Організація підготовки та підвищення кваліфікації кадастрових реєстраторів
Андрій Мартин, кандидат економічних наук
докторант Національного університету біоресурсів
і природокористування України
Основний зміст дослідження
Ефективне адміністрування земельно-кадастрової системи належить до числа найважливіших передумов сталого розвитку ринкових земельних відносин, адже саме на земельний кадастр покладається вирішення завдання обліку усіх одиниць земельної власності, лише на його основі здійснюється реальне гарантування прав на земельні ділянки, забезпечується оцінювання земель для фіскальних та регуляторних цілей
Нещодавно прийнятим Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" [1] запроваджено новий механізм персоніфікації відповідальності посадових осіб, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, шляхом визначення особливого правового статусу державного кадастрового реєстратора, що здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання відомостей із нього у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів.
Згідно статті 7 вищезгаданого Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI, державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.
Слід відзначити, що вища освіта - це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації [2].
Під землевпорядною освітою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 787 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра" слід розуміти вищу освіту за спеціальністю "Землеустрій та кадастр" освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (код спеціальності 7.08010103) або магістр (8.08010103) Землевпорядною також є вища освіта за спеціальністю "Землевпорядкування та кадастр" освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр (6. 070900), спеціаліст (7. 070904) та магістр (8. 070904), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24. 05.1997 № 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями", а також постанови Кабінету Міністрів України від 18. 05.1994 № 325 "Про Перелік напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням, спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих професій". . В свою чергу, юридичною освітою слід вважати вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (7.03040101) або магістр (8.03040101).
Підтвердження понад дворічного стажу землевпорядної або юридичної роботи здійснюється за документами, виданими з місця роботи, служби або здійснення іншої діяльності (наприклад, трудовою книжкою), а також архівними установами. До відповідного стажу роботи слід включати роботу на посадах, які, відповідно до кваліфікаційних вимог, потребують наявності вищої землевпорядної або юридичної освіти. Слід також відзначити, що стаж набувається після здобуття вищої освіти з присвоєнням кваліфікації не нижче бакалавра, факт здобуття якої підтверджується відповідним дипломом.
Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, а тому його професійна діяльність передбачає зайняття посади у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальному органі, практичне виконання завдань і функцій держави та одержання заробітної плати за рахунок державних коштів.
Проходження служби державним кадастровим реєстратором має здійснюватися у відповідності із законами України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", від 07.04.2011 № 3206-VI "Про засади запобігання і протидії корупції" тощо. Він несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання своїх посадових завдань та обов'язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав Законом України від 07. 07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12.1984 № 8073-X статтею 53-6 що передбачає відповідальність за порушення законодавства про Державний земельний кадастр. Зокрема, порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-850 грн.). Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених цією статтею, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3400 грн.). , порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.
Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Статтею 7 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері Державного земельного кадастру віднесено, серед іншого, організацію робіт з підготовки та підвищення кваліфікації Державних кадастрових реєстраторів. Таким чином, особливо важливою та відповідальною задачею Держземагентства України стає підготовка та атестація необхідної кількості державних кадастрових реєстраторів Виходячи з потреби у наявності не менше трьох державних кадастрових реєстраторів у Держземагентстві та кожному з його територіальних органів обласного і районного (міського) рівня, а також зважаючи на плинність кадрів, загальна потреба у відповідним чином підготовлених фахівцях по Україні може бути попередньо оцінена у 2300-2500 осіб. , які вже з 1 січня 2012 року мають розпочати виконувати покладені на них законодавством функції.
