Реферат: Виконання державного бюджету за доходами і видатками

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

) забезпечення черговості витрачання коштів за визначеними напрямами;

) відповідність фактичної вартості товарів та послуг, придбаних за бюджетні кошти, справедливій вартості;

б) дотримання строків оплати продукції (товарів, послуг), що купуються за бюджетні кошти.

Досягнення фінансової ефективності розглядають в економічній теорії як одержання максимального ефекту за умов витрачання визначеного обсягу коштів. А ефект відображається в наведених вище показниках. У такому разі для проведення аналізу ефективності витрачання коштів бюджету потрібно визначити кожний із показників, які можна згрупувати в такі розділи:

) ступінь задоволення потреб суспільства, якого передбачено досягнути в процесі витрачання коштів;

) визначення співвідношення між досягнутими результатами та обсягами витрат;

) врахування фактора часу в процесі використання бюджетних коштів.

Ступінь задоволення потреб суспільства у зв'язку з реалізацією бюджетних програм визначають, порівнюючи досягнуті результати з запланованими цілями. Якщо кошти бюджету витрачаються відповідно до затвердженого кошторису, тоді є узгодженість між метою та результатами використання ресурсів. Але у певних випадках, враховуючи динаміку розвитку країни в умовах переходу до ринкової економіки, доцільно здійснювати коригування цього процесу. Використання коштів з метою фінансування витрат, безпосередньо не пов'язаних з кошторисом, не завжди треба розглядати, як нецільове їх витрачання. Адже при цьому ми можемо також досягнути певного ефекту. Але такі корективи доцільно завчасно вносити до відповідних кошторисів.

Тому з погляду задоволення потреб суспільства неефективне використання бюджетних коштів зводиться до таких видатків, які є необов'язковими та не відповідають кошторису. Це лише один із аспектів аналізу ефективності витрачання бюджетних коштів.

Визначення ефекту передбачає розгляд співвідношень між досягнутими результатами та витратами. Адже надання тих чи інших послуг населенню можливе з більшими або меншими обсягами витрат. У випадках, коли товари або послуги сплачуються за завищеними цінами, то ресурси витрачаються надмірно. І навіть за умов задоволення потреб населення (за якістю та кількістю товарів і послуг) у таких ситуаціях витрачання бюджетних коштів не можна розглядати як ефективне.

Врахування фактора часу передбачає, що заплановані видатки мають здійснюватися в установлені строки. У разі, коли передбачені кошторисом виплати, надання послуг або придбання товарів проводяться з порушенням прийнятих термінів, витрачання бюджетних ресурсів також вважають неефективним. У такому разі задоволення потреб населення здійснюється з порушеннями, що знижує якість державних програм. Так, якщо державні службовці одержують заробітну плату із затримкою в кілька місяців, це погіршує їхній життєвий рівень. Одержання передбачених виплат у майбутні періоди не- завжди може повністю компенсувати попередні витрати. Критерії ефективності витрачання коштів державного бюджету відображені на рис. 2.

Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

До неефективного використання бюджетних коштів також можна зарахувати придбання товарно-матеріальних цінностей в обсязі, що перевищує потреби, купівлю морально застарілих цінностей, оплату продовольчих товарів з простроченими термінами використання та ін. Недоцільною є оплата товарів та послуг за умов довгострокової дебіторської заборгованості. Не можна вважати ефективними операції з оплати видатків за наявністю заборгованості за захищеними статтями бюджету. Неефективними будуть видатки, що застосовуються з метою утримання засобів, які не використовуються або з яких отримують віддачу лише частково.

Розрахунок обсягів втрат від неефективного витрачання бюджетних коштів передбачає визначення суми нецільового використання ресурсів. Це витрачання коштів, не передбачених кошторисом. У випадках, коли цільове спрямування бюджетних ресурсів є зваженим, але є різниця між цінами придбання товарів (робіт, послуг) та їх справедливою вартістю також можна зробити висновок про те, що кошти використані неефективно. Від'ємною у системі оцінювання вважають і вартість товарів, придбаних за рахунок коштів бюджету, які не можуть бути застосованими за своїм призначенням у визначені терміни. Обсяги втрат від інфляції, пов'язаних з погашенням дебіторської заборгованості, також зменшують ефективність витрачання бюджетних коштів. Потребують врахування також сума фінансових санкцій, сплачених на суму кредиторської заборгованості, вартість капіталовкладень, використання яких припинено, витрати в сумах, менших за мінімальну потребу для виконання передбачених програм, внаслідок чого вони не забезпечені необхідними послугами та ін.

Зазначені підходи до визначення ефективності витрачання бюджетних коштів потребують конкретизації та впровадження у практику. Вони використовуються у процесі проведення поглибленого аналізу. Одержані результати стають основою для визначення заходів, спрямованих на скорочення неефективних видатків та підвищення ефективності використання бюджетних коштів у цілому. Вживання таких заходів є однією із важливих задач державних органів управління та контролю за витрачанням і використанням бюджетних коштів. Підвищення ефективності використання коштів бюджету є важливим фактором зростання добробуту та прискорення економічного розвитку країни.

