Зазначимо, що твердження завідувача про те, що їй не було відомо про випадок булінгу суд оцінив критично, оскільки спростовується показами свідка та іншими матеріалами справи.
За таких обставин суд вважає, що в діях завідувача містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, а саме - неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. У зв'язку з цим суд постановив визнати винною завідувача Малозаліщицької ЗОШ І ст. в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.173-4 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) грн. [6]. З огляду на вказану судову справу можна зазначити, що судові органи досить критично налаштовані щодо осіб, які є відповідальними за освітній процес, що вбачається доцільним та обґрунтованим. Зокрема, це випливає із факторів, пов'язаних із соціалізацією учасників освітнього процесу (учнів), а також з їхнім психологічним та фізичним здоров'ям (в контексті дослідження наслідків булінгу).
Нетиповою є судова справа про вчинення булінгу малолітньою особою щодр свого вчителя. Так, Постанова Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.02.2020 р. (справа № 598/2106/19) регламентує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №483122 від 08.11.2019 р. малолітній учень, який навчається в другому класі, протягом вересня - жовтня 2019 р. систематично вчиняв булінг (цькування) щодо вчителя, тобто психологічне насильство, а саме - висловлював словесні образи, показував непристойні жести під час навчального процесу, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю останньої. У зв'язку з цим адміністративну відповідальність за скоєне малолітнім учнем несе його мати.
У судовому засіданні матір учня свою вину у вчиненні правопорушення не визнала і пояснила, що дійсно її малолітній син у період по листопад 2019 р. навчався в другому класі. Однак вона не визнає того, що він вчиняв булінг, а саме - дії з психологічного цькування своєї вчительки, оскільки є малолітньою особою і не може вчиняти дії, які свідчили б саме про усвідомлене систематичне психологічне цькування педагога. За словами матері, дії її сина, а саме - епізодичне непідкорення вимогам вчителя під час навчального процесу, свідчать про його реакцію на упереджене ставлення останньої до нього та неспроможність цього вчителя як педагога контролювати освітній процес у класі.
З матеріалів справи та письмових доказів, а саме - письмових пояснень свідків, вбачається, що дійсно в період з вересня по жовтень 2019 р. під час освітнього процесу малолітній учень неодноразово порушував правила поведінки, займався сторонніми справами, не реагував на зауваження як потерпілого вчителя, так й інших вчителів. З письмового пояснення практикуючого психолога вбачається, що така поведінка малолітнього учня другого класу вказує на те, що його адаптація до навчального процесу, його соціалізація проходить доволі важко.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчили би про системність цькування або знущання малолітнього учня над вчителем, яке визначається поняттям «булінг». Саму тому за відсутності факту вчинення саме малолітнім учнем булінгу (цькування), притягнення його матері до адміністративної відповідальності за таке правопорушення виключається [7].
Зазначена судова справа може стати предметом дискусій з приводу таких питань: по-перше, чи дійсно особа, яка навчається в другому класі, не може усвідомлювати вчинення своїх дій; по-друге, з матеріалів справи вбачається, що учень вчиняв образливі дії щодо вчителя з вересня по жовтень, однак в резолютивній частині постанови було наголошено на відсутності такої ознаки булінгу як систематичність, у зв'язку з чим виникає питання: який період часу необхідно вчиняти дії, щоб вони набули ознаки систематичності; по-третє, матір учня наголосила на неспроможності вчителя як педагога виконувати обов'язки щодо виховання та контролю учнів у класі. Водночас, на нашу думку, суд мав би звернути увагу на необхідності виховання своєї малолітньої дитини батьками (матір'ю), адже саме вони мають виконувати обов'язки щодо виховання дитини та контролю за цим процесом.
Цікавою видається фабула судової справи, визначеної у Постанові Болградського районного суду Одеської області 22.11.2019 р. (справа № 497/1761/19). Її особливість полягає в тому, що протокол складено щодо матері дитини, яка в школі вчинила булінг. Тобто, порівнюючи названу судову справу з попередньою, в цьому випадку винною особою вважають не дитину, а безпосередньо матір.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 12.11.2019 р. працівники поліції знову (вдруге) склали протокол про адміністративне правопорушення серії АПР№006593, згідно з яким 22.10.2019 р. був виявлений факт того, що матір не в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки з виховання сина, який разом з іншими трьома хлопчиками у приміщенні школи, на перерві імітували статевий акт щодо однокласника, затиснувши його біля стіни, висловлюючись нецензурними словами та торкаючись статевих органів потерпілої дитини, яка відчувала дискомфорт та приниження, про що повідомила опісля своїх батьків, а ті відповідно вчителя, цей випадок був предметом розгляду на класних зборах.
У судовому засіданні матір свою вину у скоєнні вказаного правопорушення визнала частково, пояснивши, що намагається приділяти сину достатньо часу, намагається виховувати його, просить не призначати їй надто суворого стягнення, оскільки не працює, має ще молодшу дитину, провела виховну бесіду з сином, який усе розповів, пояснив, що це вони так гралися, визнав свою протиправну поведінку і вибачився перед потерпілою дитиною.
