Статья: Інноваційний розвиток промислових підприємств України: проблеми та перспективи

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

УДК 330.322.3:334.716

Інноваційний розвиток промислових підприємств України: проблеми та перспективи

Т.О. Гусаковська

Вступ

Постановка проблеми. В умовах становлення інноваційної моделі розвитку України провідна роль у вирішенні проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств належить інноваційній діяльності. Використання передових технологій у виробництві, створення нових продуктів та послуг виступає передумовою досягнення високих конкурентних позицій як на вітчизняному, так і на світовому ринку. Тому для підприємств, що мають на меті досягнення та збереження провідних позицій на ринку, особливого значення набуває інноваційна діяльність із застосуванням нових підходів і методів, форм і засобів, що відповідають запитам ринку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У зв'язку з дослідженням даної проблеми можна виділити роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Багриновський К.А., Бубенко П.Т., Геєць В.М., Черваньов Д. М., Шумпетер Й. та інші [1-4]. Зазначені дослідження охоплюють широке коло питань, пов'язаних з управлінням інноваційною діяльністю підприємств, вивченням впливу інноваційної діяльності на розвиток підприємства та економіки в цілому. Проте у зв'язку з динамічними змінами в світовій економіці та новими викликами для України існує необхідність більш детального аналізу інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

Метою статті є аналіз стану інноваційної діяльності промислових підприємств України, його впливу на їх конкурентоспроможність, виявлення основних проблем та шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу

Аналіз інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств буде здійснено на основі статистичних даних щодо інноваційної активності промислових підприємств, у тому числі впровадження нових технологічних процесів та випуску нової продукції. Інноваційною діяльністю у промисловості в 2013 р. займалися 1312 підприємств, або 16,8% загальної їх кількості. В основному інновації полягали у створенні та впровадженні у виробництво нової або значно удосконаленої продукції та виробничих процесів. Обсяг реалізованої інноваційної продукції в 2013 р. склав 3138 найменувань. Нові технологічні процеси у цьому періоді запровадили 557 підприємств; кількість процесів склала 1576, у тому числі маловідходних, ресурсозберігаючих - 502 [5]. У 2013 р. 1031 підприємства реалізували інноваційної продукції на 35,9 млрд. грн., або 3,3% загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2012 р. відповідно 36,2 млрд. грн. та 3,3%) (табл. 1). інноваційний промисловий конкурентоспроможність

Таблиця 1

Інноваційна активність промислових підприємств України

2012 р.

2013 р.

Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, %

17,4

16,8

Загальна сума витрат, млрд. грн.

11,5

9,5

Впроваджено

інноваційних видів продукції, найменувань

3403

3138

з них машин, устаткування, приладів, апаратів тощо

942

809

нових технологічних процесів

2188

1576

з них маловідходних, ресурсозберігаючих

554

502

Придбано нових технологій

739

651

Реалізовано інноваційної продукції, млрд. грн.

36,2

35,9

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %

3,3

3,3

Джерело: [5]

Реалізацію продукції за межі України здійснювали 344 підприємства, обсяг її склав 44,7% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції, у тому числі в країни СНД - 25,3%. Майже кожне четверте підприємство реалізовувало продукцію, що була новою для ринку. Обсяг такої продукції склав 12,4 млрд. грн., більш ніж половину якої (53,0%) 102 підприємства експортували. Слід зазначити, що більшість підприємств у даному періоді (86,0%) реалізовували продукцію, яка була новою виключно для підприємства. Її обсяг склав 23,5 млрд. грн., 40,4% якої 271 підприємство реалізувало за межі України [5]. Як видно з даних табл. 2, фінансування науково-технічної діяльності в Україні здійснюється в основному за рахунок коштів замовників, у тому числі вітчизняних і зарубіжних.

Таблиця 2

Обсяги фінансування інноваційної діяльності в Україні

Рік

Загальна сума витрат, млн. грн.

