Материал: Фінансова грамотність
95
§
9.
ОБМІН
ВАЛЮТИ
ЦЕ
ЦІКАВО
!
1968
року
Міжнародний
валютний
фонд
у
розряд
повністю
конвертованих
валют
відніс
долар
США
.
На
даний
час
з
понад
150
країн
–
членів
МВФ
повністю
конвертовані
валюти
мають
10
найбільш
розвинених
країн
світу
.
Приблизно
50
мають
валюти
з
обмеженою
конвертованістю
.
З
1976-
го
МВФ
увів
поняття
«
вільно
викорис
-
товувана
валюта
»,
суттю
якого
є
повна
конвертованість
валют
.
Така
валюта
використовується
в
міжнародних
розрахунках
,
операціях
міжнародних
валютних
ринків
і
накопичується
у
валютних
резевах
країн
світу
.
До
провідних
світових
валют
,
які
мають
повну
конвертованість
і
найбільш
часто
використовуються
в
міжнародних
розрахунках
,
нале
-
жать
такі
основні
валюти
:
долар
США
,
євро
,
швейцарський
франк
,
фунт
стерлінгів
,
японська
єна
,
канадський
долар
.
Українська
гривня
поки
що
залишається
частково
конвертованою
валютою
.
?
Для
чого
використовується
валютний
курс
і
які
чинники
впливають
на
нього
Національна
валюта
більшості
країн
,
особливо
тих
,
чия
валюта
не
є
конвертованою
у
процесі
міжнародних
обмінних
операцій
,
повинна
мати
свій
курс
,
тобто
співвідношення
,
за
яким
вона
обмінюється
на
іншу
.
Валютний
курс
–
це
ціна
грошової
одиниці
однієї
країни
,
виражена
в
грошовій
одиниці
іншої
країни
або
в
міжнародній
грошовій
одиниці
.
Валютний
курс
забезпечує
зв
’
язок
національної
валюти
з
іншими
валютами
і
дає
змогу
здійснювати
порівняння
основних
макроекономічних
показників
однієї
країни
(
продуктивності
праці
,
темпів
економічного
зростання
тощо
)
з
такими
самими
показниками
в
інших
країнах
.
Обмінні
курси
впливають
на
зовнішньоторгівельний
баланс
країни
і
на
хід
міжна
-
родних
фінансових
операцій
.
?
Які
розрізняють
види
валютних
курсів
і
яка
між
ними
різниця
На
практиці
існують
різні
види
валютного
курсу
.
Валютні
курси
можуть
часто
змінюватися
.
Залежно
від
способу
зміни
валютного
курсу
розрізнюють
два
основні
види
:
фіксований
і
плаваючий
(
табл
. 9.4
).
96
Розділ
5.
ІНОЗЕМНА
ВАЛЮТА
І
ВАЛЮТНІ
ОПЕРАЦІЇ
Таблиця
9.4
Порівняння
фіксованого
і
плаваючого
валютного
курсів
Фіксований
валютний
курс
Плаваючий
валютний
курс
•
курс
,
який
на
певний
термін
(
від
місяця
до
кількох
років
)
установлюється
як
незмін
-
ний
,
незалежний
від
поточ
-
них
змін
у
попиті
та
пропозиції
валюти
такий
режим
валютного
курсу
,
за
якого
він
змінюється
під
впливом
попиту
і
пропозиції
•
центральний
банк
установ
-
лює
такий
курс
стосовно
до
якоїсь
провідної
валюти
(
якщо
грошова
одиниця
да
-
ної
країни
«
прив
’
язана
»
до
валюти
іншої
країни
)
або
до
колективної
валюти
(
наприк
-
лад
,
євро
);
•
зміна
фіксованого
курсу
здійснюється
офіційно
шля
-
хом
підвищення
курсу
на
-
ціональної
валюти
(
реваль
-
вація
)
або
шляхом
його
зниження
(
девальвація
)
Має
кілька
підвидів
:
-
вільно
плаваючий
курс
,
тобто
не
залежить
від
валютного
курсу
будь
-
якої
іншої
країни
та
визначається
співвідношенням
попиту
і
пропозиції
на
дану
валюту
.
Як
правило
,
у
вільному
плаванні
перебуває
тільки
валю
-
та
кількох
найбільших
економічно
могутніх
країн
світу
;
-
варіантом
плаваючого
курсу
є
валютний
коридор
,
за
якого
встановлення
валютного
курсу
полягає
в
тому
,
що
центральний
банк
установлює
верхню
і
нижню
межі
можливих
коливань
національної
валюти
;
-
регульований
плаваючий
курс
,
режим
якого
полягає
в
тому
,
що
країна
свій
плаваючий
курс
певною
мірою
коригує
.
Це
досягається
через
здійснення
валютних
інтервенцій
з
метою
не
допустити
значних
,
небезпечних
для
економіки
коливань
курсу
Плаваючі
курси
більше
,
ніж
фіксовані
відповідають
суті
ринкових
відносин
.
