Визначення вологості
Пробірку висушують протягом 30 хв. при температурі 103+-2 град. Цельсію і зважують. Вносять 2-3 г жиру, знову зважують і висушують при температурі 103+-2 гард. Цельсію до постійної маси. Перше зважування проводять через 1 год., друге - через 30 хв.
Для жиру, який є на зберіганні, зважування проводять через 30 хв. та 15 хв.
Розрахунок проводять за формулою
(m1-m2)×100
X=-------------,
m
де Х - масова частка вологи, %;
m - маса наважки дослідного жиру, г;
m1 - маса пробірки з жиром до висушування, г;
m2 - маса пробірки з жиром після висушування, г.
Вимоги до оформлення та порядку подання звіту лабораторної роботи. Здобувачі вищої освіти проводять оцінку якості рослинних та тваринних жирів. Результати виконаних завдань законспектовують у робочі зошити в довільній формі; роблять висновки про фальсифікацію досліджених зразків.
Список рекомендованої літератури:
Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса і м’ясопродуктів / Власенко В.В., Кравців Р.Й., Якубчак О.М., Касянчук В.В., Козак М.В., Гаврилюк М.Д.– Вінниця: «Едельвейс і К», 2009 – 528 с. /
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів. Електронний ресурс // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1602-18
Про захист прав споживачів: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., .2005.
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 1994.
Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2003.
Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса і м’ясопродуктів / Власенко В.В., Кравців Р.Й., Якубчак О.М., Касянчук В.В., Козак М.В., Гаврилюк М.Д. – Вінниця: «Едельвейс і К», 2009. – 528 с.
Мета роботи: вивчити основні принципи контролю якості кормів, кормових добавок, преміксів та сировини для їх виробництва.
Завдання:
1. Проаналізувати принципи організації оцінки якісних показників кормової продукції та сировини для її виробництва.
З’ясувати:
1. Основи експертизи кормів, кормових добавок і преміксів (її види та принципи).
2. Види небезпек.
3. Ідентифікація та оцінка якості кормів, кормових добавок, преміксів та сировини для їх виробництва.
Спеціальне обладнання та устаткування: паспорт корму, мірні стаканчики, корм, премікс, літературні джерела.
Порядок та методика виконання занять. Опрацювавши теоретичний матеріал щодо даної теми, виконати подані вище завдання. Заповнюють Паспорт корму (зразок).
Вимоги щодо оформлення та порядку подання звіту лабораторної роботи. Результати виконаних завдань законспектовують.
Точне і повненайменування корму___________________________________
Назва та адреса господарства, в якому взятий зразок ____________________
Дата взяттязразка ______________________________________________
Характеристика умов вирощування, заготівлі та зберігання корму (заповнюється на місцівзяттязразка):
а) характер угіддя, з якогоотриманий корм _____________________________
б) місцекультури в сівозміні_________________________________________
в) характеристика ґрунту і обробки ____________________________________
г) добриво (йогоназва, скільки й коли вносилося, спосібунесення, закладеннятощо)__________________________________________________
д) метеорологічніумовивегетаційногоперіоду__________________________
е) час збирання і погодніумовипід час збирання ________________________
ж) спосібзбирання та сушіння, силосуваннятощо_______________________
з) фаза вегетації при збиранні _______________________________________
й) урожайність з 1 га _______________________________________________
к) умови зберігання корму (сіна, коренебульбоплодів, зерна)____________
5. Характеристика якості корму за органолептичною оцінкою, морфологічними і фізичнимиознаками (заповнюється на місці взяття зразка або в лабораторії)__________________________________________________
6. Поживність корму на підставі хімічного складу або табличних даних (заповнюється в лабораторії) ________________________________________
7. Додаткові дані щодо консервування зразка тощо_______________________
8.Загальна оцінкаякості та поживності корму _________________________
9. Фактична собівартість 1 т або 1 корм.од. ____________________________
Підписи:
Список рекомендованої літератури:
Антонов Б.И. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические / [под ред. Б.И. Антонова]. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.
Баканив В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных: Учеб. пособие / В.Н. Баканив, В.К. Менькин. – М: Агропромиздат, 1989. – С. 26–36.
Краткий справочник по нормативным требованиям к качеству кормов. – 2-е изд. – К.: Урожай, 1984. – 64 с.
Курманов И. А. Определение токсичности комбикормов, пораженных микроскопическими грибами / И.А. Курманов, Г.А. Таланов // Ветеринария. − 1976. – № 1. – С. 98– 101.
Харченко СМ. Ветеринарно-санітарна експертиза кормів / СМ Харченко, М.К. Щербанюк. – К.: Урожай, 1985. – 112 с.
