Дипломная (вкр): Проект агрегатної дiльницi вантажного АТП з розробкою стенду збирання – розбирання V-подiбного двигуна

Розстановка обладнання на дільниці виконується з урахуванням необхідних умов техніки безпеки, зручності обслуговування і монтажа обладнання при дотриманні нормативних відстаней між обладнанням і елементами будівлі. Агрегатна дільниця призначена для виконання великого обє’му робіт: мийних, контрольно-діагностичних, розбирально-складальних і регулювальних робіт по агрегатам автомобіля.

В даному випадку агрегатна дільниця має три відділення:

) відділення розбирально-складальних і регулювальних робіт

) контрольно-діагностувальне відділення

) відділення для мийки деталей і агрегатів.

2.5 Розрахунок площі агрегатної дільниці

а) Розрахунок площі дільниці за площею, яку займає обладнання

F=f·К=32,46•4,5=144 м

Де f - площа, яку займає обладнання, м, К- коєфіціент щільності розстановки обладнання.

Приймаємо площу агрегатної дільниці за площею, яку займає обладнання.

Виходячи з умови планувальних рішень площу агрегатної дільниці приймаємо: 12×12=144 м

Висота приміщення дільниці складає 4 м. Агрегатна дільниця має одну основну стіну товщиною 400 мм, яка одночасно являється стіною виробничого корпусу. Товщина стін між дільницями складає 200 мм.

Стіни на висоту 1,8 м обкладені керамічною плиткою білого кольору, інші стіни та стеля покриті розчином вапна.

2.6 Обґрунтування будівних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог агрегатної дільниці

При виконанні робіт на АТП по технічному обслуговуванню та ремонту при недотриманні техпроцесів можуть виникнути небезпечні зони, при контакті з якими робітники можуть отримати виробничі травми.

Небезпечні зони виникають при переміщенні частин машин, конвеєрами, підйомниками, електрообладнанням, станками.

Виробниче середовище з високою або низькою температурою, нерівномірним освітленням, великою вологістю, з шумом та вібрацією шкідливо впливають на організм працюючого, підвищують його втомленість та знижують увагу на виникаючі небезпеки.

Такі виробничі середовища виникають в таких дільницях, зонах та відділеннях АТП як: зварювальному, ковальсько-ресорному, мийному, акумуляторному, малярному відділеннях, дільницях випробування двигунів та агрегатів, в зонах поточного ремонту та технічного обслуговування. Виробничі травми можуть виникнути внаслідок механічної, теплової, електричної та хімічної дії виробничого середовища на людину.

На автотранспортних підприємствах поява пилу зв`язана з щоденним обслуговуванням автомобілів, обробкою металу, фарбуванням, термічною та гальванічною обробкою та іншими технологічними процесами. Пил негативно впливає на організм людини. До основних захворювань відносяться захворювання легенів та очей.

Допустимі концентрації пилу в навколишньому середовищі виробничих приміщень приведені в ДСТУ 12.1.005-95 СС БТ. "Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".На підприємстві обладнання живиться від мережі напругою 380/220В трьохфазного току з заземленою нейтраллю.

2.7 Розробка заходів щодо охорони праці та техніки безпеки агрегатної дільниці

Для забезпечення нормальної температури повітря в осінньо-зимовий період відділення обладнано центральним паровим опаленням. Нормальне освітлення досягається шляхом будівлі вікон. Для праці в темний час доби використовується штучне освітлення.

Для видалення забрудненого повітря з відділень використовується примусова проточно-витяжна вентиляція, яка забезпечує обмін повітря згідно вимогам СН-245-71. Температура повітря в зимовий період повинна бути не нижча +15С та не вища +25С.

Озеленіння виробничих приміщень сприяє підвищенню продуктивності праці. Вибір рослин для озеленіння необхідно виконувати з урахуванням температури, освітлення та інших факторів.

Для забезпечення вимог ТБ передбачені слідуючи заходи:

зберігання обладнання та інструменту у справному стані

для пожежогасіння у відділеннях є пожежні щити та ящики з піском

курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

Для робочих, зайнятих на роботах з відхиленнями від норм по вимогам праці, передбачені індивідуальні засоби захисту від впливу негативних елементів виробничого середовища.

3. Конструкторський роздiл

3.1 Призначення конструкції. Огляд існуючих аналогів

Призначення: cтенд призначений для збирання-розбирання V-подібних двигунів

Огляд існуючих аналогів

Стенд для розбирання і складання двигунів ЯМЗ.(модель С 152)

Призначений для розбирання і складання V-образних двигунів ЯМЗ, в умовах автотранспортних, авторемонтних підприємств і станцій технічного обслуговування.

Стенд (Рис. 3.1.1) складається зі стаціонарної 3 і пересувний 9 стійок, хрестовини I, редуктора 4, опори 8, траверс б, 7, розсувних опор 11 із пазами, у які входять шпонка, що обмежують переміщення опор по довжині i по розі.