З урахуванням викладеного у справі, а також характеру вчиненого правопорушення особою, яка характеризується позитивно, взявши до уваги ступінь її вини, майновий стан та інші вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що з метою виховання та попередження скоєння інших правопорушень матір винної дитини підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що передбачено санкцією ч.1 ст.184 КУпАП, що є достатньо для її виховання, відповідає характеру вчиненого правопорушення, її особі та ступеню вини, враховуючи наслідки та обсяг правопорушення, вчиненого її сином, який характеризується негативно.
Таким чином, суд постановив призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень [8], що, на нашу думку, є досить раціональним з точки зору діалектичного підходу до вирішення цієї справи.
Висновки. Розглянувши судові справи, пов'язані із вчиненням булінгу, можна зробити низку висновків. Так, на сьогоднішні судові справи характеризуються відсутністю єдиного підходу до вирішення типових (тобто таких, в яких склад адміністративного правопорушення є однаковим або досить подібним) справ. Вважаємо, що зазначене обумовлене тим, що вказана категорія булінгу, а також юридична відповідальність за його вчинення є доволі новим явищем для сучасної юриспруденції, що й безпосередньо визначає складність винесення уніфікованих постанов.
Крім того, відсутність чіткого розуміння сутністної складової категорії «булінг» та її характерних ознак на практиці ускладнює процеси ідентифікації булінгу не лише під час судового розгляду справи, а й також на етапі складання протоколів про адміністративне правопорушення.
З означеного випливає, що в Україні необхідно здійснювати комплексний підхід до категорії бу- лінгу не лише теоретиками-науковцями, а також суддями, працівниками органів Національної поліції та іншими уповноваженими особами, адже наслідками вчинення булінгу, як показує судова практика, можуть бути пригнічений стан, небажання відвідувати заклад освіти, необхідність психологічної допомоги тощо, що негативно впливає на подальшу соціалізацію особи, яка стала жертвою булінгу. Саме тому дослідження питань, пов'язаних з адміністративно-правовим механізмом запобігання цьому негативному явищу, є перспективним напрямком наукових пошуків.
Список використаних джерел
Постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.07.2019 р. Справа № 607/14713/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua [дата звернення: 11.09.2020].
Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://reyestr.court.gov.ua URL: http://reyestr.court.gov. ua [дата звернення: 05.09.2020].
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) : Закон України від 18.12.2018 № 2657-VIII. Відомості Верховної Ради. 2019. № 5. Ст. 33.
Постанова Жовтневого районного суду Миколаївської області 06.03.2020 р. Справа № 477/49/20. URL: http://reyestr.court.gov.ua [дата звернення: 09.09.2020].
Постанова Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02.03.2020 р. Справа № 664/3705/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua [дата звернення: 05.09.2020].
Постанова Бучацького районного суду Тернопільської області 26.11.2019 р. Справа № 595/2070/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua [дата звернення: 08.09.2020].
Постанова Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.02.2020 р. Справа N° 598/2106/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua [дата звернення: 14.09.2020].
Постанова Болградського районного суду Одеської області 22.11.2019 р. Справа № 497/1761/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua [14.09.2020].
References
Postanova Ternopilskoho miskraionnoho sudu Ternopilskoi oblasti vid 16.07.2019 r. Sprava №607/14713/19 [Resolution of the Ternopil City District Court of the Ternopil Region Resolution of case №607/14713/19from 16th July 2019]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen [Unified state register of court decisions]. Retrieved from http:// reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo protydii bulinhu (tskuvanniu): Zakon Ukrainy vid 18.12.2018 № 2657-VIII. (2018, December 18) [Law of Ukraine «On amendments to some legislative acts of Ukraine on combating bullying» № 2657-VII]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada, 5, 33 [in Ukrainian].
Postanova Zhovtnevoho raionnoho suduMykolaivskoi oblasti 06.03.2020 r. Sprava №477/49/20 [Resolution of the Zhovtnevy district court of the Nikolaev area. (2020). Resolution of case №477/49/20 from 6th March 2020]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Postanova Tsiurupynskoho raionnoho sudu Khersonskoi oblasti vid 02.03.2020 r. Cprava № 664/3705/19 [Resolution of the Tsyurupynsky District Court of the Kherson Region. (2020). Resolution of case № 664/3705/19from 2nd March 2020]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Postanova Buchatskoho raionnoho sudu Ternopilskoi oblasti 26.11.2019 r. Sprava № 595/2070/19 [Resolution of the Buchach District Court of the Ternopil Region. (2019). Resolution of case № 595/2070/19 from 26th November 2019]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Postanova Zbarazkoho raionnoho sudu Ternopilskoi oblasti vid 13.02.2020 r. Sprava № 598/2106/19 [Resolution of the Zbarazh District Court of the Ternopil Region. (2020). Resolution of case № 598/2106/19 from 13th February 2020]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].
Postanova Bolhradskoho raionnoho sudu Odeskoi oblasti 22.11.2019 r Sprava № 497/1761/19 [Resolution of the Bolgrad District Court of the Odessa Region. (2019). Resolution of case № 497/1761/19 from 22nd November 2019]. Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua [in Ukrainian].