Курсовая работа (т): Проблема утворення та обслуговування державного боргу

Політика дефіцитного фінансування інвестицій грунтується на теоретичних засадах кейнсіанства, його постулатах «бюджетного мультиплікатора». Бюджетні інвестиції сприяють розвитку економіки, розширюють попит і цим стимулюють економіку. Фінансова політика дефіцитного фінансування економіки широко використовувалась у різних країнах світу в певних історичних умовах. Незважаючи на те, що нині більш поширеною є неокласична економічна теорія, відкидати кейнсіанство безпідставно.

Необхідність обмеження дефіциту бюджету визначається вимогами пом'якшення наслідків дефіцитного фінансування, основним з яких є інфляція, пов'язана з емісією грошей. Водночас слід зазначити, що інфляція, як і будь-яке явище, має як негативні, так і певні позитивні сторони. Відзначаючи негативність бюджетного дефіциту, мають насамперед на увазі його вплив на знецінення грошей. Воно веде до економічної нестабільності, оскільки гроші втрачають свою вартість у часі. Усі юридичні та фізичні особи намагаються позбутись грошей, які практично перестають виконувати функцію нагромадження. Інфляція виражається в зростанні цін і зниженні рівня реальних доходів, вона підриває стимули до підприємницької діяльності і до праці. Водночас стримування інфляції жорсткою монетарною політикою може дати зворотні наслідки. Дефіцит грошей - настільки ж небажане явище для економіки, як і їх надлишок. Позитивний вплив інфляції пов'язаний з тим, що додаткова емісія грошей веде до зростання попиту, а відтак і виробництва. Тому і політика бюджетного дефіциту має бути виваженою і збалансованою. Наслідки бюджетного дефіциту не є наперед заданими. Вони залежать від багатьох чинників, і насамперед від наявності продуманої політики, керованості бюджету і бюджетного процессу.

державні позики;

емісія грошей.

Що стосується державного бюджету на 2014 рік..

січня народні депутати ухвалили державний бюджет- 2014 . На те , щоб затвердити найголовніший фінансовий документ . "За" проголосувало 249 депутатів. Чи можна вважати цей документ, прийнятий без обговорень на сесії , легітимним , очевидно ,це ще потрібно з’ясувати.. Думки ж депутатів - провладної партії та від опозиційних сил - розходяться. Перші стверджують , що держбюджет був прийнятий на законних підставах , друге запевняють , що документ був прийнятий з порушеннями і його слід переглянути. Бюджет і PR -орієнтири Згідно з документом , доходи до бюджету складуть 395 млрд гривень , видатки заплановані на рівні 460 млрд гривень. Зростання ВВП в 2014 році передбачається на рівні 3 % , інфляція - 4,3 % , дефіцит складе близько 4,3 % ВВП. "Уряд гарантує , що бюджет 2014 максимально зважений , реалістичний , створений для народу України " , - заявив напередодні прийняття цього документа прем'єр -міністр Микола Азаров. "Держбюджет на 2014 рік - це бюджет передвиборний . Тому немає нічого дивного , що в цьому бюджеті заплановані зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. На мою думку, держбюджет 2014 розрахований з урахуванням реального стану економіки . Одне з найголовніших відмінностей цього держбюджету цього року від попереднього - зростання пенсій і зарплат бюджетникам. Так, підвищення зарплат планується провести в два етапи: з першого червня і першого жовтня. Передбачається , що пенсія зросте на 7 % , а зарплати в бюджетній сфері підростуть майже на 20 %. Правда , в реальних цифрах підвищення виявиться не настільки відчутним для пересічних українців. Наприклад , мінімальна пенсія після підвищення досягне аж 1014 гривень , а зарплата , скажімо , молодшої медсестри , з 1240 гривень виросте всього на 120 гривень. Ще один соціальний аспект - комунальні підприємства. Цього року на покриття різниці між тарифом та вартістю послуг народні депутати планують направити майже три мільярди гривень. А ось ряду міністерств паски доведеться затягнути . Так , на охорону здоров'я за зведеним бюджетом на 2014 рік планується виділити всього 61300000000 гривень. Але цього явно недостатньо не тільки на здійснення медреформи , а й навіть просто на підтримку галузі. Рахункова палата ( СП) у своїх висновках до проекту бюджету- 2014 досить налаштована критично . "З урахуванням можливого недосягнення прогнозного показника економічного зростання , врахованого при складанні проекту бюджету на 2014 рік, запропоновані обсяги доходів оптимістичні " , - цитує " Комерсант" звіт СП.[5]