Траверсу б на стаціонарній стійці повертається обертанням ручки редуктора. Положення пересувної стійки фіксується фіксатором 10. Двигун, установлений на стенді, обертанням ручки редуктора повертається в положення, зручне для роботи, і надійно фіксується в будь-якому положенні завдяки редуктору, що самогальмує.

Для зливу олії з що ремонтується двигуна є піддон 2, а у верхній частині стенда змонтовані лотки 5 для інструментів.

Рис. 3.1.1 Стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів

Технічна характеристика

Тип                                                                    стаціонарний

двигуни, що обслуговуються                            ЯМЗ-236, ЯМЗ-238

КамАЗ-740, КамАЗ-741

Засіб повороту   вручну через черв'ячний редуктор

Кут повороту, град,                                        360

Зусилля на ручці приводу, Н, не більш                   120

Габаритні розміри, мм                                              1840x1000x1020

Маса, кг.                                                 180

Стенд-кантователь (Рис. 3.1.2) складається з поворотної плити 1, що має подовжні ребра, двох накидних скоб 2 із гвинтами 3, вала 4 і редуктора 5 механізму приводу.

Двигун, що підлягає розбиранню, установлюється на поворотну плиту за допомогою піднімального механізму таким чином, щоб виступ на плиті ввійшов в отвір, що центрує коробці передач щодо осі колінчатого вала, і шпильки картера зчеплення ввійшли в отвір на плиті. Опорні лапи картера зчеплення при цьому повинні лягти на подовжні ребра. Потім за допомогою двох накидних скоб двигун закріплюється Бинтами за лапи картера зчеплення і провадиться його розбирання.

Рис. 3.1.2 Стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів (Модель 6501-72)

Стенд (Рис. 3.1.3) - одномісний, призначений для підрозборки і повного розбирання двигуна ЗиЛ-130 на одним робітником посаді.

Усередині станини 6 стенда розміщений електромеханічний привід, що самогальмує, для повороту вилки 5 навколо горизонтальної осі. Опорна каблучка 2 може повертатися в підшипниках 3 на кінцях вилки. Опорна каблучка 2 складається з двох частин, одна з яких (нерухома) має цапфи, що входять у підшипники вилки, а інша частина 1 (рухлива) може повертатися вручну усередині нерухомої, навколо їхньої загальної осі і стопориться ручним стопором. Двигун кріпиться до рухливої частини опорної каблучки швидкодіючим ручним затискачем байонетного типу і може в процесі розбирання повертатися навколо трьох взаємно перпендикулярних осей.

Консоль 4 для підвіски інструмента може повертатися навколо вертикальної осі для зручності установки двигуна на стенд.

Технічна характеристика

Загальне передатне число механізму повороту.......................140

Электродвигун: тип...............................................................А2-32-6 потужність, Потужність кВт...........................................................................0.6

швидкість обертання вала, про/мин........................................930

Час повороту двигуна на 180, сек.......................................5,5

Стенд розроблений ГКБ Главмосавтотранса.

Рис. 3.1.3 Стенд збирання-розбирання V-подібних двигунів

3.2 Устрій, особливості, проведене удосконалення та робота конструкції

Стенд Мод. АКТБ-163 призначений для для збирання-розбирання V-подібних двигунів.

Стисла технічна характеристика

Стенд виготовлений відповідно до технічних умов, випробуваний і прийнятий відділом технічного контролю.

Устрій стенда

Стенд складається з таких основних вузлів, поворотного столу, стійки, черв'ячного редуктора, двох траверс з устроями для кріплення двигуна.

В основі стенда на кульках установлений поворотний стіл із стійкою. Поворотний стіл забезпечує поворот двигуна в горизонтальній площині на 360⁰. Через кожні 90⁰ стіл фіксується стопорними пристроями, вмонтованими в осрову.

На стійці закріплені черв'ячний редуктор і підшипник з траверсами. Черв'ячний редуктор забезпечує легкий поворот двигуна у вертикальній площині на будь-який кут. Стопоріння двигуна здійснюється фіксатором, вмонтованим у редуктор.

Траверси снабжені спеціальними пристроями для кріплення двигуна.

Підшипник снабжений пружинным фіксатором, що не припускає довільного обертання незагруженной траверси.

Робота стенда в експлуатації.

Встановити траверси в горизонтальне положення опорними площадками нагору.

Перед установкою двигуна на стенд на місце зливальних краників увернути дві опори.

Закріпити двигун або блок 2-ма висувними качалками і 2-ма накидними скобами.

У разі потреби повороту двигуна або блока при розбиранні і складанні, натисканням ноги на педаль, звільнити фіксатор, і обертанням ручки редуктора повернути двигун або блок у вертикальній площині, і, відпустив педаль, обертати ручку до стопоріння редуктора.

Для з повороту в горизонтальній площині натиснути педаль стопорного пристрою столу і вручну повернути стійку з установленим на ній двигуном або блоком на потрібний кут і застопорити.

