання стосовно свого предмета, на основі аналізу даних кримінологічних досліджень описує, пояснює та прогнозує розвиток його складових явищ. Отримання кримінологією наукових знань про злочинність, особу злочинця, кримінальну детермінацію має на меті належне забезпечення щодо розробок і впровадження у практику боротьби зі злочинністю оптимальних заходів її запобігання в Україні. За висловленням Вольтера, запобігання злочинності є справжньою юриспруденцією у цивільному суспільстві. Кримінологія має свій предмет, систему, методику досліджень. Разом з тим вона тісно пов’язана з філософськими, правовими, суспільними та правознавчими науками.

4. Охарактеризуйте систему кримінології.

Система — це певний порядок розподілу час­тин цілого, розміщених у певній послідовності з метою забезпечення більш глибокого вивчення системних зв'язків між елементами та самих елементів. Система кримінології перебуває у прямій залежності від предмета науки, відображає його структуру і базується на двох підставах: предметі дослідження та рівні узагальнення науково- практичної інформації.

За предметом дослідження кримінологія складається з таких основних частин:

вчення про злочинність; вчення про детермінацію злочинів; вчення про особу злочинця; вчення про засоби протидії злочинності; вчення про жертву злочину.

За рівнем узагальнення науково-практичної інформації кримінологія поділяється на Загальну та Особливу частини.

Загальна частина вивчає теоретичні проблеми злочинності як такої, дає поняття кримінології як науки, її предмета, завдань, функ­цій, системи, методології і методики досліджень, розглядає історію розвитку кримінології та аналіз різних теорій. Центральне місце в загальній частині посідають також питання щодо особи злочинця, детермінант злочинності, віктимології, кримінологічного прогно­зування та протидії злочинності.

Особлива частина досліджує окремі види злочинності, їх детер­мінанти та заходи боротьби з ними. Це, зокрема, такі види злочинності: організована, корупційна, рецидивна, професійна, насильницька, екологічна, необережна, пенітенціарна, жіноча, злочинність неповно­літніх. Водночас слід мати на увазі, що кримінологія не є застиглим раз і назавжди, даним і закінченим вченням. У процесі постійного динамічного розвитку та вдосконалення уточнюються і доповнюються її предмет та інші компоненти як науки і навчальної дисципліни.

5. Охарактеризуйте завдання кримінології, функції кримінології.

Мета кримінології полягає у виробленні наукових і практичних рекомендацій, положень та висновків щодо підвищення ефективності запобігання злочинності. Практичні цілі формулюються, беручи до уваги професійну підготовленість кадрів, їхнє матеріально-технічне, фінансове забезпечення й реальний час щодо проведення відповідних заходів.

Мета та предмет кримінології визначають її завдання.

Основні завдання кримінології:

1) отримання достовірних даних про елементи, що є предметом кримінології;

2) вивчення об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на рівень, структуру, динаміку, характер злочинності, її регіональні особливості;

3) соціально-кримінологічне дослідження деяких видів злочинності для визначення способів боротьби з ними;

4) вивчення особи злочинця, дослідження механізму вчинення конкретного злочину, класифікація видів злочинних проявів і типів особи злочинця;

5) розробка наукових рекомендацій щодо усунення чи нейтралізації явищ, які спричиняють антисоціальну злочинну поведінку;

6) наукова розробка заходів, пов’язаних із виявленням осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, вивчення цих осіб і вжиття дієвих профілактичних заходів упливу на них;

7) вивчення особи потерпілого від злочинів, взаємозв’язку між жертвою та злочинцем;

8) визначення основних напрямків і заходів протидії злочинності, правове регулювання профілактичної діяльності.

Функції кримінології поділяються на:

Описову – кримінологія пояснює і фіксує певні факти соціальної дійсності, пов’язані зі злочинністю відображає їх властивості й ознаки, дає їм науковий опис;

- Пояснювальну – розкриваючи на основі емпіричних даних і теоретичних положень суть досліджуваних об’єктів, кримінологія дає їм наукове пояснення;

- Прогностичну – вивчаючи тенденції розвитку кримінологічно значущих процесів та явищ, кримінологія прогнозує їх майбутній стан (можливий розвиток явищ та процесів)

- Практично-перетворювальну – впровадження розробок кримінології у законотворчу та правозастосовну практику.

- За видами впливу практично-перетворювальні функції можна поділити на економічні, правові, соціально- психологічні, організаційно-управлінські та ін..

Источник: https://studfile.net/preview/16419210/