Реферат: Виконання державного бюджету за доходами і видатками

Виконання державного бюджету за доходами і видатками

Виконання державного бюджету за доходами і видатками

Зміст

1. Джерела формування доходів державного бюджету

. Видатки державного бюджету та їх класифікація

. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

. Організація касового обслуговування державного бюджету

Список використаної літератури

1. Джерела формування доходів державного бюджету

державний бюджет доходи видатки

Надходження до державного бюджету - це кошти, що залучаються до складу доходів державного бюджету з метою фінансування запланованих видатків. Надходженнями до бюджету є доходи бюджету та кошти, що залучаються на умовах позик. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

) податкові надходження;

) неподаткові надходження;

) доходи від операцій з капіталом;

) трансферти.

Фінансування дефіциту бюджету проводиться шляхом залучення позик. Класифікація фінансування бюджету здійснюється за категоріями кредиторів (або власників боргових зобов'язань) та за типами боргових інструментів.

Податкові надходження - це доходи, що залучаються до складу державного бюджету у формі загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Частка таких надходжень у структурі доходів державного бюджету становить від 65 до 70%, а частка у ВВП - від 9 до 12%. Д0 податкових надходжень належать прямі та непрямі податки, збори та обов'язкові платежі. Зокрема, податковими надходженнями є податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості активів, платежі за використання природних ресурсів, акцизи, податок на додану вартість, ввізне мито, плата за ліцензії та ін.

Неподаткові надходження - доходи, що залучаються у формах, які не належать до податкових платежів.

Неподатковими надходженнями до державного бюджету є:

) доходи від власності та підприємницької діяльності;

) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

) інші неподаткові надходження.

Неподаткові надходження - це стаття доходів бюджету, яка займає друге місце в структурі доходів і становить приблизно 25% від доходів бюджету. До надходжень від власності та підприємницької діяльності належать: рентна плата за нафту і газ власного видобутку, надходження від реалізації надлишкового озброєння; плата за транзит нафти і газу територією України; дивіденди, нараховані на акції, частки держави в капіталі господарських товариств, орендна плата за оренду державного майна та ін.

Третя група надходжень до державного бюджету - доходи від операцій з капіталом - має відносно невелику частку в структурі доходів - приблизно 1,5%. До цієї групи зараховують доходи від продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та державних запасів товарів з державних резервів.

Трансферти - це кошти, одержані бюджетом на безоплатній та безповоротній основі. Такі кошти різні ланки бюджетної системи можуть одержувати від органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав та міжнародних організацій. Частка трансфертів у доходах державного бюджету є незначною і становить до 0,15% від їх загальної суми.

До джерел фінансування дефіциту державного бюджету належать внутрішні та зовнішні запозичення. При цьому вони не можуть використовуватися для забезпечення поточних видатків держави. Винятком можуть бути випадки, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Емісійні кошти центрального банку не повинні використовуватися для фінансування дефіциту державного бюджету. Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу встановлюються Законом про державний бюджет (чи рішенням про місцевий бюджет). В Україні за орієнтовний показник прийнято, що величина основної суми державного боргу не має перевищувати 60% ВВП.

Надходження до державних цільових фондів включають обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до державних цільових фондів. Такі відрахування проводяться з метою забезпечення фінансування державних цільових програм. Частка державних цільових фондів становить до 0,3% у доходах державного бюджету. Зокрема, до складу цієї групи в різні періоди розвитку нашої країни входили відрахування до фондів: здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; соціального страхування; сприяння зайнятості населення; інноваційного фонду; соціального захисту інвалідів; охорони навколишнього природного середовища; будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування; фонду фінансування витрат на авіаційну діяльність та ін.

До розділу "інші доходи" входять надходження у вигляді: перевищення доходів над видатками Національного банку України; коштів, одержаних від розміщення внутрішніх позик; надходження у вигляді повернутих державних позик, процентів за позиками і кредитами, наданими державою; коштів від конфіскованого майна, безхозного майна та ін. Структуру доходів Державного бюджету України на 2007 р. відображено в табл. 7.1.

