Курсовая работа (т): Проектні пропозиції щодо реконструкції парку біля будинку культури
Проектні пропозиції щодо реконструкції парку біля будинку культури
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
на тему:
"Проектні
пропозиції щодо реконструкції парку біля будинку культури"
Зміст
Вступ
Розділ 1. Передпроектне вивчення території садово-паркового обєкту
.1 Історія створення парку та його місце розташування
.2 Грунтові та кліматичні характеристики паркової території
Розділ 2. Аналіз результатів вивчення обєкту та комплексна оцінка
.1 Складання паспорту об’єкту реконструкції
.2 Комплексна оцінка парку
Розділ 3. Проектні пропозиції щодо відновлення
.1 Реконструкція МАФ та прилеглої ситуації
.2 Реконструкція другорядної прогулянкової алеї
.3 Перепланування насаджень групи та живоплоту
Розділ 4. Стадії проведення робіт з відновлення
.1 Директивний план
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Комплексна оцінка території є першим етапом реконструкції садово-паркових об'єктів - перебудови садово-паркових озеленених територій з метою поліпшення їх архітектурно-планувальної композиції й эстетичного вигляду відповідно до сучасних вимог, функціональних напрямків зовнішнього благоустрою й декоративних композицій. Реконструкція озеленених просторів - надзвичайно важлива частина проектування міст, тісно пов'язана з розвитком міської структури.
Головним завданням експертів і проектувальників є оптимізація озеленення території парку й збагачення асортименту деревно-кущових порід за рахунок введення високо декоративних, димо - і газостійких видів із середньою й великою довговічністю; благоустрій території парку, поліпшення складу й стану елементів благоустрою.
Парк біля будинку культури ДВРЗ перебуває в муніципальному веденні, а саме КПУЗН Дніпровського району. Всі роботи з оцінки стану території і по її озелененню проводяться на місцеві бюджетні кошти міської адміністрації.
Комплексне обстеження території даного об'єкта не проводилося 5 років.
Ціль даних досліджень - провести
комплексне обстеження території парку масиву ДВРЗ і виробити рекомендації з
оптимізації його структури й функціональності.
Розділ 1. Передпроектне вивчення
території садово-паркового обєкту
.1 Історія
створення парку та його місце розташування
Парк створено на житловому масиві ДВРЗ, біля будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу. Історія парку починається разом з будівництвом всього району в 1934 році, коли на місці лісу почали будувати завод. Саме для його працівників і побудували цей масив, що став своєрідною резервацією - окремим містом у місті. В 2012 р. завершено роботи по облаштуванню парку.
Парк біля будинку культури "ДВРЗ" розташований між вул. Винахідників, вул. Алма - Атинська. Загальна площа - 4,99 га, в т. ч. під зеленими насадженнями - 4,57 га. Парк створений в межах природнього насадження сосни звичайної, віком більше 100 р., з помірним рельєфом та галявинами.
В 2012 р. розпочато роботи реконструкції та по облаштуванню парку. Реконструкція проводилась на кошти міста, а питання про її необхідність неодноразово піднімав депутат Київради від ДВРЗ та Старої Дарниці Павло Тесленко. Зокрема, він направляв звернення до голови КМДА Олександра Попова, а після прийняття позитивного рішення спільно з керівництвом райдержадміністрації Дніпровського району м.Києва координував проведення робіт. Найбільший у Дніпровському районі столиці парк включили до списку на реконструкцію в квітні 2012 року Розпорядженням №613 КМДА.
Відомості про навколишню ситуацію
парку наведено у витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на
27.02.2012 (Додаток А).
1.2 Грунтові та кліматичні
характеристики району розташування паркової території
Найнижчі ділянки району відповідають рівню води в Дніпрі - близько 90 мБС (метрів Балтійської системи) над рівнем моря.
У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташований у зоні стику двох регіональних структур північно-східного схилу Українського кристалічного щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними є Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Завдяки цьому Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.
Ґрунтовий покрив характеризується дерново-підзолистими, чорноземними та сірими лісовими ґрунтами.
Як і місто Київ, Дарницький район є багатим на воду. Існують значні запаси підземної води.
Характерним для режиму всіх водних об'єктів району є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень та дещо підвищені рівні води восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами.
Клімат помірно континентальний, з достатньо м'якою зимою і теплим літом. Відчутний вплив на клімат здійснює Дніпро, що в межах міста витягнутий в субмеридіональному напрямку. Велика рухома водна площа сприяє формуванню бризового перенесення повітря: вдень різниця температур між водою та суходолом створює потоки свіжого вологого повітря до міста. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода.
