Курсовая работа (т): Статистичні показники та їх застосування

Кд=Yn/Yo,

де Yn - рівень порівнювального звітного періоду, а Yo - рівень базисного періоду. Базисні величини показують поступове віддалення від базисного періоду, тобто рух вперед від початкової точки [4.с. 12].

Відносні показники динаміки планового завдання і виконання плану пов’язані між собою такою рівністю - відносний показник динаміки визначається як добуток відносних показників планового завдання і виконання плану:

Кд=Кпз*Квп.

Для розрахунку відносних величин динаміки та їх взаємозв’язку з показниками виконання плану і планового завдання наведено такий приклад: товарооборот автосалону NISSAN за базисний, плановий, фактичний періоди складав 2006, 2642, 2687 тис. дол., БАКАЗ - 198, 187, 184 тис. дол., CHRYSLER - 953, 993, 990 тис. дол., PEUGEOT - 929, 749, 749 тис. дол., RENAULT - 714, 580, 580 тис. дол.. За допомогою вище згаданих формул отримано коефіцієнти планового завдання, динаміки, виконання плану та структуру [див. табл. 1. с. 14].

Таблиця 1. Робоча таблиця для обчислення абсолютних та відносних величин

.3 Відносні величини порівняння

Відносна величина порівняння - це відношення розмірів або рівнів відносних показників за різними територіями чи об’єктами. Найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння показників економічного розвитку чи життєвого рівня. Ці величини виражають у коефіцієнтах або процентах, які показують у скільки разів одна порівняльна величина більша від іншої. Наприклад, станом на 01.01. 2012 року в Києві проживало 2772951 чоловік, а в Севастополі - 379271 чоловік. Після співвідношення цих чисел (2772951: 379271=7,3) виявиться, що чисельність мешканців Києва в 7,3 рази більша за кількість населення Севастополя. Базою порівняння може бути будь-який об’єкт, розміри території,об’єми виробництва областей і міст. Головне, щоб методика розрахунку порівнювальних показників була однаковою, наприклад, середня тривалість життя чоловіків і жінок [9. с. 43].

.4 Відносні величини інтенсивності

Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення або розвитку даного явища в певному середовищі. Їх отримують шляхом зіставлення двох різних абсолютних величин, пов’язаних між собою, але які не являються складовими цілого. Чисельник відносної величини інтенсивності виражає розмір досліджуваного явища, а знаменник - розмір середовища, в якому воно поширюється чи розвивається. Відносні величини інтенсивності завжди іменовані і виражаються одиницями виміру тих абсолютних величин на основі яких вони розраховуються. До цього виду величин належить показник густоти населення, який розраховують відношенням чисельності населення до відповідної території і характеризується числом жителів на 1 квадратний кілометр. Загальна густота населення України станом на 01.01. 2012 рік становить 75,6 чоловіка на квадратний кілометр. Розрахую густоту населення Чернігівської області (1273199/29,8=42,72 чоловіка на квадратний кілометр). У Донецькій області цей показник - 166, у Рівненській - 20 чол. на 1 кв. км. Як показують наведені дані розміщення населення дуже нерівномірне. Так в Донецькій області порівняно з Рівненською густота населення щільніша у 8,3 рази (166/20=8,3). Прикладами відносних величин інтенсивності можуть служити й інші статистичні показники, такі як виробництво продуктів на душу населення [9. с. 72].

.5 Відносні величини координації

Відносні величини координації характеризують співвідношення частин цілого між собою. Одну із складових одиниць цілого приймають за базу порівняння, а всі інші частини знаходять як відношення до неї. Ці відносні величини характеризують співвідношення частин між собою і являються особливим видом відносних величин. За допомогою відносних величин координації визначають скільки одиниць даної частини цілого припадає на 1, на 100, на 1000, на 100000 одиниць іншої частини взятої за базу порівняння. Наприклад, скільки жінок припадає на 100 чоловіків або на тисячу і навпаки. Станом на 01.01.2012 року в Україні проживало 45453282 осіб. Серед них 20976712 чоловіків і 24476570 жінок.

/24476570*1000=857

/20976712*1000=1166

Тобто на тисячу жінок припадало 857 чоловіків, а на 1000 чоловіків припадало 1166 жінок.        Характеризуючи співвідношення між найважливішими складовими частинами цілого, відносні величини координації дозволяють контролювати і регулювати дотримання необхідних пропорцій між ними [1. с. 40-41].

4. Статистичні критерії щодо порівнянь абсолютних та відносних величин

економічний статистичний показник

Розмір соціально-економічних явищ і їх кількісні співвідношення змінюються залежно від часу і місця з неоднаковою швидкістю і в різних напрямках. Щоб статистичні показники вірно виконували свої функції їх слід розраховувати за науковими принципами. Існує 2 головних критерії науковості статистичних показників - теоретична обґрунтованість показників і фактична база статистичних показників,які утворюються на основі наукової інформації. Основна вимога до такої інформації - повнота вихідних даних для глибокого статистичного аналізу суспільних явищ. Важливою умовою статистичного аналізу є комплексне використання абсолютних та відносних величин [3. с. 81].

