Тема. Життєвий і творчий шлях Павла Григоровича Тичини. «Ви знаєте, як липа шелестить», «Гей, вдарте в струни, Кобзарі», «Матері забути не можу», «Розкажи, розкажи мені, поле», «Арфами, арфами…»
План
І. Біографічні відомості
27 січня 1891 р. народився Павло Григорович Тичина у с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області) у багатодітній сім'ї сільського дяка.
Павло з дитинства виявив хист до музики, малював, віршував.
1900 - 1907 рр. - навчався в Чернігівському духовному училищі.
У 1906 - 1910 рр. - перші поетичні спроби як наслідування народних пісень та творів Т. Шевченка.
1907 - 1913 рр. ~ навчання в Чернігівській духовній семінарії.
1912 р. - з'явилися перші друковані твори.
Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада».
1913 - 1914 рр. - працює в редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття - у Чернігівському статистичному бюро.
1916 - 1917 рр. - Тичина - помічник хормейстера в українському театрі М. Садовського.
1918 р. - вихід збірки «Сонячні кларнети».
1920 р. - подорож із капелою К. Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси.
1920 р. - організовує хор.
1923 - 1934 рр. ~ співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків).
. • Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт».
1926 р. брав активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури) на чолі з М, Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту».
3 1929 р. - дійсний член Академії наук Української РСР.
•У 1936 - 1939 рр. і в 1940 - 1943 рр, очолює Інститут літератури АН УРСР.
3 1947 р. - член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.
1943 - 1948 рр. - міністр освіти УРСР.
3 1953 по 1959 р. - голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
Лауреат Державної премії СРСР (1941 р.).
Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка (1962 р.).
У 1967 р. отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
16 вересня 1967 р. - помер П.Г. Тичина в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
ІІ. Огляд творчості
«Ви знаєте, як липа шелестить...» (1911)
Поезія-мініатюра (складається з двох 6-рядкових строф).
У творі паралельно зображуються два світи - світ природи і світ людини (прийом паралелізму).
Починаючи вже з першого питального речення, поет намагається уявно поєднати людину й природу. Вдало застосовані художньо-виражальні засоби (епітети «місячні весняні ночі», «старі гаї»; метафори «сплять гаї» та ін.), майстерне створення словесно-музичних асоціацій роблять поезію стрункою й елегантною.
Перед нами картина-елегія.
Елегія - лірична пісня-роздум з перевагою відтінку суму.
Паралелізм - паралельне зображення двох і більше явищ із різних сфер життя (порівняння у формі зіставлення; на відміну від порівняння, у паралелізмі змальовувані картини пов'язуються між собою не тільки синтаксично, а й логічно.
У 1918 р. в барвах музики тріумфально залунали «Сонячні кларнети».
До читача прийшла «воістину сонячна книга», яка незвичайним світлом влилася в душі людей, оп'янила красою українського слова, яке «з такою, не чуваною досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок незабутньої книги».
Сама назва насичена глибоким емоційним змістом, зумовлена не тільки тим, що поет грав на кларнеті і любив цей інструмент. Кларнет - інструмент, який тембрами нагадує звучання людського голосу і має великі виражальні можливості.
У збірку «Сонячні кларнети» Тичина вмістив 44 найкращі твори, об'єднані за змістом і стилістично, але різні в ритмічному плані (37 розмірів).
«Арфами, арфами...» (1914)
Поезія зі збірки «Сонячні кларнети» (1918) з'явилася під впливом вірша Миколи Вороного «Блакитна панна».
Твір пройнятий весняною, урочистою, сонячною мелодією. Складається з 4-х-строф.
Специфічна ритмічна будова, яскрава метафоричність, насиченість асонансами й альтераціями роблять твір самобутнім.
«Гей, вдарте в струни, кобзарі...»
Поезія передає радість поета з приводу проголошення УНР, перемог українського війська, восхваляє борців за вільну Україну.
Аналіз поезій:
«Матері забути не можу»,
«Розкажи, розкажи мені, поле»
ІІІ. Контрольні запитання.
Укажіть назву населеного пункту, де народився П.Г.Тичина.
