Таблиця 2.13
Грошові потоки і витрати капіталу для підтримки фондів
|
Період (рік) |
Очікувані грошові потоки |
Витрати в фонд при 6% |
Накопичений чистий грошовий потік |
|
2009 |
-10000 |
0 |
- 10000,00 |
|
2010 |
- 4000 |
- 600,00 |
- 14600,00 |
|
2011 |
+ 3000 |
- 876,00 |
- 12476,00 |
|
2012 |
+ 3000 |
- 748,56 |
- 10224,56 |
|
2013 |
+ 3000 |
- 613,47 |
- 7838,03 |
|
2014 |
+ 3000 |
- 470,28 |
- 5308,31 |
|
2015 |
+ 3000 |
- 318,50 |
- 2626,81 |
|
2016 |
+ 6000 |
- 157,61 |
3215,58 |
Отже, бачимо, що інвестиційний проект має функціонувати 7 років 7 місяців для того, щоб ТОВ «ДЕКС» могло б покрити свою вартість капіталу і відновити кошти, що спочатку інвестуються в проект.
Рекомендуємо замість обчислення періоду окупності інвестицій надати перевагу визначенню терміну, впродовж якого чиста теперішня вартість (ЧТВ) перетворюється з негативної в позитивну.
Будь-який інвестиційний проект слід приймати, коли теперішня вартість грошових надходжень перевищує теперішню вартість інвестицій, тобто:
,
(2.1)
де S - щорічний грошовий потік;- первинні інвестиції;- ставка дисконту.
Підприємство використовує ставку дисконту 10%. Первинні
інвестиції дорівнюють 10000грн. в обладнання з життєвим циклом 20 років, а
щорічні позитивні грошові надходження - 1000грн.
.
Період окупності інвестицій дорівнює 10 рокам, що більше ніж 8,5 років (максимальний прийнятний період за таблицею теперішньої вартості ануїтета). Тому ЧТВ такого інвестиційного проекту буде негативною і його прийняття недоцільне для підприємства.
Середня ставка прибутковості проекту:
(2.2)
Хоча метод ССП легкий для розуміння й роботи, але ми не рекомендуємо застосовувати як основний для фінансового аналізу.
За проектом реконструкції ТЦ «Торговий дім» в наступні 5 років підприємство сподівається отримати відповідно такі чисті прибутки: 15000грн., 25000грн., 30000грн., 22000грн., 18000грн. Визначаємо ССП, враховуючи, що початкові інвестиції становлять 120000грн.
Використовуємо формулу (2.15) для визначення ССП.
ЧТВ проекту визначаємо як NPV, тоді отримуємо:
,
(2.3)
де A0- теперішня вартість первинних інвестицій у проект;- грошовий потік у період t;- необхідна ставка прибутковості інвестицій;- період часу;- тривалість інвестиційного проекту.
, (2.4)
де At - грошові інвестиційні потоки в період t.
Якщо ЧТВ > 0, то це означає, що норма прибутковості проекту перевищує необхідну ставку прибутковості інвестицій (ставку дисконту). Якщо ЧТВ=0, то норма прибутковості проекту точно дорівнює необхідній ставці, якщо ж ЧТВ < 0, то прибутковість проекту очікується меншою за необхідну ставку. Тож за критерієм ЧТВ можуть бути вибрані лише ті проекти, що мають ЧТВ³0.
Крім того, при позитивному значенні суми ЧТВ проект збільшує на цю суму ринкову вартість інвестуючого підприємства.
Визначаємо ЧТВ інвестиційного проекту будівництва нового цеху електромеханічного заводу з грошовими потоками, що наведені в таблиці при ставці дисконту - 15%.
Використовуємо формулу (2.17) для визначення ЧТВ.
Таблиця 2.14
Планові грошові потоки проекту будівництва нового цеху
|
Період (рік) |
Грошовий потік |
|
|
2010 |
- 10000 |
|
|
2011 |
- 70000 |
|
|
2012 |
- 3500000 |
|
|
2013 |
- 350000 |
|
|
2014 |
+ 750000 |
|
|
2015-2029 |
+ 900000 |
|
|
2030 |
+ 400000 |
= Чиста залишкова вартість |
Оскільки ЧТВ проекту позитивна, то він може стати кандидатом для вибору.
Визначаємо індекс прибутковості (ІП) інвестиційного проекту.
Позначимо індекс прибутковості проекту позначити як PI, тоді отримаємо:
.
(2.5)
ІП - це міра прибутковості проекту на 1грн. інвестицій. Якщо ІП > 1, то проект, що розглядається, має позитивну чисту теперішню вартість.
