Материал: Політика Малайзії в ПСА

Одним з головних аспектів зовнішньоекономічної діяльності Малайзії є інвестиції та допомога країнам Південно-Східної Азії. У випадку В’єтнаму такий вид співпраці почав розвиватися одразу після завершення війни в 1975 р. Малайзія запропонувала надати економічну і технічну допомогу в'єтнамській масложировій промисловості і виробництві каучуку. Малайзія експортувала цинк до В'єтнаму і підписала контракт, який полегшив імпорт в'єтнамських овочів. Активізація відносин припинилися після вторгнення В'єтнаму в Камбоджу в 1979 р. Проте економічне співробітництво поступово відновилося з 1988 р., коли обсяг двосторонньої торгівлі між країнами становив 50 мільйонів доларів. Зважаючи на залежність Малайзії від іноземної робочої сили, між державами було проведене спільне засідання комісії між країнами в 1996 р. щодо працевлаштування в’єтнамських робітників. У період з 2002 по 2003 рр. перша їхня хвиля прибула до Малайзії. До 2003 року в країні нараховувалося 67 000 в'єтнамських робітників. Така активна імміграція пояснювалася тим, що країни підписали меморандум про взаєморозуміння, який звільняє некваліфікованих в'єтнамських робітників від необхідності володіння англійською або малайським мовою, яке вимагалося для отримання роботи. Важливо зазначити, що у 2015 році Малайзія була найбільшим інвестором у В'єтнамі, вклавши в економіку 2,47 млрд дол. Тоді ж країни підписали спільну заяву про стратегічне партнерство в економічних питаннях, а також меморандум про взаєморозуміння про спільне патрулювання, пошуково-рятувальної координації та запобігання піратству в Південно-Китайському морі.

В даний час тринадцять малайзійських компаній інвестують в М'янму - найбільший державний енергетичний гігант Petronas, який займається розвідкою і видобутком нафти та газу і розглядає можливість переходу до складання автомобілів і будівництва саме в Бірмі. Така активна діяльність спричинена дешевшою робочою силою. До того ж, інвестори розглядають М’янму як ринок, що швидко розвивається, тому є велика ймовірність створити надійні партнерські відносини і допомогти з розвитком технологій. Прикладом вже стало підписання меморандуму про взаєморозуміння Малайзійською радою з охорони здоров'я (MHTC) у сфері охорони здоров'я з метою просування медичних послуг громадянам М'янми в Малайзії, що також буде сприяти передачі знань і навичок між лікарями двох країн, а також підвищить частку «медичного туризму».

Малайзія також є другим основним джерелом іноземних інвестицій для Філіппін серед всіх країн-членів АСЕАН. На початку березня 2019 р. Махатхір Мохамад зустрівся з президентом Дутерт, щоб обговорити двосторонні питання і проблеми, включаючи економічне співробітництво і співпрацю в області безпеки, висловивши свої сподівання на подальше посилення спільної торгівлі та інвестування в найближчі роки, а також заявивши про підписання меморандуму про взаєморозуміння.

Малайзія в даний час займає 4-е місце в списку іноземних інвесторів після Китаю, Таїланду і В'єтнаму з інвестиціями в 795 мільйонів доларів США в 99 проектів Лаос. Виробництво електроенергії є домінуючим сектором для інвестиційних тенденцій, за яким слідують лісова промисловість, будівництво, а також готелі і ресторани. Лаос володіє високим інвестиційним потенціалом в гідроенергетичному секторі, і малайзійські інвестори домоглися значних успіхів в цій області. Наприклад, наприкінці 2015 р. почалося будівництво потужної гідроелектростанції «Дон Сахонг», яка повинна запрацювати вже в 2019 р. То ж влада Лаосу закликає Малайзію інвестувати інші інфраструктурні проекти в країні. Відзначаючи успіх Малайзії в агробізнесі, особливо в галузі виробництва пальмового масла, уряд Лаосу прагне залучити інвестиції і в цей сектор. Представивши інвестиційні можливості в особливих економічних зонах, де інвестори можуть отримати вигоду з низької вартості робочої сили, Лаос має на меті привабити нових спонсорів, включно з Малайзією. Навіть з низькою кваліфікацією робочої сили інвестори можуть як і раніше отримувати вигоду від мінімальної заробітної плати в Лаосі, яка є відносно низькою в порівнянні з сусідніми країнами і становить всього 100 доларів США на місяц.

