![]()
H
ΣМb(Fn)=0; ![]()

![]()
H
Перевіряємо
Σyп=0; -Ry4+Ry3+Fr=0
,82-666,82+277≈0
Визначаємо вигинаючі моменти в горизонтальній площині
Mux1=-Rx3·0=0;
Mux2=-Rx3·c2=849,92·167=141936,64 Н·мм
Mux3=-Rx3·c2=141936,64 Н·мм
Mux4=-Rx3·(c2+f2)-Ft·f2=849,92·250-2560·82≈0
Визначаємо вигинаючі моменти у вертикальній площині
Muy1=Ry3·0=0
uy2=Ry3·c2=389,82·168=65099,94 Н·мм
Muy3=Ry3·c2-Fa·(d2/2)=389,82·168-889·135,48=-55346,25 Н·мм
Muy4=Ry3(c2+f2)-Fa·(d2/2)+Fr·f2=
=389,92·250-889·135,48+277·82=24,835 Н·мм
Визначаємо кутовий момент на валу
T2=346,2·103 Н·мм
Визначаємо сумарні реакції

H

H
Основні складові радіальних реакцій конічних підшипників
S4=0,83·e·Pr4=0,83·0,37·1835,5=563,7 H
S3=0,83·e·Pr3=0,83·0,37·935,1=287,2
H
Осьові навантаження підшипників
S3>S4 Fa>0 тоді Pa3=S3=287,2 Нa4=S3+Fa=287,2+889=1176,2 H
Оскільки в якості опор валу - однакові підшипники, розглянемо тільки найбільш навантажений - правий підшипник.
![]()
=0,64 > e - тому слід враховувати осьове навантаження
Pe4=(x·V·Pr4+Y·Pa4)
·Kϭ·KT, де
х=0,4
Y=1,6
Kϭ=1
KT=1
V=1
Pe4=(0,4·1·1835,5+1,6·1176,2) ·1·1=2,6 кН
Розрахункова довговічність (млн..об.)
Розрахункова довговічність год.
Так як отримана довговічність більше потрібної, підшипники серії 7210
міняємо на підшипники серії 1210.
Таблиця 3
|
Умовне позначення підшипника |
d |
D |
T |
C |
C0 |
e |
|
|
мм |
кН |
|
|||
|
1210 |
50 |
90 |
20 |
17.7 |
11 |
0,21 |
Визначаємо основні складові радіальних реакцій
S4=0,83·e·Pr4=0,83·0,21·1835,5=365,6 H
S3=0,83·e·Pr3=0,83·0,21·935,1=186,3 H
Осьові навантаження підшипників
S3<S4 Fa>S4-S3
тоді Pa3=S3=186,3
Нa4=S3+Fa=186,3+889=1075,3
H
Оскільки в якості опор валу - однакові підшипники, розглянемо тільки найбільш навантажений - правий підшипник.
![]()
=0,6 > e - тому слід враховувати осьове навантаження
Pe4=(x·V·Pr4+Y·Pa4)
·Kϭ·KT, де
х=0,4
Y=1,6
Kϭ=1
KT=1
V=1
Pe4=(0,4·1·1835,5+1,6·1075,3) ·1·1=3,6 кН
Розрахункова довговічність (млн..об.)
Розрахункова довговічність год.
9. Перевірка міцності шпонкових з’єднань
Приймаємо шпонки призматичні із закругленими торцями по ГОСТ 23360-81
Матеріал шпонок - сталь 45. Напруга зминання і умова міцності σзм<=[σзм].
Допустима напрогу при стальній ступеці
[σзм]=100…120 МПа; при чугунній - [σзм]=50…70
Ведучий вал
Шпонка знаходиться під шківом кленопасової передачі
Діаметр валу dв1=32 мм
Розміри шпонки bxh=10x8 мм
Глибина паза t1=5 мм
Довжина
шпонки
lшп=Вшк-(5…12)=63-(5…12)=51…58 мм
Приймаємо lшп=56 мм
Обертаючий момент на валу
Т1=109,8·103 Н·мм
σзм
=
=
=
49,7 МПа ≤
[σзм]
[σзм] = 50 - 70 МПа
Умова міцності виконується
Вал ведений
Шпонка знаходиться під напівмуфтою
Діаметр вихідного кінця валу dв2=42 мм
Довжина муфти lм=225 мм
Довжина напівмуфти
lн/м=lм·0,5=225·0,5=112,5мм
Розміри шпонки bxh=12x8 мм t1=5 мм
Довжина
шпонки
lшп=lн/м-(5…12)=112,5-(5…12)=100,5…107,5 мм
Конструктивно
приймаэмо Lшп=100 мм
σзм
=
=
=
62,4 МПа ≤
[σзм]
[σзм] = 50 - 70 МПа
Шпонка знаходиться під зубчатим конічним колесом
Діаметр валу dк2=55 мм
Довжина ступиці зубчатого колеса lст=70 мм
Розміри шпонки bxh=16x10 мм, t=6 мм
Довжина шпонки
lшп=lст-(5…12)=70-(5…12)=58…65 мм
Приймаємо lшп=63 мм
σзм
=
=
=
66,96 МПа ≤
[σзм]
[σзм] = 50 - 70 МПа
Умова міцності виконується
. Уточнений розрахунок валів на міцність
Приймем, що нормальне напруження від вигину змінюється по симетричному циклу, а дотичні від кручення - по нульовому.
Уточнений розрахунок складається в визначенні коефіцієнтів запасу міцності S для небезпечних розрізів і порівнянням [S]. Міцність дотримується при S=>[S]. Будемо виконувати розрахунок для припустимо небезпечних розрізів кожного з валів.
Ведучий вал
Матеріал вала той же що і для шестерні - Сталь 45.
Термообробка - покращена
При діаметрі заготівки до 90 мм ϭв=780 МПа
Визначаємо границю витривалості при симетричному вигині
ϭ-1≈0,43ϭв=0,43·780=335 МПа
Визначаємо границю витривалості при симетричному циклі дотичних напруг
τ-1=0,58ϭ-1=0,58·335=193 Мпа
Переріз А-А
Концентрацію напруг викликає наявність шпоночної канавки під шківом.
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності
S=Sτ=![]()
де амплітудне і середнє навантаження від нульового цикла
При d=32 мм b=10 мм t1=5 мм
![]()
МПа
Приймаємо Кτ=1,6
ετ=0,88
ψτ=0,1
Sτ=![]()
ГОСТ 16162-78 Вказує на те, щоб конструкція передумовлює можливість сприйняття радіальних консольних навантажень приложеної в середині посадочної частини вала. Величина цього =1.навантаження для одноступінчатих зубчатих редукторів на швидкохідному валу повинна бути 2,5√Т1 , при 25·103 Н·мм <Т1<250·103 Н·мм
Прийнявши у ведучого валу ширину шківа Вшк=63 мм, отримуємо
вигинаючий момент в розрізі А-А від консольного навантаження
МА-А=![]()
Н·мм
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по парним напругам

