Материал: Практикум ІПП 2021 pdf

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

б) придбання устаткування; в) оплата праці і відрахування; г) інші витрати.

9.4. У ринковій економіці частка лізингових операцій від загальної суми позикових коштів складає:

а)

5-10%;

б)

10-15%;

в)

15-20%;

г)

25-30%.

9.5.Амортизаційні відрахування (АВ) обчислюються за формулою: а) АВ = На*БВ*Т; б) АВ = На/БВ*Т; в) АВ = На*БВ; г) АВ = На/БВ,

де: На – норма амортизаційних відрахувань, БВ – балансова вартість об’єкта лізингу, Т – строк лізингу.

9.6.Тривалість лізингової угоди зазвичай близька до терміну служби об'єкта операції, така особливість лізингу властива:

а) оперативному лізингу; б) фінансовому лізингу; в) поворотному лізингу; г) банківському лізингу.

9.7.Для інноваційної діяльності зниження витрат грає другорядну роль, оскільки її кінцевий результат – здобуття підвищеного прибутку не за рахунок економії на витратах, а за рахунок новизни. Наведене нижче твердження _____:

а)

неправильне;

б)

правомірне;

в)

неправомірне;

г)

так, за винятком, коли інновація спрямована на зниження витрат.

9.8. Чинники, від яких залежить термін лізингового договору, – це:

а)

строк служби устаткування, що визначається його техніко-економічними

характеристиками; вартість устаткування;

б)

вартість устаткування;

в)

продуктивність праці;

г)

поява супутньої техніки.

9.10. Супутні інвестиції – це інвестиції в об’єкти, які:

а)

пов’язані територіально і функціонально з прямими об’єктами інвестицій;

б)

носять невиробничий характер;

в)

безпосередньо необхідні для реалізації інвестиційного проекту;

г)

включають у себе модернізацію діючого обладнання.

9.11. Згідно з чинним законодавством поняття «інвестиція» визначається як:

а)

сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ним для одержання

прибутку;

б)

грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства;

в)

сукупність майнових та інтелектуальних цінностей,що використовується об’єктом

підприємницької діяльності з метою одержання прибутку;

г)

сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в

об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту.

9.12. Інвестиції, які включають загальний обсяг засобів, що інвестуються за рахунок усіх джерел у певному періоді, називають:

а)

портфельними;

 

25

б)

фінансовими;

в)

чинними;

г)

валовими.

9.13.Залежно від об'єктів інвестування розрізняють інвестиції: а) реальні і фінансові; б) прямі і непрямі;

в) короткострокові і довгострокові; г) приватні і державні.

9.14.Відповідно до суб’єктів інвестування розрізняють інвестиції:

а)

державні, приватні;

б)

прямі, портфельні непрямі;

в)

реальні, фінансові;

г)

капітальні, інноваційні.

9.15. До видів ефективності інвестицій належать такі:

а)

економічна, екологічна, соціальна, громадська (суспільна);

б)

екологічна, економічна, статична, динамічна;

в)

статистична; динамічна, комерційна, громадська (суспільна);

г)

психологічна, бюджетна, комерційна, екологічна.

9.16. Згідно з чинним законодавством України «Інвестиційна діяльність» – це:

а)

діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових

досліджень, розробок, яка зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг; б) сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації

інвестицій; в) удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його

конкурентоспроможності; г) діяльність технічних підрозділів підприємства, науково-дослідних лабораторій з

упровадження у виробництво нової техніки з метою підвищення його економічної ефективності.

9.17 Інвестиції в оборотні кошти передбачають:

а)

придбання (або виготовлення) нового обладнання, зокрема затрати на його доставку,

установку та пуск;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

забезпечення нових та додаткових запасів готової продукції;

 

 

 

 

 

 

в)

модернізацію діючого устаткування;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

будівництво і реконструкцію будівель і споруд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.18. Інвестиції в основні засоби передбачають:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

забезпечення нових і додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;

 

 

б)

забезпечення нових та додаткових запасів готової продукції;

 

 

 

 

 

в)

збільшення рахунків дебіторів;

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

придбання (або виготовлення) нового обладнання, зокрема затрати на його доставку,

установку та пуск.

