І. Біографічні відомості.
б січня 1898 р. - на станції Дебальцеве на Донеччині народився В.М. Сосюра.
Сім'я переїздить до с. Третя Рота (розповідь про рідний край - в автобіографічному романі «Третя Рота»).
3 1917 р. - друкує свої поезії в газеті «Голос рабочего», журналі «Вільна думка». У творах звучать соціальні мотиви. Етап переходу до українського віршування (поезія «Чи вже не пора», де залунав мотив національної злагоди.
3 1918 р. - В. Сосюра - у рядах повстанців, які піднялися за відновлення УНР, потім -у Червоній армії.
1919 р. - поранений.
1921 р. - збірка «Поезії».
1922 р. - поема «Червона зима», у якій осмислюється історія людини на тлі глобальних соціальних зрушень. Пафос боротьби, самозречення в ім'я загального щастя - домінанта твору.
Поезія В. Сосюри 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентиментальної лірики із її заглибленням-у внутрішній світ особистості. Збірки: «1871 рік» (1923), «Залізниця» (1924), «Сьогодні» (1925), «Юнь» (1927), «Коли зацвітуть акації» (1928), «Серце» (1931) та ін.; ліро-епічні поеми «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923). «Воно», «Шахтар» (1924).
Вплив сталінщини негативно позначився на творчості поета: у творах має місце штучна декларативність, фальшивий пафос, переспівування колишніх мотивів (збірка «Червоні троянди» (1932), «Люблю» (І939)).
1936 р. - В. Сосюру приймають до Спілки радянських письменників.
1937 р. - збірка «Нові поезії».
1940 р. - роман у віршах «Червоногвардієць» (увібрано автобіографічну основу поетової творчості).
1941 р. - евакуація до Башкири.
1942 р. - працює в Українському радіокомітеті в Москві.
1943 р. - входить до складу фронтової газети «За честь Батьківщини».
• 8 січня 1965 р. - помер В.М. Сосюра. ІІ. Огляд творчості
Перу Сосюри належать близько 60-ти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна проза.
Творчість воєнних років:
збірки «Під гул кривавий» (1942), «В годину гніву (1942), поема «Мій син» (1944), поезія «Любіть Україну» (1944).
Післявоєнна творчість:
«Щоб сади шуміли» (1947), поеми «Вітчизна» (1949), «Україна» (1951), книги віршів «Солов'їні далі» (1957), «Ластівки на сонці» (1960), поема «Розстріляне безсмертя» (1960), збірки «Близька далина» (1960), «Поезія не спить» (1961), «Осінні мелодії» (1964) та «Весни дихання» (1964).
ІІІ. Провідні теми творчості В. Сосюри:
тема України;
драматична історія українського народу;
трагічна сучасність;
праця людей на рідній землі;
духовність українського народу;
кохання;
любов до рідної мови, боротьба за її збереження;
соціально-філософська тематика;
любов до природи тощо.
ІV. Характеристика творчості В. Сосюри
Рання лірика сповнена романтичною чутливістю.
Після подій 1917 р. у поезіях зазвучали соціальні мотиви, мотиви національної злагоди (поезія «Чи вже не пора», «І пішов я тоді до Петлюри...»). В. Сосюра характеризував: «0 моя поезія повстання, золота поезія труда!»
У 20-ті роки цікавився славетним минулим України, захоплювався подвигами запорозьких козаків.
Поет працював у стані «двоїстості»: з одного боку - щирі патріотичні почуття, гіркий біль за колоніальне становище українського народу, з другого - вимушена віра у фальшиві ідеали (поезія «Два Володьки» із збірки «Серце»).
Поезія 20-х років продовжує українську традицію романсово-сентиментальної лірики із її заглибленням у внутрішній світ особистості.
Одне з головних місць у творчості цього періоду займала інтимна лірика:
«Так ніхто не кохав...» - втілення мрії про духовно окрилену особистість, утвердження права людини на свої глибокі почуття;
«Катрусі на спомин» - почуття кохання асоціюється з музикою Гріга, Шопена.
- У творах 30-х років Сосюра замислювався над причинами трагедії 1919 - 1920 рр., національними катастрофами. У цей період творчості переважає тема України, її драматичної історії і трагічної сучасності. (Пройнята патріотичним пафосом поема «Мазепа», у якій автор дотримується концепції патріотичної діяльності Мазепи і спростовує великодержавницькі версії «зрадництва» гетьмана).
Наприкінці 30-х років Сосюра заглиблюються в океан народної пісні й думи.
Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки» (1940) сповнені мотивів любові до жінки, природи, Вітчизни, життя.
Лірика воєнних років пройнята мотивами віри в перемогу, житейське щастя після війни, але й неретушованого показу біди.
Післявоєнна лірика сповнена трудовим і духовним ритмом відбудови (збірка «Щоб сади шуміли» 1947 р.).
З появою книги «Солов'їні далі» (1957) починається останній світлий період творчості поета, у якому звучать теми: праця на рідній землі, зачарованість світом, мелодії «осіннього» незгаслого кохання та ін.