=
де Kϭ=1,75
εϭ=0,88
ϭm=0
Визначаємо результуючий коефіцієнт запасу міцності
S=
[S]=2,5
Переріз Б-Б
Концентрація напруг обумовлена посадкою підшипника з гарантованим
натягом
![]()
![]()
Приймаємо ψϭ=0,15 і ψτ=0,1
Визначаємо вигинаючий момент
МБ-Б=
H·мм
Визначаємо осьовий момент опору
Визначаємо амплітуду нормальних напруг
![]()
Мпа
Визначаємо
полярний момент опору
wp=2w=2·6,3·103=12,6·103
мм3
Визначаємо амплітуду і
середню напругу цикла дотичних напруг
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам
Визначаємо коефіцієнт запаса міцності по дотичним напругам
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності для перерізу Б-Б

>[S]=2,5
Таблиця 4
|
Переріз |
А-А |
Б-Б |
|
S |
10,6 |
15,3 |
Ведений вал
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності
Вигинаючий момент МА-А=0
S=Sτ=![]()
де
амплітудне і середнє навантаження від нульового цикла
При d=42 мм b=12 мм t1=5 мм
![]()
МПа
Приймаємо Кτ=1,5
ετ=0,8
ψτ=0,1
S=Sτ=![]()
>{S}=2.5
Розріз Б-Б
Концентрація напруг обумовлена посадкою підшипника з гарантованим
натягом ![]()
і
![]()
Приймаємо ψ=0,15 та ψ=0,1
Визначаємо вигинаючий момент МБ-Б=0
Визначаємо осьовий момент опору

мм
Визначаємо полярний момент опору
Визначаємо амплітуду і середню напругу цикла дотичних напруг
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам
![]()
>[S]=2,5
Діаметр валу в цьому розрізі 55 мм. Концентрація напруг обумовлена наявністю шпоночної канавки під зубчатим колесом.
Визначаємо моменти опору обертання
d=55 мм; b=16 мм; t1=6 мм
Визначаємо сумарний вигинаючий момент в розрізі В-В
МВ-В=
Н·мм
Визначаємо
момент опору обертання
![]()
мм3
Визначаємо момент опору вигину
![]()
мм3
Визначаємо амплітуду і середню напругу цикла дотичних напруг
![]()
МПа
Визначаємо амплітуду нормальних напруг вигину
![]()
МПа
Середня напруга ϭm=0
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по динамічним напругам
![]()
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по нормальним напругам
![]()
Визначаємо результуючий коефіцієнт запасу міцності для розрізу В-В

> [S]=2,5
Визначаємо сумарний вигинаючий момент в розрізі Г-Г
МГ-Г=МВ-В=156·103 МПа
Визначаємо осьовий момент опору розрізу
W=![]()
Н·мм
Визначаємо амплітуду нормальних напруг
![]()
МПа
Визначаємо полярний момент опору