Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів включає: відновлення порушеного управління; виявлення втрат і уточнення завдань підрозділам, що зберегли боєздатність; висування підрозділів, які втратили боєздатність, у безпечні райони; поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами; відновлення морально-психологічного стану особового складу. Щонайперше відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.
17. Механізований і танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, а механізована і танкова роти – тактичними підрозділами Сухопутних військ. Вони призначаються для виконання тактичних завдань як самостійно, так і у взаємодії з підрозділами інших родів військ і підрозділами забезпечення та тилу, підрозділами ІВФ або можуть бути додані їм під час вирішення спеціальних завдань.
Батальйонна тактична група призначена для проведення розвідувально-пошукових, рейдових, блокувальних, штурмових дій, обходів, охорони важливих об’єктів і комунікацій, супроводження колон. Створюється, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону, посиленого танковою (механізованою) ротою, артилерійським дивізіоном (батареєю), інженерно-саперною ротою (взводом), розвідувальним взводом та іншими підрозділами.
Ротна тактична група у складі механізованої (танкової) роти, посиленої механізованим (танковим) взводом, артилерійським (мінометним) взводом, інженерно-саперним відділенням та іншими підрозділами, може вирішувати такі самі завдання, що й батальйонна тактична група.
Командир батальйонної (ротної) тактичної групи під час організації і ведення бою (дій) керується положеннями чинного Бойового статуту.
Механізований (танковий) батальйон (рота) чи батальйонна (ротна) тактична група, як правило, застосовуються для виконання таких завдань:
в обороні – утримання важливих районів, рубежів і позицій, відбиття наступу противника і завдання ураження його військам, які наступають;
у наступі – прорив оборони противника, розгром (знищення) підрозділів, що обороняються, захоплення важливих районів, рубежів і об’єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, який відходить, ведення зустрічних боїв, здійснення рейдових дій.
Механізований батальйон (рота) може призначатися для дій у ТакПД.
Застосування механізованого (танкового) батальйону (роти), виділеного в оперативне підпорядкування іншим військовим формуванням, здійснюється відповідно до їх основного призначення, тактикою дій і бойовими можливостями.
18. Батальйон (рота) залежно від обстановки діє в похідному, передбойовому та бойовому порядках.
Похідний порядок – шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати високу швидкість руху; швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.
Передбойовий порядок – шикування підрозділів для пересування в колонах, які рознесені по фронту та вглибину. Він повинен забезпечувати швидке розгортання в бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням бар’єрних рубежів, загороджень, зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника, підтримання стійкого управління підрозділами.
Бойовий порядок – шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу бою та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ЗМУ та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку; швидке використання результатів ВУП і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль у ході бою і здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримку безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами.
19. Бойовий порядок батальйону (роти) може включати такі елементи: підрозділи першого ешелону, підрозділи другого ешелону, резерв (у роті – другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні), вогневі засоби і підрозділи підсилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону або роти (підрозділи артилерії, протиповітряної оборони (далі – ППО), протитанкові, гранатометні підрозділи та ін.).
Батальйон (рота) може бути елементом бойового порядку бригади: маневреною групою, ударно-вогневою групою, винищувальним протидиверсійним загоном (групою).
Маневрена група призначена для самостійного вирішення завдань, які раптово виникають. Створюється, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону (роти), підсиленого танковими, розвідувальними підрозділами.
Ударно-вогнева група призначена для дій у складі рейдових, обхідних, штурмових і блокувальних загонів, сторожових застав. Створюється, як правило, у складі механізованої (танкової) роти, підсиленої артилерійськими, протитанковими та розвідувальними підрозділами.
Винищувальний протидиверсійний загін (група) призначений для боротьби з аеромобільними, диверсійно-розвідувальними та терористичними групами противника під час проведення спеціальної операції та стабілізаційних дій. Створюється, як правило, у складі механізованої (аеромобільної) роти (взводу), підсиленого підрозділами бойових (транспортно-бойових) вертольотів, гранатометними, розвідувальними підрозділами.