Співвідношення між ЧТВ, ІП і ССП
|
ЧТВ |
ІП |
ССП |
|
< 0 |
< 1 |
Менше необхідної ставки |
|
= 0 |
=1 |
Рівна необхідній ставці |
|
> 0 |
>1 |
Більше необхідної ставки |
Підприємство оцінює три проекти будівництва: 1) реконструкція
об’єкту під салон краси (позначимо як А); 2) будівництво нового 5-ти
поверхового житлового будинку (позначимо як Б); 3) реконструкція 2-х
поверхового будинку під спортивний комплекс (позначимо як В). Вартість капіталу
підприємства дорівнює 12%, знайдемо найліпший проект за критерієм ІП.
Таблиця 2.16
Грошові потоки трьох проектів
|
Час |
Проект А |
Проект Б |
Проект В |
|
2011 |
-10000 |
-30000 |
-18000 |
|
2012 |
2800 |
6000 |
6500 |
|
2013 |
3000 |
10000 |
6500 |
|
2014 |
4000 |
12000 |
6500 |
|
2015 |
4000 |
16000 |
6500 |
Таблиця 2.17
Розрахунок вартості інвестицій та грошових потоків
|
|
Проект А |
Проект Б |
Проект В |
|
Теперішня вартість інвестицій |
- 10000 |
- 30000 |
-18000 |
|
Теперішня вартість потоків |
10281 |
32040 |
19743 |
= 10281/10000 = 1,0281
PIB = 32040/30000 = 1,068= 19743/18000 = 1,0968
Проекти за критерієм ІП ранжуються в такому порядку: В, Б, А.
Проект Б має максимальну з усіх проектів ЧТВ = 32040, але проект В є найрентабельнішим на 1грн. інвестицій. Усі проекти відповідають необхідній ставці прибутковості 12%, оскільки всі ІП > 1.
Визначаємо внутрішню ставку прибутковості (ВСП) інвестиційного проекту
ВСП можна передати таким рівнянням:
,
(2.6)
де IRR = r - внутрішня ставка прибутковості. При k = r ЧТВ = 0.
Новий проект реконструкції магазину «Оріон» має первинні
інвестиції 10000грн., які дадуть грошові надходження після оподаткування
7000грн. в 1-ий рік, 5000грн. - у 2-ий рік. Визначаємо для цього проекту ВСП.
;
(1+r)2 - 7 (1 + r) - 5 = 0.
Звідси r = 0,14 Þ 14%. Таким чином, ВСП проекту дорівнює 14%.
Новий проект реконструкції магазину «Мрія» має первинні інвестиції 10000грн., які дадуть грошові надходження після оподаткування 3000грн. в 1-ий рік, 5000грн. - у 2-ий рік, 6000грн. - у 3-ій рік. Визначаємо для цього проекту ВСП.
. Знаходимо середню величину грошових надходжень від інвестицій проекту за 2010-2010 роки.
(3000 + 5000 +6000)/3 = 4666грн.;
. Якщо теперішня вартість потоку грошових коштів проекту дорівнюватиме
первинним інвестиціям -10000, то ЧТВ-0. Нехай PFPVA3,- процентний фактор
теперішньої вартості ануїтета. Тоді:
(PFPVA3, r) = 10000;, r = 10000 / 4666 = 2,1431.
З таблиць процентних факторів теперішньої вартості ануїтетів знаходимо, що для 2010 року найбільш близьке значення ставки дисконту, що відповідає умовам, дорівнює 19%.
. Розраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці дисконту 19%. ЧТВ в цьому разі буде негативною і дорівнюватиме 388грн.. Це означає, що ставка дисконту дуже велика і її потрібно зменшити. 4. Розраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці дисконту 17%. ЧТВ в цьому разі буде знову негативною і дорівнюватиме -38грн. Це означає, що ставку дисконту слід знову зменшити.
. Розраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці дисконту 16%. ЧТВ в цьому разі буде вже позитивною і дорівнюватиме 146грн. Це означає, що величина ВСП знаходиться в інтервалі 16-17%.
. Застосовуємо метод лінійної інтерполяції для знаходження більш точного значення ВСП. Для цього необхідно визначити загальну суму відхилень значень ЧТВ від нульового значення при ставках дисконту 16% і 17%, тобто 146 + 38 = 184грн., і визначити відношення суми відхилення значення ЧТВ, скажімо, при 17% (38грн.), до загальної суми відхилень, тобто до 184грн. Таким чином, 38 / 184 = 0,2 або значення ВСП буде на 0,2% меншим від 17%. Тому ВСП проекту дорівнюватиме 16,8%.