4. Організація касового обслуговування державного бюджету


Важливим у бюджетному процесі є виконання бюджету. У його ході проводиться мобілізація коштів, передбачених Законом про Державний бюджет, а також організація їх використання. Виконання бюджету - це забезпечення одержання доходів, передбачених у бюджеті, і фінансування видатків. При цьому метою виконання бюджету є досягнення повної і своєчасної суми надходжень до бюджету. Видатки мають здійснюватися в найбільш раціональних формах та обсягах із забезпеченням їх ефективного використання.

Виконання державного бюджету покладено на уряд країни. При цьому безпосередньо організацію та управління виконанням бюджету здійснює Міністерство фінансів України. До задач, які вирішуються цим органом, належить також координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Особлива роль у ході виконання державного бюджету належить організації його касового обслуговування.

Касове обслуговування бюджету включає одержання, зберігання та видачу коштів у процесі виконання бюджету. У світовій практиці використовують три основні системи касового обслуговування державного бюджету: казначейську, банківську і змішану (казначейсько-банківську).

Застосування казначейської системи передбачає, що всі операції, пов'язані з касовим виконанням бюджетів усіх рівнів, проводяться виключно державним казначейством. Банківська система касового обслуговування бюджету забезпечує проведення всіх операцій державними та комерційними банками, яким уряд надає право виконувати такі функції. За змішаної системи операції з касового виконання бюджетів проводяться як казначейством, так і банками. За таких умов можливі різні варіанти. Казначейство може здійснювати контроль лише за касовим виконанням бюджету банками. Інша схема передбачає виконання одних бюджетів виключно казначейством, а інших - банками.

У процесі касового виконання бюджетів комерційними банками виникає ситуація, коли бюджетні кошти певний час перебувають у розпорядженні банків і можуть використовуватися з метою забезпечення їх операцій. При цьому комерційні банки зобов'язані сплачувати процентні доходи за використання державних коштів. Це приводить до збільшення доходів бюджетів. Разом з тим, ускладнюється управління державними коштами з боку державних органів управління. Адже банки, керуючись власними інтересами у певних ситуаціях, можуть затримувати проведення розрахунків з бюджетними коштами. В умовах функціонування банківської системи касового обслуговування бюджетів не виключені випадки "зникнень" коштів бюджетів на певний час з невідомих для державних органів управління причин.

В Україні до 1995 р. використовували банківську систему виконання бюджетів. Органи державного управління на всіх рівнях приймали рішення про порядок формування, розподілу і використання доходів бюджетів. А операціями, пов'язаними з касовим виконанням бюджету, займалися банки України, зокрема: НБУ, АК "Україна", Укрсоцбанк", "Укрексімбанк", Державний Ощадний банк України, КБ "Аваль", КБ "Приват-банк" та ін. Починаючи з 1995 р., в Україні почала формуватися змішана система касового виконання бюджету.

Згідно з Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. було створено Державне казначейство України (ДКУ). Метою його заснування стало забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. ДКУ утворено при Міністерстві фінансів України. З метою обслуговування Державного бюджету України ДКУ проводить такі операції:

) зарахування державних коштів на рахунки ДКУ, їх розподіл між розпорядниками та проведення платежів;

) організація розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

) здійснення контролю бюджетних повноважень при проведенні касових операцій;

) організація бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного бюджету.

З метою виконання державного бюджету Міністерство фінансів України складає і затверджує бюджетний розпис. Бюджетний розпис - це документ, в якому встановлено розподіл доходів та фінансування бюджету, визначено бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів на певні періоди відповідно до бюджетної класифікації. Бюджетний розпис має відповідати встановленим бюджетним призначенням.

У процесі виконання державного бюджету відносно доходів органи державного управління виконують певні функції. Забезпечення повного та своєчасного надходження податкових та неподаткових надходжень здійснюють органи стягнення. Надання відстрочок зі сплати податків і зборів на умовах податкового кредиту проводить Міністерство фінансів України. Доходи бюджету зараховуються на єдиний казначейський рахунок ДКУ.

Виконання державного бюджету за видатками передбачає проведення таких операцій:

) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі бюджетного розпису;

) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

) взяття бюджетних зобов'язань;

) отримання товарів, робіт і послуг;

) використання товарів, робіт і послуг та виконання бюджетних програм.

Бюджетне асигнування - це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою у процесі виконання бюджету. До бюджетного зобов'язання належать розміщення замовлення, придбання товарів та послуг, що здійснюються відповідно до бюджетного асигнування. Бюджетні асигнування є підставою для затвердження кошторису. Кошторис - це основний документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків для виконання установою своїх функцій.