Удосконалення конструкції

Для черв’ячних передач характерні ті ж самі види руйнацій зубців, що і для зубчатих передач. Однак наявність дільниць контактних ліній з несприятливими умовами для утворення масляного клина обумовлює підвищену склонність черв’ячних передач до заїдання та зношування. З ціллю зменшення можливості появлення заїдання рекомендовано використовувати для черв’ячних коліс матеріали з високими антифрикційними властивостями.

В якості матеріалів для виготовлення вінців черв’ячних коліс використовують оловянисто-фосфорну та інші види бронз.

Навантажувальна властивість передач з черв’ячними колесами, що виготовлені з матеріалів з високими антифрикційними властивостями, наприклад з оловянисто-фосфорної бронзи, обмежується усталосну мiцнiсть активних поверхонь зубців.

А при використанні замінників бронзи навантажувальна властивість лімітується заїданням.

В редукторі цього стенда черв’ячне колесо виконано зі сталі, але виходячи з вищезгаданого пропонується встановити черв’ячне колесо з оловянисто-фосфорної бронзи для полегшення обертання і усунення заїдання, яке більш можливе при використанні сталі. Слід зазначити, що плавність та легкість руху при цьому буде найліпшою.

3.3 Розрахунок конструкції

Розрахувати черв’ячну передачу з циліндричним черв’яком. Навантаження нереверсивне, малоперемінне по часу. Передача з нижнім розташуванням черв’яка. Приміщення, в якому передбачається робота передачі, добре вентилюється, так що має місце інтенсивна циркуляція повітря.

Вихіднi дані для розрахунку: потужність на черв’ячному колесі  кВт, частота обертання черв’яка =1480 об/хв, передавальне число U = 18,5, кут схрещення осей å = 90, q = 10, = 2, = 37, матеріал черв’яка - сталь 40Х з твердістю робочих витків черв’яка , колеса - бронза БрОФ10-1, кут тертя r = .

Розрахунок

Розрахунок на контактну стійкість активних поверхонь зубців.

Частота обертання черв’ячного колеса:

об/хв

Крутний момент черв’ячному колесі:

Нм

Коефіцієнт якості:

Допустима контактна напруга при кількості циклів зміни навантаження, що дорівнює  МПа:

Коефіцієнт, що враховує кількiсть циклів зміни навантаження:

Допустима контактна напруга:

 МПа

Коефіцієнт зміщення червяка:

х = 0

Діамтер дiлильної окружності черв’ячного колеса:

см

Модуль:

, приймаємо стандартне значення m = 6.3 мм.

Геометричні розміри передачі:.

Швидкість ковзання витків черв’яка по зубцях колеса:

м/c

де

Розрахунок на стійкість при згибанні.

Крутний момент черв’ячному колесі:

Нм

Кількість зубців еквівалентного колеса:

Коефіцієнт міцності зубців черв’ячного колеса:

Напруга згинання в зубцях черв’ячного колеса:

Виходячи з того, що черв’ячне колесо зроблено з бронзи БрОФ10-1, а черв’як зі сталі 40Х, приймаємо:

МПа

Коефіцієнт, що враховує зменшення опору витривалості з ростом кількості циклів навантаження:

МПа

Порівняння розрахункового та допустимого напружень:

= 4 МПа < 43.9 МПа, тобто умова міцності виконана.

3.4 Загальна характеристика розробляємого процесу

Призначення збиральнно-розбиральних робіт вплив якості їхній виконання на техніко-економічні показники ремонту

Початковою і кінцевою операцією ремонту автомобіля є розбиральні і складальні роботи. Питома вага трудових витрат розбирального процесу складає біля 11% загальної трудомісткості КР. Ретельне і якісне розбирання підвищує цілість деталей, зменшує трудомісткість подальших операцій ремонту і, у кінцевому рахунку, впливає на якість і собівартість продукції. При гарній організації розбирального процесу на АТП повторно використовують до 60...70% збережених деталей.

Так, тільки за рахунок удосконалювання розбірно-мийних робіт частка повторного використання підшипників на авторемонтном підприємстві може бути збільшена на 15...20%, кронштейнів до 45%, кріпильних деталей на 25...45%. Ці дані вказують на резерви в підвищенні економічної ефективності ремонту за рахунок розбірно-складальних робіт.

Важливою особливістю складання деталей на АРЗ є використання деталей із ремонтними розмірами або з припустимими зносами.

На етапі виконання складання відбувається остаточне формування якості готової продукції. Трудові витрати на складальні роботи складають біля 28% від усієї трудомісткості КР.

На жаль, у даний час розбірно-складальні роботи залишаються ще трудомісткими і недостатньо оснащені засобами механізації (табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1. Рівень механізації розбірно-складальних робіт при КР за даними НАМИ

Таким чином, одним з основних напрямків підвищення ефективності КР може бути механізація розбірно-складальних робіт.