Визначаємо модифіковану внутрішню ставку прибутковості (МВСП).
,
(2.7)
де Аt - грошові витрати проекту в період t;- грошові надходження проекту в період t;- вартість капіталу фірми (необхідна ставка прибутковості проекту);- тривалість проекту, років.
Проект ремонту двоповерхового об’єкта для здачі приміщень в
оренду коштує 52125грн., і його очікувані грошові надходження дорівнюють
12000грн. щорічно протягом 5 років. Вартість капіталу становить 12%.
Розраховуємо МВСП проекту. Використовуємо для розрахунку МВСП формулу (2.8):
Отже, МВСП проекту ремонту об’єкта дорівнює 7.9%.
Отже, проаналізувавши різними методами більшість проектів, що були
запропоновані підприємству, ми бачимо, що деякі проекти є досить прибутковими,
а також, враховуючи можливості підприємства та нестабільність його становища
доцільніше буде вибрати лише найприбутковіші та найнадійніші проекти.
2.3 Шляхи покращення управління інвестиційної діяльності
підприємства
Ефективність діяльності підприємства залежить від багатьох параметрів - ступеня розвиненості виробництва, поділу і кооперації праці, використання результатів науково-технічного прогресу, економічних ресурсів, форм стимулювання високопродуктивної праці.
Одним з найважливіших елементів загальної системи управління є вибір та постійне удосконалення організаційної структури управління підприємством. Це питання є досить важливим і актуальним на підприємствах України, так як в період переходу до ринкових відносин міняється форма власності, а отже, і підхід як до побудови організації і системи управління нею, так і до повноважень, функцій, обов'язків працівників, особливо керівництва.
Проаналізувавши дані, можна сказати що для покращення управління на підприємстві необхідно:
) Покращувати організаційну структуру управління, долати недоліки та зміцнювати переваги структури що використовує підприємство;
) Формувати інтелектуальний капітал, створювати програми для залучення вітчизняних науковців для розробки нових технологій. Відповідно, з огляду на головне завдання, призначення організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом повинне полягати у:
формуванні системи управління інтелектуальним капіталом підприємства і забезпеченні її адекватності існуючим зовнішнім і внутрішнім умовам діяльності підприємства;
забезпеченні ефективного функціонування інтелектуального капіталу;
відтворенні інтелектуального капіталу;
раціональному використанні всіх видів інтелектуального капіталу;
реалізації стимулів, спрямованих на ефективне використання і відтворення інтелектуального капіталу;
створенні нормативної бази управління інтелектуальним капіталом з метою обґрунтування управлінських рішень, які приймаються;
розподілі обов'язків між суб'єктами управління інтелектуальним капіталом.
) Створювати та впроваджувати новітні системи автоматизованого управління. Для підтримки подібних проектів інформаційні технології пропонують такі послуги: створення корпоративних бізнес-рішень; аутсорсинг бізнес-процесів; впровадження аналітичних рішень; створення систем автоматизації процесів діловодства та документообігу; побудова корпоративних центрів збереження та обробки даних; впровадження систем корпоративної телефонії; інтеграція розрізнених інформаційних систем у єдину корпоративну IT-інфраструктуру; впровадження систем захисту даних та інформаційної безпеки; створення корпоративних порталів та баз знань.
Таким чином можна зробити висновок, що кожна організація представляє собою досить складну техніко-економічну і соціальну систему, що відображає її індивідуальність і специфіку. Описати цю систему можливо, якщо визначити характер взаємодії підрозділів.
Способи взаємодії сторін характеризують аналізовану систему певним чином і дозволяють судити, наскільки ефективно вона справляється зі своїм головним завданням - організацією гармонійної взаємодії між індивідом і зовнішнім середовищем. Важливе місце в цьому займає структура організації, за допомогою якої або через яку ця взаємодія здійснюється.
Ідея пристосування до принципово нових умов - ось те головне, що повинно вийти на перший план. Основна маса існуючих працівників управління - це дуже цінний потенціал людей, які знають реальність, мають чималу професійну підготовку, привчених до дисципліни, наполегливій цілеспрямованому праці, що володіють почуттям відповідальності. З цими людьми необхідно уважно, вдумливо працювати, забезпечувати їх правильну розстановку в нових умовах, навчання, перекваліфікацію. Потрібно створити їм стимули до ефективної праці, захист їх прав, нарешті, сформувати активне середовище соціального відбору керівників і фахівців нового типу, в якій виживуть і досягнуть успіху саме ті, хто швидше і краще пристосується до нових умов.