Курсовая работа (т): Розрахунок редуктора

w_p=2w=2·12,3·10³=24,6·10³

Визначаємо амплітуду і середню напругу цикла дотичних напруг

 мм³

Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по нормальним напругам

Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам

Визначаємо коефіцієнт запасу міцності для перерізу Г-Г

 > [S]=2,5

Таблиця 5

. Посадки деталей редуктора, шківа, та підшипників

Посадка зубчатого колеса на вал - Н7/р6

Посадка муфти на вал - Н7/r6

Мастилоутримуючі кільця - Н7/п6

Стакани під підшипники кочення у корпусі редуктора - H7/h6

Розпорні втулки - H7/h7

Шківи - H7/h6

Розпорні кільця, сальники - H8/h8

Кільця підшипників H7/k6

12. Вибір сорту масла

Змазування зубчатого колеса відбувається зануренням зубчатого колеса в масло, яке заливається в середину корпуса до рівня, що забезпечує занурення колеса приблизно на 10 мм. Об’єм масляної ванни V визначаємо із розрахунку 0,25 дм³ масла на 1 кВт передаваємої потужності

V = 0,25 · 4 = 1 дм³

Встановлюємо в’язкість масла при контактних навантаженнях σ_н = 560 МПа і швидкість υ = 1,4 м/с. Рекомендуєма в’язкість масла повинна бути приблизно рівна 34 · 10^-6 м²/с.

Приймаємо масло індустріальне марки И-40А по ГОСТ 20799-77

Камери підшипників заповнюємо пластичним мастильним матеріалом УТ-1 періодично поповнюємо його шприцом через прес-маслянки.

13. Висновок

Перед складанням редуктора внутрішню частину корпусу ретельно очищаємо, і покриваємо маслостійкою фарбою.

Збірку виконуємо у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів: на проміжний і вихідний вал встановлюємо колеса, на вали встановлюємо шарикопідшипники, попередньо нагріті до 80-100^◦С.

Зібрані вали вкладаємо в основу корпуса редуктора і встановлюємо кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягуємо болти, що кріплять кришку до корпуса. електродвигун привід редуктор підшипник

Після цього в підшипникові камери закладають пластичне мастило, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.

Перевіряють підворачуванням валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришки гвинтами.

Далі на кінець вхідного валу в шпонкову канавку закладають шпонку встановлюють шків, на вихідний вал встановлюємо зубчасту муфту.

Потім вкручують пробку маслоспускаючого отвори з прокладкою і ліхтарний маслопоказник.

Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.

Зібраний редуктор обкочують і піддають випробуванню на стенді за програмою, яка встановлюється технічними умовами.

Список використаної літератури

1. С.А. Чернавський "Курсове проектування деталей машин" М.: Машинобудування, 2007.

. І.І. Устюгов "Деталі машин" М.: Вища школа, 2011

3. П.Ф. Дунаєв "Курсове проектування" М.: Вища школа 2009.