Рис. 3.4.1. Поворотний розбірно-складальний стенд для ремонту двигуна:

- кріпильна стійка; 2 - поворотний важіль; 3 - фланець центрівки двигуна; 4 - кришка стенда; 5 - корпус стенда; 6 - болт кріплення двигуна до стійки

Розбирання

Розбирання автомобіля можна розділити на два етапи: розбирання на агрегати і розбирання на деталі. Для зняття агрегатів використовують різноманітне підйомно-транспортне устаткування: піднімальні талі з електромеханічним приводом, консольні поворотні крани, кран-балки, мостові крани.

Розбирання на агрегати.

На значних підприємствах агрегати розбирають потоковим методом, а на дрібних - тупиковим засобом на окремих робочих посадах. У випадку застосування потокового методу розбирання може провадитися на візках конвеєра і механізованих естакад; при тупиковому методі - на різноманітного типу стендах (див. Рис. 4.1.1).

Метод розбирання визначається програмою агрегатно - розбирального цеху і його організації. Зняті з рами агрегати шасі подаються в агрегатно - розбирального цех для подальшого розбирання, а інші агрегати і вузли - у відповідні цехи для ремонту.

Розбирання автомобіля на агрегати й агрегати на вузли здійснюються або на візках конвеєра, на стендах, на конвеєрі при переміщенні автомобіля тяговим ланцюгом. При цьому наймаються подушки сидінь, платформа, кабіна, колеса, електроустаткування, крила, підніжки, радіатор, паливний бак, паливо- і маслопроводи двигуна. При остаточному розбиранні наймаються: рульове керування, двигун із коробкою передач, агрегати, гальмiна система, задній і передній мости.

Розбирання вузлів на деталі провадяться на спеціальних стендах. Після розбирання деталі вкладають у тару (контейнери) або в металеві сітчасті кошики і по рольгангах або на електрокарах і візках доставляють на мийку. Деталі великих габаритних розмірів (блоки циліндрів, картери і т. п.) подають по рольгангу індивідуально. Біля 70% від усіх з'єднань складають різьбові з'єднання. Трудомісткість їхній розбирання по різноманітних агрегатах коливається від 25 до 64% загальної трудомісткості розбиральних робіт.

Застосування механізованого інструмента підвищує продуктивність праці в 2...3 разу і значно покращує умови праці розборщиків. Тому при розбиранні автомобілів широко застосовують пневматичні й електромеханічні гайковерти, механічні і гідравлічні з'ємники, кантователі і т. п. Друге місце по трудомісткості розбирання після різьбових з'єднань займає розбирання нерухомих з'єднань (із гарантованим натягом). Тут припадає докладати зусиль, у 1,5...2 разу перевищуючі зусилля запресовування (складання). Основним устаткуванням для розбирання таких з'єднань є преси, з'ємники і пристосування.

Заходи по забезпеченню безпечних та здорових умов праці

Стенд повинен експлуатуватися у відповідності з вимогами «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії для ремонтних підприємств» та «Правил безпеки при експлуатації електроустановок».

Забороняються роботи по монтажу,ремонту,або технічному обслуговуванню складових частин і електрообладнання стенда без повного відключення від мережі живлення. Безпосередньо після відключення необхідно перевірити відсутність напруги.

Міри пожежної безпеки

Ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів повинні знаходитися за межами випробувального стенду.

В підрозділі повинно бути протипожежне обладнання в відповідності з нормами пожежної безпеки.

Особи,які обслуговують стенд,зобов’язані знати розташування протипожежного обладнання та вміти ним користуватися.       

На випробувальній дільниці забороняється користуватися відкритим вогнем,палити та виконувати зварювальні роботи.

Особи,які обслуговують стенд повинні знати «Правила техніки безпеки»,на робочому місці повинен проводитися інструктаж з реєстрацією в журналі.

Виконавці повинні володіти практичними навичками безпечного виконання робіт на стенді.

Підводка напруги до електромашини від мережі виконується через розподільну коробку.

Для виміру витрати палива вагова установка з секундоміром замінена електричним вимірювачем рівня палива з електричним годинником.

4. Економічний розділ

4.1Розрахунок вартості виробничих фондів

Розрахунок вартості основних виробничих фондів 1 групи.

Розрахунок обсягу споруд приміщення.

де Рзд - площа приміщення, м²; = 4-5 м- висота приміщення, м

Узд = 144 * 5=720

Вартість приміщень та споруд.

Сзд = (Цзд + Цcп)* Узд, грн

де Цзд - 65,2 грн вартість 1м³ приміщення для відділень і ділянок;

Цсп - 9,76 грн вартість 1м³ споруджень сантехники, пром. проводки.

Сзд = (65,2 + 9,76) * 720 = 53971

Розрахунок вартісті устаткування:

Загальна вартість устаткування:

Соб = Сзд * Коб, грн

де Коб -0,25 -0,35 - коефіцієнт, що враховує питому вагу устаткування в загальній вартості виробничих.

Соб = 53971,2 * 0,30 = 16191

Вартість нового устаткування:

Соб *Пн

С”об______________________________ , грн

100

де Пн = 20 - 80% - відсоток нового устаткування від загального.