Важливою складовою економічного співробітництва є туризм. Через вигідне положення всіх країн ПСА подорожі здійснювати достатньо просто. Станом на 2018 р. Малайзію відвідало 25, 8 млн. туристів, які внесли в економіку країни 84 млрд. дол. Через близькість Індонезії та Малайзії мандрівники з обох країн є важливим джерелом відвідувачі, які, по суті, і створили туристичну індустрію обох держав. Індонезійці є другими за величиною відвідувачами Малайзії. З іншого боку, малайзійці також є другими за величиною відвідувачами Індонезії. Куала-Лумпур, Малакка і Пенанг є популярними напрямками для індонезійських мандрівників, адже ці штати мають мають багато пам’яток та відомих архітектурних споруд. На частку сінгапурців доводиться більшість туристів, що прибувають до Малайзії, близько 13 мільйонів за станом на 2016 рік. Малайзія була також третім за величиною ринком Сінгапуру за кількістю відвідувачів, забезпечивши 8,5% від загального числа туристів в місті-державі. Згідно з дослідженням, проведеним Сінгапурською радою по туризму, малайзійці схильні розглядати Сінгапур не як місце відпочинку, а просто як частину буденних справ через тісну географічну близькість, спільну культуру і сімейні зв'язки між громадянами двох країн.

Отже, на основі всіх фактів, які зазначені вище, можемо зробити наступні висновки. Малайзія – країна, яка продовжує невпинно розвиватися в усіх сферах економіки, починаючи з торгівлі і закінчуючи туризмом. Вплив реформ та модернізації внутрішньодержавного будівництва посприяли значному економічному стрибку, що призвело до трансформації країни з низьким рівнем доходу до потужного інвестора та надавача капітал як державам Південно-Східної Азії, так і іншим країнам, що розвиваються, включаючи учасників ініціативи «Південь-Південь». Зовсім нещодавно Малайзія була залежною від експорту сировини, такої як: каучук та пальмова олія, які і досі залишають головними ресурсами, а також мала багато територіальних суперечок із державами-сусідами. Незважаючи на це, Малайзія зарекомендувала себе, як державу, яка здатна йти на компроміс, змогла швидко відійти від екстенсивного шляху розвитку і яка здатна протистояти фінансовим кризам. Малайзія стала привабливою для співпраці з провідними країнами. Німеччина бачить перспективи співробітництва в ПСА саме за посередництвом цієї країни. Важливо зазначити, що Малайзія перетворилася на провідного інвестора в субрегіоні ПСА, що посилює впливовість та авторитет держави і на глобальному рівні також. Вкладаючи капітал в різноманітні проекти таких країн, як М’янма, Лаос, В’єтнам чи Східний Тимор, посилюється внутрішньо регіональна інтеграція та покращуються двосторонні відносини держав. Як наслідок, такі кроки сприяють обміну досвідом та необхідними ресурсами, а також збільшують динаміку у сфері туризму.

РОЗДІЛ 3. Діяльність Малайзії в інтеграційному об’єднанні ASEAN

Асоціація держав Південно-Східної Азії була створена 8 серпня 1967 року в м. Бангкок, Таїланд, шляхом підписанням Декларації АСЕАН (Бангкокська декларація) країнами-засновниками, а саме Індонезією, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром та Таїландом. Наразі в організації нараховується 10 держав-членів: Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, Бруней, Лаос, М'янма, Камбоджа та В'єтнам. Як вказано в Декларації АСЕАН, цілями і завданнями організації є:

• Прискорення економічного зростання, соціального прогресу і культурного розвитку в регіоні шляхом спільних зусиль і партнерства;

• Збереження стабільності на основі неупередженого дотримання справедливості і верховенства права у відносинах між країнами світу;

• Поєднання активної співпраці і взаємодії з економічних, соціальних, культурних, технічних, наукових і адміністративних питань;

• Співпраця в цілях розвитку сільського господарства та промисловості, розширення торгівлі.