20. З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим батальйонам (ротам) можуть бути додані або виділені для підтримки підрозділи інших родів військ і забезпечення.
Додані підрозділи цілком підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання.
Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставлені командиром підрозділу, що підтримується в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.
Механізованому (танковому) батальйону може бути додано артилерійський дивізіон або батарея, підрозділ протитанкових засобів, підрозділ ППО, підрозділи (засоби) радіоелектронної боротьби, а також підрозділи інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Механізованому батальйону можуть бути додані танкові, а танковому батальйону – механізовані підрозділи.
Механізованій роті можуть бути додані артилерійська (мінометна) батарея, протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний підрозділи, а в обороні і під час наступу в особливих умовах – і підрозділ ППО.
Батальйон на приморському напрямку можуть підтримувати підрозділи Військово-Морських Сил (далі – ВМС).
21. Артилерійські підрозділи є основним засобом ВУП.
Артилерійські підрозділи, які додані або підтримують батальйон (роту) під час ВУП, можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, одинарний нерухомий та рухомий загороджувальний вогонь, послідовне зосередження вогню.
Артилерійські підрозділи призначені для ураження наземних елементів розвідувально-ударних комплексів й інших систем високоточної зброї, артилерії, танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, основних угруповань військ, авіації в місцях її базування, вертольотів на площадках підскоку, засобів і об’єктів ППО, ПУ, радіоелектронних засобів, тилових і інших важливих об’єктів противника на всю глибину його оперативної побудови, зруйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування і розповсюдження агітаційного матеріалу, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань, а на приморських напрямках для знищення його бойових кораблів.
Вони включають підрозділи гаубичної, гарматної, реактивної, протитанкової артилерії, мінометів, протитанкових керованих комплексів, артилерійської розвідки, управління і забезпечення.
22. Підрозділи ППО призначені для прикриття батальйону у всіх видах бойових дій під час його перегрупування (пересування), розташування на місці, від ударів повітряного противника в умовах застосування противником ЗМУ, високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби. В окремих випадках вони можуть залучатися для боротьби з наземним і надводним противником. Вони ведуть вогонь по повітряних цілях із підготовлених стартових (вогневих) позицій, під час руху або з коротких зупинок.
23. Підрозділи армійської авіації є багатоцільовим, високо маневреним та одним із основних засобів ВУП в бою. Вони призначені для ураження наземних (морських), переважно рухомих, об’єктів на передньому краї і в тактичній глибині, десантування і забезпечення маневру загальновійськових підрозділів, ведення тактичної повітряної розвідки, мінування з повітря, радіоелектронної боротьби, корегування вогню артилерії, евакуації поранених і хворих та вирішення інших бойових завдань.
24. Розвідувальні підрозділи призначені для добування відомостей про противника та місцевість, а також для виконання спеціальних завдань. До них належать підрозділи військової, радіоелектронної, артилерійської, інженерної, радіаційної, хімічної, біологічної розвідки (далі – РХБ розвідки).
25. Інженерні підрозділи призначені для вирішення завдань інженерного забезпечення бою, а також для завдання втрат противнику застосуванням інженерних боєприпасів.
26. Підрозділи військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту призначені для вирішення завдань радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ. До них належать підрозділи радіаційного, хімічного, біологічного захисту, РХБ розвідки, димові підрозділи.
27. Підрозділи зв’язку призначені для розгортання й експлуатації вузлів зв’язку, систем і засобів автоматизації, проведення організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпеки зв’язку на пунктах управління та забезпечення управління військами у всіх видах їх бойової діяльності.
28. Підрозділи радіоелектронної боротьби призначені для радіоелектронного подавлення коротко- і ультракороткохвильових ліній зв’язку тактичної та оперативно-тактичної ланок управління противника, прикриття визначених підрозділів і об’єктів від ураження боєприпасами з радіопідривниками.