«Так ніхто не кохав..»
Поезія написана в 1922 р. Належить до інтимної лірики.
Ліричний герой Сосюри вважає, що тільки він може так на повну силу віддатися гарячим почуттям, прагне переконати, що лише через «тисячі літ» «приходить подібне кохання »(використана гіпербола).
Закоханий юнак ладен зірвати для коханої «Оріон золотий».
Поет втілює мрію про духовно розкрилену особистість, утвердження права людини .
«Любіть Україну»
Поезія написана у 1944 р. - році остаточного визволення України від німецько-фашистських загарбників. Твір є великим проявом безмежної любові поета до рідної Батьківщини і її культури.
Імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компартійних чиновників, шовіністів до української культури.
У центрі - образ «вишневої» України, компонентами якого є все те, що оточує людину з дитинства, дає натхнення, формує самобутню національну ментальність Україна - усюди: «у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі», в «солов'їній мові», «у пісні у кожній, у думі», «в дитячій усмішці, в дівочих очах».
В. Сосюра, намагаючись осмислити саме поняття «любов до Батьківщини», підкреслює, що воно підносить самоповагу людини.
Анафора «Любіть Україну» робить твір щирим, композиційно завершеним. Головна ідея поезії - любіть, оберігайте, возвеличуйте рідну Батьківщину.
Яку назву має автобіографічна повість В.Сосюри?
Укажіть, яка тема є центральною у творчості В.Сосюри?
Укажіть слова, у яких міститься головна ідея поезії В.Сосюри «Любіть Україну».
Що спонукало В.Сосюру написати поезію«Любіть Україну»?
Який літературний прийом покладено в основу образності поезії «Так ніхто не кохав…»?
Дати визначення поняття анафора.
Література
Бедзик Ю. Відчайдушний Сосюра // Літературна Україна. - 2000. - 13 січня. - С. 3.
Бурляй Ю. Невідомий Сосюра // Київ. - 1998. - № 1 - 2. - С. 31.
Моренець В. Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. - К., 1990.
Тема. Олександр Довженко. Життєвий і творчий шлях. «Зачарована Десна». «Україна в огні». «Щоденник»
План
І. Біографічні відомості
• 10 вересня 1894 р. - у В'юнищі на околиці с. Сосниці на Чернігівщині в селянській родині народився Олександр Петрович Довженко.
• 3 1903 р. - навчання в Сосницькій парафіяльній школі.
• 1911 - 1914 рр. - навчання в Глухівському вчительському інституті.
• О. Довженко - викладач майже всіх предметів в училищах Житомира, Києва.
• 1917 р. - вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.
• 1920 р. - разом з В. Елланом-Блакитним приєднався до КП(б)У; працює лектором при штабі Червоної дивізії; у Житомирі завідує партшколою, бере участь у підпільній боротьбі проти білополяків; у Києві працює секретарем Українського державного театру ім. Т. Шевченка.
• 3 1921 - 1923 рр. - дипломатична робота за кордоном.
• 1923 р. - повертається в Україну, до Харкова; працює художником-ілюстратором, друкує політичні карикатури в газеті «Вісті ВУЦВК» під псевдонімом Сашко; стає одним із засновників ВАПЛІТЕ.
• 3 1926 р. - робота на Одеській кінофабриці.
• За власними сценаріями створив перші фільми: «Вася-реформатор» (1926), «Ягідки кохання» (1926).
• 1927 р. - «Сумка дипкур'єра» (виступив як актор в образі кочегара).
• 1928 р.*- «Звенигора».
• 1929 р. - «Арсенал» (на Київській кіностудії).
• 1930 р. - «Земля» (фільм визнано кращим на Міжнародній виставці в Брюсселі (1958) У 1952 р. О. Довженко записав «Землю» як самобутній прозовий твір).
• 1932 р. - перший звуковий фільм «Іван» (на тему індустріалізації).
• 1935 р. - «Аероград» (порушено проблему збереження недоторканності кордонів СРСР).
• 1939 р. - «Щорс» (про червоноармійського комдива, який мужньо загинув у боях з армією УНР).
• На початку Другої світової війни разом з Київською кіностудією їде до Уфи, потім - до Ашгабата.
• О. Довженко йде добровольцем на фронт; реалізовує себе як письменник: пише публіцистичні статті оповідання «На колючому дроті», «Мати», «Воля до життя», «Ніч перед боєм», «Тризна», «Федорченко», «Перемога», п'єсу «Потомки запорожців», починає вести «Щоденник», працювати над кіноповістю «Зачарована Десна»; знімає документальні фільми «Визволення» (1941), «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Правобережжі» (1945).
• 1943 р. - кіноповість «Україна в огні» (Й. Сталін заборонив).
• 1944 - 1945 рр. - «Повість полум'яних літ».
• Заборона повертатися в Україну - живе в Москві, працює членом редколегії сценарної студії, членом художньої ради на Мосфільмі, викладає на режисерських курсах.