Протягом більш, ніж 50 років існування АСЕАН регіон ПСА був перетворений з відносно бідного регіону в 1960-х роках на міцно зростаючий регіон середніх доходів. Держави-члени АСЕАН пройшли еволюцію від експортерів одноманітної продукції також до потужного виробництва та надання послуг в різних секторах економіки. Темпи та послідовність зростання частки АСЕАН у світовому виробництві та міжнародної торгівлі свідчать про те, що Асоціація є гарним прикладом економічного успіху в порівнянні з іншими регіональними ініціативами в країнах, що розвиваються. Частка АСЕАН у світовому валовому внутрішньому продукті (ВВП) суттєво зросла з 0,8% у 1970 році до 1,5% у 1990 році та 2,6% до 2015 року. Протягом останніх 50 років економічний підйом і періодичні кризи значно змінили стратегію держав ПСА. У всіх країнах-засновниках сільське господарство різко знизило своє економічне значення, хоча країни як і раніше є провідними світовими або регіональними експортерами кількох сільськогосподарських продуктів, таких як пальма, кокос, каучук та банани. В той же час в таких країнах, як Сінгапур, Малайзія та Філіппіни, зросла частка послуг – особливо сучасних, такі як фінанси, туризм, бізнес та логістика. На відміну від багатьох регіональних блоків, які накладають суворі економічні критерії на членство, учасники АСЕАН варіюються від дуже багатих до дуже бідних, адже вони характеризуються своєю різноманітністю у сферах економічного розвитку, політики, культури, мови, релігії та географічних умов. Проте мають спільну мету – прагнення до економічного зростання, регіонального миру та стабільності, що є основою для сталого розвитку кожної нації та регіону в цілому. Таке зближення інтересів є ключовим фактором, що призводить до зростання потреби у співпраці між країнами в різних сферах за принципом рівності, взаємної вигоди та підтримки.

Будучи членом-засновником, Малайзія відіграла ключову роль у перетворенні АСЕАН на потужного регіонального лідера, яким і є сьогодні. Звичайно, критики стверджують, що АСЕАН не виконала своїх завдань і більше не є актуальною. Однак, якщо порівняти ситуацію, коли АСЕАН почала свою роботу і сьогодні, то зрозуміло, що досягнуто багато чого з урахуванням проблем, з якими стикається таке об’єднання різноманітних країн.

Сьогодні до складу АСЕАН входять усі країни Південно-Східної Азії, до чого Малайзія доклала багато зусил. Країна пропонувала багато ініціатив, щоб перетворити АСЕАН на сильну економічну організацію. Відповідним прикладом цього може служити рішення включити до Асоціації В'єтнам, М'янму, Лаос і Камбоджу. Як показувала історія, головним фактором диференціації між цими країнами та країнами-членами АСЕАН було те, що в той час АСЕАН складалася з ринково орієнтованих капіталістичних економік з різними видами демократії, тоді як ті, хто прагнув вступити до Асоціації, були в основному соціалістичними державами. Глави урядів АСЕАН довго обговорювали цю проблему і визначили, що головним завданням є існування на основі близького географічного положення та спільної культури. Таким чином, Камбоджа, Лаос, М'янма та В'єтнам стали членами АСЕАН після серії переговорів та підписання Договору про дружбу та співробітництво. Було висловлено думку, що повага та допомога у розвитку, надана цим країнам, посприяє добробуту всіх країн-членів АСЕАН. Ці країни брали участь в багатьох ініціативах, про що свідчить зростання торговельних та інвестиційних потоків з іншими країнами-членами. Однак у випадку М'янми, існуючі члени АСЕАН вирішили прийняти країну до Асоціації, незважаючи на її проблеми з дотриманням прав людини та надзвичайно низьку економічну ефективність. Були сподівання, що лідерів М'янми вдасться переконати змінити свій шлях розвитку шляхом примушення реалізувати ініціативи, які покращили б рівень життя населення. В цьому випадку Малайзія була провідним прихильником конструктивного співробітництва з М'янмо.