29. Підрозділи матеріально-технічного забезпечення (далі – МТЗ) батальйону – це виконавча система МТЗ: особовий склад; запаси озброєння і військової техніки, ракет, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), продовольства, речового, військово-технічного, ветеринарного майна та інших видів матеріальних засобів, а також засоби для їх зберігання, транспортування і проведення вантажно-розвантажувальних робіт; для підготовки до використання ракет і боєприпасів; технічної і тилової розвідки, евакуації, комплексного технічного обслуговування і ремонту ОВТ та ін.
Підрозділи МТЗ за належністю та обсягом завдань, які виконуються, поділяються на бригадні (полкові), батальйонні (ротні).
До підрозділів МТЗ батальйону належать підрозділи технічного і тилового забезпечення.
30. Підрозділи технічного забезпечення батальйону (ремонтний взвод, відділення технічного обслуговування) призначені для зберігання і підготовки до бойового застосування (використання за призначенням) ОВТ; технічної розвідки, евакуації, поточного ремонту і повернення до ладу пошкоджених (несправних) зразків ОВТ, а також надання кваліфікованої допомоги екіпажам (обслугам), механікам-водіям (водіям) у проведенні їх комплексного технічного обслуговування.
31. Підрозділ тилового забезпечення батальйону (рота (взвод) МТЗ) призначений для забезпечення підрозділів батальйону ракетами, боєприпасами, ПММ, речовим майном, продовольством та іншими необхідними матеріально-технічними засобами, а також забезпечення особового складу гарячою їжею.
32. Підрозділ медичного забезпечення призначений для розшуку, вивезення (винесення) з поля бою поранених або надання пораненим і хворим першої медичної допомоги та підготовки їх до подальшої евакуації.
33. Підготовка бою (дій) батальйону (роти) включає: організацію бою (дій); підготовку штабу батальйону та підрозділів до виконання поставленого завдання; підготовку району бойових дій підрозділів, зайняття вказаного району, проведення МПЗ, практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників у підрозділах (з метою контролю та надання допомоги) та інші заходи.
34. Організація бою (дій) полягає в: усвідомленні завдання, оцінюванні обстановки та прийнятті рішення; постановці бойових завдань підрозділам; організації взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою (дій). У результаті організації бою (дій) детально розробляються послідовність, терміни та способи дій усіх сил і засобів, що відображаються у відповідних бойових та інших документах.
35. Роботу щодо організації бою (дій) командир батальйону (роти) розпочинає з отриманням попереднього бойового розпорядження або бойового наказу (цим визначається послідовний чи паралельний метод роботи).
36. Метод паралельної роботи застосовується в разі обмежених строків підготовки бою. З отриманням попереднього бойового розпорядження командир батальйону (роти): усвідомлює завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів щодо отриманого завдання; віддає начальнику штабу вказівки щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, про час і порядок організації взаємодії і роботи на місцевості; уточнює питання організації управління, розвідки, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; визначає замисел і доповідає його командиру бригади, полку (батальйону).
Після затвердження замислу – віддає попереднє бойове розпорядження своїм заступникам і командирам підрозділів.
Метод послідовної роботи застосовується, якщо є час на підготовку бою, та здійснюється на основі бойового наказу або бойового розпорядження.
37. З отриманням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону: завершує прийняття рішення; доповідає його командиру бригади (полку); віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, організує взаємодію, всебічне забезпечення бою (дій) та управління.
Якщо бойовий наказ або бойове розпорядження отримано відразу після попереднього розпорядження, командир батальйону: усвідомлює завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів щодо наступних дій; віддає вказівки начальнику штабу щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання; визначає час і порядок роботи на місцевості; уточнює питання організації розвідки, управління, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його командиру бригади (полку); віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію і дає вказівки з організації управління та всебічного забезпечення бою (дій).
