ЗЕД
Львівського національного аграрного університету
МЕТОДОЛОГІЧНІ
ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВОЇ ЛОГІСТИКИ
Колодійчук В.А.
доктор економічних наук,
доцент, доцент кафедри міжнародної
економіки, туризму та менеджменту
Вступ
Постановка проблеми. Для забезпечення успішності якісних перетворень логістичних систем у зернопродуктовому підкомплексі АПК необхідно створити потужний теоретичний базис. Сформульована логістична доктрина сприятиме поясненню теорії та проведенню аналізу економічних механізмів, відображаючи необхідність вибору між сукупностями засадничих принципів, на основі яких може розвиватися пояснювальна теорія.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні засади логістичної діяльності є предметом вивчення багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. У працях Б.А. Анікіна, Д.Дж. Бауэрсокса, А.М. Гаджинського, Д.Дж. Клосса, М.Р. Ліндерса, Ю.М. Неруша та інших зарубіжних економістів обґрунтовано поняття логістики, досліджено структурно-функціональні характеристики логістичних систем та їх еволюцію, визначено критерії ефективності та шляхи оптимізації таких систем. Фундаментальні положення теорії логістики знайшли свій розвиток у працях українських учених - А.Г. Кальченка, Є.В. Крикавського, А.Г. Окландера, В.І. Перебийноса, Ю.В. Пономарьової, Н.І. Чухрай та ін., які узагальнили й адаптували зарубіжний досвід до вітчизняних реалій, створили теоретичний фундамент для збагачення й розвитку логістичної концепції прийняття управлінських рішень. Однак дані дослідження мають переважно загальнонауковий характер і не відображають специфіку логістичної діяльності у галузевому розрізі.
З іншого боку, ґрунтовні дослідження проблем розвитку аграрної економіки і зернового господарства України, що здійснені В.Г. Андрійчуком, В.І. Бойком, П.І. Гайдуцьким, С.М. Квашою, М.Г. Лобасом, І.І. Лукіновим, П.Т. Саблуком, В.Ф. Сайком, Л.М. Худолієм, Г.В. Черевком, О.М. Шпичаком, В.В. Юрчишиним та іншими вченими, сприяли створенню потужної вітчизняної зернової галузі зі значним потенціалом для динамічного росту. Однак питання логістичного управління зерновими потоками, параметри яких останнім часом значно збільшилися, досі залишаються практично поза увагою дослідників.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Недостатнє теоретико-методологічне обґрунтування змісту та специфіки логістичної діяльності на ринку зерна та продуктів його переробки суттєво стримує його подальший науковий аналіз, не дає змоги врахувати й задіяти всю сукупність чинників ефективного функціонування. Це обумовлює актуальність проблеми дослідження, пов’язаної із теоретико-методологічним обґрунтуванням логістичного забезпечення ефективного розвитку зернопроуктового підкомплексу АПК України.
Мета статті
полягає у з’ясуванні основних положень концепції логістики з подальшим формулюванням
основних принципів формування ефективних логістичних систем.
Виклад основного матеріалу
дослідження
Унікальність та адаптивність кожної виробничо-збутової системи формують індивідуальні логістичні ланцюги, спроможні реалізуватиїї цільову функцію. Напрацьований науково-практичний потенціал закладає систему поглядів на ведення логістичної діяльності і представлений основними положеннями концепції логістики [1, с. 11], які слід взяти за основу нашого прикладного дослідження. Формулювання основних положень концепції логістики без урахування євроінтеграційних прагнень України означатиме недалекоглядність теоретичних напрацювань, тому концептуальні засади досліджуваного підкомплексу представлятимемо також у площині зовнішньоекономічних зв’язків і тенденцій світового ринку зерна.