Малайзія має активну позицію в питанні глобальної торгівлі, яка входить до числа найбільших імпортерів і експортерів товарів і входить до 30 найбільших торгових країн з надання комерційних послуг. Загальний коефіцієнт торгівлі країни до валового внутрішнього продукту становить близько 200%. Зростання, розвиток і високий рівень зайнятості Малайзії були спричинені, в незначній мірі, від торгівлі та прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Оскільки торгівля та інвестиції є основою економічного розвитку Малайзії, вона прихильна до лібералізації економіки і є прибічником багатосторонньої торговельної системи, особливо в контексті АСЕАН.

Тож АСЕАН завжди займала особливе місце саме в зовнішній і торговій політиці Малайзії. Той факт, що підрозділ АСЕАН є найбільшим підрозділом у Міністерстві міжнародної торгівлі та промисловості, свідчить про важливість, яку міністерство надає цій організації. Уряд Малайзії постійно підкреслював пріоритетність інтеграції і ролі Малайзії в цьому об’єднанні та наголошував, що АСЕАН є:

• сьомою за величиною економікою у світі;

• третім за величиною ринком за чисельністю населення та за зростанням доходу на душу населення.

До того ж, регіональні пріоритети Малайзії дуже залежать від особливостей її етно-політичного середовища. Проте часто вона самотужки трансформувала політичні концепції та ідеології в ПСА, прагнучи створити стабільне і мирне суспільство навіть більше, ніж робити акцент тільки на економічному розвитку. Таким чином, зовнішня політика Малайзії була спочатку зосереджена на забезпеченні її миру та безпеки. Щоб досягти цього, уряд тісно співпрацював з Англією, Австралією та Новою Зеландією у сфері оборони через, наприклад, конфронтацію з Індонезією, яка загрожувала цілісності її кордонів та миру між двома країнами. Крім того, варто згадати про славнозвісний «Ефект доміно», який передбачав, що вся Південно-Східна Азія може потрапити під вплив комуністичного блоку, що погано позначилося б на безпековій ситуації субрегіону і розвитку кожної держави окремо.

27 листопада 1971 р. міністри закордонних справ країн-членів АСЕАН, Малайзії, Індонезії, Філіппін, Сінгапура і Таїланду, підписали історичну декларацію про зону миру, свободи і нейтралітету (ZOPFAN) в м. Куала-Лумпур, Малайзі. У декларації сторони публічно заявили про свій намір утримувати Південно-Східну Азію вільною від будь-якої форми чи способу втручання зовнішніх сил і розширити сфери співробітництва. Пройшовши певну еволюцію світосприйняття АСЕАН зрозуміла, що для досягнення миру і стабільності в регіоні країни-члени не можуть бути залежними від будь-якої держави в питаннях ідеології. Тільки з такою нейтральною позицією АСЕАН, як регіональний орган, зможе досягти своєї бажаної стабільності. Дійсно, регіон досяг періоду зростання після ратифікації цієї декларації, що дало можливість країнам-членам пройти свій незалежний шлях економічного розвитку.

Малайзія була головним рушієм в таких ініціативах, оскільки ринок майже з 560 мільйонів людей з зростаючим наявним доходом дозволить виробникам та експортерам Малайзії збільшити доходи та прибутки. До того ж, реальну можливість збільшувати свої доходи мають і інші держави-члени. Альянси компаній, створених в АСЕАН, можуть утворити справді масштабні підприємства, які матимуть сильну конкуренцію та створення можливостей для працевлаштування в регіоні.