Можна погодитись з усіма напрямами подолання дефіциту бюджету, окрім проведення грошово-кредитної емісії, бо це питання є дуже суперечливим стосовно наслідків, які воно спричинює. Це явище викликає знецінення грошей, яке породжує інфляцію. Як результат погіршується економічний стан в країні: суттєво знижується купівельна вартість грошей, знижуються доходи громадян тощо. Всі ці наслідки суттєво знижують національний дохід країни. Тому, використання цього напряму доцільно впроваджувати лише в крайньому випадку.

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту варто включити і послідовно проводити в життя такі заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого боку - сприяли скороченню державних витрат. До них відносяться:

зміна напрямків інвестування бюджетних засобів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

більш широке використання пільг і санкцій, які стимулюють зростання суспільно виробництва;

різке скорочення сфери державної економіки і державного фінансування;

створення умов для залучення іноземних інвестицій.[6]

Проблема дефіциту бюджету і способів її рішення власне результат економічної політики будь-якого уряду. Тільки неймовірно міцна економіка і гранично-благополучне суспільство можуть дозволити собі бажати забезпечити основні пріоритети:

) сприяння підприємництву, розвитку виробництва, ділової активності через обдумані соціальні витрати;

) жорстка антиінфляційна політика через мінімальний дефіцит державного бюджету.

Крім цього, варто враховувати, що у світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в країну іноземного капіталу. З його допомогою вирішується відразу декілька задач, причому не тільки фіскального, але й економічного характеру: скорочуються бюджетні витрати, призначені на фінансування капітальних вкладень( а виходить,зменшується розрив між прибутками і витратами), розширюється база для виробництва товарів і послуг, з’являється новий платник податків (отже, збільшуються дохідні надходження в бюджет), поліпшується стан платіжного балансу.[7]

Паралельно Україні потрібно також враховувати таку форму,як залучення в країну іноземного капіталу,а також проводити ефективні ринкові реформи економічно-соціальної сфери та стабільного економічного зростання на засадах створення сприятливих умов для пожвавлення діяльності суб’єктів господарювання за рахунок вдосконалення найважливіших ринкових інститутів,зняття штучних обмежень для підприємницької діяльності.

Реалізація відповідної фінансової політики передбачає залучення значних капіталовкладень. Із поглибленням глобалізаційних процесів стають очевиднішими недоліки фінансових ринків, що особливо гостро проявляються в країнах ,основним фактором циклічності розвитку економіки яких є екзогенна ситуація на фінансових та товарних ринках.

Окрім того,для забезпечення бюджетної рівноваги та активізації фінансового механізму управління бюджетним дефіцитом з метою нівелювання впливу коливань показників фінансових ринків на вітчизняну економіку доцільно вирішити такі завдання:

узгодити фіскальну політику держави;

використання акумульованих фінансовими інститутами заощаджень з метою підтримання оптимального обсягу внутрішнього попиту у разі низької ділової активності.