Першим положенням концепції логістики є реалізація принципу системного підходу, що, безумовно, є фундаментальним у проектуванні, дослідженні та вдосконаленні експортних можливостей суб’єктів господарювання. Розглядаючи систему як сукупність елементів, які пов’язані між собою функціональними, інформаційними, фінансовими та іншими зв’язками, ми повинні проектувати структурно-функціональне забезпечення логістичної діяльності у взаємозв’язку та взаємозалежності її структурних елементів. При цьому слід гармонізувати потужності кожного елемента логістичної системи, задіяного в переміщенні матеріального потоку від первинного джерела сировини до споживача кінцевої продукції. Потужність логістичної системи, як відомо, визначається потужністю її найслабшої ланки. І якщо у логістичному ланцюгу, який забезпечує обробку, транспортування, перевалку зерна, його документальне супроводження тощо, виникають обмеження потужності внаслідок дефіциту технічних засобів, організаційних збоїв чи адміністративних бар’єрів, то вся система, безсумнівно, знизить свій потенціал до параметрів слабкої ланки, і тоді закономірним є процес зростання логістичної складової в експортній ціні продукції. Формулюючи це твердження, ми покликаємося на сформульований А.А. Богдановим закон [2], який вказує, що структурна стійкість цілого визначається його найменшою частковою стійкістю. Наочним прикладом прояву цього закону може бути елементарний ланцюг, який складається із ланок неоднакової міцності і руйнується там, де найслабша ланка. Тобто руйнування цілісного утворення відбувається в місці найслабшого елемента структури.
Для уникнення цієї загрози слід виважено формувати систему інфраструктурного забезпечення зернопродуктового підкомплексу АПК України на основі гармонізації потужностей та оптимальної конфігурації його складових, керуючись при цьому критеріями ефективності.
Другим положенням концепції логістики, згідно з [1], є врахування потреб ринку у процедурі організації матеріального потоку. Безумовно, напрям і потужність матеріального потоку повинні відповідати параметрам платоспроможного попиту. Стосовно зернового ринку це фундаментальне положення концепції логістики вимагає уточнення, оскільки нееластичність попиту на зерно дає змогу з високою точністю спрогнозувати параметри його споживання. Обсяги світового споживання зерна перебувають у кореляції з кількістю населення та його фізіологічними потребами у першочергових продуктах харчування. Тому аналізувати національний і світовий ринки зерна варто в контексті змін чисельності населення Землі.
Світове виробництво зернових становить 1,8-1,9 млрд. т, і потенційне зростання може скласти 2,1-2,3 млрд. т у середньостроковій перспективі [3]. Прогнозне збільшення населення планети з теперішніх 7 млрд. до 9 млрд. у 2050 р. вимагає відповідного нарощування виробництва.
Тенденція зростання кількості жителів не забезпечує задоволення їх попиту (навіть за триразового збільшення пропозиції зерна) згідно з нормами споживання, визначеними Продовольчою і сільськогосподарською організацією при ООН (FAO). Мінімальна норма споживання, за даними FAO, - 600 кг/ос., і потенціал для зерновиробництва очевидний.
Зростання економіки багатьох країн світу спричинює більші обсяги споживання м’яса, що стимулює зерновиробництво.
Крім галузевого використання зерна, сучасний етап технологічного розвитку характеризується тенденцією до зростання споживання біопалива, виробництво якого також залежить від сировинної зернової бази. Світовий ринок зерна охоплює практично всі країни світу, одних як експортерів, інших - як імпортерів. аграрний логістичний зерновий
Наступним, третім, положенням концепції логістики є пріоритетність розподілу товарів над їх виробництвом. Таке твердження актуалізує ринковий підхід до організації виробничо-збутової діяльності підприємства, а саме: виробляти потрібно не те, на що у підприємства є ресурсні, організаційні та інші можливості, а те, що безпосередньо буде куплене споживачами. Орієнтація виробничої програми на платоспроможний попит є основою формування логістичної системи із визначенням її відповідних параметрів. Щодо зернового ринку та формування його експортного потенціалу України, то зазначене положення концепції логістики частково нівелюється з огляду на нееластичність попиту на зерно. У попередньому положенні концепції логістики ми вже детально це обґрунтували.
Четверте положення концепції логістики акцентує увагу на необхідності встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів.
