Курсовая работа (т): Статистичні показники та їх застосування

Статистичні показники та їх застосування

Зміст

Вступ

.       Загальні принципи побудови статистичних показників

2.      Абсолютні узагальнюючі економіко-статистичні показники

.        Відносні величини

3.1   Відносні величини структури

3.2    Відносні величини динаміки

.3      Відносні величини порівняння

.4      Відносні величини інтенсивності

.5      Відносні величини координації

4.     Статистичні критерії щодо порівнянь абсолютних та відносних величин

5.      Приклади застосування в економіко-статистичному аналізі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Термін «статистика» походить від латинського слова status, що в перекладі означає положення, стан явищ. Першим цей термін запровадив у 1743 році німецький вчений Ахенваль. Статистика - це наука, яка займається збиранням, зберіганням і обробкою даних про суспільні явища, які відбуваються в державі. Статистика складається із статистичної теорії, статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень. Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують. Теорія також вивчає зв’язки між показниками, а також зміну форми і змісту показників. Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Метою роботи є:

.        Здобуття теоретичних знань по темі « статистичні показники».

.        Розкрити значення абсолютних та відносних величин для вивчення суспільних явищ.

.        Вивчення динаміки узагальнюючих величин на прикладі соціально-економічного аналізу природного і механічного руху населення України за 2006-2010 роки.

.        Засвоєння техніки обчислення узагальнюючих статистичних показників.

.        Проаналізувати наявну статистичну інформацію.

.        Зробити статистичне зведення показників природного і механічного руху за 2006-2010 роки.

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає населення України.

Предметом дослідження виступають абсолютні та відносні показники чисельності та природного і механічного руху населення України у період з 2006 по 2010 роки. Актуальність теми полягає в тому, що проаналізувавши за допомогою абсолютних та відносних величин природний та механічний рух населення за вище згаданий період ми можемо визначити демографічну ситуацію в країні, від якої в майбутньому залежить інтеграція України у світову спільноту. Статистика завжди буде потрібна суспільству, щоб задовольняти його потреби у якісній інформації. Хто володіє інформацією, той володіє світом. При написанні роботи я користувалась такими першоджерелами: підручниками і монографіями таких авторів: Головач А.В. Захожай В.Б., Єріна А.М., Мармоза А.Т., Лугінін О.Є., Опря О.Т. та багато інших. В працях цих дослідників були викладені теоретичні і практичні аспекти застосування абсолютних та відносних величин. Для роботи із статистичною інформацією використовувала статистичні збірники та щорічники України за 2006-2012 роки. Робота складається з чотирьох теоретичних завдань і одного практичного.

1. Загальні принципи побудови статистичних показників

Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників. Статистичний показник - це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну та відносну величину показника, а якісний суть показника в конкретних умовах місця та часу. Щоб показник відповідав призначенню і виконував покладені на нього функції здійснюють його логічне і статистичне обґрунтування. Логічне передбачає всебічний теоретичний аналіз досліджуваних економічних категорій. Статистичне обґрунтування передбачає розробку методології і методики кількісної оцінки цих категорій, а також адекватність і точність вимірювання цих категорій. Адекватність показника заключається в його спроможності виконати ті явища, які намічені програмою. Точність залежить від структури показника та організації статистичного спостереження. Адекватність і точність формують вірогідність статистичної інформації показника. Соціально-економічний зміст явища його кількісний показник, адекватність відображення точність вимірювання і вірогідність інформації формують статистичну модель показника [3. с. 75-76].

Для характеристики рівня, ефективності умов і особливостей соціально-економічних явищ в статистиці, використовують систему статистичних показників, які взаємозв’язані між собою. Взаємозв’язки між показниками розділяють на прагматичні та семантичні. Семантичні зв’язки існують між показниками, які відображають один об’єкт, а прагматичні зв’язки виникають між показниками, які беруть участь у вирішенні одного завдання. На основі цих взаємозв’язків розробляють зведені економічні характеристики результатів діяльності для різних рівнів управління, для якісної аналітичної цінності статистичної інформації. Щоб досягти цих результатів система показників статистики виконує такі функції: директивну, облікову і стимулювальну. На основі даних статистичних показників, керівники різних рівнів управління одержують об’єктивне уявлення про реальний стан розвитку організації чи підприємства. Також на основі цих даних здійснюється планування та прогнозування розвитку. Виходячи з вище вказаних теоретичних положень про статистичні показники можна сформулювати основні принципи побудови системи статистичних показників:

)        Адекватність цілям розвитку

)        Комплексність оцінок

)        Придатність для системного аналізу

)        Діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів

Принципи побудови системи показників визначаються національними умовами розвитку економіки. Наприклад, показники смертності, народжуваності і захворюваності населення характеризують умови розвитку медицини в цілому, особливо в регіональному аспекті.

