Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у різних сферах:
– у правотворчій - для удосконалення чинного законодавства щодо адміністративної діяльності ОВС у НС;
– у правозастосовній - для удосконалення адміністративної діяльності ОВС у НС (Акт впровадження в практичну діяльність від 7 липня 2014 року №04-20/12-1557);
– у науково-дослідницькій - як основа для подальших адміністративно-правових досліджень проблем у сфері правових та організаційних засад діяльності органів публічної адміністрації щодо запобігання та ліквідації НС;
– у навчальному процесі - під час викладання курсів «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Адміністративна діяльність ОВС», «Основи управління в ОВС» (акт впровадження результатів дисертації в навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 21 травня 2014 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені дисертантом у доповідях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, серед них: «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (м. Сімферополь, 10 грудня 2009 року, 7 грудня 2010 року); «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 1 грудня 2010 року); «Публічне адміністрування в сучасних умовах» (м. Київ, 7 червня 2012 року); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 26 квітня 2013 року, 4 квітня 2014 року); «Кримські юридичні читання» (м. Сімферополь, 30 січня 2014 року); «Проблеми службово-бойової діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Сімферополь, 28 березня 2014 року); «Административное право и процесс: история, современность, перспективы развития» (м. Москва-Запоріжжя, 21-22 травня 2014 року).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 14 публікаціях: 5 наукових статтях, опублікованих в юридичних фахових виданнях України, 1 науковій статті, надрукованій у виданні, яке включено до міжнародної наукометричної бази, а також у 8 тезах доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають в себе вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (215 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, з них 192 сторінки основного тексту.
Основний зміст
правовий надзвичайний адміністративний акт
У Вступі обґрунтовується актуальність і наукова новизна теми дослідження, вказується її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначається мета, завдання, об'єкт і предмет, методологічна, науково-теоретична, нормативна основи, формулюються основні положення й висновки, що виносяться на захист, характеризуються методи дослідження, які використано в роботі. Показано теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подається інформація про їх апробацію та публікації.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади адміністративної діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню ґенези наукових поглядів щодо адміністративної діяльності ОВС у НС, поняття НС, поняття та системи адміністративної діяльності ОВС у НС, нормативно-правового забезпечення їх діяльності у НС.
У підрозділі 1.1 «Генезис наукових поглядів щодо адміністративної діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» здійснений аналіз положень сучасної юридичної науки, а також науки державного управління, присвячених проблемі адміністративної діяльності ОВС у НС. Встановлено, що комплексного аналізу цієї проблематики наразі не здійснено.
Зазначається, що низка особливостей адміністративної діяльності ОВС у НС обумовила наявність ряду наукових робіт, виконаних у межах наукових спеціальностей: 12.00.01 - «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень», 12.00.02 - «Конституційне право; муніципальне право», 12.00.07 - «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право», 21.07.05 - «Службово-бойова діяльність сил охорони правопорядку» та 25.00.02 - «Механізми державного управління».
У роботі аналізуються наукові праці таких вчених, як В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, А.В. Басов, А.І. Берлач, Ю.В. Дубко, В.В. Гущин, І.О. Кириченко, В.В. Коваленко, О.В. Копан, М.В. Корнієнко, В.В. Крутов, С.О. Кузніченко, В.А. Лаптій, В.А. Ліпкан, Т.П. Мінка, В.Я. Настюк, В.П. Пєтков, М.Б. Саакян та ін., у яких висвітлено різні аспекти зазначеної проблематики.
На основі аналізу генезису наукової думки доведено необхідність формування теоретичних та практичних положень адміністративної діяльності ОВС у НС, що передбачає не лише розробку категорійно-понятійного апарату, але й визначення суб'єктної складової відповідних відносин, виокремлення адміністративних процедур та порядку їх реалізації у НС.
У підрозділі 1.2 «Поняття та сутність надзвичайної ситуації» проаналізовано наукові, довідкові та навчально-методичні джерела, вивчено норми галузевого законодавства України щодо визначення змісту поняття НС, а також класифікації надзвичайних ситуацій залежно від походження.
Акцентується увага на основних підходах щодо розуміння поняття НС, виокремлюються її основні ознаки, досліджується співвідношення таких понять як НС, «особливі умови», «надзвичайні обставини».