Усі податкові доходи Державного бюджету залежно від категорій платників поділяються на такі групи:

) податки з доходів фізичних осіб;

) податки на доходи юридичних осіб;

) податки на соціальне страхування;

) акцизи;

) податки на майно і дарування.

Особливістю формування доходів бюджету в Україні є відносно низька частка податків з громадян (у 2-3 рази нижча, ніж в інших країнах) і досить значна частка доходів юридичних осіб. Порівняно високими є (з урахуванням відрахувань до Пенсійного фонду України) платежі на соціальне страхування. Не зовсім раціональним є також співвідношення між прямим і непрямим оподаткуванням.

Таблиця 1. Структура доходів Державного бюджету України на 2007 р., млрд грн

Прямі податки становлять біля 25% доходів, акцизи - понад 35%. В умовах ринкової економіки більш доцільними формами оподаткування вважають прямі податки.

Згідно з порядком розподілу і надходження доходів до відповідних бюджетів, всі доходи поділяються на закріплені та регулювальні. До закріплених доходів належать доходи, які повністю або в установленій законодавством частці (від загальнодержавних податків та зборів) перераховуються до відповідних бюджетів. Порядок розподілу закріплених доходів між ланками бюджетної системи установлюється Бюджетним кодексом України. Такими доходами є: податок на майно підприємств і організацій, плата за землю, орендна плата за оренду майна цілісних майнових комплексів, які перебувають у загальнодержавній власності, перевищення доходів над видатками НБУ, одержані дивіденди на акції, що знаходяться в загальнодержавній власності та ін.

Регулювальні доходи - це надходження до відповідного бюджету коштів у вигляді відрахувань (від загальнодержавних податків і зборів), які затверджуються на кожний бюджетний рік. Такі доходи визначаються Законом про Державний бюджет на поточний рік. До регулювальних доходів в Україні зараховують: ПДВ, акцизний збір, доходи від приватизації державного майна, прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, який сплачується при купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами, нерухомості та ін.

2. Видатки державного бюджету та їх класифікація

Видатки державного бюджету відіграють важливу роль в розвитку країни. Вони є основою забезпечення фінансування соціальних програм, регулювання економіки, проведення структурної перебудови народного господарства, створення загальних умов розвитку ринкових відносин, збільшення обсягів кредитування юридичних та фізичних осіб, розвитку міжнародних відносин та інших важливих напрямів діяльності. Разом з тим, залежно від рівня розвитку держави, історичних, культурних та інших факторів роль держави у вирішенні соціально-економічних проблем змінюється, що, в свою чергу, впливає на обсяги та структуру державних видатків.

У процесі виконання державного бюджету розрізняють видатки бюджету і витрати бюджету. Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на фінансування програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Видатками не вважають ті фінансові ресурси, що використовуються з метою погашення боргових бюджетних зобов'язань, а також повернення надмірно сплачених до бюджету сум. До витрат бюджету належать видатки бюджету та кошти, що спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, поділяються на такі групи:

) видатки, які не можуть бути передані на виконання до АР Крим та місцевого самоврядування, а виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Це видатки на забезпечення конституційного ладу; державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін;

) видатки, що забезпечують загальнодержавні функції, але передаються на виконання до АР Крим та органів місцевого самоврядування. Такі видатки здійснюються на основі принципу субсидіарності з метою забезпечення найефективнішого їх використання;

) видатки на реалізацію прав та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування.

Видатки, зазначені в пунктах 2 і 3 здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Видатки бюджету класифікують за певними критеріями.

) за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки. Це критерії, що беруться до уваги при проведенні функціональної класифікації видатків бюджету;

) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів здійснюють відомчу класифікацію видатків;

) за бюджетними програмами здійснюють програмну класифікацію видатків.