Зважаючи на те, що до набрання чинності Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" залишається лише близько 5 місяців, підготовку кадастрових реєстраторів у 2011 році доцільно провести у такому порядку:
1) затвердження тимчасового Порядку навчання кандидатів на зайняття посади державного кадастрового реєстратора, що передбачатиме проведення навчання фахівців у формі навчально-виробничого семінару та складання кваліфікаційного іспиту;
2) створення Атестаційної комісії Державних кадастрових реєстраторів, до якої мають бути включені представники Держземагентства України та висококваліфіковані фахівці за напрямом професійної атестації, а також встановлення форми печатки та посвідчення державного кадастрового реєстратора;
3) затвердження навчальної програми та структури навчально-виробничих семінарів, що включатиме модулі "Нормативно-правові засади виникнення, набуття і реалізації прав на земельні ділянки в Україні", "Організація ведення Державного земельного кадастру", "Документація із землеустрою та оцінки земель", "Автоматизована кадастрово-реєстраційна система", а також переліку запитань для кваліфікаційного іспиту;
4) проведення серії навчально-виробничих семінарів за регіональним принципом із наступним складанням кандидатами на зайняття посади державного кадастрового реєстратора кваліфікаційного іспиту Атестаційній комісії та видачею відповідного свідоцтва;
5) видача на підставі протоколу Атестаційної комісії посвідчень, власних печаток особам, що успішно склали кваліфікаційний іспит, та призначення їх на посаду державних кадастрових реєстраторів.
Навчання повинно сформувати у слухачів знання, уміння та навички, що забезпечать її здатність виконувати завдання та обов'язки державного кадастрового реєстратора, а саме:
· здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;
· перевірка відповідності поданих документів вимогам законодавства;
· формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання таких книг;
· здійснення внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;
· присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;
· надання відомостей з Державного земельного кадастру та відмова у їх наданні;
· здійснення виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;
· передача органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомостей про земельні ділянки.
Зважаючи на швидкі зміни у нормативно-правовій базі кадастрово-реєстраційної діяльності в Україні, а також незавершеність робіт зі створення програмного забезпечення для кадастрово-реєстраційної системи в рамках проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру", особам, що пройшли підготовку на навчально-виробничих семінарах, необхідно буде не пізніше ніж через рік пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації.
Навчання та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів з 2012 року варто проводити на базі навчальних закладів, що уклали відповідну угоду із Держземагентством. Навчальний заклад повинен:
1) розробляти програму навчання та підвищення кваліфікації згідно типової програми, що затверджена Держземагентством;
2) формувати плани-графіки навчання та підвищення кваліфікації на відповідний рік;
3) приймати заявки та укладати договори про навчання та підвищення кваліфікації;
4) організовувати навчальний процес та складання кваліфікаційного іспиту слухачами Атестаційній комісії;
5) видавати відповідні документи про навчання або підвищення кваліфікації.
Підвищення кваліфікації, що проводиться за державним замовленням, та відповідне фінансування має забезпечуватись на підставі договорів, укладених між навчальним закладом та Держземагентством або його територіальними органами. Необхідно розглянути можливість фінансування відповідного навчання в рамках проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру", до завдань якого відноситься, серед іншого, навчання персоналу державних органів земельних ресурсів з питань використання та управління автоматизованою кадастрово-реєстраційною системою.
Строк навчання або підвищення кваліфікації з відривом від роботи і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати двох тижнів. Плани-графіки навчання та підвищення кваліфікації на відповідний рік повинні затверджуватися Держземагентством. Відповідно до зазначених планів-графіків навчальні заклади мають приймати заявки на навчання та підвищення кваліфікації і формувати навчальні групи.
Держземагентство має здійснювати контроль за виконанням навчальними закладами відповідних програм і умов договорів про навчання та підвищення кваліфікації. Програми навчання та підвищення кваліфікації доцільно оприлюднювати на офіційному сайті Держземагентства.
Після закінчення навчання або курсів підвищення кваліфікації слухачі мають скласти іспит, який приймає Атестаційна комісія. Особі, що успішно склала іспит, навчальним закладом має бути видане кваліфікаційне свідоцтво, яке є підставою для погодження Держземагентством її кандидатури на посаду державного кадастрового реєстратора. Державному реєстраторові, що успішно склав іспит після підвищення кваліфікації, має видаватися свідоцтво, яке є підставою для продовження виконання ним функцій державного кадастрового реєстратора.
У разі коли державний реєстратор не закінчив курси чергового підвищення кваліфікації або не склав іспит, Держземагентство має інформувати відповідні територіальні органи про неможливість виконання ним функцій державного кадастрового реєстратора.
Типова навчальна програма, на думку автора, повинна передбачати учбово-тематичний план, що розрахований на 40 годин загального навчального навантаження та включатиме чотири базових модулі такого змісту:
Модуль 1. Нормативно-правові засади виникнення, набуття і реалізації прав на земельні ділянки в Україні (8 годин лекцій)