Материал: Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики.

ту вживаються поняття трьох ш. к. Перша ш.к. – найменша початкова швидкість, яку потрібно надатитілу, щоб воно стало штучним супутником Землі;

на поверхні Землі V1 ≈ 7,9 км/с. Друга ш. к.– найменшапочатковашвидкість, яку потрібно надати тілу, щоб воно, почавши рух поблизу поверхні Землі, подолало

земне притягання; біля поверхні Землі V2 ≈ 11,2 км/с. Т ретя ш.к. – найменшапочаткова швидкість, при якій тіло, починаючи рух поблизу поверхні Землі, долає земне притягання, потім притягання Сонця і залишає Сонячну систему; біля

поверхні Землі V3 ≈ 16,7 км/с.

ш-сті надсвітлові́в астрофізиці

(рос. скорости сверхсветовые в

астрофизике; англ. superlight velocitiesі n astrophysіcs) – позірні

рухи окремих фізичних об'єктів у ядрах галактик, які відбуваються з надсвітловими швидкостями і пов'язані з викидами релятивістської випромінювальної плазми під невеликими кутами відносно відповідного напрямку спостереження.

ШИРИНА́(рос. ширина; англ. width, breadth).

ш. рів́ нів(рос. ширина уровней;

англ. level width) – міра невизначеності енергії в стані квантовомеханічної системи, який не є цілком стаціонарним. Ш. р. виникає завдяки взаємодії електрона з полем випромінювання при випромінюванні ізольованим атомом (природна ш. р.) або в результаті дії зовнішніх причин, наприклад, електричного поля (штарківське поширшання рівнів). Існування ш. р. призводить до виникненняширини спектральних ліній.

ш.спектра́льнихлін́ ій(рос. ширина спектральных линий; англ. spectrum linewidth,strip(line) width,linewidth) – величина, яка визначає ступінь монохроматичності випромінювання атомів, молекул та інших квантових систем. Зазвичай під ш. с. л.розуміють відстаньміж

761

переданона фотографічному матеріалі без градаційних спотворень.

t68 = Т68 – 273,15. Температура, визначена за МПШТ-68, у межах похибки вимірювань збігається з температурою термоди-

намічної температурної шкали, яка прийнятау фізиці за основну.

ш. температу́рнатермодинаміч́ на [шкала́Ке́львіна, шкала́температу́рна абсолю́тна] (рос. шкалатемпературная

термодинамическая, шкала Кельвина, шкала температурная абсолютная; англ. thermodynamic temperaturescale,

Kelvin temperature scale, absolutetemperaturescale,Giaque'stemperature scale) – температурна шкала, яка задовольняє умову: виміряні за нею температури повинні збігатися з температурами, що входятьу формули термодинаміки та статистичної фізики. У ш. т. т. за початок відліку прийнято абсо-

лютний нуль температур (–273,15 °С), одиниця відліку – 1 К (К); 1 К=1°С.

ш. Фаренге́йта(температу́рна) (рос. шкала Фаренгейта (температурная);

англ. Fahrenheit scale) – температурна шкала, в якій за 0° прийнято температуру

суміші снігу і нашатирю, а за 100° – нормальну температуру людського тіла.

Температура за ш. Ф. n°F пов'язана із температурою за Цельсієм (°C) співвідно-

шенням n°C = (5/9)(n– 32)°F.

ш. Це́льсія(температу́рна) [шкала стогра́дусна] (рос. шкала Цельсия (температурная), шкала стоградусная; англ. Celsius scale, centigrade scale) – температурна шкала, в якій опорними є точки танення льоду та кипіння води за нормальних умов, а за величину градуса прийнято 1/100 інтервалу між цими точками.

шка́лиактинометри́чні(рос. шкалы актинометрические; англ. pyrheliographicscales) – те саме, що шка́- липіргеліографіч́ .ні

шка́ли піргеліографіч́ ні [шка́ли актинометри́чні] (рос. шкалыпиргели-

ографические,шкалы актинометрические; англ. pyrheliographic scales) – шкали значень інтенсивності радіації, вимірюваних стандартними абсолютними піргеліометрами.