2.Хто з українських поетів висловився про П. Тичину: «...Від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась»?
3. З яким видом мистецтва найбільше споріднена збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»?
4. Яка поезія, прочитана П.Тичиною, відкрила його як поета (за словами М. Коцюбинського)?
5. Яка поезія містить образ весни «запашної, квітами-перлами закосиченої»? 6. Укажіть назву твору П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни, у якому на повний голос звучить мотив унікальної цінності життя кожної людини і водночас підноситься гімн безсмертю народу.
Література
Костенко В. Від всього серця я вітаю // Українська мова і література в школі. - 1991 .-№ і. - С. 53 - 59.
Миронець 11. "Я - молодий": Несподіваний П.Тичина //Літературна Україна. — 1996. -19 вересня.
Павленко М. Павло Тичина: "Замість сонетів і октав", "Плуг" //Дивослово. - 2000. -№ 10.
Тема. Етапи творчого шляху Максима Тадейовича Рильського. «Яблука доспілі», «Рідна мова», «Слово про рідну матір», «На білу гречку».
План
І. Біографічні відомості
19 березня 1895 р. - у Києві в родині відомого етнографа, діяча культури народився Максим Тадейович Рильський.
1915 р. - закінчив приватну гімназію в Києві; навчався на медичному та історико-філологічному факультетах Київського університету.
Учителював на Житомирщині, у Києві, викладав в інституті лінгвістичної освіти.
У 15-річному віці видав першу збірку «На білих островах».
Увійшов до групи неокласиків; орієнтувався на античну класику й продовження гуманістичних традицій європейської літератури; працював в редакції журналу «Книгар», пізніше - у видавництві «Слово».
Збірки поезій: «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (1929).
1931 р. - М. Рильського заарештовано, був в ув'язненні півроку.
У роки Великої Вітчизняної війни видав поетичні книжки: «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря» (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика година» (1943), «Неопалима купина» (1944), «Жага», чимало віршів про трагічні події війни.
1943 р. - за видатні заслуги в галузі науки і культури М. Рильського було обрано академіком АН України.
1943 - 1946 рр. - очолював Спілку письменників України.
1944 - 1946 рр. - директор Академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії.
1957 р. - збірка «Троянди й виноград».
1958 р. - обрано академіком АН СРСР.
1959 р. - збірки «Голосіївська осінь», «Далекі небосхили».
1964 р. - «Зимові записи».
• 24 липня 1964 р. - помер, похований на Байковому кладовищі в Києві. ІІ. Огляд творчості
Основні теми творчості:
кохання;
людина і природа;
музика і слово;
любов до Батьківщини;
збереження української мови;
тема «красивого й корисного» тощо.
Збірка «На білих островах» (1910)
Поет передає спогади свого дитинства, захоплення мінливістю природи, навколишнім світом у його розмаїтті. Автор-юнак спостерігає за земним життям з «білих островів хмар», створює персоніфікований образ літа, дівчини з «росами перлами» в косах; роздумує над власним майбутнім.
Збірка «Під осінніми зорями» (1918)
Насичена прийомами художніх асоціативних зв'язків. Характерним є ясність і прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.
Поет в художньому розумінні перестав бути наївним учнем часів «білих островів». Відчувається орієнтація на інтимно-довірливий психологічний ліризм класиків (хоча виразних елементів неокласицизму ще не спостерігається). Провідний мотив - щира людяність, закоханість у світове життя, надія на добро і щастя.
Збірка насичена прийомами художніх асоціативних зв'язків. Характерним є ясність
Центральні твори збірки:
«На білу гречку впали роси»;
«Яблука доспіли, яблука червоні»;
«Весною ми їздили в поле»;
«Молюся і вірю», «Мені снилось» та ін.
Поезія «Яблука доспіли, яблука червоні» - гімн коханню, споконвічними супутниками якого є зажура і неспокій. Присутній мотив передчуття розлуки, стан ліричного героя зіставляється з життям природи. Переживання закоханої людини поет поєднує із зображенням осіннього саду: достигли яблука - почуття закоханих досягли апогею.