 

 

 

 

 

 

 

 

9.19. Джерелами інвестування можуть бути такі кошти (

за ознакою належності

):

 

а)

власні, позикові, запозичені;

б)

прямі, портфельні непрямі;

в)

реальні, фінансові;

г)

капітальні, інноваційні.

9.20. Інвестиції в нематеріальні активи найчастіше пов'язані з:

 

 

 

 

а)

вкладеннями невиробничого характеру, наприклад, інвестиції в охорону

 

 

навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру;

 

 

 

б)

придбанням нової технології (патенту чи ліцензії) і торгової марки;

 

 

в)

об'єктами, безпосередньо технологічно не пов'язані із забезпеченням нормальної

 

експлуатації (під'їзні шляхи, лінії електропередач, каналізація тощо);

26

г) збільшенням рахунків дебіторів. 9.21. Форфейтинг – це:

а) фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський; б) довгострокова оренда машин та обладнання;

в) найповніша фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність; г) якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових,

пенсійних та інших фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізують інноваційні проекти з високим рівнем ризику.

9.22. Основна риса франчайзингу – це:

а) зменшення розміру початкових інвестицій у створенні виробничих підприємств чи диверсифікації виробництва; б) отримання відстрочки при погашенні платежів;

в) тиражування інновацій завдяки залученню великого капіталу; г) акумулювання фінансових коштів у процесі реалізації інноваційного проекту, якщо в інвестора бракує коштів для інновацій.

9.23. Венчурний (ризиковий) капітал – це:

а) найповніша фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність; б) фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський;

в) довгострокова оренда машин та обладнання; г) якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових,

пенсійних та інших фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізують інноваційні проекти з високим рівнем ризику.

9.24. З огляду на термін та повноту окупності витрат лізингодавця, всі лізингові операції поділяють на:

а) оперативний лізинг, фінансовий лізинг; б) поворотний лізинг, банківський лізинг; в) поворотний лізинг, фінансовий лізинг; г) оперативний лізинг, банківський лізинг.

ТЕМА 10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План заняття:

10.1.Необхідність державного регулювання інноваційної діяльності

10.2.Види інноваційної політики

10.3.Основні напрями державної інноваційної політики

10.4. Моніторинг інновацій як основи цілеспрямованого новаторства

Основні поняття теми:

Стандартизація як одна з форм державного регулювання. Сертифікація як одна з форм державного регулювання. Види інноваційної політики: (політика «технологічного поштовху», політика «ринкової орієнтації», політика «соціальної орієнтації», політика «змін економічної структури господарського механізму»). Авторське право, право інтелектуальної власності, патент, ліцензія, роялті, паушальний платіж. Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (ТЕСТИ)

10.1. Діяльність зі встановлення норм, правил і характеристик, що здійснюється з метою забезпечення безпеки продукції, робіт та послуг для оточуючого середовища, життя, здоров`я та майна – це:

а)

стандартизація;

 

27

б)

сертифікація;

в)

контроль;

г)

ліцензування.

10.2. Діяльність з підтвердження відповідності продукції, послуг та інших об’єктів певним нормам, що здійснюється з метою створення умов для діяльності господарюючих суб’єктів різних форм власності на єдиному товарному ринку країни, а також для участі у міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі, – це:

а)

стандартизація;

б)

сертифікація;

в)

контроль;

г)

ліцензування.

10.3.Матеріально-речову основу інтелектуальної власності складає інтелектуальний продукт. Форми інтелектуального продукту як результату творчих зусиль його творців – це: а) наукові відкриття та винаходи; б) звичайні консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського

характеру, включаючи сферу маркетингу; в) звичайні технології, патенти та інші; г) авторське право.