Чим вищий рівень обслуговування, тим, відповідно, вищі й витрати. Прийняття обґрунтованого компромісного рішення за рівнем обслуговування забезпечує достатність витрат і привабливість продукції для клієнта. Реалізація цього положення, на нашу думку, залежить від наявності ефективної логістичної інфраструктури експортного зернового потенціалу України. Об’єктивна оцінка наявності сучасних засобів транспортування, зберігання, перевалки вантажів повинна лежати в основі договірних відносин із покупцями. Базисні умови контракту мусять передбачати ефективні з точки зору організаційно-технічного забезпечення дії продавця. Тобто зростання логістичних витрат повинно спонукати експортерів до використання тих базисних умов передачі прав власності на товар, які мінімізують ці витрати. Специфіка зернової продукції сприяє гнучкості у визначенні контрактних умов, і навіть на умовах EXW «Франко завод» нескладно знайти закордонного покупця на зерно.
П’яте положення концепції логістики визначає, що аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу. Будь-яка система вимагає моніторингу з метою відповідності її реального стану запроектованому. Логістич- ний цикл передбачає певну дискретність переміщення матеріального потоку логістичним ланцюгом від початку його виникнення (поле) до кінцевого споживача (імпортер). Аналіз цієї системи, згідно з таким положенням концепції логістики, слід проводити від задоволення платоспроможного попиту експортера стосовно кількісних і якісних параметрів матеріального потоку. Якщо виявляється певна невідповідність, то для її з’ясування ми аналізуємо попередню ланку логістичного ланцюга, далі ланку, що передує попередній, і так до початку виникнення матеріального потоку. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків дає змогу виявити «вузькі місця» у логістичному ланцюгу та провести відповідні коригування.
Наступне, шосте, положення концепції логістики визначає обов’язковість розгляду всього логістичного ланцюга, а не окремої його ланки, під час його вдосконалення або проектування. Це положення певною мірою базується на першому із визначених положень щодо реалізації принципу системного підходу. Системи належить вдосконалювати із урахуванням таких їх властивостей, як складність, ієрархічність, цілісність, структурованість, рухливість, унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки, адаптивність тощо.
Сукупність операцій складає функцію, яка є предметом оптимізації логістичної системи. Функції транспортування, зберігання, вантажопереробки тощо можуть бути оптимізовані внаслідок детального аналізу їх структур (операцій), і сьоме положення концепції логістики акцентує увагу на обов’язковості врахування вартості кожної елементарної операції під час виконання розрахунків, використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку. На нашу думку, для реалізації цього положення концепції логістики найдоцільніше використовувати функціонально-вартісний аналіз (ФВА), який базується на системному дослідженні структури функцій об’єкта, порівнянні їх корисності й вартості реалізації. Метою аналізу є забезпечення необхідної корисності системи за мінімально можливих сукупних витрат.
Варіанти логістичної системи слід вибирати на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Це восьме положення концепції логістики відкриває перед експортером зерна альтернативні варіанти виходу на зовнішній ринок. Рішення щодо способів і схем транспортування, зберігання, вантажопереробки тощо належить приймати на основі критеріального підходу. Основним критерієм є мінімізація витрат за досягнення цільової мети логістичної системи: забезпечити доставку зерна до його покупця із дотриманням усіх кількісних, якісних і часових параметрів.
Формуючи логістичний ланцюг, тобто лінійно впорядковуючи всі його елементи, слід провадити єдину політику, що відповідає загальній стратегії підприємства. Дев’яте положення концепції логістики акцентує увагу на відповідності всіх рішень з планування й організації матеріальних потоків загальній стратегії суб’єкта господарювання.
Серед основних положень концепції логістики слід виділити десяте положення, яке наголошує на використанні якнайповнішої інформації у процесі прийняття управлінських рішень. Інформаційний потік, який ми відносимо до забезпечувального, суттєво впливатиме на реалізацію цільової функції логістичної системи. Від повноти й достовірності інформації залежить ефективність експорту зерна, і для реалізації цього положення концепції слід відповідально поставитися до вибору джерел отримання інформації та формування логістичної інформаційної системи з відповідними їй підсистемами. Отримання первинної інформації на основі «польових» досліджень - процес занадто витратний і не завжди виправданий. Вторинна інформація (кабінетні дослідження) не завжди відображає об’єктивну картину досліджуваного явища, тому пошук компромісу щодо інструментарію й джерел отримання інформації ведуть на основі критеріального підходу: мінімум витрат - максимум корисності інформації. Для досягнення цієї мети у процесі дослідження зернового ринку іноді доцільно використовувати послуги консалтингових фірм та інших спеціалізованих організацій.