Материал: 2019_1619

Варіант 5

1.Підстави припинення господарських зобов’язань.

2.Укладення договорів за державним замовленням.

3.Загальна характеристика договорів, спрямованих на створення колективних угруповань.

Завдання

У грудні 2010 р. приватне підприємство «Отек» (позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства «Промінь» (відповідача) про стягнення за договором будівельного підряду заборгованості за виконані роботи та пені за прострочення їх оплати. Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. У січні 2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір будівельного підряду, за умовами якого позивач своєчасно виконав усі передбачені у проектній документації (додаток 1 до договору) будівельні роботи. Факт виконання робіт підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача. Утім, незважаючи на прийняття виконаних робіт, їх оплату відповідачем було зроблено частково, у зв’язку із чим виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 318 ГК України виконання робіт за договором підряду має проводитися на підставі проектно-кошторисної документації, у якій має бути чітко визначена ціна робіт, що є істотною умовою означеного договору. Відсутність цієї умови свідчить про проведення як підрядних робіт, так і їх часткову оплату без достатньої правової підстави,

що вимагає застосування наслідків, передбачених главою 83 книги 5 ЦК України .

Чи є законним рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.

11

Варіант 6

1.Загальні умови виконання господарських зобов’язань.

2.Кваліфікаційні ознаки та вимоги до змісту зовнішньоекономічного

договору.

3.Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Завдання

У квітні 2011 р. державне підприємство «Тракторний завод» (позивач)

звернулось з позовом до комерційного банку «Б» (відповідача) про визнання недійсним договору застави, посилаючись на те, що останній укладено з порушенням вимог чинного законодавства (по-перше, договір не був нотаріально засвідчений, по-друге, його договірні умови не були узгоджені з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном). Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 15 березня 2010 р.

між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір на суму

500000 грн. із строком повернення до 15 березня 2011 р. З метою забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором між ним та відповідачем у цьому ж місяці був укладений договір застави, за яким позивач передав відповідачу у заставу трактори на загальну суму 480000. Однак,

оскільки позивач є державним підприємством, щодо якого у липні

2010 р. прийнято рішення про приватизацію, відсутність погодження на продовження дії договору застави з боку відповідних органів приватизації, на думку позивача, є підставою визнання спірного договору застави недійсним.

Чи підлягає позов задоволенню? За яких умов заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави? Який порядок реалізації майна державних підприємств, що перебуває в заставі? Чи може бути реалізований у примусовому порядку об’єкт спірного договору застави?

12

Варіант 7

1.Істотні умови господарських договорів.

2.Правові засади здійснення розрахунків за господарськими договорами.

3.Загальна характеристика договорів про надання послуг у сфері господарювання.

Завдання

У лютому 2008 р. ВАТ «Гірничо-збагачувальний комбінат» (позивач)

подав позов до Державного підприємства «Енергоринок» (відповідач) про спонукання до укладення договору та відшкодування збитків, завданих йому відмовою від укладення такого договору. У своїй позовній заяві позивач зазначив, що у зв’язку з отриманням ліцензії на енергопостачання у нього виникла необхідність укладення з відповідачем договору купівлі-продажу електроенергії. У жовтні 2007 р. ВАТ «Гірничо-збачачувальний комбінат» направив відповідачу підписаний проект договору купівлі-продажу електроенергії. Відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що надісланий ним проект договору не відповідає вимогам чинного законодавства

(за змістом проекту цього договору позивач є не як енергопостачальник, а як споживач електроенергії), у зв’язку із чим він відмовляється від його укладення в такому вигляді. Для обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив,

що Державне підприємство «Енергоринок» як суб’єкт публічних зобов’язань відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 178 ГКУ , ст. 633 ЦК України)

та своїх установчих документів зобов’язаний здійснювати продаж електроенергії кожному, хто до нього звертається на законних підставах.

Які переддоговірні спори можуть бути предметом судового розгляду?

Чи може бути предметом судового розгляду спір, пов’язаний зі спонуканням до укладення договору? Чи є у цьому випадку ДП «Енергоринок» суб’єктом публічних зобов’язань ?

Яке рішення за цією справою мав постановити господарський суд ?

13

Варіант 8

1.Поняття і джерела господарського договірного права України.

2.Підстави звільнення від господарсько-договірної відповідальності.

3.Господарсько-договірне забезпечення приватизаційних відносин в

Україні.

Завдання

У листопаді 2010 р. ТОВ «Гарант» (позивач) звернулося з позовом до ТОВ «Регіональна зернова компанія» (відповідача) про визнання недійсним договору купівлі-продажу пшениці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір був підписаний від імені відповідача особою, яка не мала на це повноважень.

Під час судового розгляду справи були встановлені такі обставини. 1

вересня 2010 р. між ТОВ «Гарант» та ТОВ «Регіональна зернова компанія» був укладений договір, за яким ТОВ «Регіональна зернова компанія» було зобов’язано продати пшеницю 4, 3 класу, а ТОВ «Гарант» прийняти й оплатити означений товар в асортименті, кількості та за ціною згідно з накладними.

Належне виконання договору підтверджено матеріалами справи (видатковими накладними, актами приймання-передавання тощо). Оплата проведена покупцем на загальну суму 59986 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів. Однак позивач наполягає на визнанні договору недійсним та поверненні кожною із сторін другій усього одержаного за договором з тих підстав, що договір від імені відповідача був підписаний Сотниковим І. М., який на момент укладення договору не мав прав

(представницьких повноважень) на здійснення правочинів від імені відповідача.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.

Чи є правомірним таке рішення? Чи дотримана у цьому випадку письмова форма договору? Які наслідки недотримання письмової форми договору ? Чи можуть бути застосовані у цьому випадку положення ЦК про наслідки подальшого схвалення дій представника у разі перевищення наданих йому повноважень?

14