ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНЕ ПИТАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ
.1 Соціальна проблематика в ЗМІ
.2 Актуальні проблеми молоді
РОЗДІЛ 2. СПЕКТР МОЛОДІЖНИХ ПРОБЛЕМ, ВИСВІТЛЕНИХ У ЗАПОРІЗЬКИХ ВИДАННЯХ
.1 Аудиторія видань
.2 Аналіз висвітлення молодіжної тематики в запорізьких газетах
.3 Вплив молодіжної преси на читачів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК
ВСТУП
Сьогодні очевидне відродження інтересу до питань положення молоді в суспільстві і цезнаходить відображення у пресі, радіо та телебаченні. Засоби масової інформації є основним джерелом інформації в сучасному суспільстві, відіграють важливу роль у формуванні громадської думки та молодіжної культури.
Молодіжна преса - невід’ємна складова інформаційного простору нашої країни. Зараз, коли у молодого покоління бажання читати книжки поменшало, саме молодіжні ЗМІ стають основним джерелом різноманітної інформації та знань для молодих людей. Тому молодіжна преса потроху активізується, але у неї є ряд проблем, які гальмують цей процес. Через це вивчення молодіжної преси є надзвичайно актуальним.
Метою роботи є аналіз особливостей висвітлення молодіжних проблем в запорізьких газетах.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
ознайомитись з соціальною проблематикою, поширеною засобами масової інформації;
розглянути основні проблеми сучасної молоді;
проаналізувати стан молодіжної теми в запорізьких газетах;
дослідити актуальність газет з молодіжними проблемами серед запорізької молоді.
Об’єктом дослідження є матеріали запорізької газети «МИГ», «Суббота плюс», «Запорізька правда», «Рост».
Предмет дослідження - специфіка висвітлення молодіжних проблем в запорізьких газетах.
У процесі дослідження застосовувалися такі методи: системний, аналізу і синтезу, проблемно-тематичний та порівняльний аналіз, спостереження, описово-аналітичний, класифікації, узагальнення, аналізу й синтезу матеріалів ЗМІ, вивчення робіт вчених.
Тему студентської та молодіжної періодики висвітлювали у своїх працях такі автори, як: А. Животко, В. Кондик, О. Росул, В. Слінчук, М. Тимошик. Проблемі молодіжної преси присвячено дисертацію М. Недопитанського. Особливості молодіжного видавничого руху відображено у наукових працях польських дослідників Й. Гомолішек, М. Пєчонки, А. Пільха, Є. Яровецького. У плані розкриття взаємовідносин ЗМІ та молоді, велике значення мають роботи Б. Лозовського.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі була здійснена спроба детально проаналізувати висвітлення молодіжних проблем у запорізьких газетах на прикладі видань «МИГ», «Суббота плюс», «Запорізька правда», «Рост».
Матеріали даної курсової роботи можуть бути використані при підготовці лекційних та практичних занять з курсу «Соціальна проблематика ЗМІ», «Друкована журналістика».
Структура роботи: дослідження складається зі
вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної
роботи - 20 сторінок. Список використаної літератури включає 20найменувань
(викладених на сторінках).
РОЗДІЛ 1.МОЛОДІЖНЕ ПИТАННЯ ЯК СКЛАДОВА
СОЦІАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ
.1 Соціальна проблематика в ЗМІ
Пізнавати суспільство можна по-різному: вивчаючи соціальні інститути, системи ідей, способи виробництва, форми мистецтва, ситуації повсякденної взаємодії і т.д.Досвід повсякденного життя, повідомлення засобів масової комунікації і дані соціологічних досліджень свідчать про те, що сучасне суспільство насичено соціальними проблемами в набагато більшому ступені, ніж суспільство п'ятнадцятирічної давності. Бідність, безробіття, злочинність, корупція, наркоманія, поширення ВІЛ-інфекції, загроза техногенних катастроф - це далеко не повний перелік тих явищ, які викликають у населення тривогу і неспокій. Соціальні проблеми раптово обрушилися на нас.
Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа засвідчують, що вагоме місце в контенті суспільно-політичних ЗМІ посідають проблеми соціальної практики. Вони актуальні для всього суспільства, адже впливають на всі аспекти його життя й діяльності. Іншими словами, соціальна проблематика є своєрідною платформою для розвитку тих процесів, явищ, які актуальні для громадськості.