Тому наступний принцип побудови статистичних показників називають ефективністю регіональної економіки, який базується на наявній статистичній інформації, що формується на основі обстежень чи опитувань. Важливим принципом побудови статистичних показників є агрегування, тобто об’єднання, збільшення показників за певною ознакою. Агрегатний принцип побудови системи показників полягає в тому, що склад цих показників рухомий і формується до потреб окремих груп користувачів інформації із функціями управління. Завдяки цьому принципу відбувається багатоцільове використання інформаційної системи, зокрема бази даних і системи показників. Так як статистичні показники вивчають різнобічні явища і процеси, тому вони бувають різноманітними і поділяються за ознаками [11. с. 113-115].

2. Абсолютні узагальнюючі економіко-статистичні показники

Статистичні показники поділяються за такими ознаками: як спосіб вирахування, часова визначеність і адитивність. За способом обчислення розрізняють первинні і вторинні або похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження і подаються як абсолютні величини. Прикладом таких показників може слугувати обсяг реалізованих послуг в Україні за 2011 рік, який становив 308,2 млрд. гривень. Похідні показники обчислюються на базі первинних і мають форму відносних величин (наприклад, середньомісячна заробітна плата в 2011 році була 2633 гривні). За часовою ознакою всі статистичні показники поділяються на інтервальні та моментні. Перші показники характеризують явище за певний проміжок часу, місяць, квартал, рік (наприклад кількість померлих в Україні на 2011 рік становило 664 600 чоловік). Моментні показники дають кількісну характеристику явищ за певний момент часу (наприклад,чисельність наявного населення в Україні станом на 1 лютого 2013 року становила 45539,1 тис. осіб). Інтервальні та моментні статистичні показники можуть бути первинними, а також похідними. Для первинних інтервальних показників характерна адитивність, тобто підсумування показників, які мають економічний зміст. Моментні похідні показники неадитивні, тому що їх підсумування не має економічного змісту. Далі сукупність одиниць подається в цілому і по групах[2. c. 41-42].

Узагальнюючі статистичні показники - це вищезгадані показники узагальнюють і отримують зведені таблиці, де всі показники, які характеризують сукупність одиниць в цілому або по групах. Узагальнюючі статистичні показники об’єднані в три великі групи: абсолютні, відносні та середні величини. Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища в конкретних умовах місця і часу (наприклад, чисельність населення Чернігівської області станом на 01.01. 2012 року становила 1079967 тис. чоловік). Абсолютні статистичні величини отримують в результаті безпосереднього підрахунку первинного матеріалу його сукупності (наприклад, станом на 01. 01. 2012 року в містах Чернігівської області проживало 677184 тис. чоловік, а в селах 402783 тис. чоловік). Абсолютні величини, як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (на кінець 2012 року було зареєстровано 482800 безробітних в Україні). Об’єм роздрібного товарообороту підприємств України в 2011 році становив 350 млрд. гривень. Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні [9. с. 66]. Індивідуальними абсолютними величинами називають ті величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Вони встановлюються під час статистичного спостереження і записуються в зошит. На базі індивідуальних величин утворюються загальні і групові величини. Загальні і групові статистичні величини виражають величину ознаки в усіх одиниць даної сукупності або окремих її груп. Їх знаходять при підсумуванні індивідуальних абсолютних величин (наприклад, кількість занятого населення України в 2011 році становила 20324,2 тис. чоловік). Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ в таких одиницях міри: вага, об’єм, площа, довжина, вартість. Через різноманітність абсолютних величин їх об’єднали в три іменовані групи: натуральні, вартісні і трудові. Натуральними називаються одиниці виміру, які виражають розміри конкретних явищ (метри, кілометри, тони, кубометри). Натуральні одиниці виміру поділяються на: прості,складні і умовно-натуральні. Складні одиниці виміру - це кіловат-години спожитої електроенергії, вантажооборот в тонно-кілометрах. Умовно натуральні-одиниці виміру дають змогу привести певні різновидності явищ до порівнянного виду і тим визначити їх загальний обсяг (наприклад, одна умовна банка консервів). Вартісними називаються одиниці виміру, які виражають статистичні показники у грошовому вигляді: копійки, гривні, долару (наприклад, наявний дохід на одну особу в 2011році становив 18246 гривень, а експорт товарів в 2011 році становив 82,2 млрд. доларів). До трудових вимірників належать комбіновані одиниці виміру: людино-година, людино-день, людино-рік. Абсолютні показники в зазначених одиницях виміру застосовують при визначенні обсягів трудових ресурсів, розрахунку показників продуктивності праці, затрат праці на різну продукцію. Абсолютні статистичні величини мають велике практичне значення. Вони характеризують наявність всіх ресурсів - матеріальних, грошових, трудових. Абсолютні величини використовують для розробки народногосподарських планів і програм. Разом з тим абсолютні показники не можуть дати достатнього уявлення про досліджуване явище, тому абсолютні показники є основою для обчислення різних видів відносних величин [7. с. 41].

3. Відносні величини

Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння, ділення двох однойменних величин. Величина з якою проводять порівняння називають основою відносної величини або базисною величиною. Величина, яку порівнюють називають звітною величиною. Відносні величини показують у скільки разів звітна величина більша за базову або яку частку перша займає в другій. За формою відносний показник являє собою дріб. Чисельник - звітна величина, а знаменник відносного показника - базова величина. Якщо базову величину показника приймають за одиницю, то формою її зображення буде коефіцієнт. Коефіцієнт відносної величини показує у скільки разів звітна величина більша базової [9. с. 69].

У залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у формі процентів (%), якщо база порівняння береться за 100. Величини виражаються у формі проміле (‰), якщо база порівняння береться за 1000. Якщо величини виражаються у формі продециміле (о/ооо), то база порівняння прийнята за 10000 і просантиміле(о/ооoо), якщо база порівняння становить 100000. Якщо звітна величина менша за базу порівняння використовують проценти, а якщо значно менша то застосовують проміле. Проміле широко застосовують в статистиці населення де народжуваність, смертність, природний приріст вираховуються на 1000 осіб населення. Відносні величини мають велике значення при аналізі соціально-економічних явищ, тому що абсолютна величина не завжди дає правильну оцінку явища (наприклад, протягом 2010 року в Житомирській області народилося 15154 дитини, а в Закарпатській 18460). Ці два абсолютних показника не вкажуть нам на те, де вищий рівень народжуваності. Щоб точно його визначити, потрібно показники народжуваності зіставити із загальною чисельністю населення областей - 1279777 осіб у першій і 1244517 осіб (на 1.01.2011р). Коефіцієнт рівня народжуваності визначається такою формулою:

Коф.нар=нар.зарік/заг.кілк.нас*1000.К.р.н.(жит.обл.)=15154/1279777*1000=11,84о/оо. К.р.н.(Закарп.обл.)18460/1244517*1000=14,83‰.

І лише після цих обрахунків і співставлення цих результатів можна зробити висновок, що відносний показник народжуваності в Закарпатській області вищий у 1,2 рази від Житомирської області (14,83: 11,84=1,2) [11. с. 118-120].

Залежно від пізнавального значення і змісту відносні показники бувають однойменними та різнойменними. Перша група відносних величин поділяється на такі види:

)        Відносні величини структури.

)        Відносні величини виконання плану(співвідношення між фактичним і плановим рівнем показника. Ця величина визначається за формулою

Кп.з.=Yn/Yпл,

де Yn-рівень звітного періоду, а Yпл-плановий рівень звітного періоду. Цей коефіцієнт показує у скільки разів виконано або перевиконано план)

)        Відносні величини планового завдання(відношення запланованого рівня показника до його фактично досягнутого рівня в минулому періоді. Коефіцієнт цієї величини обчислюється за формулою

Кп.з.=Yпл/Yo,

де Yпл-плановий рівень звітного періоду, а Yo-рівень базисного періоду. Ця величина показує у скільки разів планове значення показника має перевищувати його фактичне значення в базисному періоді)

)        Відносні величини динаміки і порівняння.

Друга група відносних показників складається з величин інтенсивності і координації. Розглянемо відносні величини структури, динаміки, порівняння, інтенсивності координації [4. с. 11].

.1 Відносні величини структури

Відносні величини структури характеризують питому вагу окремих частин досліджуваної сукупності в загальному її об’ємі. Їх обчислюють шляхом відношення частини до цілого. Відносні величини структури в частках одиниці або процентах і визначають за формулою Кстр=Yі/∑Y, де Yі - кількість одиниць сукупності, а ∑Y - загальна кількість одиниць сукупності (наприклад, населення Кіровоградської області станом на 01.01.2012 р. становило 996005 осіб, з них міського 616851 чоловік, а сільського 379154 чоловік). Потрібно визначити частку міського і сільського населення області від загальної кількості жителів області. Потрібно кількість міського населення поділити на кількість населення області.

:996005=0,619

Це числова частка міського населення, а щоб визначити процентну частку потрібно 0,619*100=61,9%.

Частка сільського населення (379154/996005*100=38,1%) становить 38,1%.

Отже, у процентному відношенні в Кіровоградській області переважає міське населення [6. с. 85].

За допомогою відносних величин структури виявляють зміни в суспільному явищі за різні періоди часу - рік,п’ять або десять років. Структурні зрушення дозволяють вивчити і простежити зміни, які відбуваються у демографії. Найбільше відносні показники структури застосовують при вивченні природного руху населення для визначення коефіцієнтів і процентних часток народжуваності, смертності, природного приросту, шлюбів і розлучень [8. с. 20].

.2 Відносні величини динаміки

Відносні величини динаміки характеризують зміни суспільних явищ і процесів у часі. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду або будь-якого іншого прийнятого за базу порівняння. Цей показник показує у скільки разів поточний рівень перевищує попередній - базисний. Якщо цей показник виражають кратним відношенням, його називають коефіцієнтом зростання, а помноживши його на 100% одержують темп зростання. Відповідно до обраної бази порівняння відносні показники динаміки бувають ланцюгові і базисні. Ланцюгові відносні величини визначаються відношенням наступного і попереднього періодів і визначаються за формулою

Кд=Yn/Yn-1,

де Yn - рівень поточного періоду, а Yn-1 - рівень попереднього періоду. Ланцюгові темпи розвитку показують як змінюються величина показника від одного періоду до іншого. Базисні відносні величини динаміки розраховують відношенням відповідного наступного періоду до певного рівня прийнятого за базу порівняння. Ці величини визначаються за формулою