Середньорічна температура повітря від +90С до +110С. На кліматичні умови істотно впливає розсіювання тепла з теплотрас, будинків і т. ін. У зв'язку з цим температура повітря у центральній частині району вища, ніж на його околицях. Підвищення температури повітря за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Середньорічна кількість опадів становить 600 - 700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку - західний, взимку - північно-західний.
Загальна площа району - 13215, 3 га з якої, площа зелених насаджень (парки, сквери проспекти, вулиці та інше) - 1294,15 га.
Функціональне використання території Дарницького району м. Києва розділяється на зони:
міської та промислової забудови;
рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об'єкти природоохоронного фонду, водоймища).
Кожна з функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище.
Зона міської забудови характеризується висотною та мало поверхневою забудовою мікрорайонів Осокорки та Бортничі, відповідно. Негативний вплив на навколишнє природне середовище району, оцінюється як середній.
Промислова зона складається з підприємств машинобудування, металургії та оброблення металу, хімічних та нафтохімічних підприємств, виробництво гумових та пластмасових виробів, автотранспортних та енергетичних підприємств. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як значний.
Рекреаційна зона представлена
природними ландшафтами та штучними зеленими насадженнями (парками, скверами,
лісозахисними смугами і т.п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього
природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах
забудованої частини району площа паркових насаджень досягає 132,26 га а скверів
332,48 га. Захисна зона з лісових масивів Дарниці становить біля 745,9 га.
Розділ 2. Аналіз результатів
вивчення обєкту та комплексна оцінка
.1 Складання паспорту об’єкту
реконструкції
ПАСПОРТ №1
1. Категорія: території об’єкта належить до природно-заповідного фонду
2. Назва: Парк біля будинку культури "ДВРЗ"
3. Місцерозташування: м. Київ, Дніпровський р-н; розташований між вул. Винахідників, вул. Алма - Атинська
. Площа: 4,99 га
. Коли і яким рішенням оголошений: Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 1972 р.
. У якому відомстві знаходиться: КПУЗН Дніпровського району
. Переданий під охоронне зобов’язання: ―
8. Коротка характеристика: парк створено на житловому масиві ДВРЗ, біля будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу одночасно із забудовою мікрорайону. Парк займає площу приблизно у 5 футбольних полів, його конфігурація за час існування практично не змінилась. Як і раніше, він обмежений вулицями Алма-Атинською, Винахідників, Марганецькою та Рогозівською. Рельєф парку - рівнинний, із незначним зниженням до вулиці Марганецької.
. Природно-історична цінність: у парку зростають вікові сосни
10. Відмітки про зміну меж: межі не змінювалися, частина парку взята в аренду Релігійною громадою Української Православної Церкви під будівництво храму на честь Святого Великомученика Пантелеймона
11. Відмітки про виключення зі складу природно-заповідного фонду: ―
12. Фото загального виду:
13. Додаткові відомості:
Реконструкція парку 2012 року включила в себе: встановлення 25 лав, 60 урн,
облаштування дитячого та спор- тивного майданчиків, було виконано комплексний
благоустрій всіх газонів з посівом трави, встановили металеві декоративні
огорожі та виконали ряд робіт з озеленення, встановлена нова лінія освітлення,
плюс садові меблі, садові лави в парку в достатній кількості для відпочиваючих.
Найголовніша подія реконструкції - встановлення дитячого та спортивного
майданчиків, збудовані на місці колишнього, навпроти будинку 22 по вулиці
Марганецькій. У вищій частині парку вже декілька років ведеться будівництво
церкви. Відомо, що раніше практично на місці храму був розташований
танцювальний майданчик. Нижче можна побачити його фотографії, взяті з книги
Володимира Приходька "ДВРЗ" (Рис.1-2).
Рис.1
Рис.2
14. Режим утримання: вільний
2.2 Комплексна оцінка парку
Комплексне обстеження території даного об'єкта не проводилося 5 років.
Ціль даних досліджень - провести комплексне обстеження території парку масиву ДВРЗ і виробити рекомендації з оптимізації його структури й функціональності.
При обстеженні території парку застосовані загальноприйняті методики. Основним методом комплексної оцінки території стали натурні маршрутні обстеження, аналіз літературних і архівних даних. Для проведення інвентаризаційних робіт використали методичні рекомендації Кабінету Міністрів України.
Інвентаризація об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою:
· одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту;
· посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження;
· сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень;
· використання даних інвентаризації під час розроблення у населених пунктах програм розвитку зеленого господарства;
· відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в деяких випадках профілактичних, лікувальних заходів; організації невиснажливого використання озеленених територій;
· установлення відповідності кількості зелених насаджень чинним будівельним та санітарним нормам;
При інвентаризації об’єкту необхідно вказувати до якого рослинного угрупування відноситься описуваний екземпляр (масив, алея, проста чи складна група, солітер, рядова посадка, живопліт і т. д.), яке композиційно-декоративне значення має дане угрупування, загальну висоту і висоту штамбу, діаметр стовбура, ширину крони, приблизний вік, форму і щільність крони, декоративні та функціональні особливості елементу. В примітках вказати санітарний стан описуваної рослини.
