Та найбільших змін зазнала іхтіофауна. Дамба, поділивши річку на частини, назавжди знищила можливість для риби й інших водних організмів просуватися з нижнього і середнього Дністра у верхів’я і навпаки. Найсуттєвіший вплив, викликаний згладжуванням весняних паводкових піків річкового стоку, полягає у скороченні зон, доступних для нересту риб, що різко позначилося на рибних ресурсах Дністра.
Спостерігаються також негативні наслідки від зміни режиму добових коливань річкового стоку. Дамба різко змінила температурний режим води нижче за течією. Природні температурні режими води коливалися в межах 0-1°С взимку, 9-15°С - навесні, 18-23°С - влітку і 17-19°С - восени. З появою дамби відбулося значне зниження діапазону коливань сезонних температур. Температура води на ділянці Дністровської ГЕС-1 - ГАЕС протягом року становить 6-7°С. Встановлення сталої температури води протягом року призвело до того, що нижче за течією від дамби ГЕС-1 Дністер не замерзає. Ці умови стали сприятливими для зимівлі диких качок та лебедів. Але, одночасно з цим, зміна температурних режимів негативно впливає на продуктивність нерестовищ риби в зоні, розташованій безпосередньо нижче від гідровузла. Більше того, зниження температури води в літній період і згладжування посезонного термічного режиму перешкоджає природному відтворенню фітопланктону і зоопланктону.
Крім цього, режим експлуатації водосховища, у відомчий регламент якого входить скидання води в період нересту риби в самому водосховищі з добовими коливаннями рівнів не більше 10 см, негативно позначається на нересті риби в Дністрі.
Коливання рівнів води, що досягають одного метра і відбуваються декілька разів за добу, є абсолютно неприродними для Дністра. Шкода гідробіологічній системі ріки завдається особливо у весняний період, коли коливання рівнів води призводять до погіршення умов нересту риби на ділянці, розташованій безпосередньо за греблею.
У результаті дослідження впливу Дністровського гідровузла на навколишнє природне середовище виявлено ряд негативних наслідків. Проект загрожує зменшенням стоку води, що матиме катастрофічні наслідки для пониззя Дністра, зокрема для плавневої системи, а також викличе проблеми з питною водою у Одеському регіоні.
Реалізація проекту передбачає негативні наслідки для місцевого населення. Введення в експлуатацію ГАЕС потребує переселення населення з території, що буде під впливом проекту. Крім того решта місцевого населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідокпідтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня води в колодязях тощо.
Серйозні ризики пов’язані з тим, що верхній басейн ГАЕС розташовано на ділянці з надзвичайно складними геологічними умовами. Він знаходиться на карстових порожнинах, де ще відбуваються новітні процеси карстоутворення (карстові лійки). Викликає також сумніви надійність запропонованого розробниками глиняно-плівкового екрану ложа водосховища ГАЕС. Висока сейсмічність місцевості оцінена до 8 балів за шкалою Ріхтера, зсувонебезпечність Дністровського та Сокирянського схилів в зоні будівництва призвело до того, що всі гідроспоруди комплексу вже мають тріщини, даючи підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.
Для охорони навколишнього середовища від впливу ГЕС та ГАЕС потрібно створити чи виробити систему заходів, спрямованих на якнайповніше відвернення негативних наслідків їх експлуатації. Для прогнозу і контролю забруднення водосховищ необхідний облік і аналіз як природного біогенного, так і антропогенного навантаження.
Поряд з тим слід відзначити, що ГЕС і їх водоймища, які приваблюють людей своєю унікальністю й неповторністю, створюють сприятливі умови для розвитку туризму. Рекреаційне використання водоймищ ГЕС має дуже важливе значення, дозволяючи суттєво підвищити їх економічнуефективність і соціальну значимість. Створення водоймищ у більшості випадків значно підвищує рекреаційні можливості завдяки великій водній поверхні, використанню інфраструктури, що залишилася після будівництва, включаючи дороги, інженерні комунікації, виконанню природоохоронних та інженерних заходів (озеленення прибережної зони, кріплення берегів, будівництво очисних споруд й ін.), а також завдяки благоустрою берегової зони в межах населених пунктів, включаючи зведення гідропарків, пляжів.
Дністровське водосховище, неповторні
природні комплекси, унікальні історичні пам’ятники - це потужний рекреаційний
ресурс, який використовується для активних видів відпочинку. Найбільший
розвиток тут отримав водний і пішохідний туризм пізнавального і краєзнавчого
характеру. Створюються нові туристичні маршрути: піші і кінні, водні і лижні,
автомобільні і велосипедні.
Висновки
Функціонування Дністровського
гідровузла безпосередньо та опосередковано впливає на усі природні компоненти
ландшафту, змінюючи їх. Найбільшої трансформації зазнають ландшафти прибережних
зон водосховища. Реалізація проекту будівництва і експлуатації Дністровської
ГАЕС матиме ряд негативних наслідків, з часом може призвести навіть до
техногенної катастрофи. Поряд з тим, видозмінені техногенні ландшафти є хорошим
інструментом для приваблення туристів та розвитку туристичної галузі регіону.
Список літератури
Денисик Г. І. Регіональне антропогенне ландшафтознавство. Навчальний посібник / Г. І. Денисик,О. В. Тімець. - Вінниця-Київ, 2010.
Жупанський Я. І. Географія Чернівецької області / Я. І. Жупанський. - Чернівці: Чернівецька обласна друкарня, 1993.
Географія. Довідник / під ред. Гілецького Й. Р., Сливки Р. Р., Боговича М. М. - Харків: Ранок, 2009.
Масляк П. О. Географія України / П. О. Масляк, П. Г. Шищенко - К.: Зодіак-ЕКО, 2000.
Хилько М. І., Екологічна безпека України: у запитаннях і відповідях / М. І. Хилько, В. І. Кушерець - К.: Знання України, 2006.