Дипломная (вкр): Діагностика зорової пам’яті у дітей старшого дошкільного віку

У вітчизняній психології розвиток пам'яті розглядалися в працях Н.А. Добролюбова, Ушинського К.Д., П.П. Блонського, К.С. Виготського, А.Р. Лурії, П.І. Зінченко, А.А. Смирнова, З.М. Істоміної, Л.М. Житникової. [23]

Ушинський К.Д., формулюючи вихідні позиції в проблемі пам'яті, намагався підкреслити, що запам'ятовування є процес утворення асоціацій, то в його розумінні асоціації - це не тільки асоціації по суміжності («єдності місця», «за порядком часу»), але і розумові асоціації, асоціації «по сердечному почуттю» і абсолютно особливі асоціації «розвитку». Подібний погляд на пам'ять дозволив К. Д. Ушинському визначити шляхи розумового розвитку дитини. Він виділяє три ступені розвитку пам'яті: механічну, розумову і духовну. [21].

Цінний внесок у вчення про розвиток дитячої пам'яті вніс В. М. Сєченов. До вивчення психічних процесів, і, зокрема процесів пам'яті у дитини він підійшов з позиції, висунутої їм рефлекторної теорії психіки розвиненою надалі І.П. Павловим. Згідно цієї теорії, організм не тільки сприймає зовнішні впливи, але і відповідає на них тим чи іншим руховим актом, завдяки нервовим шляхам, що йдуть від органів почуттів через мозок до м'язів. B роботі Сєченова В.М. представлена одна з перших спроб в історії психології - намітити матеріалістичну теорію пам'яті. Необхідно підкреслити також, що В. М. Сєченов не зводить пам'ять до однієї лише фіксації, а характеризує її, перш за все типом організації  уявлень, які замап’ятовуються, пов'язаних з активною розумовою діяльністю людини, підкреслюючи, що процеси запам'ятовування протікають по суворим законам, знаючи які можна опанувати механізмом пам'яті.

Більш високими ступенями розвитку пам'яті є образна і вербальна пам'ять. Образна пам'ять, за словами П. П. Блонського, пов'язана з першими зачатки вільних спогадів. Перші вільні спогади спостерігаються вже на другому році життя. Саме з цим фактом, на думку П.П. Блонського, слід пов'язувати початок образної пам'яті. Пізніше всіх інших видів пам'яті розвивається пам'ять-розповідь, або словесна (вербальна) пам'ять. Представляючи собою вищий рівень пам'яті, пам'ять-розповідь у свою чергу, не відразу виступає в досконалих формах. Вона у своєму розвитку проходить декілька стадій. На початкових стадіях розповідь - це лише словесний супровід дії, далі слова, супроводжуються дією, і лише потім словесний розповідь виступає сам по собі, як живе і образне повідомлення.

Особливий напрям у розробці проблеми пам'яті у вітчизняній психології створили роботи Л. С. Виготського. К.С. Виготський розглядав проблему пам'яті як процес розвитку вищих психічних функцій. Відмінною рисою вищих психічних процесів людини, є використання знаків, допоміжних засобів (насамперед мови), вироблених людством і службовців засобом регулювання поведінки або оволодіння очікуваною поведінкою. Винахід і вживання знаків - характерна особливість культурного розвитку людства. Завдяки знакам або засобам безпосередньо протікають психічні процеси перетворюються в опосередковану психічну діяльність. Згідно цієї концепції, вищі, специфічні людські форми пам'яті, активне запам'ятовування з допомогою знаків точно так само, як і інші форми поведінки, спочатку народжуються в соціальному спілкуванні між людьми . Досліди, проведені К.С. Виготським і його співробітниками, показали, що у дитини оволодіння такого роду запам'ятовуванням досягається не відразу, в силу чого можна спостерігати поступовий перехід від первісної, натуральної пам'яті до оволодіння її культурними формами. Виготський Л.С. розкрив виникнення вищої форми пам'яті, розвивається в процесі активної, розумової діяльності дитини, що спирається на ряд допоміжних засобів. Цим був забезпечений підхід до пам'яті як до складної діяльності дитини, формується під впливом спілкування з дорослими.