16191,36 * 60

С”об______________________________ , = 9714

100

Загальна вартість виробничих фондів 1 гру

Загальна вартість діючих основних виробничих фондів 1 групи:

1 гр

Сдосн = (Сзд + Соб - С”об) * Кпо * Кзн, грн.

де Кпо = 1,15 - коефіцієнт, що враховує інші основні фонди першої групи;

Кзн = 05-07 - коефіцієнт, що враховує знос основних фондів першої групи для діючих підприємств;

гр

Сдосн = (53971 + 16191 - 9714) * 1,15 * 0,5 = 34757

Загальна вартість нових основних виробничих фондів 1 групи:

гр

Сносн = 16191 *1,15=18619,65

Загальна вартість виробничих фондів 1 групи:

Ігр Ігр        Ігр

Сосн = Сн осн + Сд осн, грн.

Ігр Ігр        Ігр

Сосн = 18619,65+34757= 53376,65

4.2 Розрахунок вартості основних виробничих фондів 2 групи

Визначення коефіцієнта корегування витрат.

Ккор = К1 * Ксс * Кст * Кпп * Кпр * Кгб (0,5 dн + dп + 1,25 dсп);

де К1 - коефіцієнт корегування норми витрат в залежності від категорії умов експлуатації

Ксс - коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля самоскида;

Кет - коефіцієнт, що враховує роботу сідельного тягача;

Кпп - коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля з напівпричепом;

Кпр - коефіцієнт, що враховує роботу автомобіля з причепом;

Кгб - коефіцієнт, що враховує роботу газобалонного автомобіля;

,5 - коефіцієнт корегування норми витрат для нових автомобілів

,25 - коефіцієнт корегування норми витрат для автомобілів, минулих один капітальний ремонт;н - 0,6 - частка нових автомобілів;п - 0,3 - частка автомобілів, минулих половину пробігу до капітального ремонту;сп - 0,1 - частка автомобілів, минулих один капітальний ремонт.

Ккор = 1.38 * 1 * 1 * 1 * 1 * 1 (0,5* 0.6 + 0.3 + 1,25* 0.1) = 1.42

Визначення витрат на запасні частини.

Nзч * Кц * bтр * Lобщ * Ккор

Ззч =--------------------------------------------, грн

1000

де Nзч - норма витрат на запасні частинитр - відсоток робіт виконуваних у відділенні при ПР

Кц - коефіцієнт враховуючий курс гривні стосовно долара

11.14 * 5,5 * 60* 6309.10 * 1.42

Ззч =------------------------------------------------------------- , 329,35

1000

Загальна вартість виробничих фондів 2 групи.

гр

Сосн = Ззч * Кпо * Кзн, грн.

де Кпо = 1,85 - коефіцієнт, що враховує інші основні фонди 2 групи;

Кзн = 0,5 - 0,9 - коефіцієнт, що враховує знос основних фондів другої групи.

гр

Сосн = 329,35 * 1.85 * 0.5 = 304,65

Розрахунок вартісті нових виробничих фондів 2 групи:

2 гр

Сн осн = Сосн * dн, грн.

де dн = 0,6 - частка нових основних фондів 2 групи.

гр

Сн осн = 304,65 * 0.6 = 182,79

Розрахунок вартісті діючих виробничих фондів 2 групи:

гр

Сд осн = Сосн - Сн осн, грн

гр

Сд осн = 304,65 - 182,79 = 121,86

Загальна вартість виробничих фондів 3 групи.

Згр

Сосн = Сосн * Ко.ф, грн

Згр

де Ко.ф. = 0.25 - 0,65, коефіцієнт, що враховує співвідношення між вартостями основних фондів окремих груп.

Згр 2

Сосн = 304,65* 0.50 = 152,33

Розрахунок вартісті діючих виробничих фондів 3 групи

Згр 2 гр

Сдосн = Сдосн * Ко.ф., грн

Згр 2 гр Згр

Сдосн = 121,86* 0.50 =60,93

Розрахунок вартісті нових виробничих фондів 3 групи:

Згр 2 гр

Сносн = Сн осн * Ко.ф., грн

Згр 2 гр Згр

Сносн = 182,79* 0.50 = 91,40

Розрахунок чисельності ремонтних робітників.

Розрахунок фонду робочого часу:

пл год

Фрв = Нрв - (Ино + Nнув) * Тнед, год

пл год

де Нрв - норма тривалості робочого часу на плануємий рік; но = 4 тижні - тривалість чергової відпустки;нув = 1 тиждень - середня тривалість відсутності робітника по поважних причинах;

Тнед = 40 час. - тривалість робочого тижня;

пл год

Фрв = 2002- (4 + 1) * 40 = 1802

Визначення чисельності ремонтних робітників:

Тотд

Ир. р. =---------------------------------------------- , (5.18)

Фрв * Кпт

де Кпт = 1,05 - 1,10 - коефіцієнт, що враховує рост продуктивності праці;

Тотд = трудомісткість відділення або зони згідно завдання.

30000

Ир. р. =---------------------------------------------- = 16

1802* 1.05

4.3 Визначення собівартості робіт

Розрахунок фонду оплати праці

Середньочасова тарифна ставка ремонтних робітників.

