Материал: Основні принципи нормування радіаційного впливу

Розрахувати ГДС (г/с) і допустимі концентрації керосину у стічних водах, які скидаються в бистрі ріки. Вихідні дані для розрахунків надано в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 - Вихідні дані для розрахунку ГДС

. Визначаємо коефіцієнт турбулентної дифузії D:

= VсрНср / 200 = 1,5∙ 2,5/200 = 0,018

. Визначаємо коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішуванняα:

α = εφ= 1,5 ∙ 3 = 0,117

. Розраховуємо проміжний коефіцієнт β:

β=e-a- = e-0,117 = 0,17

. Розраховуємо коефіцієнт змішування γ:

γ = (1 - β) / [1 + β ∙Q /q]= (1 - 0,17) / (1+0,17∙450/37,8) = 0,4

. Визначаємо кратність розбавлення n:

n = (γQ + q) /q= (0,4∙450+37,8) / 37,8 = 5,76

. Визначаємо допустиму концентрацію сульфату у стічних водах ( Сст):

Сст = n∙(ГДК - Св) + Св= 5,76 ∙ (300 - 128,5) + 128,5 = 1116 мг/л

. Розраховуємо гранично - допустимий скид:

ГДС = Сст∙q= 1116∙37,8= 42184,8 г/с

Висновок: Допустима концентрація сульфату у стічних водах складає 1116мг/м3, а ГДС дорівнює 42184,8 г/с.

2 . ОЦІНКА ТА НОРМИ РАДІАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА БІОТУ

2.1 Загальні положення

Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів (далі - санітарні норми і правила) встановлюють вимоги до умов праці працівників, що займаються виготовленням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом обладнання, при роботі якого виникають постійні магнітні поля (далі-ЕМП) та електромагнітні випромінювання (далі - ЕМВ) у діапазоні частот від 50,0 Гц до 300,0 ГГц.

Робоча зона - простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або площини, на яких розташовані місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Постійні магнітні поля, а також змінні ЕМП на частоті 50 Гц нормуються за магнітною (Н) та електричною (Е) складовими ЕМП. Одиницею напруженості магнітного поля є ампер на метр (А/м), електричного поля - вольт на метр (В/м).

Граничнодопустимі рівні електромагнітних полів: ГДР електромагнітних полів промислової частоти (50 Гц) ГДР електричних полів частотою 50 Гц визначаються залежно від часу дії цього фактора на організм людини за робочу зміну. Перебування в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м включно допускається протягом 8 годин робочого дня.

У зв’язку з тім, що напруга, яка використовується в електрозварювальних установках,не перевищує 660 В, рівень електричного поля на робочих місцях зварників не перевищує граничнодопустимих значень. Рівні напруженості магнітного поля частотою 50 Гц при постійному впливі не повинні перевищувати 1,4 кА/м протягом робочого дня (8 год).

радіація людина генетичний доза

Таблиця 2.1 - Час перебування людини в магнітному полі напруженістю понад 1,4 кА/м регламентується

ГДР для змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі на кисті рук визначається за формулою:

Нгд лок=Нгд заг×5

де Нгд лок - ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при локальному впливі (кисті рук), А/м;

НГДЗАГ - ГДР змінного магнітного поля частотою 50 Гц при загальному впливі (табл.1), А/м.

2.1.1 3агальні вимоги до проведення вимірювань та гігієнічна оцінка результатів досліджень

Оцінка рівнів дії постійних магнітних полів, а також змінних ЕМП у діапазонах частот 50 Гц, 1 кГц-300 МГц здійснюється шляхом вимірювання напруженості електричної і магнітної складових Ем. Якщо установка має декілька робочих режимів, що відрізняються параметрами генерації, видом і розміщенням робочих елементів або випромінювальних систем та ін., вимірювання проводиться в кожному режимі при максимально використаній потужності. Якщо на робочому місці працюючого можливе опромінювання від декількох установок, що працюють одночасно, інтенсивність його має бути оцінена для кожного з вимірюваних джерел. Апаратура, яка використовується для санітарно-гігієнічних досліджень рівнів ЕМП повинна мати свідоцтво про метрологічну повірку.

Приміщення у яких розміщуються установки, які є джерелами ЕМП, повинні відповідати вимогам, діючих санітарних норм щодо проектування промислових підприємств і за своїм планувальним рішенням відповідати характеру виконуваних у них технологічних процесів. Рівні освітлення, опалення і вентиляції приміщень повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил.

Метеорологічні умови в приміщеннях, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин, рівень шуму, а також інших несприятливих факторів виробничого середовища повинні відповідати вимогам, указаним у відповідних нормативних документах, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

устаткування, яке є джерелами ЕМП, залежно від конструкції, призначення, потужності й умов використання, можуть розміщуватись як в окремих, спеціально призначених приміщеннях, так і в загальних приміщеннях, включаючи розміщення в поточних лініях, при дотриманні вимог розділу 4 санітарних норм і правил. При розміщенні устаткування і організації робіт щодо його обслуговування слід, крім цих санітарних норм та правил, також керуватись: будівельними нормами і правилами;правилами влаштування електроустановок; правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

Захисні засоби повинні відповідати вимогам правил використання і випробування захисних засобів, які використовуються в електроустановках. Допускається при погодженні з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду проведення робіт щодо настроювання і регулювання апаратури, яка є джерелом ЕМП, в екранованих приміщеннях. Робочі площі та об'єми екранованих приміщень повинні встановлюватись, виходячи з габаритів оброблюваних виробів, з урахуванням вимог безпеки при роботі з високою напругою і санітарних норм проектування промислових підприємств. Для унеможливленім перевищення ГДР за рахунок відбитого випромінювання стіни, стелю і підлогу екранованих приміщень необхідно покривати матеріалами, що поглинають ЕМВ до допустимих рівнів.