10.4.Сукупність норм права, що регулюють правовідносини, які пов’язані зі створенням і використанням певного інтелектуального продукту. Розповсюджується на будь-які творчі результати, незалежно від форми, призначення та переваг інтелектуального продукту. Не розповсюджується на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти. Мова йде про:

а) авторське право; б) промислову власність;

в) виробничу власність; г) наукову власність.

10.5.Авторське право – це право, що:

а) не належить автору; б) належить автору;

в) належить автору і діє якнайменше 50 років після його смерті; г) правильні відповіді «а» та «с».

10.6.Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується: а) патентом; б) ліцензією;

в) авторським посвідченням; г) спеціальним рішенням спеціалістів.

10.7.Передавання права на використання нематеріальних ресурсів власником цього права іншій зацікавленій особі здійснюється у формі:

а) патенту; б) ліцензії; в) свідоцтва;

г) авторського посвідчення.

10.8.Надання цього документа – це розповсюджений спосіб відшкодування витрат коштів, часу та людського капіталу приватних організацій та окремих спеціалістів на отримання такого громадського товару, як науково-технічні знання. Протягом строку дії цього документа його власник забезпечує економічну експлуатацію об’єкта інтелектуальної власності та доступ до нього інших економічних агентів. Мова йде про:

а) промисловий зразок;

б)

патент;

в)

ліцензію;

28

г)

товарний знак.

 

 

 

 

 

 

10.9. Нематеріальні активи підприємства оцінюються за їхньою собівартістю, якщо:

 

 

а)

нематеріальні

активи

створені

самим

підприємством

і

є

його власністю;

 

 

 

 

 

 

б)

нематеріальні активи купуються в процесі діяльності підприємства;

 

 

в)

підприємство купує ліцензію на використання ноу-хау;

 

 

 

г)

керівництво підприємства вирішило продати які-небудь свої нематеріальні активи.

 

10.10. Нематеріальні активи — це:

а) реалізація права власності на нематеріальні ресурси підприємства; б) виключне право використання об’єктів промислової й інтелектуальної власності, інших нематеріальних ресурсів;

в) права на використання об’єктів промислової й інтелектуальної власності; ґ) складові потенціалу підприємства, спроможні приносити економічну користь протягом тривалого часу, для яких відсутня матеріальна основа одержання прибутку.

10.11. Договір щодо надання прав на комерційне та виробниче використання винаходів, технічних знань, товарних знаків, що передбачає сплату однією особою іншій певної винагороди, – це:

а)

патент;

б)

ліцензійна угода;

в)

комерційні відомості;

г)

промислові секрети .

10.12. Державна інноваційна політика — це:

а)

сукупність форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення

взаємопов’язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів; б) політика, яка пов’язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;

в) регулювання інноваційної діяльності на рівні держави; г) діяльність зі встановлення норм, правил і характеристик, що здійснюється з метою

забезпечення безпеки продукції, робіт та послуг для оточуючого середовища, життя, здоров`я та майна.

10.13. Це дозвіл, що видається патентовласником (ліцензіаром) юридичній або фізичній особі (ліцензіату) на комерційне використання винаходу, захищеного патентом, протягом визначеного строку та за певну винагороду. Право власності на нього закріплюється за ліцензіаром. Надання цього документа регулюється відповідною угодою між зацікавленими особами. Мова йде про:

а)

промисловий зразок

б)

патент

в)

ліцензію

г)

товарний знак.

10.14. Непрямі методи державної підтримки інноваційної діяльності – це:

а)

фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та інноваційних

проектів з бюджетних коштів;

б)

податкові пільги (надання податкового кредиту, податкові канікули, пільгове

оподаткування, зменшення оподатковуваного прибутку);

в)

формування державної інноваційної інфраструктури;

г)

підготовка кадрів.

10.15 . Сертифікат продукції — це документ, який:

а) необхідний лише для захисту права власності на продукцію; б) дозволяє купувати продукцію; в) свідчить про рівень якості продукції;

г) надається покупцю під час продажу продукту.

29

Источник: https://studfile.net/preview/16501509/