• 1948 р. - п'єса «Мічурін» (1949 р. - удостоєно Державної премії);
• 1954 - 1955 рр. - кіноповість «Зачарована Десна», закінчив сценарій «Поема про море».
• 25 листопада 1956 р. - помер О. П. Довженко, похований у Москві.
ІІ. Огляд творчості
«Зачарована Десна»
Надрукована у 1956 р., вийшла окремою книгою - 1957 р. Автобіографічний твір, сі гади письменника про своє дитинство, перші кроки пізнання життя, що переростає авторські роздуми - про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України, і разом з тим - багатство їхніх душ, моральне здоров внутрішню культуру думок і почуттів тощо. Кіноповість - це гімн землі і людям.
Проблеми, що підняті у творі:
- формування народу;
- природа і людина;
- виховання працею.
Ідея: заклик любити, шанувати все те, що робить людину духовно багатою, щасливою, не забувати своїх коренів, щоб стати гідним сином своєї землі.
Кіноповість народилася з письменницьких спогадів, викликаних «довгою розлукою з землею батьків», бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло сам її первісних джерел».
Особливість твору - наявність двох ліричних героїв (малий Сашко як носій спогаді зрілий майстер, що пропускає спогади через свій гіркий життєвий досвід).
Кіноповість - повість, що написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій кінофільму.
«Україна в огні»
Кіноповість "Україна в огні" була розпочата в часи відступу. Довженкознавці вважають, що задум написати сценарій про покинуту ворогам Україну в Довженка з'явився тоді, коли він довідався про здачу німцям Києва.
"Україна в огні" надзвичайно складна за будовою. Сюжетні лінії в ній не є безперервними, вони з'єднані темою війни, а ядро змісту стосується насамперед сім'ї Лавріна Запорожця. У повоєнні роки, мріючи надрукувати свій твір, кіносценарист теж багато чого змінив і доповнив, поглибив, але й цього разу творові не судилося дійти ні до читача у вигляді книги, ні до глядача у вигляді фільму.
Кіноповість розпочинається останнім мирним днем перед війною.
«Щоденник»
Золота сторінка в українській літературі - "Щоденник" О.Довженка - до українського читача йшов довго, й досі не маємо права сказати, що дійшов, бо тільки у 2009 році літературознавці отримають повний доступ до архіву Довженка й, напевно, зможуть доповнити і цей його твір новими записами. "Щоденник" настільки потужний, відверто-щирий і безкомпромісний, що якби його автор не написав більш нічого, то й тоді увійшов би у досить невелику когорту найталановитіших і найчесніших українських митців.
Довженкові записні книги, які стали пізніше "Щоденником", особливі. Власне, це не щоденник у стандартному розумінні цього слова - це молитва-розпач, це надсадно-тяжкі роздуми Майстра над мистецтвом, роздуми Патріота над долею України, роздуми Громадянина над майбутнім свого народу. У "Щоденнику" митець поділяє себе на власне "Я" - суто Довженка і на "Я" - ліричного героя.
Чи мала влада уявлення про те, що Довженко веде "Щоденник". Безперечно! Таку людину тримали під лупою, не раз і не два, очевидно, робили й обшуки, не оприлюднюючи їх. Навіть у "Щоденнику" знаходимо запис про підісланих кадебістами висококваліфікованих спецпрацівників, які втиралися в довір'я до генія:"..
ІІІ. Контрольні запитання.
1. Розкрийте образ матері. Зупиніться на її ставленні до книги, до святості хліборобської праці, до ворожбитства, до жебраків. Кого мати називала "рідними
ворогами" і як пояснювала зміст картини, яка називалася "Страшний Суд" і у верхній частині якого було зображено рай, а у нижній - пекло? Кого впізнавала мати на цій картині? Чому матері хотілося бути обраною Богом і з якої причини вона взялася лікувати людей? Що з того вийшло? Чи можна вважати гумористичні сцени зневагою до неньки?
Яким постає у творі Петро Довженко? Чи ідеалізує батька автор? Чому наділяє романтичними рисами? Чи вірите ви в те, що Петро Довженко міг поховати дітей без священика? Чому такий епізод введено у твір?
Розкрийте образи Довженкових дідів - Семена і Тараса. Що вам найбільше сподобалося в їх характерах?
Розкрийте образ дядька Самійла. Чи можна назвати цей персонаж типовим національним характером? А інші персонажі?
Чи є у "Зачарованій Десні" картини, виписані з доброзичливим гумором? А сатиричні?
Розкрийте тему «Війна й українці» на основі «Щоденника» О.П.Довженка.
Література
Вловенко Л. Відображення світогляду наших предків у повісті О.Довженка "Зачарована Десна" // Дивослово. - 1999. - № 11. - С. 42 - 45.
Вінграновський М. Гомер України XX століття: Про О.Довженка // Українське слово. - 1995. - 30 березня.
Гончар В. Про О.Довженка. Із "Щоденника": запис від 5 січня 1994 року // Літературна Україна. - 1997. - 12 вересня. - С. 3.
Тема: Живописець правди, оборонець добра - Григір Тютюнник. : "Мала" проза Григора Тютюнника
План