Засоби захисту слід використовувати при всіх видах робіт, якщо умови останніх не відповідають вимогам розділу 4 цих санітарних норм і правил. Захист персоналу від дії ЕМП досягається шляхом проведення організаційних, інженерно-технічних заходів, а також використання засобів індивідуального захисту. До організаційних заходів належать: вибір раціональних режимів праці установок, обмеження місця і часу перебування персоналу в зоні опромінювання і т. ін.

Інженерно-технічні заходи включають раціональне розміщення обладнання, використання засобів, які обмежують надходження електромагнітної енергії на робочі місця персоналу (поглинальні матеріали, екранування).

До засобів індивідуального захисту належать захисні окуляри, щитки, шоломи, захисний одяг (комбінезони, халати з металовмісної тканини; окуляри з металовмісним склом).

Засіб захисту в кожному конкретному випадку повинен визначатись з урахуванням робочого діапазону частот, характеру робіт, необхідної ефективності захисту. Особи (фахівці), які проводять дослідження електромагнітних випромінювань, повинні мати засоби індивідуального захисту від впливу ЕМВ. На кожний засіб захисту повинна бути складена технічна документація з відміткою про призначення та діапазон частот, у яких цей засіб захисту може бути використаний, допустимої потужності розсіювання, забезпеченої ефективності захисту за всім діапазоном частот, на який розраховано використання даного засобу. У діапазонах частот 50 Гц, 1 кГц - 300 МГц (розробка, використання, випробування, експлуатація установок для термообробки матеріалів, засобів зв'язку, фізіотерапевтичної апаратури) захист.

Службові приміщення на території об'єкта слід розміщувати переважно в місцях, захищених від ЕМП ("радіотінь", "мертва зона"), орієнтувати так, щоб було унеможливлене опромінювання вікон і дверей, у разі необхідності - екранувати. Маршрути руху персоналу на території об'єкта слід установлювати таким чином, щоб унеможливити опромінювання при рівнях, що перевищують граничнодопустимі. Зони випромінювання з ЩПЕ вище 10 Вт/м2 (1000 мкВт/см2) повинні бути позначені спеціальними попереджувальними знаками.

.1.2 Правовий статус

НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

НРБУ-97 поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах:

нормальної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання;

медичної практики;

радіаційних аварій;

опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження.

Відповідальність за виконання НРБУ-97 покладається на:

фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності та підпорядкованості які виробляють, переробляють, застосовують,зберігають, транспортують, здійснюють поховання, знищення чиутилізацію джерел іонізуючого випромінювання, а також проектують роботи з ними;

керівників та посадових осіб органів Державної виконавчої влади і організацій, які планують та реалізують контрзаходи вчастині Норм, що стосується обмеження опромінення при радіаційних аваріях та опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.

Особи, які допустили протиправні дії з джерелами іонізуючих випромінювань, чи не планують або не реалізують контрзаходи по зменшенню рівнів опромінення до регламентованихНРБУ-97 величин, притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства України. 2-5 З моменту офіційного опублікування Норм радіаційної безпеки України, дія НРБ-76/87 відміняється.

За виключенням випадків, окремо розглянутих і узгоджених з державними регулюючими органами. Будь-які діючі відомчі та галузеві норми, правила,інструкції та інші нормативно-правові акти, які прямо або опосередковано пов'язані з протирадіаційним захистом людини повинні бути приведені у відповідність до вимог НРБУ-97 у строки,узгоджені з органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а ті, що створюються - не повинні їм суперечити.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) охоплюють систем принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки.

Підстава для розробки нормативно-правового акта відносно захоронення радіаційних відходів.

Згідно із чинним законодавством України прийняття рішень щодо можливості/неможливості захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ) з певними характеристиками у поверхневих (при поверхневих) сховищах базується на концепції обмеження рівнів поточного та потенційного опромінення населення, в тому числі майбутніх поколінь, та відповідній системі критеріїв (регламентів). При цьому можуть розглядатися варіанти захоронення РАВ з наданням через 300 років після припинення експлуатації сховища повного або обмеженого звільнення РАВ у системі захоронення від регулюючого контролю.

Вимоги, пов’язані з прийняттям таких рішень, в тому числі рішень з боку органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (далі - органи державного регулювання ЯРБ), встановлені в НРБУ-97, НРБУ-97/Д-2000 та ОСПЗРБУ. Досвід застосування цих нормативно-правових актів (далі НПА) на практиці виявив нагальну необхідність створення додаткового НПА, який у більш детальній і прозорій формі встановлює процедури, що потрібно виконати крок за кроком, для обґрунтування можливості прийняття певного рішення.