Після віддання командиром батальйону бойового наказу командир роти: завершує прийняття рішення і доповідає його командиру батальйону; віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію та віддає вказівки щодо організації забезпечення бою (дій) та управління.
38. Після організації взаємодії і постановки завдань з організації управління і забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) здійснює контроль готовності підрозділів до бою (дій) і в установлений час доповідає командиру бригади (полку, батальйону) про готовність підрозділу до виконання поставленого завдання.
Залежно від обстановки і наявності часу, командир батальйону (роти) до послідовності організації бою (дій) має ставитися творчо. У всіх випадках свою роботу він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття і затвердження рішення, вчасну постановку завдань і надання більшої частини часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.
39. Усвідомлення завдання проводиться з метою визначення вихідних даних для підготовки бою (дій).
Під час усвідомлення отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) у бою (діях), витрати основних видів боєприпасів, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.
За результатами усвідомлення завдання він повинен зробити висновки щодо організації бою (дій) і в інтересах замислу.
Начальник штабу батальйону під час усвідомлення завдання, як правило, працює разом із командиром. Заступник начальника штабу (помічник начальника штабу) наносить на карту: завдання батальйону; завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; завдання, які вирішуються засобами старшого начальника, та інші необхідні дані. За наявності часу начальник штабу може поінформувати командирів штатних і доданих підрозділів про отримане завдання і вказівки командира батальйону з підготовки до виконання поставленого завдання.
40. Оцінювання обстановки полягає у вивченні й аналізі факторів і умов, які впливають на якість виконання отриманого завдання. Оцінювання обстановки включає оцінювання противника, своїх військ, району бойових дій (місцевості), сусідів, стану погоди, пори року, часу та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. За кожним елементом оцінювання обстановки робляться висновки в інтересах елементів рішення.
Під час оцінювання противника прогнозуються: можливий склад, положення, стан і характер дій; найбільш важливі об’єкти (цілі); особливості обладнання району бойових дій; ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та уразливі сторони противника. Під час оцінювання своїх військ уточнюються: склад, стан, положення, характер дій штатних, доданих підрозділів і сусідів та умови взаємодії з ними; забезпеченість запасами матеріальних засобів; морально-психологічний стан особового складу. Під час оцінювання району бойових дій уточнюються дані про характер рельєфу, захисні і маскувальні властивості місцевості, стан шляхів маневру, підвозу, евакуації, прохідність поза дорогами, наявність і характер мінно-вибухових і невибухових загороджень, радіаційну, хімічну, біологічну та суспільно-політичну обстановку.
Крім того, штабом проводяться розрахунки розподілу сил і засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів та ін.
За результатами оцінювання обстановки командир батальйону (роти) робить висновки та намічає окремі елементи рішення.
41. Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі усвідомлення отриманого завдання, оцінювання обстановки та пропозицій заступників. Неповнота даних про обстановку не звільняє командира від своєчасного прийняття рішення.
У рішенні командир визначає: замисел бою (тактичних дій); бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.
Замисел бою (дій) є основою рішення, залежить від отриманого завдання, місця батальйону (роти) у бойовому порядку бригади (полку, батальйону) і полягає у визначенні порядку і способів виконання отриманого завдання. У замислі визначаються: напрямок зосередження основних зусиль (у наступі – напрямок головного удару); способи розгрому противника (якого, де, у якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо введення його в оману); бойовий порядок.
Бойові завдання підрозділам перед боєм ставляться бойовим наказом (попередніми бойовими розпорядженнями), а в ході бою – бойовим розпорядженням.
В основних питаннях взаємодії командир батальйону (роти) визначає порядок взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу.
В основних питаннях управління командир батальйону (роти) уточнює місце і час розгортання командно-спостережного пункту, напрям і порядок його переміщення; визначає порядок управління підрозділами під час підготовки та в ході бою (дій), завдання і порядок роботи органів управління, заходи забезпечення стійкості і безперервності управління.