Розділ 1: Термодинамічний розрахунок характеристик системи по заданому рівнянню стану і калорійному рівнянню (1 задача):
Задача: Розрахувати такі термодинамічні характеристики системи: теплоємність CV ,
|
|
∂ |
|
|
|
ентропію S, теплоємність CP , хімічний потенціал |
µ , стисливості адіабатичну |
|
p(V ) |
та |
|
∂V |
|||||
|
|
S |
|
|
|
∂ |
|
|
|
U |
|
|
ізотермічну |
|
|
p(V ) |
, якщо система задається рівнянням стану |
pV = |
|
, та калорічним |
|
∂V |
3 |
|||||||
|
|
T |
|
|
|
|||
рівнянням , |
σ - стала Стефана-Больцмана. |
|
|
|
||||
Знайдемо термічне рівняння стану системи:
pV = U3 = σVT3 4
C = |
|
∂U |
= 4σVT 3 |
|
||||
|
V |
|
∂T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
∂S |
C |
|
= 4σVT 2 |
||||
|
|
|
= |
V |
||||
|
||||||||
|
∂T V |
|
T |
|
|
|
||
S= 43 σVT 3 + f (V )
Зспіввідношення Максвелла:
|
∂S |
= |
4 |
σT |
3 |
+ f |
' |
(V ) |
|
|
|
|
3 |
|
|
||||
|
|
|
|||||||
|
∂V T |
|
|
|
|
|
|
||
|
∂p |
|
4σT 3 |
|
= |
|
|
= |
3 |
|
||||
|
∂T V |
|
||
43 σT 3 + f ' (V )= 4σ3T 3 f ' (V )= 0 f (V )= const
З 3 закону термодинаміки випливає, що f (V )= const = 0
S = 43 σVT 3
Знайдемо хімічний потенціал такої системи:
|
∂U |
= 0 |
µ = |
|
|
|
∂N T ,V |
|
∂ |
|
|
∂ |
|
σT 4 |
|
|
|
|
|
p(V ) |
= |
|
|
|
|
= 0 |
∂V |
|
3 |
||||||
|
T |
|
∂V |
T |
|
|||
tkitar 2010
Розділ 2: Термодинамічні цикли
Задача 1: У тепловій машині використовується цикл, що складається з ізобари, адіабати, ізобари, адіабати (цикл Джоуля). Робочою речовиною є ідеальний газ. Обчислити коефіцієнт корисної дії.
За означенням: η = δ A = Qr −Ql , де Qr - одержана кількість теплоти, Ql
Qr Qr
система втратила.
1) Розглянемо перший ізобаричний процес: у термінах змінних T,V
точки T1,V1 у точку T2 ,V2
При цьому системі надається кількість теплоти: dU +δ A = CV (T2 −T1 )+ p1 (V2 −V1 )
T2 = pvR1V2 ,T1 = pvR1V1
∆Q1→2 = CvRV p1 (V2 −V1 )+ p1 (V2 −V1 )= 52 p1 (V2 −V1 )
- кількість теплоти, яку
система переходить із
2)Адіабатичний процес між точками p1,V2 → p2 ,V3
Вцьому процесі за самим його визначенням система не отримує і не втрачає теплоти: δQ2→3 .
3)Ізобаричний процес між точками T3 ,V3 і T4 ,V4
∆Q3→4 = 52 p2 (V4 −V3 )
Отже у нас є кількості теплоти, що система отримує і віддає. Тепер поставимо мету виразити V4 ,V3 через V1,V2 . Це може бути зроблено, бо ці точки є початковими і кінцевими точками адіабатичних процесів, а рівняння Адіабати є відомим для ідеального газу.
pV γ = const
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
γ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
p1V2γ = p2V3γ V3 = |
|
|
p1 |
|
|
|
V2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
p2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
γ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
p1V1γ = p2V4γ V4 = |
|
p1 |
|
|
|
V1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
p2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
5 |
p2 |
(V4 |
−V3 ) |
|
|
|
|
|
|
p V −V |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
γ −1 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
γ |
|
|
|
|
|
||||||
η =1− |
2 |
|
|
|
=1− |
|
|
2 |
( 3 4 ) |
=1− |
p2 |
|
p1 |
|
=1 |
− |
p2 |
|
|||||
5 |
|
(V2 |
−V1 ) |
|
|
|
|
|
|
p1 |
(V2 −V1 ) |
|
p1 |
p2 |
|
|
p1 |
||||||
|
2 p1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
tkitar 2010
Задача 2: У тепловій машині використовується цикл, що складається з адіабати, ізохори, адіабати, ізохори (цикл Отто). Робочою речовиною є ідеальний газ. Обчислити коефіцієнт корисної дії.
Визначимо кількість теплоти у ізохоричному процесі 2 → 3 :
δQ = dU +δ A = CV ∆T
Система отримує кількість теплоти:
∆Q = CV (T3 −T2 )
Визначимо кількість теплоти у ізохоричному процесі 4 →1:
Система втрачає кількість теплоти:
δQ = CV (T4 −T1 )
Тепер температури T1,T2 і T3 ,T4 пов’яжемо за допомогою рівнянь адіабати ідеального газу:
TV γ −1 |
=T V γ −1 |
T |
=T |
V2 |
γ −1 |
1 1 |
2 2 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
V1 |
|
T V γ −1 |
=T V γ −1 |
T |
=T |
V2 |
γ −1 |
3 2 |
4 1 |
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
V1 |
|
Тоді, за означенням, коефіцієнт корисної дії буде:
η =1 |
|
CV (T3 −T2 ) |
=1 |
V |
γ −1 |
||
− |
|
|
− 2 |
|
|||
CV (T4 |
−T1 ) |
||||||
|
|
|
V1 |
||||
Задача 3: У тепловій машині використовується цикл, що складається з адіабати, ізобари, адіабати, ізохори (цикл Дизеля). Робочою речовиною є ідеальний газ. Обчислити коефіцієнт корисної дії.
