Материал: Визначення сутності капіталу з точки зору бухгалтерського обліку

12.     За правовими нормами використання - легальний та тіньовий капітал.

На сучасному етапі в процесі господарювання підприємства широко використовують так званий тіньовий капітал, як наслідок встановлення державою жорстких законодавчих норм в економіці. Обсяг тіньового капіталу неупинно зростає та є показником низької ефективності державної політики. Обіг легального капіталу відповідає вимогам чинного законодавства.

13.     За рівнем ризику капітал поділяється на групи - неризикований, низько, середньо- та над ризикований. Неризиковий капітал характеризує ту його частину, що використовується для здійснення неризикованих операцій, пов’язаних з виробничою чи інвестиційною діяльністю підприємства. Неризиковий капітал характеризує його використання у виробничих чи інвестиційних операціях, рівень ризику яких нижчий середньо ринкового. Середньо-ризикований капітал характеризує ту його частину, що використовується в операціях виробничого чи інвестиційного характеру, рівень ризику яких приблизно відповідає середньо-ринковому. Високо-ризикований капітал або венчурний, спекулятивний капітал характеризує його використання в операційній діяльності, заснованій на принципово нових технологіях і пов’язаній з виробництвом принципово нової продукції чи в інвестиційній діяльності, пов’язаній з фінансовим інвестуванням в над ризиковані інструменти.

14.     За строковістю залучення капіталу - короткостроковий та довгостроковий (перманентний). Підприємство залучає короткостроковий капітал на період до одного року чи операційного циклу, якщо він перевищує календарний рік. Він формується для задоволення поточних потреб господарської діяльності підприємства, на які впливає циклічність діяльності, зміна кон’юнктури ринку тощо. Довгостроковий капітал, залучений підприємством, включає власний капітал та залучений капітал з терміном використання більше одного року.

15.     За характером використання в економічному процесі капітал поділяється на залучений та незалучений в нього. Капітал, що використовується в економічному процесі, характеризує його як економічний ресурс, залучений до суспільного виробництва з метою одержання доходів. Капітал, що не використовується в економічному процесі, включає раніше нагромаджену його частину, що з тих, чи інших причин ще отримала використання в економічному процесі. Такий капітал не тільки не приносить дохід його власнику, а й втрачає свою реальну вартість в процесі зберігання у формі втрачених можливостей.

16.     За формами випуску та сплати - номінальний (оголошений) капітал (встановлена засновниками в установчих документах сумарна вартість акцій компанії, що випускаються); випущений капітал (частина номінального капіталу, на суму якої випущено акції для розподілу між акціонерами); оплачений капітал (частина випущеного капіталу, що оплачена акціонерами за придбані акції); нео- плачений капітал (частина випущеного капіталу, що не сплачена акціонерами за придбані акції).

17.     З метою використання в процесі вкладення - інвестиційний та інноваційний капітал. Інвестиційний капітал використовується з метою збільшення підприємницьких можливостей, а інноваційний (венчурний) капітал - з метою реалізації інноваційного проекту. Венчурний капітал є над ризиковим видом капіталу, що функціонує в інноваційній сфері та фінансує нововведення.

.        За особливостями використання в процесі інвестування розрізняють вперше залучений капітал, реінвестований та дезінвестований капітал. Капітал інвестований спочатку характеризує обсяг інвестиційних ресурсів, спрямований на фінансування конкретного об’єкта. Реінвестований капітал характеризує повторне його вкладення в конкретний об’єкт за рахунок засобів поворотного чистого грошового потоку, а дезінвестований капітал характеризує часткове його вилучення з певного об’єкта інвестування.

19.     За джерелами залучення - капітал, залучений з внутрішніх джерел, та капітал, залучений з зовнішніх джерел. Капітал, що залучається з внутрішніх джерел, включає власні і позикові засоби, що формуються безпосередньо на підприємстві для забезпечення його розвитку. Власні засоби, сформовані з внутрішніх джерел, капіталізується за рахунок частини чистого прибутку підприємства, а основу позикових засобів, що формуються в середині підприємства, складають поточні зобов'язання за розрахунками. Капітал, який залучений з зовнішніх джерел, характеризує ту його частину, яка формується поза межами підприємства, та охоплює залучений ззовні як власний, так позиковий капітал.

21.     За здатністю фізичного переміщення - рухомий і нерухомий капітал. Так, за характером володіння та формами заставного забезпечення кредиту і особливостям страхування капітал є рухомий і нерухомий;

22.     В сучасній економічній літературі розрізняють фізичний (матеріально-речовий) та людський капітал. Людський капітал - фізичні та інтелектуальні здібності людини, отримані засобами освіти або практичного досвіду, ступінь втіленої в людині здатність приносити дохід. Саме тому під капіталом на ринку факторів виробництва слід розуміти матеріальні фактори, капітальні блага. Фізичний капітал виявляється у вигляді майна тривалого використання, який використовується підприємством в його господарській діяльності.

Наведена класифікація та роз’яснення до ней побудовані на підставі узагальнення існуючих підходів багатьох дослідників щодо видів капіталу, але деякі моменти можуть бути дискусійними, а саме, за належністю підприємству (на нашу думку тут мова іде про джерела утворення капіталу, а не про капітал), поділ на основний і оборотний (доцільно поділяти на необоротний і оборотний)та інше.