Список використаної літератури

1.     Анрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в XX столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів) / В.Л. Андрущенко. - Львів: Каменяр, 2010. -305 с.

.       Базилсвич В.Д. Державні фінанси: Навч. посіб. / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрнк; за загальною ред. В.Д. Базилевича. - К.: Атіка, 2012. - 368 с.

3.      Берлин СИ. Теория финансов: Учеб. пособ. / СИ. Берлин. - М.: Приор, 2009.

.        Білик М.Д. Фінанси підприємств. Завдання для практичних занять з методичними вказівками: Навч. посіб. / М.Д. Білик, Н.Д. Бабяк, О.Б. Семенюк. - К.: Центр "Методика-інформ", 2013. - 202 с.

.        Бланк И.А. Управление денежными потоками / И.А. Бланк. - К.: Ника-Цент: Эльга, 2012. - 736 с. - (Библиотека финансового менеджмента).

6.     Боди Зви, Мертон Р. Финансы / Боди Зви, Р. Мсртон; пер. с англ. - М.: Изд. дом "Вильяме", 2004.-592 с

7.      Большаков СВ. Основы управления финансами: Учеб. пособ. I СВ. Большаков. - М.: ИД "ФБК-Пресс", 2011.

.        Булгакова СО. Казначейство зарубіжних країн: Навч. посіб. [2 вид. доп. та персроб.] / СО. Булгакова. - К.: КНТЕУ, 2012. - 418 с.

.        Булгакова С. О. Казначейська система виконання бюджету: Підруч. / СО. Булгакова. - К.: КНТЕУ, 2010.-416 с.

.        Б'юкенен Дж. М. Суспільні фінанси і суспільний вибір: Два протилежних бачення держави / Дж. М. Б'юкенен , Р. Масгрсйв; пер. з англ. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2013. - 176 с.

.        Василик ОД., Павлюк К.В. Державні фінанси України: підруч. [для студ. екон. спец. ВНЗ] // О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 606 с.

.        Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К. Ван Хорн; пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2012. - 800 с.

.        Дьяченко В.П. История финансов СССР / В.П. Дьяченко. - М .: Наука

.        ДробозинаЛ.А. Общая теория финансов: Учебник /Л.А. Дробозина, Ю.Н. Константинова, Л.П. Окунева и др.; под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2012. -256 с.

.        Єфименко ТІ. Податковий кодекс України: питання ефективності та суспільні злагоди / ТІ. Єфименко // Фінанси України. - 2013. - № 5. - С 3-12

16.   Килячков A.A. Рынок ценных бумаг и биржевое дело / A.A. Килячков, Л.А. Чалдасва. -М.: Юристь, 2012.-391 с.

17.    Ковальчук СВ. Фінанси: Навч. посіб / СВ. Ковальчук, I.B. Форкун. - Львів: "Новий Світ - 2013", 2013. - 568 с.

.        Кудряшов В.П. Фінанси : Навч. посіб. / В.П. Кудряшов . - Херсон: Олді-плюс, 2012. -352 с.

.        Колтынюк Б.А. Рынок ценных бумаг: Учебн. / Б.А. Колтынюк . - [2-е изд.] - Спб.: Изд-во Михайлова В.А., 2010.-427 с.

.        Крисоватий АЛ. Податкова система: Навч. посіб. / АЛ. Крисоватий, О.М. Десятник. - Т.: Карт-бланш, 2011. - 331 с.

.        Кротюк В.Л. Національний банк - центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз / В.Л. Кротюк - К.: Вид. дім "Ін Юре", 2012

.        Крупка М.1. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка. - Львів: вид. центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 20012. -608 с.

.        Леоненко П.М. Теорія фінансів: Навч. посіб./П.M. Леоненко, П.Л. Юхименко, A.A. Ільєнко [та ін.]; за загальною ред. О.Д. Василика. - К.: Центр навчальної літератури, 2013. -480 с.

24.   Лондар СЛ. Моделі прийняття рішень з проблем вдосконалення податкової політики в умовах ринкової трансформації України: монографія / СЛ. Лондар. - Львів: Вид-во Львівського державного університету імені Івана Франка, 2013. - 257 с.

25.    Мельник В.М. Оподаткування та податкове регулювання виробництва: Монографія / В.М. Мельник. - Одеса: Астропринт, 2011. - 124с.

.        Мельник, I.A. Грицаєнко, О.С. Іванишина. - К.: "Кондор", 2010. -160 с.

.        Мендрул ОТ. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посіб. / Мендрул О.Г., Павленко I.A. - [2-ге вид., доп. і персроб .]. - К.: КНЕУ, 2012. - 156 с.

.        Мороз A.M. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна; за ред.. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2011. - 384 с.

.        Озеров И.Х. Основы финансовой науки / И.Х. Озеров - M.: Тип. Тов-ва Сытина, 2012. -364 c.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=891997