Цей напрямок одержав розвиток у дослідженнях О.М. Леонтьєва, А.Р. Лурії, Л.В. Занкова. Книга О.М. Леонтьєва «Розвиток пам'яті» склала важливий етап у вивченні проблеми пам'яті у вітчизняній психології. Подальший теоретичний і експериментальний аналіз пам'яті був зроблений П.І. Зінченко і А.А. Смирновим. В їх працях (ці дослідження проводилися авторами незалежно один від одного, хоча в один і той же час) велику увагу було приділено вивченню залежності продуктивності запам'ятовування від характеру самої діяльності, у якій воно здійснюється, а також самим процесам пам'яті, як особливого роду діяльності. В результаті вдалося дати розгорнуту характеристику мимовільного і довільного запам'ятовування (у школярів і дорослих) і встановити вікові відмінності у співвідношенні цих видів пам'яті, грають настільки важливу роль у житті людини. Розроблені положення визначили напрям і характер конкретних досліджень з вивчення розвитку пам'яті в онтогенезі. Серед них найбільшу значущість мали дві проблеми: співвідношення довільної і мимовільної пам'яті і характеристика розумових операцій у процесах запам'ятовування.

Результати вивчення особливостей пам'яті у дітей дошкільного віку, отримані в дослідженнях психологів, педагогів, фізіологів дозволяють вказати на шляхи успішного розвитку пам'яті у дошкільників, що дуже важливо для підготовки їх до школи. Створення в дошкільному віці сприятливих умов для розвитку процесів пам'яті у дитини має істотне значення для його подальшого психічного розвитку. Розвиток у дитини дошкільного віку зорової пам'яті є необхідною передумовою успішного навчання дитини в школі.

.3 Особливості розвитку зорової пам'яті у дітей старшого дошкільного віку

К.С. Виготський вважає, що пам'ять у ранньому дитячому віці - одна з центральних, основних психічних функцій, в залежності від яких будуються всі інші функції. Дошкільне дитинство - це період інтенсивного розвитку всіх психічних процесів, які забезпечують дитині можливість ознайомлення з навколишньою дійсністю. Дитина вчиться сприймати, думати, каже; він опановує багатьма способами дії з предметами, засвоює певні правила поведінки і починає керувати собою. Саме в цей період починається процес соціалізації, встановлюється зв'язок дитини з провідними сферами буття: світом людей, природи, предметним світом. Дошкільне дитинство - час первісного становлення особистості, формування основ самосвідомості індивідуальності дитини. У дошкільному віці процес пізнання у дитини відбувається емоційно - практичним шляхом.[9]

Пам'ять дошкільника, незважаючи на її видиму зовнішню недосконалість, насправді стає провідною функцією, зайнявши центральне місце. У дошкільному віці головним видом пам'яті стає - образна.
Образна пам'ять - пам'ять на почуттєво сприйману інформацію: слухові, зорові та інші подразники. Зорова пам'ять - один із видів образної. Зорова пам'ять пов'язана із збереженням і відтворенням зорових образів. Добе розвиненою зоровою пам'яттю нерідко володіють люди з эйдетичним сприйняттям, здатні протягом досить тривалого часу «бачити» сприйняту картину у своїй уяві після того, як вона перестала впливати на органи почуттів. У 1911 році вивченням цього явища зайнявся німецький професор Ерік Йенш. Ним і його співробітниками була розроблена класифікація ступеня вираженості эйдетизма.

Нульова ступінь (0): утворюється тільки після образу з нормальними ознаками, як правило нетривалий, іншого кольору (наприклад, лампочка була білою, а відблиски в очах стоять іншого кольору і швидко зникають).

Перша ступінь (1): для появи образу необхідно закріплення; післяобраз проявляє ознаки зорового образу.

Друга ступінь (2): фіксація необхідна; слабкі зорові образи; відхилення від закону Эммерта, відхилення величини і форми зорових образів при впливі звуковим сигналом (свистком).

Третя ступінь (З): зорові образи слабкої та середньої ясності з'являються від нескладних об'єктів без застосування фіксації; від складних об'єктів можуть бути видні приватні деталі.

Четверта ступінь (4): ясні і повні зорові образи утворюються від складних об'єктів.