ЦЕ
ЦІКАВО
!
В
Україні
законодавче
право
визначати
види
валютного
курсу
гривні
покладено
на
НБУ
і
Кабінет
Міністрів
України
.
За
роки
незалежності
режим
валютного
курсу
поступово
змінювався
від
жорстко
зафік
-
сованого
показника
до
регульованого
коливання
в
межах
валютного
коридору
і
до
вільного
плаваючого
з
2000
р
.
Після
грошової
реформи
1996
року
1997-
го
було
введено
перший
валютний
коридор
для
долара
США
в
межах
1,7–1,9
гривні
за
долар
.
Усього
в
Україні
було
встановлено
чотири
валютні
коридори
.
?
Які
методи
визначення
валютного
курсу
використовують
і
чим
вони
відрізняються
Важливо
зазначити
,
що
єдиного
механізму
встановлення
валютного
курсу
немає
.
Визначення
валютного
курсу
здійснюється
на
основі
купівельної
97
§
9.
ОБМІН
ВАЛЮТИ
спроможності
валюти
конкретної
країни
порівняно
з
купівельною
спроможністю
іншої
країни
.
Купівельна
спроможність
валюти
–
це
сукупність
товарів
і
послуг
,
які
можна
придбати
за
певну
грошову
одиницю
.
Серед
конкретних
методів
визначення
валютного
курсу
поширеним
є
метод
визначення
,
що
ґрунтується
на
порівнянні
вартості
споживчого
кошика
різних
країн
за
один
і
той
самий
період
часу
,
або
на
паритеті
купівельної
спроможності
,
для
формулювання
якого
зазвичай
використовують
так
званий
закон
однієї
ціни
:
ціна
товару
в
одній
країні
повинна
бути
рівна
ціні
товару
в
іншій
країні
;
а
оскільки
ці
ціни
виражаються
в
різних
валютах
,
це
співвідношення
цін
і
визначає
курс
обміну
однієї
валюти
на
іншу
.
Наприклад
,
якщо
треба
визначити
курс
гривні
,
наприклад
,
до
російського
рубля
,
то
слід
узяти
стандартний
набір
товарів
та
послуг
і
визначити
вартість
споживчого
кошика
у
гривнях
і
в
рублях
за
відповідний
період
,
тобто
Ціна споживчого кошика у гривнях
Ціна гривні в рублях
Ціна споживчого кошика в рублях
=
.
Інший
спосіб
визначення
валютного
курсу
полягає
в
порівнянні
національного
валового
внутрішнього
продукту
,
виміряного
в
національній
одиниці
(
наприклад
у
гривні
)
і
в
якійсь
іноземній
валюті
(
наприклад
у
рублях
).
Цей
метод
аналогічний
першому
,
бо
базується
на
порівнянні
купівельної
спроможності
валют
,
але
він
значно
складніший
за
розрахунками
,
бо
важко
розрахувати
весь
внутрішній
продукт
країни
в
цінах
іншої
держави
.
Досить
часто
валютний
курс
визначається
на
основі
відношення
двох
валют
до
валюти
третьої
країни
.
Якщо
нам
потрібно
визначити
курс
гривні
до
російського
рубля
,
то
спочатку
візьмемо
відношення
як
гривні
,
так
і
рубля
до
третьої
валюти
,
скажімо
,
до
долара
.
У
такий
спосіб
часто
визначають
курс
валюти
в
операціях
на
валютному
ринку
.
Визначений
таким
способом
курс
валют
одержав
назву
крос
-
курсу
.
?
Що
таке
котирування
валют
і
які
його
форми
Обмін
валют
передбачає
їх
котирування
.
Котирування
валют
означає
фіксацію
курсу
національної
грошової
одиниці
до
іноземної
.
Зазвичай
при
обміні
валют
використовують
коди
валют
відповідно
до
Класифікатора
валют
.
В
Україні
Класифікатор
іноземних
валют
затверджує
Національний
банк
України
.
Окремий
фрагмент
Класифікатора
іноземних
валют
наведено
в
табл
. 9.5
.
98
Розділ
5.
ІНОЗЕМНА
ВАЛЮТА
І
ВАЛЮТНІ
ОПЕРАЦІЇ
Таблиця
9.5
Класифікатор
валют
Код
валюти
Найменування
валюти
Найменування
країни
літерний
цифровий
EUR 978
Євро
Країни
–
учасниці
Європейського
Союзу
RUR 810
Російський
рубль
Російська
Федерація
UAH 980
Гривня
Україна
USD 840
Долар
США
Сполучені
Штати
Америки
Котирування
валют
на
ринку
здійснюють
комерційні
та
державні
банки
.
Курс
розглядається
як
відношення
базової
валюти
до
котируваної
.
Термін
«
базова
»
валюта
означає
,
що
така
валюта
у
співвідношенні
фіксується
на
певному
рівні
,
зазвичай
на
рівні
1, 10
або
100.