Видатки за функціональною класифікацією, в свою чергу, поділяються на видатки на забезпечення загальних функцій держави, АР Крим чи місцевого самоврядування. До видатків, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, належать видатки на фінансування:

державного управління, судової законодавчої та виконавчої влади;

національної оборони;

освіти та охорони здоров'я;

соціального захисту та соціального забезпечення;

культури та мистецтва;

розвитку телебачення, радіомовлення, преси, книговидання та інформаційних агентств;

фізичної культури та спорту;

державних програм (регіонального розвитку, реставрації середовища та ін.);

поповнення державних запасів і резервів;

обслуговування державного боргу;

інших програм, що мають виключно державне значення.

Основними видами видатків, що проводяться з бюджету АР Крим та місцевих бюджетів, є такі:

видатки на державне управління (на республіканському, обласному, районному, міському, селищному та сільському рівнях);

видатки на освіту та охорону здоров'я;

видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення;

видатки на розвиток культури і мистецтва;

видатки на фізичну культуру і спорт.

За економічною характеристикою видатки поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування. Поточні видатки належать до загального фонду, а капітальні - до спеціального. Капітальні видатки - це видатки бюджету для фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Зокрема, це видатки на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства, виплату субвенцій та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. Вони досягають приблизно 9-10% від видатків бюджету.

Поточні видатки охоплюють видатки, які не належать до видатків розвитку: фінансування національної оборони, державного управління, судової влади, правоохоронної діяльності, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури і мистецтва та ін. Вони становлять приблизно 90% від суми видатків бюджету.

В Україні сума видатків, які використовуються на фінансування загальних витрат, більше ніж у шість разів перевищує видатки розвитку. У більшості країн світу держава є одним із провідних інвесторів. У нашій країні на державні капіталовкладення припадає менше 10% загального їх обсягу.

Кредитування - операції, пов'язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування виникають зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних коштів до бюджету.

За відомчою класифікацією видатки розподіляються серед головних розпорядників бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи, що мають право на одержання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. До складу розпорядників бюджетних коштів, зокрема, входять міністерства, комітети, комісії, адміністрації, управління, агентства, університети, служби та ін. За обсягами наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Програмна класифікація видатків бюджету використовується в тому разі, коли бюджет формується за програмно-цільовим методом.

Класифікація видатків державного бюджету наведена на рис. 7.1.

З метою фінансування непередбачених видатків, тобто видатків, що не мають постійного характеру, створюється резервний фонд бюджету. Його обсяги, згідно з законодавством України не можуть перевищувати 1% від суми видатків загального фонду державного бюджету. Порядок використання коштів резервного фонду визначається рішеннями Кабінету Міністрів України.

Класифікація видатків Державного бюджету України

. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

Для забезпечення поступального розвитку країни бюджетні кошти мають витрачатися раціонально. Цю проблему намагаються вирішити протягом багатьох сторіч. Але і нині такі питання є актуальними для промислово розвинутих держав. Щодо країн із перехідною економікою, то проблеми оптимального витрачання бюджетних коштів є досить гострими. Адже бюджетний процес здійснюється в таких ситуаціях за складних умов. Вирішення питань забезпечення ефективного використання бюджетних ресурсів потребує визначення основних засад аналізу їх витрачання.

Під ефективністю розуміють одержання максимального ефекту від проведення певних операцій. Але якщо в підприємницькій діяльності поняття ефективності відображається в таких показниках, як чистий прибуток, рентабельність, прибуток на акцію, то для аналізу державного бюджету використовують інші підходи. Перш за все необхідно визначити, чи відповідає витрачання коштів поставленим задачам. Разом з тим, враховують співвідношення між витратами та одержаними результатами. Важливим фактором є і строки надання послуг і придбання товарів, що здійснюються за рахунок бюджету.

При проведенні аналізу ефективності витрачання бюджетних коштів використовують такі показники, як:

) відповідність витрачання коштів поставленим цілям і задачам;

) рівень задоволення потреб суспільства в процесі витрачання коштів бюджету;

) оптимізація (досягнення раціональних обсягів) витрачання коштів з метою вирішення поставлених задач;