Материал: Практикум ІПП 2021 pdf

2.13.Правильне визначення поняття «інноваційний процес»: а) це процес створення інновацій;

б) це процес перетворення наукового знання в інновацію, тобто послідовний ланцюг подій, в ході яких, інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги та розповсюджується при практичному використанні; в) це процес створення необхідних ринків продуктів, технологій або послуг;

г) це процес, спрямованість, темпи, цілі якого залежать від соціально-економічного середовища, у якій він функціонує і розвивається.

2.14.Під час якого періоду дифузії вигідність інновації помічена іншими суб’єктами підприємництва; відбувається масове залучення інновації у виробництво, що сприяє швидкому і значному зростанню економічних параметрів (обсягу продукції, прибутку тощо) у всіх, хто приєднався до інноваційного процесу:

а) інкубаційний період; б) період прискорення; в) період уповільнення; г) період насичення.

2.15.Вивчення умов здійснення інноваційної діяльності підприємства в цілому — це:

а) попередній інноваційний аналіз; б) оперативний інноваційний аналіз;

в) ретроспективний інноваційний аналіз; г) горизонтальний інноваційний аналіз.

2.16.У загальному вигляді (на макрорівні) модель інноваційного процесу можна подати як декілька послідовних етапів:

а) наука – техніка – виробництво; б) наука – техніка – технологія;

в) наука – виробництво – споживання; г)організація – технологія – виробництво.

2.17.Результат науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що відображає принципово новий механізм, який може стати основою появи значної частини інновацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП – це:

а) відкриття; б) винахід;

в) технічне завдання; г) «ноу-хау».

2.18.На цьому етапі інноваційного процесу відбувається втілення теоретичних конс - трукцій явищ і процесів у матеріальну оболонку, визначаються технічні характеристики нової продукції, розробляють інженерно-технічну документацію на неї, створюють дослідні зразки, розпочинають експериментальне виробництво. Цей етап має назву:

а) наука; б) техніка;

в) виробництво; г) споживання.

ТЕМА 3. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА НИХ

План заняття:

3.1.Сутність попиту на інновації та засоби його відображення.

3.2.Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації.

3.3.Чинники попиту на інновації. Види попиту.

10

Основні поняття теми:

Попит як один з чинників формування інновацій. Напрями аналізу попиту. Закон

Зовнішні чинники попиту. Види попиту (потенційний, негативний, прихований, повноцінний, нерегулярний та ін.). Вплив чинників на зміну попиту на нову продукцію.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

3.1.Проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки, визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, вирішують питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення, майбутнього ефективного використання здійснюють на етапі створення нового товару. Даний етап має назву:

а) генерування ідей; б) розроблення концепції нових товарів;

в) розроблення і створення дослідного зразка; г) пробний маркетинг.

3.2.Цей попит характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу:

а) прихований попит; б) негативний попит; в) надмірний попит; г) нерегулярний попит.

3.3.Кількісні показники якості під час проектування товару відображають безпосередньо або опосередковано рівень матеріальних, трудових і фінансових витрат на створення товару:

а) технічні; б) матеріальні; в) фінансові; г) економічні.

3.4.Попит, що відображає факт його невподобання потенційними споживачами, які намагаються уникнути його купівлі:

а) прихований попит; б) негативний попит; в) надмірний попит; г) повноцінний попит.

3.5.До чинників, що визначають конкурентні переваги фірми, належать:

а) структура основних виробничих фондів, кадровий склад підприємства, організаційна структура управління, обсяг виробництва; б) низькі ціни при хорошій якості продукції, високий імідж фірми, пріоритетний доступ до

обмежених ресурсів, якість продукту і його новизна; в) відповідність виробу вимогам проектної, нормативної та іншої документації, здатність

продукту по-новому, не так як раніше, задовольняти існуючі потреби споживача або виявляти і задовольняти нові, раніше невідомі потреби, фінансова стійкість підприємства; г) сукупність характеристик продукту, що визначає їх здатність задовольняти потреби

покупця, наявність залишків товарно-матеріальних цінностей, раціональна виробнича структура підприємства.

ТЕМА 4. ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

План заняття:

4.1.Сутність і завдання інноваційної політики підприємства

4.2.Принципи формування інноваційної політики підприємства

11

4.3.Складові інноваційної політики підприємства

4.4.Інноваційний потенціал підприємства як основа і результат його інноваційної політики

Основні поняття теми:

Зв'язок інноваційної стратегії фірми з загальною стратегією розвитку. Принципи її формування та упровадження. Стратегічний план фірми, його розділи. Елементи стратегічного вибору: генеральна мета, основні цілі, стратегії, завдання і програми.

Змістовна характеристика інноваційної політики. Місце інноваційної політики фірми в загальній стратегії розвитку. Складові елементи інноваційної політики фірми. Чинники впливу на формування інноваційної політики фірми.

Наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, «за нагодою» стратегії та їх сутність. Співвідношення різних типів інноваційних стратегій. Процес упровадження інноваційних стратегій. Умови та методи реалізації стратегій.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

4.1. Принцип інноваційної політики вказує на необхідність залучення у процес розроблення інновацій усіх внутрішніх елементів підприємства - це:

4.2. Дотримання принципу інноваційної політики, що дає змогу координувати роботу всього підприємства у період створення інновацій, підготовки до її впровадження, реалізації та згортання. Даний принцип має назву:

4.3. Принцип інноваційної політики, що передбачає формування інноваційної політики з урахуванням сучасних досягнень НТП і тенденцій розвитку науки і техніки у відповідній галузі, – це:

4.4.Складова інноваційної політики, що має на меті формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку, націлена на вирішення таких завдань: визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розроблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, – це:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

4.5.Визначення наукового потенціалу підприємства; розроблення науково-технічної політики з урахуванням результатів маркетингових досліджень; формування технологічної політики; створення механізмів реалізації науково-технічної і технологічної політики і оцінювання її результатів є завданнями складової інноваційної політики під назвою:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

12

4.6.Складова інноваційної політики зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва - це:

а) маркетингова політика; б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політика структурних змін; г) технічна політика.

4.7.Вивчення можливостей виробництва і вимог до нього та за необхідності усунення виявлених невідповідностей; розроблення напрямів технічного переозброєння основних засобів підприємства; аналіз та оцінювання ефективності здійснюваної технічної політики є завданнями:

а) маркетингової політики; б) політики в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;

в) політики структурних змін; г) технічної політики.

4.8.Усі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики, пов’язані з управлінням грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів охоплює складова інноваційної політики:

а) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт; б) політика структурних змін; в) технічна політика; г) інвестиційна політика.

4.9.Рівень готовності організації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін – це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства; б) інноваційний потенціал підприємства; в) конкурентний потенціал підприємства; г) технічний потенціал підприємства.

4.10.Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища - це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства; б) інноваційний потенціал підприємства; в) конкурентний потенціал підприємства; г) технічний потенціал підприємства.

ТЕМА 5. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План заняття 5.1. Економічна ефективність інноваційних заходів, спрямованих на зниження витрат на

виробництво продукції.

5.2.Економічна ефективність інноваційних заходів з підвищення якості продукції

5.3.Економічна ефективність капіталомістких (інвестиційних) інноваційних проектів з урахуванням фактора часу (динамічна модель)

Основні поняття теми

Принципи оцінювання економічної ефективності інноваційних проектів. Розрахунок річного економічного ефекту в разі застосування нових технологічних процесів, механізації та автоматизації виробництва, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію виробничих ресурсів при випуску однієї і тієї ж продукції. Розрахунок річного економічного ефекту в разі застосування інноваційних заходів з підвищення якості продукції. Розрахунок чистого приведеного доходу, дисконтованого

13

індексу прибутковості, дисконтованого періоду окупності та внутрішньої норми прибутковості.

5.2. Ефективність додаткових капітальних вкладень можна визначити як:

5.3.Для оцінки роботи структурних підрозділів підприємства використовується: а) реальна ефективність; б) розрахункова ефективність; в) умовна ефективність;

г) економічна ефективність.

5.4.«Необхідно створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та стимулювати їх використання» - твердження правильне:

а) ні, твердження неправильне; б) частково правильне; в) так, твердження правильне;

г) наведене твердження не застосовується до показників ефективності.

5.5.Зведені витрати, необхідні для реалізації інноваційного проекту обчислюються за формулою:

а) З = Су + Ен х Ку, б) З = Ву + Ку х Су; в)З = Су – Ен х Ку г) З = Су х Ен х Ку

де: З - приведені витрати на одиницю продукції; Су - собівартість одиниці продукції; Ву – виробничі витрати на одиницю продукції;

Ку - питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

5.6. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – це:

а) відношення прибутку, отриманого від здійснення капітальних вкладень до суми капітальних вкладень; б) показник, обернений коефіцієнту ефективності;

в) відношення суми капітальних вкладень до прибутку, отриманого від здійснення вкладень;

г) З=Сі + ЕнКі => min,

де Сі – сума поточних витрат на одиницю продукції в і-тому варіанті; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності; Кі – питомі капітальні вкладення по і-тому варіанту.

5.7. Наведене твердження: «Даний метод оцінки застосовують тоді, коли обсяг виробництва, виручка, собівартість змінюються з періоду у період, як, наприклад, при створенні підприємства, коли діапазон планування неможливо обмежити одним періодом» характеризує динамічний метод оцінки ефективності:

а) ні, не повністю; б) це визначення взагалі не стосується динамічних методів оцінки ефективності; в) так, характеризує;

14