Незважаючи на значний перелік наведених на рис. 1 ознак щодо класифікації капіталу, вони не повною мірою відображають усі види капіталу, які використовуються в науковій термінології та практиці, для формування інформації про них у системі бухгалтерського обліку для цілей управління В сучасних умовах господарювання виникають ситуації, коли капітал, що використовується у процесі виробництва, втрачає своє головне призначення та переходить в іншу сферу використання, наприклад, здавання в оренду. Тому частина капіталу з виробничого використання переходить у інвестиційну сферу, зокрема, інвестиційна нерухомість, та виникають нові функціональні ознаки капіталу, які відповідним чином відображаються у звітності підприємства. Тому, ми пропонуємо виокремити ознаку класифікації капіталу залежно від задіяння у виробничому процесі - такий, що використовується у процесі виробництва, та не використовується.

Аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених на сутність категорії капітал дає підстави стверджувати, що ця категорія трактується як в широкому (макроекономічному) розумінні (коли мова йде про виробничі відносини та сін.), так і в вузькому, мікроекономічному (як майно підприємства). Залишимо першій підхід для дослідження представникам теоретичної економіки, а застережемо увагу на трактуванні цієї категорії в вузькому розумінні. Досить повно визначення капіталу в цьому розумінні надано сучасним професором Яремко І.Й.: «На мікроекономічному рівні капітал - це всі фінансово-економічні ресурси суб'єкта господарювання, втілені в його майно (активи) матеріального і нематеріального характеру, незалежно від джерел їх набуття, яке використовується для його розширеного відтворення з метою отримання доходу або продовженої вартості капіталу». Автор підкреслює незалежність від джерел фінансування, тобто джерела фінансування І.Й. Яремко не розглядає як капітал. Він до капіталу відносить всі активі (тільки активи), незважаючи на то, що перший розділ пасиву балансу називається «Власний капітал». В той же час професор Н.М. Малюга до капіталу відносить «майно (засоби) підприємства та джерела його утворення». Досить часто до капіталу відносять чисті активи (Великий бухгалтерський словник, МСФЗ, Р. Ентоні, Дж. Ріс). Такі різночитання можуть бути пов’язаними з тим, що назва першого розділу пасиву балансу не зовсім відповідає його змісту. Доцільно перший розділ пасиву балансу назвати «Власні джерела» або «Джерела власників» або «Чисті активи». Самі по собі джерела не можуть бути капіталом. Таким чином, капітал підприємства (тобто в бухгалтерському (в мікроекономічному) розумінні) - це всі активи підприємства. Але для прийняття правильних рішень на підставі інформації фінансових звітів велике значення має правильна оцінка активів на дату звітності. Це інша проблема, яка в даному випадку не розглядається.

Таким чином, капітал підприємства в бухгалтерському розумінні, це активи підприємства, які використовуються для його розширеного відтворення з метою отримання доходу, оцінені за реальною (тобто справедливою) вартістю на дату звітності. На рис. 2 схематично представлені складові капіталу підприємства, виходячи з бухгалтерського обліку.

Рис. 2. Складові капіталу: бухгалтерський підхід

В основі побудованої схеми (рис. 2) лежить бухгалтерський баланс. Такий підхід дозволяє чітко побачити різницю між основним і неосновним капіталом та необоротними і оборотними активами підприємства.

Безумовно, до капіталу підприємства відноситься і те, що не є об’єктом бухгалтерського обліку: напрацьований досвід, місце розташування підприємства чи його активів, клієнтура і т. п., але, якщо це можна оцінити, то його відображають в Звіті про фінансовий стан як гудвіл.

Отже, капітал є економічною категорією, яка часто використовується в бухгалтерському обліку, він є головною економічною основою створення та розвитку підприємства, що в процесі кругообігу забезпечує інтереси власника, працівників, суспільства і держави. Для цілей обліку капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, вкладених у формування активів підприємства.

. Економічну категорію «капітал» доцільно розглядати на рівні суспільства (макроекономічному рівні) та у вузькому - на рівні підприємства (мікроекономічному рівні). Капітал у вузькому розумінні - це активи підприємства, які використовуються для його розширеного відтворення з метою отримання доходу, оцінені за реальною (тобто справедливою) вартістю на дату звітності.

2.       Економісти поділяють капітал на основний і оборотний в залежності від швидкості його обігу в процесі обороту. Це не зовсім логічно. За такою ознакою капітал доцільно класифікувати на необоротний і оборотний. Поділяти капітал на основний і неосновний (додатковий) доцільно за його значенням в утворенні і організації підприємства.

3.       Капітал підприємства формується за рахунок власних і залучених ресурсів, тобто власними і залученими є ресурси, а не капітал, тому назву першого розділу пасиву балансу (Власний капітал) доцільно замінити на Власні ресурси, Ресурси власників або Чисті активи.

Запропонована класифікація капіталу підприємства дозволяє ліпші розуміти зміст капіталу підприємства і його складових. З класифікації бачимо, основний капітал на мікрорівні це основні засоби і необоротні активи.