Материал: pr4_05

ня його з дружиною такими, що втратили право на житлову площу у зв’язку з непроживанням на ній більше року.

Контрольні питання

1.Які громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік?

2.На якій правовій підставі здійснюється вселення у відомчий житловий фонд?

3.Як вирішити спір?

Задача № 7. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов, громадянин Ворохта до однокімнатної квартири прописав матір, яка мешкала у власному будинку в селі, але була вписана сином до ордера на одержання квартири. Протягом шести місяців мати на нову житлову площу не прописалася.

Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним і виселення, Ворохта зазначав, що надана йому квартира навіть без урахування проживання матері за своєю площею перебуває в межах встановленої ст. 47 Житлового кодексу України норми житлової площі (по 12,1 кв. м на кожного члена сім’ї).

Контрольні питання

1.Чи зобов’язані всі члени сім’ї, вписані до ордера, прописатися на новому місці проживання і протягом якого часу?

2.Які правові наслідки настають, якщо не всі члени сім’ї пропишуться за новою адресою?

3.Яке рішення може ухвалити суд?

Задача № 8. Громадянинові Петренку, обраному головою районної ради на підставі ст. 46 Житлового кодексу України, поза чергою надане житлове приміщення на сім’ю з чотирьох осіб, яке він невдовзі приватизував.

Після укладення шлюбу його сином та народження двох дітей розмір площі, що припадає на кожного члена сім’ї, став таким, що виникла потреба у поліпшенні житлових умов.

Після обрання на таку ж посаду в іншому районі Петренко звернувся до державної адміністрації району із заявою про забезпечення його квартирою поза чергою, як це передбачено ст. 46 Житлового кодексу України.

Заяву Петренка задоволено не було, оскільки пільгами, передбаченими ст. 46 Житлового кодексу України, він уже скористався при

36

обранні на посаду першого разу, а подальше поліпшення житлових умов може бути здійснене в загальному порядку.

Контрольні питання

1.Хто має право на позачергове отримання квартири?

2.Яким вимогам має відповідати житло, що надається? Чи зміняться вимоги до житла приватного житлового фонду?

3.Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?

Задача № 9. Громадянин Довженко подав позов до державної адміністрації району міста та до громадянина Стирти про визнання ордера недійсним та виселення його сім’ї з квартири.

Позивач зазначав, що 1 вересня 1998 р. на підставі рішення державної адміністрації від 3 липня 1998 р. він одержав ордер на квартиру, і в березні 1999 р. по закінченні опоряджувальних робіт у квартирі його сім’я збиралася туди вселитися.

10 жовтня 1998 р. рішенням цієї ж державної адміністрації на цю квартиру було видано ордер Стирті, який позивач просив визнати недійсним.

Відмовляючи в позові Довженкові, суд послався на те, що наймодавець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рішення, що Довженко не мешкав у спірній квартирі і не уклав з житловим органом договору найму, не реалізувавши тим самим право на вселення.

Оскаржуючи рішення, Довженко посилався на те, що після одержання ордера він з дружиною не вселявся, оскільки в будинку не працював ліфт та не було гарячого водопостачання.

Контрольні питання

1.Які права надає ордер на квартиру?

2.Чи правильно вирішено спір судом?

3.Які юридичні дії мають здійснити члени сім’ї наймача при вселенні?

Задача № 10. Громадянка Рудик та члени її родини подали позов до Київського заводу “Укрточмаш”, виконкому Шевченківської ради м. Києва та до громадянина Чурикова про визнання недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому житлового приміщення, що звільнилося.

Позивачка зазначала, що її сім’я з п’яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 кв. м. У цій же квартирі звільнилися

37

кімнати площею 27,6 кв. м. Усі ці кімнати раніше складали одну чотирикімнатну квартиру. Всупереч будівельним правилам і санітарним нормам її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Оскільки завод “Укрточмаш”, на балансі якого перебуває будинок, відмовив у приєднанні звільнених кімнат, виконком Шевченківської районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім’ї Чурикова.

Контрольні питання

1.Який порядок надання житлового приміщення, в якому мешкають двоє або більше наймачів, що звільнилося?

2.Які правові наслідки настають у разі самовільного переобладнання чи перепланування житлового приміщення?

3.Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 11. Леонідов подав позов до АТ “Козак” про визнання права на житлове приміщення і вселення.

Позивач зазначив, що їхня сім’я з чотирьох осіб (він, батьки і молодший брат) проживала у двокімнатній квартирі, що належить відповідачеві. Батьки шлюб розірвали, і матері 1996 р. було надано двокімнатну квартиру, до якої вона вселилася з молодшим сином. Оскільки двокімнатної квартири на двох осіб не надавали, мати зарахувала до членів своєї сім’ї і його, позивача — на той час неповнолітнього (народився 1982 р.). Незважаючи на те, що його було вписано до ордера на нову квартиру, він залишився проживати з батьком, а в грудні 2000 р. був призваний звідти на строкову військову службу. Того ж місяця його батько помер.

Посилаючись на те, що відповідач не визнав за ним права на житлову площу у спірній квартирі і перешкоджає його вселенню, позивач просив суд задовольнити позов.

Контрольні питання

1.Які правові підстави вселення в квартиру?

2.З якого моменту і яким чином здійснюється право на отримання нової квартири?

3.Яке рішення повинен ухвалити суд?

Задача № 12. Громадянин Паливода, що працював старшим майстром на АТ “Київміськбуд”, за домовленістю з адміністрацією підприємства переїхав із сім’єю з двох осіб до трикімнатної квартири у новозбудованому будинку. На переселення він отримав письмовий

38

дозвіл заступника директора з підписом голови профспілкового комітету.

Контрольні питання

1.Чи припускається укладення договору найму на підставі такого документа?

2.Які юридичні факти необхідні для виникнення права на житло?

3.Якими нормами регулюються зазначені правовідносини?

39

Лекція 5

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ЖИТЛОМ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

1.Договірно-правове регулювання забезпечення житлом у державному житловому фонді.

2.Договір піднайму житлового приміщення.

3.Збереження права на житлове приміщення за громадянами у разі їхньої тимчасової відсутності.

4.Бронювання житлових приміщень.

5.Обмін житловими приміщеннями у державному і колективному житлових фондах.

6.Квартирна плата.

Методичні рекомендації

1. При розгляді питання договірно-правового регулювання забезпечення житлом у державному житловому фонді необхідно зазначити, яким чином громадяни отримують квартири у безстрокове користування. Хоча житлові правовідносини є одним з видів цивільних майнових правовідносин, але виникають з приводу користування наданим громадянинові житловим приміщенням державного житлового фонду. Тож слід визначити істотні умови договору найму та навести його правову характеристику відповідно до Типового договору найму житла у будинках державного та комунального житлового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 22 червня 1998 р.

Оскільки сторонами договору найму є наймодавець, наймач і члени його сім’ї, то права й обов’язки сторін мають розподілятися. Тому варто окремо зупинитися на визначенні прав та обов’язків сторін за договором найму відповідно до Цивільного та Житлового кодексів України.

Ст. 63 Житлового кодексу України визначає предмет договору житлового найму, тому в порядку дискусії слід звернутися до визна-

40