Сср= [ (Счб - Счм) * (Рср - Рм) + Счм], коп

де Счб - годинна тарифна ставка більшого розряду від середнього

Счм - годинна тарифна ставка меншого розряду від середнього

Рср - середній тарифний розряд

Рм - менший тарифний розряд від середнього

Сср= [ (6,5-4,8) * (5- 2) +4,8] = 9,9

Визначення основного фонду заробітної плати.

Тотд*Сср

ОЗП =----------------------------------------------- *Npp(5.20 100

Тотд - трудомісткість робіт даного відділення

30000*9,9

ОЗП =----------------* 16, = 44550

100

Доплата за керівництво бригадою.

% Дбр * Фрв * Ибр * Сбр

Дбр =--------------------------------------------------------- , грн.

100*100

де% Дбр - відсоток доплати за керівництво бригадоюбр - кількість бригадирів / у бригаді може бути не менше 5 чоловік разом із бригадиром /

Сбр - годинна тарифна ставка бригадира, брати Счб

2.0*1802*3*6,5

Дбр =--------------------------------------------------------- =70,28

100*100

Доплата за час нічної роботи.

Др*Сср*%Дн*Ин*Тн*зм

Дноч =-------------------------------------, грн

100*100

де Др - дні роботи в році, / Др = Дк - Дв - Дпр - Дот /

% Дн - відсоток доплати за час нічної праці

Тн-зм - час, відпрацьований уночі за зміну н - кількість робітників, що працюють уночі

235*9,9*5*10*8

Дноч =---------------------------------- = 93,06

100*100

Доплата за шкідливі умови праці

ОЗП% * Дву

Дву =--------------------- грн.

100

де % Дву - відсоток доплати за шкідливі умови праці

44550* 17

Дву =--------------------- = 7573,50

100

Доплата за фахову майстерність.

ОЗП*%Дпм

Дпм =----------------------------,грн.

100

% Дпм - процент доплати за фахову майстерність       

44550*8

Дпм = ----------------, 3564

100

Доплата за сумщення обов'язків /якщо працює менше однієї людини в підрозділі/

%Дсов*ОЗП

Дсов =-------------------------------------------------- , грн

100

де% Дсов - відсоток доплати за суміщення обов'язків

12*44550

Дсов =--------------=53,46

100

Премія ремонтним робітникам за якісне і своєчасне виконання робіт

ОЗП*%Пр

Пр =-----------------, грн

100

де % Пр - відсоток премії (20% - 40%)

44550*40

Пр =-----------------= 17820

100

Оплата відпустки

(ОЗП + Дбр + Дн + Дсов + Дву + Дпм + Пр) * До *Квып

Оот =,-------------------------------------------------------------------------------грн

365 -Дпразд.

де Дп- дні відпустки

(44550+70,28 +93,06 + 5346 + 7573,50 + 3564+ 17820) * 28 * 1.011

Оот = -------------------------------------------------------------------- =6283,17

366 - 10

Квып - 1,011 - коефіцієнт, що враховує інші виплати за невідпрацьований час у планованому році

Дпразд - кількість святкових днів

Додатковий фонд заробітної плати.

ДЗП = Дбр + Дн + Дсов + Дву + Дпм + Пр + Оот, грн

ДЗП = 70,28 + 93,06 + 5346 + 7573,50 + 3564 + 17820 + 6283,17 = 40750,01

Визначення фонду оплати праці.

ФОП = (ОЗП + ДЗП), грн.

ФОП = (44550+ 40750,01) = 85300,01

Визначення середньомісячної заробітної плати.

ФОП

ЗПср =-----------------*Кц грн

Ир.р. * Имес

85300,01

ЗПср = --------------- *5,5=1332,81

16 * 22

Визначення нарахувань на заробітну плату.

ФОП*(%Нпс+%Нсс)

Нзп =----------------------------, грн

100

де% Нпс = 32% - ставка збору на пенсійне страхування

% Нсс = 6,44% - ставка сбору на соцстрахування та фонд безробіття

85300,01*(32+6.44)

Нзп = -------------------------------- =32789,32

100

Розрахунок матеріальних витрат.

Визначення витрат на ремонтні матеріали.

(Нто1 * bто1+Нто2 * bто2 + Нтр *bто) Ккор Lобщ

Зрм =-------------------------------------------------------------------------, грн

100*1000

де Нто 1 - норма витрат на ремонтні матеріали при ТО-1 (у доларах) то 1 - відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ТО-1

Нто2 - норма витрат на ремонтні матеріали при ТО-2 (у доларах) то2 - відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ТО-2

Нтр - норма витрат на ремонтні матеріали при ПР (у доларах)то - відсоток робіт, виконуваних у підрозділі при ПР

(2369 *40 * 3000+30 *1740*55 ) 1,42* 6309.10

Зрм =---------------------------------------------------------------------=25126,19

100*1000

Визначення загального розміру матеріальних витрат.