Взаємозв’язок між даними величинами полягає в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин. Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівняння порівнюваних абсолютних величин. Статистика виділяє такі критерії порівняння абсолютних та відносних величин:

)        Спільний предметний зміст фактів.

)        Відображення порівнювальних величин у однакових одиницях вимірів.

)        Обов’язковість однакових прийомів розрахунків.

)        Наявність однакового кола об’єктів,які входять у порівнювальні величини.

)        Однаковість території, якою охоплюються порівнювальні величини.

Точне дотримання вимоги порівняння абсолютних і відносних величин особливо потрібне при порівнянні народногосподарських показників між різними країнами світу у зв’язку з неоднаковими методами розрахунків. Тільки в поєднанні і взаємному доповненні одних з іншими абсолютні та відносні величини дають можливість повніше і глибше проаналізувати явища суспільного життя [9. с. 86].

Отже, вся статистична інформація передається за допомогою статистичних показників. Статистичний показник - це кількісно-якісна характеристика будь-якого соціально-економічного явища. Кількісний аспект показує абсолютну відносну величину показника. Якісний аспект розкриває модель показника. Модель показника складається з вірогідності, точності та адекватності вимірювання показника. Для того щоб показники були точними потрібно дотримуватись таких принципів побудови статистичних показників:

)        Адекватність цілям розвитку.

)        Комплексність оцінок.

)        Придатність для системного аналізу.

)        Діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів.

)        Агрегування (об’єднання).

Статистичні показники поділяються за способом обчислення,за ознакою часу,за адитивністю. За способом обчислення показники бувають первинні і вторинні. За ознакою часу показники розділяються на інтервальні і моментні. Інтервальні показники можуть бути адитивними, тому що їх можна підсумувати,саме через це всі ці показники називають узагальнюючими. Узагальнюючі показники складаються з абсолютних та відносних величин. Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі показники,які характеризують суспільні явища в кількісному вимірі. В свою чергу абсолютні величини поділяються на індивідуальні, групові й загальні. Через різноманітність індивідуальні абсолютні величини об’єднали в три групи-натуральні, вартісні і трудові, які відрізняються одиницями виміру. Абсолютні величини є основою для обчислення відносних величин. Відносні величини - це числа, які виражають кількісне співвідношення між абсолютними величинами у вигляді дробу,де чисельник звітна величина, а знаменник - базова величина показника. В залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у процентах, проміле, продециміле і просантиміле. Залежно від змісту відносні величини поділяються на величини-структури, динаміки, порівняння, інтенсивності та координації. За допомогою абсолютних і відносних величин здійснюють аналіз соціально-економічних явищ. Важливою умовою такого аналізу є комплексне використання цих величин. Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівняння абсолютних величин. Статистика виділяє такі критерії порівняння абсолютних та відносних величин:

)        спільний предметний зміст фактів

)        відображення порівнювальних величин в однакових одиницях виміру

)        однакові прийоми розрахунків

)        наявність однакового кола об’єктів

)        однаковість території,які охоплюють порівняльні величини.

За допомогою абсолютних і відносних величин роблять глибокий аналіз соціально-економічних процесів в нашій державі, особливо таких як кількість населення і пов’язаних з ним коефіцієнтів народжуваності, смертності та природного приросту. Саме тому в другій частині роботи я проаналізую на основі абсолютних і відносних статистичних показників, природний і механічний рух населення України в 2006-2010 роках.

5. Аналітична частина

Приклади застосування абсолютних та відносних величин в економіко-статистичному аналізі(на основі природного та механічного руху населення України в 2006-2010 роках)

Природний рух - це процес, що змінює чисельність та склад населення, шляхом його оновлення по країні. Механічний рух - це переміщення людей, яке пов’язане із зміною їх місця проживання. Природний та механічний рухи населення стосуються багатьох аспектів соціально-економічних явищ нашої держави. Механічний рух впливає на розподіл трудових ресурсів по регіонах України. Природний рух впливає на демографічну ситуацію через такі процеси, як народжуваність і смертність [10. с. 38].

Статистичний аналіз природного руху населення полягає у збиранні відомостей про випадки народжень, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання [10. с. 41].

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів показників природного руху, а саме:

1)      чисельності померлих;

2)      народжених за період (як правило, за один рік);

)        чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Абсолютні показники природного приросту наведені у таблиці 1 за періоди 2006-2010 років по Україні.

Таблиця 2. Абсолютні показники природного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Графік 1.1. Динаміка кількості народжених осіб за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

Для наглядності абсолютні показники природного руху населення за періоди 2006-2010 років по Україні відображені у вигляді графіків, які дозволяють наочно побачити відображення зміни природного руху населення. Та прослідкувати його зміни за допомою розрахованих показників абсолютного та відносного відхилення.