Запишемо кількість теплоти що система здобуває у ізобаричному процесі 2 → 3 :
∆Q2→3 = CV (T3 −T2 )+ p2 (V3 −V2 )= 52 p2 (V3 −V2 )
Запишемо кількість теплоти, що система втрачає у ізохоричному процесі 4 →1:
∆Q4→1 = CV (T1 −T4 )= CV vRV1 (p3 − p1 )= 32V1 (p3 − p1 )
Тоді, за означенням, коефіцієнт корисної дії буде:
tkitar 2010
|
|
3V1 (p3 |
− p1 ) |
C V1 (p3 − p1 ) |
|||||
η =1 |
− |
2 |
|
|
=1− |
V |
|
|
|
|
|
|
Cp p2 |
(V3 −V2 ) |
|||||
|
5 |
(V3 |
−V2 ) |
||||||
|
|
2 p2 |
|
|
|
|
|||
Тепер застосуємо рівняння Адіабати, для знаходження зв’язку між отриманими параметрами.
p2V2γ = p1V1γ
p2V3γ = p3V1γ
Проводячи віднімання цих рівнянь знаходимо:
p3 − p1 |
= p2 |
|
|
γ |
|
|
γ |
|
V3 |
|
− V2 |
|
|
||||
|
|
|
V |
|
|
V |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|||
Тоді: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
γ |
|
|
γ |
|
|
|
|
|
|
γ |
|
|
|
γ |
|
V1 p2 |
V3 |
|
− V2 |
|
|
|
|
|
V3 |
|
|
V2 |
|
|||||
|
|
|
|
|
1 |
|
− |
|
|||||||||||
|
1 |
|
V1 |
|
V1 |
|
|
|
|
V |
|
|
|
V |
|
|
|||
η =1− |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1 |
− |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
γ |
p |
(V |
|
−V ) |
|
|
|
γ V |
|
− |
V |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
2 |
3 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V1 |
|
|
V1 |
|
|
|
Розділ 3: Розрахунок термодинамічних характеристик за допомогою принципу Больцмана (1 задача):
Задача 1: Прямолінійний ланцюжок складається з N елементів (N>>1) довжиною а, які можуть вільно обертатися (модель молекули гуми). Обчислити коефіцієнт Гука – коефіцієнт пропорційності між силою натягу f та довжиною L ланцюжка.
Задача поставлена у мікроканонічному ансамблі, заданою є довжина.
L = N+a − N−a
W = |
N ! |
|
|
|
|
|
N+ !N− ! |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
S = k lnW = k ln |
N ! |
|
= kN ln N − N −kN+ ln N+ + N+ −kN− ln N− + N− = |
|||
N+ !N− ! |
||||||
|
|
|
|
|||
= kN ln N −kN+ ln N+ −kN− ln N−
Для виключення двох невідомих величин маємо два рівняння:
N+ + N− = NN − N = L
+ − a
Звідси маємо:
tkitar 2010
N |
+ |
+ N |
− |
= N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
N+ |
− N− |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2N+ = N + |
|
|
N+ = |
|
N + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
a |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
−2N− = |
|
|
− N N− = |
|
|
N − |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
a |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Підставляємо це у попередню формулу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
L |
|
1 |
L |
|
1 |
L |
1 |
L |
|||||||||
S = k N ln N |
−k |
2 |
N + |
|
|
ln |
|
N + |
|
|
−k |
2 |
N − |
|
ln |
2 |
N − |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
2 |
a |
|
|
a |
|
a |
||||||||||
Визначимо пружню силу: dF = −SdT + f (x,T )dx
f= ∂F
∂x T
F=U −TS
Утакій ідеальній системі енергія є рівною нулю, тому
F= −TS , а для пружної сили будемо мати вираз:
|
|
|
∂S |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
x |
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
x |
|
1 |
||||||||||
f |
= −T |
|
|
|
|
|
= k |
|
ln |
|
N + |
|
|
+ |
|
− |
|
ln |
|
N − |
|
|
− |
|
|
||||||
|
|
|
|
2 |
|
2a |
2a |
2 |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
∂L T |
|
2a |
|
|
a |
|
|
|
|
a |
|
2a |
||||||||||||||||
f = kT ln |
1 |
+ |
|
x |
|
= kT arth |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Na |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
x |
|
Na |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
2a |
|
|
1 |
− |
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Na |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
При малих кутах
f ≈ akT2 N x , звідки можна зразу визначити шуканий коефіцієнт пропорційності.
Розділ 4: Розрахунок термодинамічних характеристик класичних і квантових систем по методу Гіббса (8 задач):
Задача 1: Обчислити статистичну суму Z для системи із N майже не взаємодіючих квантових частинок, кожна з яких може мати лише два значення енергії: −ε0 та ε0 . Знайти вільну
енергію, ентропію, калорійне рівняння стану.
Схема:
tkitar 2010