Зм = Зрм * Кпроч, грн

де Кпроч - коефіцієнт, що враховує інші витрати: електроенергія, вода і т.д. (приймаємо рівним 1,2 - 1,4)

Зм = 25126,19 * 1.3 = 32664,05

Розрахунок амортизації основних фондів.

Розрахунок амортизаціїосновних фондів І групи:

С_{н осн}^1гр * Н _н ^1гр + С _осн^1гр * Н _д ^1гр

А^1гр =-------------------------------------------------, грн

100

де Н_н^1гр = 8% - норма амортизації для нових основних фондів 1 групи.

Н_д^{1гр =} 5% - норма амортизації для діючих основних фондів 1 групи.

15515,80 * 8 + 48274 * 5

А^1гр =________________________________________ = 3654,96

100

Розрахунок амортизації основних фондів2 групи:

С_{н осн}^2гр * Н _н ^2гр + С _осн^2гр * Н _д ^2гр       

А^2гр =________________________________________ , грн

100

Н_н^2гр = 40% - норма амортизації для нових основних фондів 2 групи.

Н_д^2гр= 25% - норма амортизації для діючих основних фондів 2 групи.

182,79* 40 +121,86* 25

А^2гр =________________________________________ = 103,58

100

Розрахунок амортизації основних фондівЗ групи:

С_{н осн}^3гр * Н _н ^3гр + С _осн^3гр * Н _д ^3гр 

А^3гр =________________________________________ , грн

100

Н„^3гр = 24% - норма амортизації для нових основних фондів 3 групи.

Н_д^3гр= 15% - норма амортизації для діючих основних фондів 3 групи.

91,40* 24 + 60,93*15

А^3гр =________________________________________ = 31,08

100

Розрахунок амортизації основних фондів.

А = А^1гр + А^2гр + А^3гр"^грн.

А = 3654,96 + 103,58+ 31,08 = 3789,62

Розрахунок інших витрати.

Визначення інших витрат

Зпр = (ФОП + Нзп + Зм + А) * Кпр, грн.

Кпр = 0,2 - 0,25 - коефіцієнт, що враховує інші витрати.

Зпр = (85300,01 + 32789,32 + 32664,05 +3789,62) * 0.2 = 30908,60

Калькуляція собівартості робіт.

Визначення загальної суми витрат.

Зобщ = ФОП + Нзп + Зм + А + Зпр, грн

Зобщ = 85300,01+ 32789,32 + 32664,05+ 3789,62 + 30908,60= 185451,60

Визначення собівартості робіт.

Зобщ*1000

Sотд =------------------, грн

Lобщ

185451,60*1000

Sотд = --------------------------=29394,30

6309.10

Визначення питомої ваги статті «фонду оплати праці» в загальній структурі собівартості робіт.

ФОП*100

Ув =----------------, грн

Зобщ

85300,01*100

Ув = --------------------- = 46,00

185451,60

Таблиця 4.1 - Калькуляція собівартості робіт у виробничому підрозділі

4.4 Фінансові показники

Визначення планово розрахункові ціни для виробничих  підрозділів:

tотд = Sотд * К_R * Кндс, грн

де К_R= 1,1 - 1,2 - коефіцієнт, що враховує рентабельність відділення; Кндс = 1,2 - коефіцієнт, що враховує податок на добавлену вартість

tотд = 29394,30 * 1.2 * 1.2 = 42327,79

Визначення прибутків для виробничих підрозділів:

tотд*Lобщ

Добщ =----------------, грн

1000

42327,79*6309.10

Добщ =---------------------------= 267050,26

1000

Визначення ПДВ

%ПДВ*Добщ

ПДВ =----------------------, грн

%ПДВ+100

де% ПДВ - встановлений відсоток податку з додаткової вартості

20*267050,26

ПДВ =---------------------- = 44508,38

20+100

де 20% - ставка податку на добавлену вартість.

Визначення балансового прибутку

Пб = Добщ - Зобщ - ПДВ,грн.