Ідеться
про
те
,
скільки
одиниць
котируваної
валюти
можна
обміняти
на
одиницю
базової
.
У
світовій
фінансовій
практиці
утвердилася
традиція
брати
за
базову
валюту
американський
долар
і
виражати
вартість
інших
валют
відносно
до
долара
.
Такий
курс
,
або
котирування
,
має
назву
прямого
курсу
(
котирування
),
тобто
змінювана
кількість
національної
валюти
тут
відноситься
до
фіксованої
кількості
іноземної
валюти
(
тобто
за
одиницю
береться
іноземна
валюта
).
Наприклад
,
$ 1 = 7,98 UAH (
код
гривні
)
в
Україні
,
або
$ 1 = 132,08 JPY
(
код
японської
єни
)
в
Японії
.
Винятком
із
правил
є
котирування
англійського
фунта
стерлінгів
,
коли
до
фіксованої
кількості
національної
валюти
(
у
даному
разі
фунт
стерлінгів
)
прирівнюють
змінювану
кількість
іноземної
валюти
.
Тільки
окремі
країни
використовують
таке
котирування
,
яке
має
назву
непрямого
.
Використання
непрямого
котирування
дає
змогу
зіставити
курс
національної
валюти
з
іноземними
валютами
на
будь
-
якому
валютному
ринку
.
Поєднання
прямого
і
непрямого
котирування
дає
можливість
порів
-
нювати
валютні
курси
без
додаткових
розрахунків
.
ЦЕ
ЦІКАВО
!
Вид
котирування
залежить
від
традицій
та
укладу
світової
практики
.
Так
,
американські
банки
у
своїх
внутрішніх
операціях
використо
-
вували
прямі
котирування
,
а
в
зовнішніх
–
зворотні
.
Але
останнім
часом
змушені
були
враховувати
світові
тенденції
і
поступово
перейшли
до
стандарту
зворотних
котирувань
.
99
§
9.
ОБМІН
ВАЛЮТИ
?
Що
таке
платіжний
баланс
і
як
він
впливає
на
валютний
курс
Валютний
курс
може
коливатися
залежно
від
низки
ще
інших
чинників
,
таких
як
:
стан
платіжного
балансу
країни
,
темпи
інфляції
,
розміри
та
інтенсивність
спекулятивних
валютних
операцій
тощо
,
а
також
тих
чинників
,
які
безпосередньо
не
пов
’
язані
з
грошовою
сферою
(
політична
ситуація
в
країні
,
ступінь
довіри
населення
до
національної
валюти
тощо
).
Платіжний
баланс
—
співвідношення
між
сумою
грошових
над
-
ходжень
,
отриманих
країною
з
-
за
кордону
,
і
сумою
платежів
за
кордон
протягом
певного
періоду
(
рік
,
квартал
,
місяць
).
Активне
сальдо
платіжного
балансу
(> 0)
призводить
до
зростання
золотовалютного
резерву
цент
-
рального
банку
.
Пасивне
сальдо
(< 0)
має
протилежні
наслідки
.
В
умовах
міжнародної
торгівлі
та
інших
зовнішньоекономічних
акцій
співвідношення
надходжень
і
платежів
в
іноземній
валюті
,
а
отже
,
попит
і
пропозиція
іноземної
валюти
не
перебувають
у
рівновазі
.
За
активного
платіжного
балансу
курси
іноземних
валют
на
валютному
ринку
даної
країни
падають
,
а
курс
національної
грошової
одиниці
підвищується
.
Зворотне
відбувається
в
разі
,
коли
країна
має
пасивний
платіжний
баланс
.
Тому
в
більшості
країн
разом
із
твердим
офіційним
курсом
національної
валюти
також
існує
вільний
.
За
офіційного
паритету
здійснюються
розрахунки
центральних
національних
банків
та
інших
валютно
-
фінансових
установ
між
різними
країнами
і
з
міжнародними
організаціями
.
Розрахунки
між
при
-
ватними
особами
та
організаціями
виходять
із
зовнішньоторгівельних
і
зовнішньоекономічних
зв
'
язків
та
здійснюються
за
вільним
курсом
.
?
Що
розуміють
під
регулюванням
валютного
курсу
і
якими
методами
воно
здійснюється
Зміна
валютного
курсу
під
впливом
різноманітних
чинників
може
негативно
впливати
на
стан
грошового
обігу
і
загалом
на
стан
економіки
.
Тому
держава
намагається
за
допомогою
свого
центрального
банку
здійснювати
регулювання
валютного
курсу
.
В
Україні
Національний
банк
України
як
центральний
банк
валютне
регулювання
(
табл
. 9.6
)
забезпечує
шляхом
застосування
таких
основних
методів
,
як
:
-
валютні
інтервенції
;
-
операції
НБУ
на
відкритому
ринку
;
-
облікова
політика
і
політика
обов
’
язкових
резервів
.