Учена О. Лаврик розмірковує: “Оскільки основне призначення ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя в усіх його діалектичних зв’язках, суперечностях і конфліктах, то висвітлення відповідної проблематики (соціальної, політичної, економічної, культурної тощо) усе частіше розглядають як складну систему із взаємозалежними елементами. При цьому ця система входить як складова частина до системи більш широкого порядку - соціального функціонування суспільства” [9, 4].
Складність соціальних проблем полягає в їх взаємодії з іншими аспектами життя та діяльності суспільства. Такий взаємозв’язок утворює складну проблемно-тематичну структуру соціальної інформації.
Однією з потужних спроб систематизації й узагальнення проблематики ЗМІ та відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа є наукова праця колективу російських авторів “Проблематика СМИ: Информационная повестка дня” (за ред. М. Шкондіна) [18].
Актуальну проблематику сучасних мас-медіа подано в посібнику в трьох розділах: глобальні процеси сучасності в проблематиці ЗМІ (суперечності глобалізації, демографічні проблеми, міграційні процеси, проблеми екології), основні сфери суспільного життя як об’єкт журналістики (політична, економічна проблематика, соціальна, культурологічна), актуальні проблеми соціальної практики у висвітленні ЗМІ (духовно-релігійна проблематика, проблема благодійної діяльності, проблеми дитинства в інформаційному полі ЗМІ, гендерна проблематика, антикримінальна проблематика, проблематика антинаркотичних публікацій) [18]. Як бачимо, вагоме місце у структурі найважливіших тем та проблем мас-медійного простору посідає саме соціальна проблематика, структурована на шість найактуальніших підтем, що не вичерпують усіх можливостей і векторів проблем соціальної практики.
Російські вчені розглядають проблеми соціальної практики з точки зору психології, соціології, економіки та масових комунікацій, про що свідчить аналіз вищеназваних наукових розвідок. М. Бережна в своєму дослідженні соціальної дійсності зазначає, що на початку 2000-х рр. відбулося “формування нового напряму в професійній ідеології - соціальної журналістики, орієнтованої на конструктивний підхід у висвітленні соціальної проблематики і позитивну соціальну дію суспільства” [1, 150].
Досліджуючи соціальну проблематику в російському інформаційному просторі, вчена Т. Фролова слушно виокремлює чотири основні сфери суспільства: політичну, економічну, соціальну, духовну. Соціальна сфера, на думку дослідниці, “визначає предметну своєрідність соціальної журналістики, передусім її тематичні особливості: проблеми праці, зайнятості, доходів, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, міжнаціональних відносин, жінок, дітей сім’ї, інших соціальних груп та окремих сегментів соціальної інфраструктури тощо. Проблематика більш рухома, мінлива, злободенніша: кожне суспільство вирішує свої власні проблеми, що випливають із характеру соціальних зв’язків у певний історичний період” [17, 99]. Одне із завдань соціальної журналістики науковець вбачає у зверненні в простір людини і, як наслідок, забезпеченні повноти подачі інформації про суспільство, якості соціального аналізу, участі громадян в інформаційному обміні.
Вищеназвані тенденції у висвітленні соціальних тем демонструють сучасні українські ЗМІ, наприклад, в запорізьких друкованих виданнях можна знайти матеріал про такі сфери соціальних проблем, як політичні, економічні, соціальні, духовні. В часи СРСР тодішніми ЗМІ охоче висвітлювалися трудові будні радянських людей, свята, також було місце і соціальним проблемам.
«В здоровой семье запорожских спортсменов происходят очень неприятные факты», - пише в 1964 р. «Индустриальное Запорожье». «Оказывается, что недавно сотрудники госавтоинспекции задержали в нетрезвом состоянии одного из футболистов «Металлурга». «Член команды класса «А» сквернословил, хулиганил, взывал к болельщикам», - сообщают журналисты. Кстати, игроку удалось избежать наказания - «простили за красивые голы»[11].
Сучасні ЗМІ зазвичай відкрито інформують громадян про соціальні проблеми.