Регламент (ЄC) № 183/2005 Європейського Парламенту та Ради Європи від 12 січня 2005 року, що встановлює вимоги до гігієни кормів.
Регламент (ЄC) № 767/2009 Європейського Парламенту та Ради Європи від 13 липня 2009 року щодо розміщення на ринку та використання кормів.
Директива Ради (ЄС) № 32/2002 від 07.05.2002 про небажані речовини для годівлі тварин.
Директива Ради (ЄС) № 90/167 від 26.03.1990, що встановлює умови управління приготування, розміщення на ринку та використання лікувальних кормів у Співтоваристві.
Мета роботи: ознайомлення з макроскопічним і мікроскопічним методами визначення хвороб плодів та овочів; вивчення хвороб картоплі, моркви, буряку та ознайомлення із заходами боротьби з ними при зберіганні.
Завдання. Ознайомитись із зовнішніми ознаками хвороб моркви та буряку (за таблицями, каталогами, «німими» діапозитивами та свіжими ураженими коренеплодами та бульбами).
Замалювати бульби картоплі, коренеплоди моркви та буряку, які уражені хворобами.
Приготувати препарати «роздавлена крапля» із фітофтори, парші, мокрої гнилі картоплі, білої та сухої гнилі моркви. Препарати продивитись, ознайомитися з будовою міцелію та органами розмноження збудників.
Користуючись набором наочних посібників, навчитись розпізнавати хвороби картоплі, моркви та буряку.
Спеціальне обладнання та устаткування: картопля, морква, буряк, уражені. Скальпель, предметні скельця, покривне скло, вода, спирт, шпатель, тара, спиртівка.
Порядок і методика виконання занять. Приготувати препарати «роздавлена крапля» із фітофтори, парші, мокрої гнилі картоплі, білої та сухої гнилі моркви.
Препарати продивитись під мікроскопом, ознайомитися з будовою міцелію та органами розмноження збудників.
Великі втрати плодів та овочів при транспортуванні і зберіганні пов’язані з мікробіологічними пошкодженнями. Овочі та плоди піддаються псуванню грибами частіше, ніж бактеріями, внаслідок кислої реакції їхнього соку, високого вмісту вуглеводів і низького вмісту білків.
Вивчення захворювань свіжих плодів та овочів проводиться макроскопічним і мікроскопічними методами.
Макроскопічні методи – зовнішній опис пошкоджень, які об’єднуються в типи (гниль, наліт, плямистість та ін.).
Мікроскопічні методи – перед мікроскопіюванням плоди та овочі обережно витирають чистою тканиною, продивляються, а із заражених ділянок беруть матеріал для дослідження. Гриби з частиною ураженої тканини переносять на предметне скло і готують препарат «роздавлена крапля». Після опису зовнішніх ознак пошкоджень і мікроскопічного дослідження препаратів, користуючись визначником хвороб, встановлюють захворювання плодів та овочів.
Перелік захворювань картоплі, необхідних для вивчення.
Фітофтора (Phytophthora infestans). На заражених бульбах творюються тверді плями із свинцево-сірим блиском. Тканина під плямою – темно-бура, інколи побуріння охоплює центральну частину бульби. Темно-бурі плями розповсюджуються всередину тканини у вигляді бурих нерівних «язиків». Заражена тканина не розм’якшується, але часто волога. Масове гниття бульб відбувається через 2–3 тижні після збору.
Рак (Synchytrium endobioticum). На заражених бульбах (особливо біля вічок) з’являються великі нарости. Нарости спочатку білі, потім буріють і загнивають. Ракові нарости мають різну величину, нерівну та горбисту поверхню, за формою – лишаєподібні, паршеподібні і гофровані. Заражені бульби не можна використовувати не тільки в харчуванні, але і на корм худобі (це карантинне захворювання).
Парша. Поверхневе захворювання. Різновидності парші: порошиста, чорна, звичайна.
а) порошиста парша (Spongospora subterranea). На поверхні бульби утворюються бородавки, «шкіра» яких тріскається і в місцях розриву залишаються виразки у вигляді зірочок. У виразках оголюється чорна порошиста маса спор збудника. Під час зберігання краї шкірки витираються і залишаються пустули з клубками спор.
б) чорна парша (Rhizoctonia solani). Захворювання проявляються кількома формами. На бульбах картоплі утворюються бородавки, які легко зішкрібаються і нагадують грудочки чорнозему. Утворюється тонка чорна склероціальна сітка, яка охоплює частину бульби або всю її поверхню. Іноді гриб викликає утворення дрібних чорних плям поблизу вічок, а на деяких сортах картоплі – великі вдавлені мокрі плями, які досягають 1–3 см у діаметрі. Вічка ніби провалюються, з розвитком захворювання бульби стають повністю непридатними.