Але все ж таки можна підтвердити той факт, що ідеального методу подолання дефіциту досі не існує. Всі існуючі шляхи мають негативні наслідки. Нейтральне збалансування бюджету можливе лише в довгостроковому періоді.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ

.1 Аналіз динаміки внутрішнього та зовнішнього боргу в Україні

Зовнішня заборгованість - це сума фінансових зобов'язань країни іноземним кредиторам, що підлягають погашенню в обумовлені терміни. Найгостріше проблема зовнішньої заборгованості стоїть перед країнами, що розвиваються, і переросла нині в проблему кризи заборгованості.[8]

Зовнішній борг,зовнішня заборгованість - сумарні грошові зобов'язання країни, що виражаються грошовою сумою, що підлягає поверненню зовнішнім кредиторам на певну дату, тобто загальна заборгованість країни по зовнішніх позиках і неоплаченим ним відсоткам. Зовнішній державний борг є сукупна заборгованість держави міжнародним банкам, урядам інших країн, приватним іноземним банкам. Розрізняють поточний зовнішній борг даного року, який треба повернути в нинішньому році, і загальний державний зовнішній борг (накопичений), який належить повернути в поточному році і в подальші роки. [9]

Зовнішній борг України на кінець 2013 року:

Валовий зовнішній борг України станом на 01 січня 2014 року становив 142.5 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з початком року на 7.4 млрд. дол. США.

Відносно ВВП обсяг боргу зріс за 2013 рік з 76.6% до 78.3%. Основним чинником такої динаміки було зростання обсягів зовнішніх зобов’язань реального сектору економіки,переважно за торговими кредитами. Водночас борг органів грошово-кредитного регулювання продовжував скорочуватися.

Зовнішні зобов’язання секторів загального державного управління та органів грошово-кредитного регулювання (далі - ЗДУ та ОГКР відповідно) з початку 2013 року зменшилися на 0.5 млрд. дол. США - до 31.7 млрд. дол. США. Відносно ВВП борг державного сектору скоротився з 18.3% до 17.4%.

Збільшення зовнішнього боргу сектору ЗДУ на 2.6 млрд. дол. США унаслідок значних розміщень ОЗДП було компенсоване зменшенням зобов’язань сектору ОГКР на 3.1 млрд. дол. США у результаті планових виплат за кредитом “Стенд-бай” МВФ.

У 2013 році вперше за останні п’ять років зафіксовано зростання зовнішніх зобов’язань банківського сектору (на 1.0 млрд. дол. США) до 22.5 млрд. дол. США (12.4% від ВВП) за рахунок:

збільшення зобов’язань за борговими цінними паперами в результаті розміщення єврооблігацій на початку року (1.3 млрд. дол. США) та купівлі нерезидентами внутрішніх облігацій банків( 0.5 млрд. дол. США);

залучення короткострокових кредитів (переважно в IV кварталі) на 1 млрд. дол. США;

зменшення заборгованості банків за довгостроковими кредитам перед нерезидентами на 1.8 млрд. дол. США.

Зовнішній борг інших секторів економіки (уключно з міжфірмовим боргом) у 2013 році збільшився на 6.9 млрд. дол. США - до 88.3 млрд. дол. США (48.5% від ВВП).

Основними чинниками, що зумовили зростання боргу реального сектору за звітний період, були:

накопичення кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними

операціями (уключно з простроченими торговими кредитами) - на 4.7 млрд. дол. США;

зростання обсягів зобов’язань за довгостроковими кредитами та облігаціями - на 2.9 млрд. дол. США.

Заборгованість за кредитами, отриманими від прямих інвесторів, на кінець 2013 року залишилася на рівні 8.8 млрд. дол. США (4.9% від ВВП).

Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на 01 січня 2014 року залишається долар США (77.9%). Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ скоротилася з 9.5% до 5.1%. Частка зовнішньої заборгованості в гривнях залишалася незначною - 2.6% від валового обсягу боргу.

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення на кінець 2013 року становив 69 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з початком року на 3.0 млрд. дол. США. Основним чинником зростання було збільшення кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоекономічними контрактами.

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення державного сектору скоротився на 2.9 млрд. дол. США (до 5.2 млрд. дол. США). Це обумовлено насамперед меншими обсягами планового погашення кредиту МВФ у 2014 році порівняно з 2013 роком.

Майбутні виплати банківського сектору зросли до 14.5 млрд. дол. США переважно через збільшення обсягів планового погашення за короткостроковими кредитами (на 1,0 млрд. дол. США) та виплат за облігаціями (на 957 млн. дол. США).

