Зміст
Вступ
1. Загальнотеоретичні основи фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади
1.1 Сутність фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади
1.2 Фінансове забезпечення організацій і установ, створених органами виконавчої влади
2. Практика функціонування фінансів Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні
2.1 Організаційно-правова характеристика фінансування Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні
2.2 Порядок планування і фінансування видатків Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні
2.3 Аналіз доходів і видатків кошторису Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні
2.4 Напрямки удосконалення фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Актуальність теми. Одним із завдань сучасного етапу розвитку України є підвищення ефективності функціонування підприємств всіх галузей народного господарства, в тому числі організацій і установ, створених органами виконавчої влади. Дане зростання можливе тільки у тому випадку, коли сформується таке економічне середовище, яке стимулюватиме до ефективного використання всіх ресурсів у процесі їх взаємодії. Одним із основних видів таких ресурсів є організація фінансів підприємств. Саме її діяльнісні характеристики визначають наявний потенціал підприємств.
На організацію фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади впливають два види факторів, а саме: внутрішні (такі як технологія виробництва) та зовнішні (наприклад, фінансово-кредитний механізм). Їх незбалансованість, на сьогодні, є однією з основних причин негативного фінансового стану суб’єктів економічних взаємовідносин. Наявне фінансове середовище, його значний зовнішній тиск на організації і установи, створені органами виконавчої влади призводить до згортання обсягів діяльності, і, як наслідок, до зниження якісних та кількісних характеристик інших ресурсів. В свою чергу, недостатньо ефективна організація фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади не дозволяє їм розвиватися; відсутність прибутковості зменшує реальні можливості держави.
Питання ефективності організації фінансового менеджменту підприємств знайшли своє відображення у дослідженнях багатьох вчених, а саме О. Єфімова, І. Бланка, Дж. Ван Хорт, З. Ковальова, Є. Стоянова та багатьох інших. Проте, недостатньо вивченими залишилися питання, пов’язані з особливостями фінансової діяльності саме організацій і установ, створених органами виконавчої влади. Тому дослідження, проведене у даній курсовій роботі, є актуальним.
фінансове забезпечення виконавча влада
Основною метою дослідження є розробка теоретичних та практичних аспектів підвищення ефективності системи фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади.
Для досягнення цієї мети в роботі були передбачені наступні завдання:
проаналізувати сутність фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади;
здійснити огляд нормативно-правової бази щодо фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади;
дослідити механізм фінансування Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, на прикладі якої виконується дослідження;
запропонувати шляхи вдосконалення фінансового забезпечення організацій і установ, створених органами виконавчої влади.
Предметом дослідження є організація фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади та її значення в сучасних умовах.
Об'єктом дослідження є фінанси Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.
Практичне значення одержаних результатів даного дослідження полягає у розробці методики аналізу і прогнозування процесів організації фінансів організацій і установ, створених органами виконавчої влади з урахуванням їх фактичного фінансового стану та стану зовнішнього економічного середовища. Проведені розрахунки та запропоновані моделі можуть бути використані на практиці з метою підвищення ефективності діяльності розглянутих організацій і установ.
Інформаційною базою дослідження є монографічні
видання, навчальні підручники, матеріали періодичних видань з даної теми, законодавчі
акти.
До організацій, створених органами державної влади, і місцевого самоврядування належать організації та установи соціального забезпечення, охорони здоров'я, наукові організації та ін. Ці організації є юридичними особами, господарсько-фінансова діяльність яких здійснюється на основі кошторису доходів і видатків та надходжень від проведення господарських і фінансових операцій, необхідних для виконання завдань, передбачених їхніми установчими документами.
Залежно від джерел фінансового забезпечення згадані організації (суб'єкти господарювання) поділяються на такі:
) фінансуються лише за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
) фінансуються за рахунок коштів, одержаних від надання послуг (робіт), що відповідають їх основному функціональному призначенню.