в) звичайна парша (Actinomyces scabies). Поверхня бульби вкривається виразками або бородавками. Бульби сухі, нешершаві. Розрізняють кілька видів звичайної парші: плоску, випуклу, глибоку і сітчату. Плоска парша характеризується ураженням лише шкірки або тільки поверхневого шару. Краї виразок знаходяться на одному рівні з поверхнею бульби. Випукла парша має вигляд струпів або бородавок. Краї виразок – вище ураженої поверхні. Глибока парша утворює вдавлені в тканину виразки, які уражають не тільки шкірку бульби, а й м’якоть (найбільш небезпечний вид звичайної парші). Виразки на бульбах поодинокі, інколи зливаються, охоплюючи значну частину бульби.
Кільцева гниль (Corynebacterium sepedonicum). Викликає захворювання судинної системи і паренхіми тканин. При кільцевій гнилі відбувається ураження судинної системи картоплі, яке супроводжується гниттям бульб. Спостерігаються дві форми кільцевої гнилі: ураження судинного кільця і ямкова гниль.
а) ураження судинного кільця помітне при розрізі бульби навпіл у довжину (судинне кільце має лимонно-жовтий колір). При натискуванні на розрізі із судин виступає світло-жовта маса. Спочатку бульби, уражені кільцевою гниллю, нічим не відрізняються від здорових, але згодом загниває серцевина, а потім і вся бульба.
б) ямкова гниль характеризується утворенням під шкіркою на очищеній білій поверхні бульби м’якоті (жовтуватих маслянистих невеликих загниваючих плям). М’якоть бульби повністю вигниває і утворюється ямка (тому форма гнилі отримала назву ямкової).
Суха гниль, фузаріоз (Fusarium solani). У місцях ураження з’являються бурі плями. Плями покриті забарвленими пустулами світлих кольорів (білий, рожевий, жовтий). Всередині пустул знаходяться спори. Згодом шкірка зморщується, набуває характерної зональної складчастості. Тканина бульб висихає і перетворюється в суху зморшкувату масу. Гниль глибоко проникає всередину бульби. Уражена тканина набуває бурого забарвлення, руйнується і стає трухлявою. Згодом сухі гнилі бульби стають твердими. В умовах підвищеної вологості уражена частина бульби перетворюється в рідку кашоподібну масу.
Мокра гниль (комплекс бактерій із роду Pectobacterium i Pseudomonas). На уражених бульбах з’являються темні мокрі плями, які охоплюють усю поверхню. Тканина бульби швидко розм’якшується і перетворюється в слизисту масу з неприємним запахом. Уражені бульби водянисті, м’які. В першу чергу гниттю піддаються бульби з механічними пошкодженнями та уражені іншими хворобами (фітофторою, паршею і т. д.)
Перелік захворювань моркви, необхідних для вивчення.
Біла гниль (Sclerotinia libertiana). Уражені коренеплоди розм’якшуються і вкриваються слизом без зміни оранжевого забарвлення тканин. На поверхні ураженого коренеплоду з’являється крихкий білий пух (грибниця склеротінії). Згодом грибниця розростається, місцями ущільнюється. Відбувається згортання спочатку в білі, потім чорні тверді гулі (склероції гриба). На поверхні грибниці виділяється рідина у вигляді блискучих краплин. Хвороба з’являється гніздами (грибниця переходить із хворих коренеплодів на сусідні здорові).
Чорна гниль (Alternaria radicina). На верхівці або боковій поверхні коренеплоду утворюються вдавлені, темно-сірі, сухі плями. На розрізі уражена тканина під плямою вугільного кольору, різко відмежована від здорової. При підвищеній вологості у сховищах на поверхні ураженого коренеплоду виникає оливковий наліт, який складається із міцелію з конідієспорами. Уражений коренеплід залишається твердим.
Сіра гниль (Botrytis cinerea). Уражена тканина – бура, мокра, вдавлена, розм’якшена. На її поверхні утворюється густий, низький, сірий наліт, який складається із міцелію з конідієносцями, вкритими масою спор. За несприятливих умов грибниця ущільнюється, з’являються дрібні склероції з краплинами вологи.
Фомоз, суха гниль (Phoma rostrupii). Захворювання коренеплоду розпочинається найчастіше на верхівці: утворюються злегка вдавлені плями з дрібними горбиками. На зрізі під плямою тканина темно-коричнева, суха і трухлява. З’являються пустоти, вистелені грибницею. Пустоти заповнені білим міцелієм.