Існує тенденція ідеї політичного консенсусу в азійських об’єднаннях. Справді, Малайзія є однією з тих країн, які вірять у важливість досягнення консенсусу в регіональних рішеннях. Країна наполягає на тому, що кожна нація, незалежно від її становища, повинна поважати чужі позиції щодо всіх питань. Тільки завдяки такому безумовному принципу поваги нація може очікувати такого ж відношення і до себе. В діяльності АСЕАН, Малайзія і є одним з основних прихильників консенсусного прийняття рішень. Таким чином, країна також дотримується принципу невтручання у внутрішні справи держав-членів.

Надзвичайно важливо зазначити важливість діяльності Малайзії в ASEAN Economic Community (АЕС). Існує декілька документів, які визначають підхід розвитку Малайзії в контексті АЕС: Нова економічна модель (NEM) та Одинадцятий план Малайзії (11PM. NEM був опублікований як документ у двох томах, який спрямований на досягнення статусу Малайзії, як країни з високим доходом, а також вирішення проблем сталого розвитку. Таким чином, модель має тристоронній підхід з наголосом на доходи, стабільність та соціальну інклюзивність, тобто залучення більших мас населення до загального прогресу розвитку держави. Ця концепція передбачає, що Малайзія стане регіонально інтегрованою економікою, орієнтованою на ринок. 11MP має багато спільного з NEM в тому, щоб зробити Малайзію розвиненою економікою до 2020 року. Цей план надає великого значення торгівлі та інвестиціям як механізму для досягнення мети цього проекту. Очевидно, ці цілі можна досягти шляхом лібералізації торгівлі всередині АСЕАН. Багато стратегій і програм, викладених в 11MP, дійсно будуть сприяти розвитку чотирьох основоположних «стовпів» діяльності АЕС:

• Єдиний ринок і виробнича база;

• Конкурентна спроможність регіону;

• Справедливий економічний розвиток;

• Зв'язки з глобальною економікою.

Якщо в торгівлі товарами все складається легко та інтенсивно, то торгівля послугами є більш складним питанням, оскільки АЕС очікує проведення більш глибоких реформ. Банківський сектор в Малайзії, безсумнівно, глибоко зацікавлений у лібералізації послуг в АСЕАН. Аналогічно, галузь вищої освіти буде також зацікавлена, оскільки вона є конкурентоспроможною на ринку ПСА. Але у секторі професійних послуг є декілька проблем. Є побоювання, що, враховуючи певні відмінності в культурі, способі життя та системах освіти, приплив іноземних фахівців, таких як лікарі та медсестри, може поставити під загрозу стандарти та безпеку держави. Питання тих працівників, які надають професійні послуги, такі як бухгалтерський облік та юридичні консультації, є дуже складним через дуже різні традиції та мовні бар'єри. Крім того, складно побачити розвиток цілей Малайзії, якщо існують обмеження на вільний потік кваліфікованої робочої сили.

Малайзія віддана баченню АСЕАН. Дійсно, вона може отримати багато переваг від розвитку АСЕАН як регіону. Крім того, деякі національні стратегії Малайзії співзвучні ширшим цілям АСЕАН. АЕС рішуче залежить від лібералізації торгівлі та інвестицій, без яких спроба стати важливою ланкою глобальній економіці не спрацює. Малайзія рухається вперед у багатьох сферах, щоб затвердити себе як бажаний центр торгівлі та інвестицій. Це включає значні показники Малайзії в індексі легкості ведення бізнесу Світового банку, його привабливість як призначення для іноземних інвесторів (базовий показник прибутковості), а також його видатні показники у Звіті глобальної конкурентоспроможності. Всі ці звіти та індекси базуються на балах, які відображають зусилля Малайзії щодо лібералізації та відкритості для приватного сектору та іноземних інвесторів. Багато з цих критеріїв відповідають прагненням AEC. Деякі державні установи і присвячені поліпшенню ефективності, а також реагуванню уряду на приватний сектор та іноземних інвесторів. Хоча в багатьох сферах було досягнуто значного прогресу, в інших країнах прогрес був повільним. Однією з областей, де можлива більша відкритість, є рух працівників, особливо кваліфікованих робітників.