Бюджетні організації, які повністю або частково фінансуються із загального фонду бюджетів різних рівнів, складають кошторис доходів і видатків - основний планово-фінансовий документ. Кошторис доходів і видатків підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Розпорядниками згаданих коштів є бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважених на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Одночасно з кошторисом складається зведення показників спеціального фонду кошторису установи у розрізі спеціальних коштів та інших власних надходжень.
Згідно з чинним законодавством України бюджетні організації та установи як суб'єкти господарювання наділені господарською компетенцією, мають право вільно займатися зазначеною в установчих документах підприємницькою діяльністю у межах переліку платних послуг відповідно до їх функціональних повноважень та послуг з провадження господарської (виробничої) діяльності. Доходи від підприємництва та інші надходження коштів кваліфікують як позабюджетні, що включаються до спеціального фонду кошторису, їх поділяють на власні надходження, інші надходження та інші власні надходження.
Право мати згадані кошти надають організації за умов, якщо витрати, пов'язані зі здійсненням наведеної діяльності, повністю забезпечуються одержаними доходами.
У більшості випадків власні надходження державних організацій та установ пов'язані з:
наданням платних послуг, які відповідають профілю організації (спрямовують на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг);
орендною і квартирною платою та іншими надходженнями від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що належать установі; надходженнями від орендарів (суборендарів) за спільне господарське обслуговування приміщень (паливо, освітлення тощо) (спрямовують на утримання обладнання і ремонт будівель (приміщень); покриття видатків зі спільного господарського обслуговування);
наданням транспортних послуг із перевезення населення, вантажів, ремонту транспортних засобів, користування стоянками, що знаходяться на території установи або їй належать (спрямовують на проведення ремонту та обслуговування автотранспорту, інших механізмів, стоянок, придбання пально-мастильних матеріалів);
надходженнями від господарсько-виробничої діяльності допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про цю установу (спрямовують на видатки з організації виконання цих робіт та на утримання установи);
коштами, отриманими від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у тому числі відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки) та ін., що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи (спрямовують на покриття витрат, пов'язаних зі збиранням і транспортуванням зазначених матеріалів, на преміювання осіб, зайнятих збиранням металевого брухту й відходів, витрат на інші господарські потреби і на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, на інші видатки за кошторисом);
сумами за дорученнями - коштами, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і доброчинних фондів для виконання певних доручень (спрямовують на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики; інші кошти, отримані від підприємств, установ, організацій та приватних осіб для виконання окремих доручень). Доброчинні внески та пожертви, отримані відповідно до чинного законодавства, мають супроводжуватися письмовим підтвердженням мети внесків (лист, заява або відповідні записи спонсора на розрахункових документах тощо).
До інших надходжень належать:
депозитні суми - кошти, що надходять у тимчасове розпорядження установ та організацій, які мають право отримувати на тимчасове зберігання кошти фізичних та юридичних осіб і з настанням певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або перерахуванню за призначенням. їх надходження до установи не пов'язується з виконанням кошторису доходів і видатків. Наприклад, кошти хворих, які перебувають на лікуванні в лікарняних закладах;
доброчинна допомога підприємств, установ, організацій, громадських організацій та громадян у вигляді матеріальних і нематеріальних цінностей за умови, що особи, які зробили внески, не визначили їх цільового призначення;
кошти, отримані в результаті задоволення судових позовів до підприємств, установ, організацій та окремих осіб щодо відшкодування нанесених збитків державній установі.