Закінчується афористичними рядками: «Вміє розставатись той, хто вмів любить», які є підсумком роздумів поета про кохання.
«Слово про рідну матір» (1941)
Жанр визначають по-різному: лірична поема, ода, псалом, хорал, «слово».
Історія написання
26 листопада 1941 р. на антифашистському мітингу в Саратові М. Рильський прочитав щойно написану поему «Слово про рідну матір», що виділялася своєю ідейно-емоційною силою.
Ідейно-художній зміст
У творі на повну силу прозвучав голос великої слов'янської землі - України, багатої і красивої, безсмертної, вічної, уярмленої, але нескореної. Поет вірить, що не може загинути земля, яку «сходив Тарас малими босими ногами», «скропив... дрібними росами-сльоза-ми», яка осяяна мудрістю Григорія Сковороди, «гарячою думою Кобзаря», золотою зорею Марії Заньковецької.
У поемі простежується ідея єдності народів («Благословенні ви, брати, що в сяйві дружби і свободи йдете до спільної мети...»). Батьківщина не може вмерти в таку відповідальну хвилину, поет вірить у це.
З ранньої лірики обов'язковими для вивчення є пейзажні мініатюри "На білу гречку впали роси" Запитань:
Про яку гречку йдеться у творі: рослину, крупу?
Чому автор вживає епітет "біла"?
На що вказує цей епітет, що саме підкреслює?
Про яку пору доби йдеться в поезії, якщо прямо сказано, що "веселі бджоли одгули"?
Чи можуть бути бджоли веселими або сумними, чи в даному випадку йдеться скоріше всього лише про настрій ліричного героя?
Намалюйте словесну картину: захід сонця в літній день, від останніх променів світила сяє позолочений туманець над полем. Зверніть увагу, що двічі на добу в природі наступає пауза: перед світанком, коли нічний концерт закінчується, й після заходу сонця, коли закінчується денний.
Як ви розумієте метафору, наведену вище як цитату з вірша?
Чи помітною би була польова дорога, якби не вилася між двома ланами розквітлої гречки? Чи доречний тут епітет "біла"?
Чи є згадка про кохану дівчину?
Поезія "Рідна мова" написана секстинами, отже, кожна строфа цього твору має шість рядків. Римування у секстинах Рильського абабаб, автор вживає розгорнуті порівняння-синоніми, чим створював враження бароковості, пишності. Останній рядок у кожній строфі відіграє роль висновку, серед яких особливо вдалим є вжитий у першій строфі.
М.Рильський робить екскурс у минуле рідної мови, показує гоніння царського уряду, зазіхання на її красу, ненависть до мови як свідчення все-таки ще живої душі уярмленої нації. Автор набрався мужності сказати, що російська культура черпала саме з української творчі здобутки.
Поет не міг сказати про гоніння на українську мову в радянські часи. Але третя строфа асоціювалася в багатьох сучасників Рильського з тими подіями, які відбувалися в Україні якраз за Сталіна й пізніше.
ІІІ. Контрольні запитання.
1. Назвати основні теми творчості.
2. У якій поезії М. Рильського простежується тема «красивого» і «корисного»?
3. До якої поетичної збірки М.Рильського увійшла поезія «Яблука доспіли, яблука червоні…»?
4. Визначте тему поезії М.Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні…».
5. У якому творі М.Рильського звучить ідея утвердження безсмертя України і впевненість в перемозі над фашизмом ?
6.Укажіть, до якої класичної форми звертається М.Рильський упродовж свого творчого життя.
Література
1. Ковальчук О. Максим Рильський у школі сьогодні // Дивослово.- 1995.-№7. –
С. 33-36.
Неділько В. Материк поезії Максима Рильського // Дивослово. - 1995. -№2.-
С. II- 16.
Стеценко О. Тема кохання у творчості М.Рильського // Дивослово. - 1995. –
№10-11. - С. 30 - 34.
Тема: Життєвий і творчий шлях Володимира Миколайовича Сосюри. «Так ніхто не кохав», «Білі акації», «Я знаю силу слова», «Коли потяг у даль загуркоче», «Любіть Україну», «Мазепа»
План