Старійшина – виборний голова роду чи общини, який часто поєднував духовні і світські функції, слідкував за суворим дотриманням традицій роду, являвся представником роду у племені.
Стан – група осіб пов’язаних притаманними їм правами і обов’язками, закріпленими звичаєм чи законом, і часто спадковою професією.
Стратифікаційні суспільства – ступінь історичного розвитку, пов’язаний із відтворюючими формами господарювання, коли існувала не тільки соціальна але і майнова нерівність.
Сусідська община – сукупність людей, які можуть бути не пов’язані кровними зв’язками, а лише сусідськими, які спільно володіють певною територією, угіддями, захищають свою власність і можуть спільно виконувати якісь роботи (наприклад - будувати зрошувальні споруди).
Табу - заборона, що накладалась традицією, жерцями чи людьми, які мали владу, на предмети, дії, слова, імена, порушення яких неухильно жорстоко каралось (хворобою чи смертю), переслідувалось надприродними істотами, духами, богами.
Таємні союзи – пізня форма союзів, які виникли як релігійні, міжродові, а пізніше як міжетнічні об’єднання, які були противагою племінній чи іншій формі офіційної влади.
Тотемізм - комплекс вірувань і обрядів родового суспільств, пов’язаних із уявленням про спорідненість між групами людей (родів чи общин) і їх так званими тотемами - представниками тваринного чи рослинного світу, іноді із неживими предметами природи (камінням, горою, річкою чи ін.), а також в те, що такий представник є предком їх роду. На їх честь здійснювались відповідні обряди.
Фетиш - неживий предмет, оточений релігійним поклонінням, уявний носій чудодійної сили.
Фетишизм – форма первісної релігії, заснована на поклонінні неживим предметам, яким приписують чудодійні властивості, які здатні надати допомогу тим хто їм поклоняється.
Фратрія – одна із ланок соціальної організації давніх суспільств, угрупування кількох, найчастіше двох або більше (парної кількості) родів, у межах одного племені, яке утворювалось або в результаті роз’єднання одного роду, або (рідше) - шляхом його штучного об’єднання.
Хронологія – наука, яка вимірює час.
Цивілізація – багатозначний історико-етнографічний термін, який в 1768 році ввів А. Фергюсон для визначення періоду історичного розвитку, який йшов за періодами дикості, варварства і був ознаменований введенням землеробства і появою писемних законів, що закріплювали приватну власність. Сьогодні трактується також як досягнення певного народу, на певній території, за певний період тощо (Л. Могран і Ф. Енгельс вживали цей термін у значенні перехідного періоду від первісного суспільства до державності).
Чоловічі будинки – споруди в центрі селища. Характерні для пізньопервісного періоду. В них збирались всі дорослі чоловіки даного осередку, окрім молоді, яка не пройшла обряд ініціації. Доступ жінкам був категорично заборонений. В них вирішувались нагальні питання суспільного життя общини, проводились обрядові церемонії, зберігались предмети культу, приймали гостей, влаштовувались банкети. Існували не залежно від того була ця община матрилокальною чи патрилокальною.
Шаманізм – одна із форм первісних вірувань, яка передбачала можливість за допомогою особливих ритуальних дій, які здійснювались спеціальною особою – шаманом, встановити контакт із духами для надання допомоги у лікуванні хвороби, мисливстві, рибній ловлі, у подорожах по потойбічному світі і т. ін.
Шлюб – оформлення звичаєвим правом чи законом союзу між чоловіком і жінкою для статевого життя в суспільстві, що породжує права і обов’язки подружжя по відношенню один до одного і спадкоємців.
Шлюб відпрацюванням - форма шлюбу, яка передбачає обов’язкове відпрацювання нареченого у господарстві родичів нареченої на протязі певного періоду, тільки після чого можна заключити шлюб.
Шлюб відвідинами – форма шлюбу, яка характеризується окремим проживанням чоловіка та жінки у різних родах або, вірогідніше, коли чоловік мешкає не разом із дружиною і дітьми, а в спеціальному чоловічому будинку.
Шлюб за викупом – ( калимний шлюб) – форма шлюбу, для якої характерна плата за наречену її сім’ї в грошовій чи товарній формі.