Після проведення інвентаризаційних робіт в парку культури та відпочинку біля будинку культури ДВРЗ можна зробити наступні висновки:
на території парку було виявлено 19 видів дерев та 10 видів кущів;
переважання складних груп з основним деревним видом Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) та другорядними - Дуб червоний (Quercus rubra L.), Клен гостролистий (Acer platanoides L.), Береза повисла (Betula pendida Roth.), Липа дрібнолиста (Tilia cordata L.), Вяз граблистий (Ulmus campestris L.), Дуб черешчатий (Quercus robur L.), Катальпа чудова (Catalpa speciosa L.),Горобина звичайна (Sorbus aucupartia L.), В’яз шорсткий (Ulmus laevis Pall.),Обліпиха крушинолиста (Hippophae rhamnoides L.), Верба вавилонська (Salix babylonica L.), Робінія псевдоакація (Robinia pseudoacacia L.); кущі - Спірея середня (Spirea media L.), Спірея верболиста (Spirea salicifolia L.), Спірея японська (Spirea japonica), Чубушник вінцевий (Philadelphus coronarus L.), Дейція шорстка (Deutzia scabra Thunb.),Шипшина собача (Rosa canina L.), Глід колючий (Crataegus oxyacantha L.), Форзиція європейська (Forsythia viridissima Lindl.), Мушмула дрібноквіткова, германська (Mespilus germanica L.);
Рядові посадки представлені видами: Клен цукристий (Acer sacharinum L.), Вишня звичайна (Cerasus vulgaris), Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.);
Алеї: Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), Спірея середня (Spirea media L.);
Прості групи: Клен гостролистий (Acer platanoides L.), Ялина колюча (Picea pungens Engelm.), Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), Робінія псевдоакація (Robinia pseudoacacia L.), Бузок звичайний (Syringa vulgaris L.), Спірея середня (Spirea media L.);
Поодинокі дерева: Вяз граблистий (Ulmus campestris L.), Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), Обліпиха крушинолиста (Hippophae rhamnoides L.), Граб звичайний ();
Вище перелічені угрупування використовуються для оформлення доріжок, місць відпочинку та відкритих просторів; спостерігалися викривлені дерева через недбалу посадку.
Загальний санітарний стан добрий, однак посадки дейції в задовільному та незадовільному стані. Можливо це викликано щорічним обмерзанням взимку. Рекомендовано замінити на інші красиво квітучі види. Були виявлені 3 дерева Сосни звичайної та 1 дерево грабу звичайного з раком сірянкою. Граб бажано видалити, а сосни піддати обробітку від хвороби.
На основі спостережень можна зробити висновок про декоративність насаджень в осінньо-весняний період, проте насадження хвойних робить відвідування паркової території актуальним і в зимовий час.
.Основні елементи ландшафтної композиції
Загальне планування території парку і його стилістика є оптимальними, тому докорінного перепланування не вимагають. Рельєф парку - рівнинний, із незначним зниженням до вулиці Марганецької. В межах району ДВРЗ наявний деякий надлишок підземних вод. За таких умов актуальним є створення неглибокої штучної водойми на відкритому просторі в південно-східній частині парку. Це створить додаткову композиційну вісь й збільшить відвідуваність даної частини парку. Вся територія парку побудована на місці зростання соснового лісу з залишенням як основи вікових дерев, тому саме вони створюють архітектурно-художній образ всієї території. Основними насадженнями парку є складні та прості деревно-кущові групи з переважанням таких видів як сосна звичайна, акація біла, клен гостролистий та спірея середня.
Деякі насадження потребують переформування та доповнення. Це стосується насаджень в крайній східній, частково північній та крайній західній частинах парку. Повному вітворення підлягає територія біля новозбудованого храму, де в 60х-70х роках розташовувався великий фонтан з площадкою. Територію парку від вулиці Алма-Атинська відгорожував високий кований паркан біля якого зростала рядова посадка тополі чорної.
. Пригнічуючі фактори зовнішнього впливу на об’єкт в цілому та на окремі його елементи
До пригнічуючи факторів, що суттєво впливають на парк відносяться:
· Забруднення вихлопними газами транспорту з вулиці Алма-Атинська. Більшість викидів нейтралізується рядовими посадками клену гостролистого та робінії псевдо акації, проте деяку забруднення відчувається поблизу храму, де насаджень найменше.