шка́ли температу́р(ні) (рос. шкалы температур(ные); англ. temperature

scales) – умовні шкали, які задають за певною домовленістю відповідність між послідовними значеннями температури та послідовними числовими значеннями. Для визначення ш. т. задають яку-небудь термодинамічну властивість робочої речовини, початкову точку та величину градуса. Існують шкала Цельсія, шкала Реомюра, шкала Фаренгейта, шкала Кельвіна тощо.

ШЛЯХ, -у (рос. путь; англ. path, race, route, road, trace, tracing, track, way;

(мор.) trail).

ш. Чума́цький[шлях Молочний́ ] (рос. путьМлечный; англ. ViaLactea) – 1) Галактика. 2) Світла смуга на нічному небі – проєкція на небесну сферу віддалених (від Сонця) зірок Галактики, близьких до її площини. Підвищена яскравість цієї смуги зумовленапідвищеною концентрацією зірок у площині Галактики.

ш. Молочний́ (рос. путь Млечный;

англ. ViaLactea) – те саме, що шлях Чума́цький.

ШПАТ,-у(рос. шпат; англ. spar). ш. пла́виковий (рос. шпат

плавиковый; англ. fluorspar) – мінерал хімічного складу CaF2; те саме, що

флуори́т.

763

ШПІНЕЛІ́ , -ей, мн. (рос. шпинели;

англ. spinels) – група мінералів, хімічно складних окисів типу R2+R3+2O4, де R2+ – Mg, Fe,Mn, Zn, рідше Co, Nі; R3+ – Fe,Al, Cr, Mn.

фери́тшпі- ́нелі (рос. ферритшпинели; англ. spinel(-type) ferrites) – те саме, що ферошпі́нелі.

ш. феромагніт́ ні (рос. шпинели ферромагнитные; англ. ferromagnetic spinels) – те саме, що ферошпі́нелі.

ШПУР, -у матриці (рос. шпур матрицы; англ. spur,trace) – те саме, що слідматриці.

ШТИФТ, -а́(рос. штифт; англ. pin, brad, finger, button, tappet, sprig;

(стопорний) plunger; (реперний) dowel; (установний) stud; (дерев'яний) peg; (плоскогореле) shim).

ш. Не́рнста[ла́мпаНе́рнста] (рос. штифт Нернста, лампа Нернста; англ.

Nernst pin) – стержень з окислів цирконію, торію, іттрію, який розжарюється електричним струмом і застосовується як джерело інфрачервоного випромінювання. У холодному стані струм не проводить.

ШУМ, -у (рос. шум; англ. noise;

(радіотріск) bang; (кочення шини) thump,roadroar).

ш. акусти́чний(рос. шумакустический; англ. acousticnoise) – негармонічний звук, який, на відміну від простих тональних і музичних звуків, має складну часову структуру, утворену випадковим характером накладання звуків різної частоти та інтенсивності від різних джерел. Розрізняють 1) механічний шум, викликаний вібрацією твердих тіл, 2) аероабо гідродинамічний шум, який виникає при русі газу, пари чи рідини в результаті пульсацій тиску у потоці (див. також

генера́ціязву́куаеродинаміч́ на), 3) термічний шум, що виникає при горінні, розряді або вибуху (генера́ціязву́куте-

рміч́ на,полум'я співоче) і 4) кавітаційний шум, породжуваний захлопуванням пухирців у рідині при акустичній кавітації.