На кінець 2013 року 71.4% від загального обсягу зобов’язань, що підлягають виплаті протягом наступних 12 місяців припадає на реальний сектор (49.3 млрд. дол. США).

Порівняно з початком року майбутні виплати інших секторів (разом із міжфірмовим боргом) зросли на 2.8 млрд. дол. США, насамперед за рахунок торгових кредитів (3.9 млрд. дол. США).

Загалом, зобов’язання за торговими кредитами реального сектору на кінець 2013 року (25.5 млрд. дол. США) становили більше третини від загального обсягу короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення (з початку року їх питома вага зросла на 4.9 відсоткових пункту).

.2 Аналіз динаміки внутрішнього та зовнішнього боргу в світі

За інформацією Світової книги фактів, яку веде ЦРУ, максимальний державний борг належить США - 15 трлн. 930 млрд..дол., що в свою чергу становить 108.9% ВВП найбільшої економіки світу. (Рис 2.4)

Рівень державного боргу країн світу в 2013 році( у % до ВВП)[11]

Також вагомі обсяги запозичень мають європейські країни, серед яких Велика Британія, Німеччина, Франція, також Японія. Обсяги українських запозичень становлять 135 млрд. дол., і це 39 місце у світі яке ми займаємо між Казахстаном та Катаром. Фахівці визначають рівні боргу відносно ВВП, які є безпечними для країни та загрожують її дефолтом, для України він складає близько 35% від ВВП. Відповідно до законодавства, за Бюджетним кодексом України, величина основної суми боргу не має перевищувати 60 % фактичного річного ВВП. [11]

Безпечний рівень боргу - це такий рівень, при якому держава може своєчасно і в повному обсязі виконувати свої боргові без проведення реструктуризації цих зобов'язань чи оголошення дефолту, а також здійснювати державні запозичення за прийнятними відсотковими ставками.

Міжнародний Валютний Фонд спрогнозував показники обсягів державного боргу країн світу до 2016 року. Як бачимо, в Китаю, Ізраїлю, Німеччини суттєво скорочується держборг, а в США та Росії до 2016 року в порівнянні з 2011 роком він зростатиме до 115.4% та 19.4% ВВП відповідно.(рис. 2.5)

Динаміка рівня зовнішнього боргу 2011-2013 роках,прогноз до 2016р

(у % до ВВП)[

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОГАШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

.1 Проблеми управління державним боргом в Україні

Для ефективного управління державним боргом, розв'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов'язань держави використовують різноманітні методи. Одним із найпоширеніших є рефінансування державного боргу, тобто погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідно, щоб держава мала високу репутацію держави-позичальника. її досягнення та підтримка являється важливим фактором для успішного управління державним боргом. На сьогодні репутація позичальників на світовому фінансовому ринку виражається в рейтингах, які присвоюються певній державі спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.

З позиції інвесторів, найбажанішим варіантом є повне, безумовне і своєчасне виконання державою своїх зобов'язань. Однак за умови неспроможності держави через певні причини забезпечити погашення позик і виплат за ними процентів, можуть прийматися рішень щодо новації, уніфікації, конверсії, консолідації, відстрочки погашення боргів або ж анулюванні державного боргу.

Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.[12]

Уніфікація позик - об'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.[12]

Конверсія - одностороння зміна доходності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності по позиках, отриманих державою. Прикладом може бути проведення випуску конверсійних облігацій внутрішньої державної позики (КОВДП) 1998 р. В них були конвертовані ОВДП, випущені в 1997 р. і в 1998 р., які піддягали погашенню в 1999 р. Обмін проводився на добровільних засадах. Погашення КОВДП передбачається провести (в залежності від номеру траншу) до 2001-2004 рр. За КОВДП в 1999 р. була передбачена виплата відсотків в розмірі 40 % річних. В наступні роки доходи нараховуються за плаваючою ставкою.