П'ята ступінь (5): зорові образи видно ясно і з усіма дрібними деталями.

Наочний матеріал в дошкільному віці запам'ятовується значно краще, ніж словесний. Розвиток і перебудова зорової пам'яті пов'язана із змінами, що відбуваються в різних сферах психічного життя дитини, і, перш за все в пізнавальних процесах - сприйнятті і мисленні. Найважливіша зміна в пам'яті дошкільника відбувається приблизно в п'ятирічному віці. Зорова пам'ять дитини набуває елементів довільності. Раніше запам'ятовування матеріалу відбувалося паралельно з виконанням якої-небудь діяльності: грав і запам'ятав іграшку, малював і запам'ятав назви кольорів спектру. У старшому дошкільному віці пам'ять поступово перетворюється в особливу діяльність, яка підпорядковується спеціальної мети запам'ятати. Дитина починає приймати вказівки дорослого запам'ятати або пригадати, використовувати найпростіші прийоми і засоби запам'ятовування, цікавитися правильністю відтворення і контролювати його хід. Виникнення довільної пам'яті не випадково, воно пов'язане із зростанням регулюючої ролі мови, з появою ідеальної мотивації та вміння підпорядковувати свої дії щодо віддаленим цілям, а також зі становленням довільних механізмів поведінки та діяльності.

Спочатку мета запам'ятати формулюється дорослим словесно. Поступово під впливом вихователів і батьків у дитини з'являється намір що-небудь запам'ятати для пригадування у майбутньому. Причому пригадування раніше, ніж запам'ятовування, стає довільним. Дошкільник, відчуваючи труднощі у відновленні необхідного матеріалу, приходить до думки, що в минулому погано запам'ятав.

У старшому дошкільному віці процеси навмисного запам'ятовування і пригадування набувають форму особливої розгорнутої діяльності, яка підпорядковується власне мнемічній  задачі - задачі пригадати або запам'ятати. Довільне, навмисне запам'ятовування по своїй продуктивності починає наближатися до мимовільного запам'ятовування. Дитина навчається керувати своєю пам'яттю, використовуючи різні мнемічні прийоми і засоби, серед яких провідне місце посідає мовленнєве опосередкування.

У старшому дошкільному віці значного розвитку досягає зорова пам'ять. Збільшується обсяг запам’ятованого матеріалу. Дитина старшого дошкільного віку в середньому запам'ятовує 7 предметів або їх зображень з 10 - 15, після однократного пред'явлення.

Таким чином, протягом дошкільного віку відбувається подальший розвиток пам'яті, вона все більше виділяється з сприйняття. Все більше значення починає набувати здатність до відтворення. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті (запам'ятовування предметів і їх зображень). Для розвитку пам'яті дитини характерно рух від образної до словесно-логічної.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

.1 Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей старшого дошкільного віку

Вивчення особливостей мнемічної діяльності є невід'ємною частиною дослідження пізнавальної сфери в цілому. Більш того, вивчення цього компонента пізнавальної сфери є одним із центральних, ключових моментів обстеження дитини, що дозволяє певною мірою не тільки уточнити діагностичну гіпотезу, але і визначити тактику подальшого психодіагностич-ної роботи.

Діагностична робота була проведена на базі дошкільного навчального закладу № 56 «Катюша» м. Слов’янська. В діагностичному дослідженні приймало участь 19 дітей, віком 6 р. Дослідження проводилось в звичній для дітей обстановці, в кімнаті, де проводились заняття. Для діагностики були обрані такі методики: методика «Запам'ятай предмети»; методика за Р.С. Немовим «Впізнай фігури»; методика «Складні фігури» (шкала пам'яті Векслера).

Діагностична методика «Запам'ятай предмети».

Мета: визначення обсягу зорової пам'яті у дітей старшого дошкільного віку.

Матеріал: різні предмети, іграшки, секундомір.

Хід роботи: дитині показують предмети, попередньо пояснюючи, що він повинен запам'ятати їх якомога точніше.

Інструкція: «Уважно подивися на предмети, що лежать на столі, запам'ятай їх, а потім назви». Матеріал розташовується хаотично на деякій відстані один від одного. Час експозиції - 20 секунд.

Умови проведення: проводиться індивідуально з кожною дитиною на зоровому матеріалі.