У тому числі за рахунок коштів, млн. грн.

власних

державного бюджету

іноземних інвесторів

інші джерела

2000

1757,1

1399,3

7,7

133,1

217,0

2001

1971,4

1654,0

55,8

58,5

203,1

2002

3013,8

2141,8

45,5

264,1

562,4

2003

3059,8

2148,4

93,0

130,0

688,4

2004

4534,6

3501,5

63,4

112,4

857,3

2005

5751,6

5045,4

28,1

157,9

520,2

2006

6160,0

5211,4

114,4

176,2

658,0

2007

10850,9

7999,6

144,8

321,8

2384,7

2008

11994,2

7264,0

336,9

115,4

4277,9

2009

7949,9

5169,4

127,0

1512,9

1140,6

2010

8045,5

4775,2

87,0

2411,4

771,9

2011

14333,9

7585,6

149,2

56,9

6542,2

2012

11480,6

7335,9

224,3

994,8

2925,6

2013

9562,6

6973,4

24,7

1253,2

1311,3

Джерело: [5]

Важливим показником ефективності новаторської діяльності є створення та використання об'єктів права інтелектуальної власності. У 2013 р. на створені передові технології в цілому або на їх елементи було видано 1012 охоронних документів: 189 на винаходи, 715 на корисні моделі і 108 на промислові зразки (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл створених передових технологій за видами технологій та кількість охоронних документів на ОПІВ у створених технологіях, одиниць [5]

Усього

Кількість охоронних документів у створених технологіях, у тому числі на

винахід

корисну модель

промисловий зразок

2012

2013

2012

2013

2012

2013

2012

2013

Всього

516

486

230

189

704

715

277

108

Проектування та інжиніринг

86

84

20

17

112

56

9

21

Виробництво, обробка та складання

113

90

46

36

130

113

248

69

Автоматизоване транспортування матеріалів і деталей, здійснення автоматизованих вантажно-розвантажувальних операцій

7

8

-

-

1

17

3

-

Апаратура автоматизованого спостереження і/чи контролю

31

19

9

10

17

16

2

9

Комунікації та управління

48

54

10

8

20

17

-

1

Виробнича інформаційна система

14

13

-

1

-

7

-

1

Інтегроване управління та контроль

22

20

21

19

4

6

2

4

Нанотехнології

32

30

12

37

38

80

-

-

Охорона здоров'я

69

107

37

18

196

234

-

-

Інші

94

61

75

43

186

169

13

3

Джерело: [5]

Протягом 2013 року передові технології створювали 176 підприємств. При цьому загальна кількість створених технологій склала 486, у т.ч. 86,4% - нові для України, 13,6% - принципово нові. Із загальної їх кількості 16,0% створювалися за державним контрактом.

Більше третини підприємств, які створювали передові технології, зосереджено у м. Києві, 13,6% - у Харківській, 8,0% - Донецькій, 6,3% - Дніпропетровській, 5,1% - Львівській, 4,0% - Луганській, 3,4% - в Івано-Франківській і Миколаївській областях. У 2013р. кількість підприємств та організацій, що використовували передові технології у своїй діяльності, зменшилась порівняно з 2012р. на 2,9%, і становила 2073.

У 2013р. найбільша кількість підприємств, які використовували передові технології, розташована у Харківській області (22,8% загальної кількості), Донецькій (7,5%), Житомирській (6,5%), Одеській (5,9%), Черкаській (5,3%) і Дніпропетровській (5,4%) областях та м.Києві (7,9%); відповідно, найбільшу кількість передових технологій використано у Харківській (18,9% загальної їх кількості), Дніпропетровській (8,5%), Донецькій (8,3%), Запорізькій (5,0%) областях та у м. Києві (12,1%) [5].