Існує і таке поняття, як Регіональне комплексне економічне партнерство (RCEP), яке ще перебуває в розробці. Вважається, що воно буде відмінним механізмом для подолання багатьох проблем, які перешкоджають досягненню необхідного рівня лібералізації в контексті АЕС. Це надасть Малайзії можливість здійснити деякі з необхідних реформ на міждержавному рівні і забезпечити підтримку більш лібералізованого регіонального торговельного середовища. Дотримання цілей RCEP вимагатиме від Малайзії працювати в тих сферах, в яких вона наразі має недоліки, а також подолання будь-якого небажання з боку певних груп.

Уряд з Міністерством міжнародної торгівлі та промисловості докладає постійних зусиль для підвищення поінформованості громадськості про АЕС, про її виклики і про те, як Малайзія може виграти від цього. Але постає дві проблеми. Перша стосується використання зон вільної торгівлі. Існуючі ЗВТ, здається, мають незадовільний рівень використання. По-перше, деякі дослідження показують, що використання ЗВТ в середньому становить лише близько 16%. Іншою проблемою є відсутність знань про існування ЗВТ та переваги, які можуть бути отримані від них.

Малайзія була і залишається активним членом АСЕАН. Вона наполегливо дотримується цілей АСЕАН і прагне зробити свій внесок у розвиток організації як сильного регіонального об’єднання. Малайзія підтримує поняття регіоналізму і бачить цінність у ідеї збільшення ролі АСЕАН у внутрішньому розвитку кожної країни-члена. Будучи активним учасником Асоціації, Малайзія отримує багато переваг від такого членства. ПСА – величезний ринок для експорту товарів і надання інвестицій, тому Малайзія має всі шанси бути лідером і мати великий плив на рішення АСЕАН, а також пропагувати свої цінності саме через цю організацію, наголошуючи на важливості їх здійснення для того, щоб сприяти розвитку всіх держав-членів.

Отже, країна проводить необхідні реформи для відкриття своїх ринків для торгівлі та інвестицій для всіх бажаючих. Деякі з невирішених питань, які необхідно опрацювати для більшої лібералізації, включають торгівлю послугами та все, що вона включає в себе. На ширшому фронті Малайзія підтримує добрі відносини зі своїми сусідами. Зокрема, вона докладає зусиль для поліпшення відносин зі Сінгапуром. Вона також сприяла політичному та демократичному переходу М'янми в державному управлінні. Це яскравий приклад інтересу Малайзії до добробуту окремих держав-членів. Країна отримала багато помітних досягнень, найважливішим з яких є офіційна декларація про створення Економічної спільноти АСЕАН. Інтерес Малайзії до АСЕАН є потужним і тривалим, який включає стабільні зусилля для досягнення цілей AEC 2025.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можемо зробити наступні висновки. Малайзія – це країна, яка може бути прикладом для багатьох інших держав. Отримавши незалежність у 1957 р., вона обрала власну стратегію розвитку та державного будівництва, не роблячи основний акцент на тогочасну геополітичну ситуацію та лідерство держав. Основними пріоритетами для держави стали забезпечення національних інтересів та ідея поваги до суверенітету інших держав. Підтвердження такого курсу стали участь країни в Русі Неприєднання, підписання Куала-Лумпурської декларації та створення Зони миру, свободи та нейтралітету, що стало важливими кроками на шляху до демократичного співіснування з іншими державами. Важливо згадати, що Малайзія завжди стояла на захисті країн, що розвиваються, тобто була одним з основних гравців, які твердо відстоювали право таких країн на гармонійний розвиток та забезпечення процвітаючого майбутнього, намагаючись реалізовувати різноманітні проекти щодо співробітництва та допомоги. Впродовж незалежної історії країна часто відчувала несприйняття та намагання інших держав посилити їхній вплив, проте цього не сталося, адже сильна позиція Малайзії щодо її цінностей поваги до суверенітету та мирного співіснування значно проникли у свідомість малайців, що не могло не впливати на зовнішню політику держави.