Оцінка результатів:

З 10 пред'явлених предметів відтворює 6 - 7 - високий (3 бали);

З 10 пред'явлених предметів відтворює 4 - 5 - середній (2 бали);

З 10 пред'явлених предметів відтворює 1 - 3 - низький (1 бал).

Отримані результати занесені в таблицю № 1.

Діагностична методика «Впізнай фігури».

Мета: визначення точності відтворення матеріалу, який пред'являється.

Матеріал: картинки (додаток 1), секундомір.

Хід роботи: спочатку для проби дитині пропонують вирішити цю задачу на картинках, зображених у рядку під номером 0, потім - після того, як експериментатор переконався в тому, що дитина все зрозуміла правильно, надають можливість вирішити цю задачу на картинках з номерами від 1 до 10.

Інструкція: «Перед тобою 5 картинок, розташованих рядами. Картинка зліва відокремлена від решти подвійною рискою і схожа на одну з чотирьох картинок, розташованих в ряд праворуч від неї. Необхідно якомога швидше знайти і вказати на схожу картинку».

Умови проведення: експеримент проводиться індивідуально з кожною дитиною на зоровому матеріалі до тих пір, поки дитина не вирішить всі 10 завдань, але не більше ніж 1,5 хв навіть у тому випадку, якщо дитина до цього часу не впорався з усіма завданнями.

Оцінка результатів:

Дитина впорався з усіма завданнями за 45 - 50 сек. - високий (3 бали);

Для виконання завдання дитині потрібно від 51 до 70 сек. - середній (2 бали);

Для виконання всіх завдань дитині потрібно більше 71 сек. - низький (1 бал).

Отримані результати занесені в таблицю № 2.

Діагностична методика «Складні фігури» (шкала пам'яті Векслера).

Мета: дослідження зорової пам'яті дітей дошкільного віку.

Матеріал: чотири картки із зображенням різних фігур (додаток 2), секундомір

Хід роботи: дитині пропонується 4 малюнка. На кожну з картинок дозволяється подивитися протягом 10 секунд. Потім він повинен відтворити його на чистому аркуші паперу.

Інструкція : «Зараз на деякий час я покажу тобі картинку, на якій намальована фігура. Ти повинен постаратися її запам'ятати і намалювати. Після того, як я приберу картинку, ти можеш починати малювати»

Аналіз результатів:

Підрахувати кількість балів по кожному малюнку.

Фігура А:

 дві перехрещені лінії і два прапорці - 1 бал;

 правильно розташовані прапорці - 1 бал;

 правильний кут перетину ліній - 1 бал;

Максимальна оцінка цього завдання - 3 бали.

Фігура Б:

 великий квадрат, розділений на 4 частини двома лініями - 1 бал;

 чотири маленьких квадрата у великому .- 1 бал;

 дві пересічні лінії та маленькі 4 квадрата - 1 бал;

 чотири точки в квадратах - 1 бал;

 точність в пропорціях - 1 бал;

Максимальна оцінка цього завдання - 5 балів.

Фігура В:

 великий прямокутник з маленьким в ньому - 1 бал;

 всі вершини внутрішнього прямокутника з'єднані з вершинами зовнішнього прямокутника - 1 бал;

 маленький прямокутник точно розміщений у великому - 1 бал.

Максимальна оцінка - 3 бали.

Фігура Г:

 відкритий прямокутник з правильним кутом на кожному краю - 1 бал;

 центр, ліва і права сторони відтворені правильно - 1 бал;

 правильна фігура за винятком одного неправильно відтворювального кута - 1 бал.

Максимальна оцінка - 3 бали.

Висновок: максимальний результат - 14 балів.

Результати:

- 14 балів - високий рівень розвитку зорової пам'яті;

- 6 балів - середній рівень розвитку зорової пам'яті;

- 0 балів - низький рівень розвитку зорової пам'яті.

Отримані результати занесені в таблицю № 3.

.2 Аналіз та інтерпретація отриманих даних

). Аналізуючи результати, отримані в ході дослідження зорової пам'яті дошкільнят за методикою «Запам’ятай предмети», отримали наступні результати, позначені в таблиці 1.

Таблиця 1.