На сторінках "Панорами" Д. Семенова в матеріалі "Наши дороги - это кошмар" аналізується діяльність КП "ЕЛУАД" у зимовий період. «Лейтмотив матеріалу з дорогами в Запоріжжі все погано, але представники самого підприємства вважають свою роботу ефективною» [15,11].
Зараз найбільш поширеною в ЗМІ є тема війни у зв’язку з подіями в Україні. Як пише «Українська правда»: «Російські військові почали рух на материкову Україну з мінування Херсонщини. У селищі Чонгар (Херсонська область), який знаходиться на кордоні з Автономною республікою Крим, заміновані поля.Чонгар опинився між двох вогнів - з боку Криму в землю врилась російські війська, а з боку Генічеська - українські. Стовбури дев'яти російських БТРів спрямовані прямо в центр села.Як пишуть місцеві ЗМІ, людей обурює факт перебування російських військових на території Херсонської області» [14].
«Штаб АТО: Українські війська у повній бойовій готовності і здатні відбити напад з боку Криму. "Наразі Збройні сили України та інші військові структури, які беруть участь в АТО, перебувають у повній бойовій готовності", - сказав Стельмах» [19].
Актуальна соціальна проблематика в аналітичних публікаціяхреалізується крізь призму інших актуальних суспільних питань у таких тематичних блоках: економіка і політика, наука і освіта, держава і її взаємодія з іншими соціальними інститутами, соціальна культура, екологія і збереження енергоресурсів, фізичне і моральне здоров’я нації, материнство і дитинство, культура і мистецтво.
Функції журналіста, який розглядає проблеми соціальної практики, полягають у висвітленні гострих соціальних негараздів, а також передбачають участь у здійсненні інформування (повідомлення населенню про інші аспекти висвітлюваної теми), вплив на реципієнтів (вдало підібраним жанром для окреслення суті проблеми), критику й контроль (аналізуючи причини виникнення проблемної ситуації та шукаючи шляхи виходу з неї).
Окреслення аспектів реалізації соціальної проблематики не може претендувати на всеохопність проблем соціальної практики, проте ілюструє типові тенденції висвітлення актуальної проблематики соціальної сфери суспільного життя.
Перспективою дослідження вважаю вивчення досвіду українських мас-медіа в представленні інтересів різних соціальних груп, принципів та функцій фінансування національних соціальних програм у ретроспективному й перспективному аспектах.
Важливою складовою соціальної проблематики є
молодіжне питання.
.2 Актуальні проблеми молоді
Молодіжна політика України є системною діяльністю держави у відносинах із особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Вона поширюється на громадян України віком від 14 до 35 років, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути й об’єднання молодих громадян.
Дослідження проблем молоді в Україні є актуальним, оскільки необхідно на державному рівні створювати умови для самореалізації молоді та включення її у процеси розвитку України. Це розширить соціальну базу перетворень, забезпечить соціальне, культурне і економічне відтворення й розвиток держави.
Успішний розвиток України повною мірою залежить від усіх тих, хто завтра відіграватиме провідну роль у всіх суспільних процесах. Молодіжні проблеми набувають останнім часом особливої гостроти. Постійне скорочення питомої ваги молоді у складі населення, високий рівень захворюваності, насамперед на небезпечні хвороби, проблеми зайнятості та працевлаштування, відсутність підтримки молодих сімей, невирішеність житлових питань, зростання злочинності - ось далеко не повний перелік проблем молодіжного сектору.
Традиції вивчення молодіжних проблем та молодіжної політики є доволі багатими і ведуть свій відлік ще від робіт Піфагора та Гіппократа, які займалися визначенням вікових меж молоді.
Слід констатувати, що молодіжні проблеми заслуговують особливої уваги. Правда, побутує думка, що соціальні проблеми молоді - це не будь-які суперечності її життєдіяльності, а лише ті, що поглиблюються і свідчать про недостатність існуючих способів їх вирішення, а, отже, призводять до появи дезорганізуючих процесів у системі „суспільство - молодь”. Молодіжні проблеми поділяються на два типи: щодо першого, то йдеться про вимоги суспільства до молоді, щодо другого - про особистісні сподівання і прагнення молодих людей та труднощі їх реалізації [13, 344].