ш. біл́ ий(рос. шум белый; англ. whitenoise,purenoise,flatnoise) – шум, тривалість кореляції якого набагато менша всіх характерних часів фізичної системи. Модель ш. б. використовують для опису впливу шумів з малою тривалістю кореляції на фізичні системи (сигнали), що мають скінченну ширину смуги пропускання (спектру), у межах якої спектр реального шуму можна вважати приблизно рівномірним. Прикладом ш. б. є дробовий шум, тривалість кореляції якого визначається тривалістю прольоту електрона від катода до анода. Спектр дробового шуму рівномірний до частоти ~ 108 Гц. Інший приклад– тепловий шум, спектр якого рівномірний у тому інтервалі частот, де опір джерела шуму сталий. У діапазоні частот, до яких чутливе людське вухо, прикладом ш. б. є шум водоспаду.

ш. генерацій́ но-рекомбінацій́ ний (рос. шум генерационно-рекомбинаци- онный; англ. generation-recombination noise) – електричний шум, що викликається випадковими флуктуаціями концентрації носіїв заряду (електронів провідності та дірок) у напівпровіднику (див. також флуктуа́ції електри́чні). Флуктуації виникають через випадковий характер генерації носіїв і їхніх рекомбінацій (чи захоплення на домішкові центри). Флуктуації кількості носіїв у зразку викликають флуктуації його опору, що проявляються у вигляді флуктуацій напруги або струму при протіканні через зразок деякого середнього струму І під дією прикладеної до нього напруги V. У загальному випадку спектральна густина шуму – сума лоренцівських функцій, що відповідаютьрізним тривалостямжиття носіїв.В однорідних омічних напівпровідниках вона пропорційнаІ2 або V2.

ш. дробовий́ (рос. шум дробовый,

шумдробовый; англ. shotnoise,schottky noise,full shotnoise,fluctuationnoise) –

електричні флуктуації, зумовлені дискретністю зарядів, що породжують струми у вакуумних або напівпровідни-

кових електронних приладах.

шуми́в радіоелектро́ннійапарату́рі (рос. шумы в радиоэлектронной аппаратуре; англ. radioelectronic noise, radioelectronic bang) – шуми, які виникаютьунаслідок флуктуацій напруг і струмів у різноманітних елементах пристроїв – опорах, електронних лампах, напівпровідникових приладахі т.п.

шуми́електри́чні(рос. шумы электрические; англ. hash, electric fluctuations) – те саме, що флуктуа́ції електри́чні.

ШУМОМІР́, -а [вимі́рювач рі́вня шуму́ ] (рос. шумомер, измеритель уровня шума; англ. noise dosimeter, audio-noise meter, noise(-level) meter, sound-level meter) – прилад для об'єктивного вимірювання рівнягучності

шумів.

ШУМОПЕЛЕНГАТОР́ , -а (рос.

шумопеленгатор; англ. listening sonar, passivesonar) – прилад для виявлення джерелаакустичного шуму і визначення напрямку на нього. Найпростіший ш. має у своєму складі вузьконапрямлений приймач звуку або кілька приймачів, рознесених на деяку відстань (базу), які утворюють акустичну антену. Ш. застосовується головним чином у гідроакустиці.

ШУНТ, -а́(рос. шунт; англ. shunt, bypass (resistor), parallel resistor, shunt(ing) resistor,shuntcircuit,bridged circuit,derivedcircuit,branch(ed) circuit, bridge) – електричне або магнітне коло, увімкнене паралельно даній ділянці чи приладу. Ш. слугує, наприклад, для розширення меж вимірювання амперметрів.

ЩІЛИНА́ (рос. щель; англ. gap, slit,

энергетическая; англ. energy gap [band])

– те саме, що зона́ заборонена́ .

ЩІЛЬНІСТЬ́ , -ості [густота́] (рос. плотность; англ. density, denseness).

щ. станів́ [густота́ станів́ ] (рос. плотность состояний; англ. density of states,

denseness of states) – число можливих фізично нееквівалентних енергетичних станів у малому інтервалі енергій Е,

де ΔГ – число станів з енергіями між Е і Е + Е (з урахуванням можливого виродження енергетичних станів).