Пб = 267050,26 - 185451,60 - 44508,38 = 37090,28

Визначення відрахувань у бюджет від прибутку

Пб*%О_б

О_б=-------------, грн

100

де % О_б = 25% - відсоток відрахування в бюджет

37090,28*25

Об=------------------------------= 9272,57

100

Визначення прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства

По = Пб - О_б, грн

По = 37090,28 - 9272,57 = 27817,71

Визначення рентабельності відділення

Пб* 100

R=--------------------------------------------------- ,%

Зобщ

37090,28* 100

R=--------------------------------------------------- = 20,0

185451,60

4.5 Економічна ефективність і техніко-економічні показники проекту

Визначення капітальних вкладень

1) При капітальній перебудові будинки

Кстр = Vзд * Ккп, грн

де Ккп - 0,60 - 0,80 - коефіцієнт, що враховує капітальну перебудову приміщення

Кстр = 74.960 * 0.80 = 59968

) При частковій перебудові у середині приміщення

Кстр1 = Сзд * Кчр, грн

де Кчр = 0,2 - 0,35 - коефіцієнт, що враховує часткову реконструкцію приміщення

Кстр1 = 74.960 * 0.35=26236

Капітальні вкладення на придбання нового обладнання

Коб = С^ноб * Км, грн

де С^ноб - вартість нового устаткування

Км - коефіцієнт, що враховує монтаж обладнання, прийняти

Коб = 13492 * 1.3 = 17539,60

Загальний розмір капітальних вкладень

К = (Кстр + Коб) * Кпо, грн

К = (59968+ 17539,60+ 26236) * 1.15 = 119305,14

Визначення річного економічного ефекту

Эгод = Пб - Ен * К, грн

де Ен = 0,15 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності

Эгод = 37090,28 - 0.15 * 119305,14 = 19194,51

Визначення терміна окупності капітальних вкладень

К

Ток =-------, рок.

Пб

119305,14

Ток =--------------------=,3,22

37090,28

Визначення фактичного коефіцієнта економічної ефективності

Пб

Еф =-------;

К

37090,28

Еф =------------------= 0,31

119305,14

Визначення фондовіддачі

Добщ

Фв = -----------------;

Сосн^заг

267050,26

Фв =------------------ = 4,16

64246,78

Визначення фондомісткості

Сосн^аг

Фм =-------------------;

Добщ

64246,78

Фм =--------------------- = 0,24

267050,26

Визначення продуктивності праглі ремонтних робітників

1) У трудових показниках

Тотд

Птт = -----------,ч.-год/чол

Ир. р

30000

Птт = ----------- = 1875

16

2) У вартісних показниках

Добщ

Птс =-------------грн-чол

Ир. р

267050,26

Птс =------------- = 16690,64

16

Висновки

В ході роботи над проектом були знайдені недоліки в існуючій агрегатнiй ділянці і запропоновані заходи щодо їх усунення.

Було розрахована оптимальна чисельність робочих ділянки (що дозволяє підвищити ступінь використання устаткування і робочого часу), вдосконалена технологія виконання робіт (що дозволить підвищити якість, повноту і швидкість виконання робіт на ділянці, підвищити продуктивність робочих і устаткування). Також було підібрано устаткування відповідно до вдосконаленої схеми технологічного процесу, що відповідає всім вимогам прийнятої технології, охорона праці і економічної ефективності (що дозволить знову ж таки підвищити продуктивність робочих ділянки, а також забезпечити повною безпека робочим під час виконання робіт, збереження деталей і вузлів, знизити відсоток ручної роботи.

Було розроблено стенд для розбирання збирання V- подiбних двигунiв який полегшить роботу працюючого та який буде бiльш надiйнiший у використаннi.

Проектом пропонується упровадити централізовану систему управління виробництвом (ЦСУП), впровадження якої дозволить своєчасно виконувати ТЕ і ремонт автомобілів, понизити витрати і час простою автомобілів в ТЕ і ремонтне, підвищити якість і повноту робіт, підвищити продуктивність праці, поліпшити використання робочого часу, виконувати роботи без участі робочих, створити резерви для своєчасного виконання об'єму робіт, що змінюється, понизити кількість ремонтів (т.е. збільшити пробіг автомобілів і агрегатів без ремонту).

Також проектом запропоновані оптимальні значення параметрів мікроклімату повітря на ділянці і вимоги безпеки при виконанні робіт, при дотриманні яких підвищуватиметься рівень безпеки і комфорту робочих (від чого безпосередньо залежить їх продуктивність), знижуватися можливість професійних захворювань і виробничого травматизму, виключатися можливість пожежі, знижуватися рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу.

За допомогою економічних розрахунків була розрахована ефективність реконструкції ділянки, а саме - були отримані наступні показники: фондовіддача - 4,16, фондомісткість 0,24,продуктивність праці в трудових 1875 люд/чол і вартісних показниках 16690,64 грн/люд, середньомісячна зарплата - 1332,81 грн, собівартість робіт - 29394,30 грн, планово-розрахункова ціна - 42327,79 грн, річний економічний ефект - 19194,51 грн, термін окупності - 3,22 року, фактичний коефіцієнт 0,15 економічній ефективності 0,31, рентабельність робіт - 20,0%, - балансовий прибуток = 37090,28 грн.

Література

1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Підручник. - К.:Знання - Прес,2004 - 472с

2.      Гащук П.М. та інші. Проектування автотранспортних підприємств. Львів: Національний університет «Львівська політехніка».2001 - 106 с.

.        Напольський Г.М. Технологічне проектування автотранспортних підприємств та станцій технічного обслуговування М.: Транспорт,1985 - 231 с.

.        Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Міністерство транспорту України, Київ - 1998.

.        Максимов В.Г. Питання удосконалення виробничо-технічної бази автотранспортних підприємств. Одеса, Астропринт,1999 р.

.        Кузнєцов Є.С. і інш. Технічна експлуатація автомобілів. М.:Транспорт, 1991 - 413с

.        СаловА.І. Охорона праці на підприємствах автомобільного транспорту, М.:Транспорт,1982.