Залежно від сфери діяльності бюджетні організації та установи можуть мати й інші види коштів, інші надходження та надходження зі спеціальних фондів, наприклад:
у середніх загальноосвітніх закладах за рахунок коштів бюджету та інших джерел утворюють фонд загального обов'язкового навчання;
у вищих навчальних закладах - дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, кредити та позики банків, дивіденди від цінних паперів і доходи від розміщення на депозитних вкладах вільних позабюджетних коштів, гранти та інші види надходжень від міжнародних організацій і фондів, штрафні санкції;
у науково-дослідних організаціях - кошти державного інноваційного фонду; позабюджетного фонду впровадження фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт галузевого спрямування та ін.;
у закладах охорони здоров'я - суми, які згідно з чинним законодавством отримують станції переливання крові за відпуск донорської крові та її компонентів і виготовлених з них препаратів; кошти, які отримують медичні установи за виготовлення і реалізацію ретро плацентарної крові; плата за утримання підопічних у геріатричних пансіонатах, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних їх утримувати тощо. До інших власних надходжень належать:
кошти, що надходять від діяльності закладів громадського харчування, які належать державним установам та організаціям (спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з діяльністю цих закладів);
кошти, які отримують установи від реалізації путівок на туристські та спортивні бази, в пансіонати, санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку (спрямовуються на утримання туристських та спортивних баз, пансіонатів, санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку);
кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи (спрямовуються на покриття видатків, пов'язаних з організацією харчування).
Відповідно до законодавства перераховані доходи бюджетних організацій, що мають статус неприбуткових, звільняються від оподаткування.
Для встановлення ознак неприбутковості бюджетних організацій складають розрахунок, у якому фіксують суму нерозподілених загальних валових доходів за станом на кінець 1-го кварталу планового року з метою їх оподаткування. Складений розрахунок є підставою для введення організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Неоподатковувані доходи бюджетних організацій:
доходи від надання послуг, що відповідають їх функціональному призначенню, і від проведення господарських або виробничих операцій, передбачених чинним законодавством;
пасивні доходи (доходи, отримані у вигляді відсотків, страхових виплат і відшкодувань тощо), крім орендної плати, яка виключена з їх складу;
кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
кошти або майно, які надходять неприбутковим організаціям, у разі ліквідації активів іншої неприбуткової організації.
Окреслюючи коло доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, потрібно звернути увагу на операції, що проводять з необоротними активами:
) перерозподіл майна між державними установами та організаціями за згодою власника. Такі операції не приносять доходу організації, яка передає його іншій, незважаючи на дооцінку його вартості до справедливої. Операція з передачі майна іншій організації є простим його вилученням власником, а можлива сума дооцінки майна до рівня справедливої вартості не оподатковується, оскільки відсутні об'єкт і база оподаткування;
) продаж майна державними установами:
доходи, отримані від продажу державного майна за згодою його власника, у повному обсязі перераховують до бюджету того рівня, за рахунок коштів якого воно було створене;
прибутки, отримані від продажу майна, створеного за рахунок коштів спеціального фонду, підлягають оподаткуванню податком на прибуток за базовою ставкою. Доходи, отримані від продажу майна, оподатковують податком на додану вартість;
доходи, отримані державними організаціями від надання в оренду необоротних активів, оподатковуються у встановленому порядку;
) прибутки, отримані від продажу матеріальних цінностей (майна), придбаного за рахунок загального фонду, підлягають оподаткуванню податком на прибуток, тобто після сплати з отриманого доходу податку на додану вартість з отриманої суми сплачується податок на прибуток за базовою ставкою.
Від обкладання податком на додану вартість звільняють операції з надання благодійної допомоги, а саме - безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) з метою їх безпосереднього використання у доброчинних цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) одержувачам (суб'єктам) благодійної допомоги. Одержувач благодійної допомоги податок на додану вартість з отриманих засобів не сплачує, оскільки відсутні об'єкт і база оподаткування.
Від податку на додану вартість також звільнені такі господарські операції бюджетних організацій: науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, що проводяться за рахунок державного бюджету; розробки, виконувані установами освіти, та інші науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи; послуги установ культури і мистецтва, театрально-видовищні, спортивні, культурно-освітні, розважальні заходи, крім відеопоказу; послуги у сфері освіти, пов'язані з навчально-виробничим процесом, курси, гуртки, секції, студії або уроки, що оплачують безпосередньо учні; послуги з догляду за хворими і громадянами похилого віку та ін.