У 2013 р. підприємствами та організаціями України було використано 14038 передових технологій, з яких 41,6% достатньо нові - термін їхнього упровадження у виробничу діяльність підприємств і організацій до 3 років; 39,3% - від 4 до 9 років; кожна п'ята технологія використовується 10 і більше років. Найбільш нові технології відносяться до групи технологій «Автоматизоване транспортування матеріалів і деталей, здійснення автоматизованих вантажно-розвантажувальних операцій» і «Охорона здоров'я», більш застарілі - «Зв'язок та управління». Кількість винаходів у використовуваних технологіях за весь час упровадження становила 1218 одиниць, у т.ч. 149 - у 2013 р. [5].

Для аналізу конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств на світовому ринку розглянемо дані щодо експорту та імпорту. За даними Держкомстату основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них - 26,7%, мінеральних продуктів, у тому числі нафти та продуктів її перегонки - 11,8%, тоді як експорт механічного та електричного обладнання склав 11%, транспортних засобів та шляхового обладнання лише 5,3 %.

При цьому імпорт механічного та електричного обладнання склав 16,2%, транспортних засобів та шляхового обладнання - 7,7 %. Як бачимо з наведених даних, значну частку експорту України займає сировина, тоді як продукція високотехнологічних галузей в основному імпортується. Це свідчить про досить низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Україна продовжує залишатись «сировинним придатком» країн з розвинутою економікою.

Досить низька позиція України у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (76 місце) обумовлена, в тому числі і низьким розвитком ринку технологій та інновацій, вкрай складною ситуацією у сфері захисту інтелектуальної власності. Так, за рівнем розвитку технологій Україна займає 85 місце, за рівнем інновацій - 81 місце, рівнем захисту інтелектуальної власності - 129 місце серед 144 країн [6].

Слід звернути увагу також на глобальний інноваційний індекс (ГІІ), який публікує Корнельський університет, школа бізнесу INSEAD і Всесвітня організація інтелектуальної власності. Ці дослідження проводяться з 2007 року та включають найбільш повний комплекс показників інноваційного розвитку. Глобальний індекс інновацій включає 80 показників, що детально описують інноваційний розвиток країн світу. Автори дослідження вважають, що успішність економіки залежить від наявності інноваційного потенціалу та умов його реалізації.

Тому всі показники розділені на вхідні і вихідні під-індекси. Показники вхідного під-індексу (Innovation Input) характеризують наявні ресурси та умови проведення інновацій. Показники вихідного під-індексу (Innovation Output) оцінюють ступінь реалізації інноваційного потенціалу. Глобальний індекс інновацій розраховується як середнє арифметичне вихідного та вхідного під-індексів, а індекс ефективності інновацій - як їх співвідношення [4]. У 2014 р. дослідження охоплювало 143 країни. Рейтинг країн світу за оцінками їх інноваційного розвитку очолює Швейцарія, за нею слідує Великобританія, Швеція та Фінляндія. Україна в цьому рейтингу займає 63 місце (див. табл. 4).

Таблиця 4

Глобальний інноваційний індекс та індекс ефективності інновацій 2014 р.

Країна

Глобальний інноваційний індекс

Місце

Країна

Індекс ефективності інновацій

Місце

Швейцарія

64,8

1

Молдова

1,1

1

Великобританія

62,4

2

Китай

1,0

2

Швеція

62,3

3

Мальта

1,0

3

Фінляндія

60,7

4

Індонезія

1,0

4

Нідерланди

60,6

5

В'єтнам

1,0

5

Сполучені штати Америки

60,1

6

Швейцарія

0,9

6

Сінгапур

59,2

7

Венесуела, Болівія

0,9

7

Данія

57,5

8

Нігерія

0,9

8

Люксембург

56,9

9

Люксембург

0,9

9

Гонконг (Китай)

56,8

10

Кот-Д'Івуар

0,9

10

Україна

36,3

63

Україна

0,9

14

Источник: https://otherreferats.allbest.ru/download/1027584/