З'ясовано, що погляди вчених щодо визначення поняття «НС» достатньо неоднозначні. Проведений аналіз дав можливість згрупувати наукові погляди до визначення цього поняття на такі групи: визначення, які мають загальнотеоретичну спрямованість; визначення, в основу яких покладено поняття «інститут суспільної стабільності та стійкості»; визначення, в основу яких покладено поняття «особливі умови».
З метою однозначного формулювання змісту вказаного поняття виокремлено характерні ознаки НС, зокрема: наявність небезпеки (реальної, можливої (потенційної), неминучої (тобто настання якої неминуче відбудеться)); комплексність небезпеки; зміну «умов життя суспільства» на певний час; зміну організації діяльності органів публічної адміністрації; перерозподіл повноважень між органами публічної адміністрації; наявність комплексу взаємопов'язаних негативних наслідків (екологічного (природного), соціального, політичного, економічного, фінансово-матеріального, територіального тощо).
Запропоновано авторське визначення поняття «надзвичайна ситуація» для використання в правозастосовній діяльності органів публічної адміністрації та їх посадових осіб.
На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених встановлено, що існує велика кількість критеріїв класифікації НС, у зв'язку з чим автором запропоновано такі критерії класифікації: залежно від характеру НС можуть бути техногенного або природного характеру, соціально-політичними; воєнними; залежно від обсягу заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні ситуації поділяються на НС державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня. Кожен із зазначених критеріїв детально проаналізовано.
У підрозділі 1.3 «Поняття та система адміністративної діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» на основі аналізу наукових поглядів вчених В.Б. Авер'янова, А.В. Басова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.К. Колпакова, В.В. Конопльова та ін. проаналізовано підходи до визначення поняття «адміністративна діяльність ОВС» та розуміння елементів, що складають її систему. Беручи до уваги неоднозначність визначення цього поняття, автор пропонує розглядати адміністративну діяльність ОВС у НС як врегульовану правовими нормами виконавчо-владну діяльність, спрямовану на забезпечення виконання поставлених перед ОВС завдань, зумовлених виникненням НС, а також на упорядкування внутрішньосистемних відносин, які виникають у ході організації самої системи ОВС, забезпечення необхідних умов для її функціонування у НС.
Обґрунтовано висновок, що адміністративна діяльність ОВС у НС містить такі структурні елементи як: зміст адміністративної діяльності ОВС; систему суб'єктів; їх завдання та принципи діяльності; форми та методи реалізації. У роботі кожен із зазначених структурних елементів детально проаналізовано.
Розділ 2 «Організаційні засади адміністративної діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» складається з трьох підрозділів, у яких розкриваються система та компетенція ОВС у НС, а також особливості реалізації адміністративних процедур в їх діяльності у НС.
У підрозділі 2.1 «Система та компетенція органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» досліджується система підрозділів ОВС, які відповідальні за реалізацію заходів, що спрямовані на запобігання або ліквідацію негативних наслідків НС, а також адміністративні процедури прийняття управлінських рішень та застосування заходів примусу.
Встановлено, що реалізацію заходів у зазначеній сфері покладено на: підрозділи Національної гвардії України, міліції громадської безпеки (дільничних інспекторів міліції, патрульної служби міліції, чергової частини, ветеринарної міліції, Державної автомобільної інспекції), кримінальну міліцію (карний розшук, підрозділи боротьби з організованою злочинністю), батальйон міліції з охорони зони радіоактивного забруднення та ін.
На основі аналізу норм законодавства та практики діяльності ОВС обґрунтовано висновок про необхідність поділу функцій цих органів на загальні та спеціальні.
Так, до загальних функцій ОВС у НС автором віднесено такі, що уточнюють реалізацію їх мети та завдань, зокрема: профілактичної, організаційної, охоронної, виконавчої та ін. До спеціальних функцій ОВС у НС віднесено: відсіч збройній агресії проти України; ліквідацію внутрішнього збройного конфлікту; реалізацію обмежувальних заходів, що запроваджуються у разі введення воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації, антитерористичної операції; забезпечення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; забезпечення безпеки дорожнього руху під час реалізації обмежувальних заходів; здійснення санітарно-карантинних заходів, охорону зони відчуження; запобігання та припинення протиправних дій та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.
Акцентовано увагу на компетенції ОВС у НС та обґрунтовано висновок, що їх повноваження доцільно класифікувати на такі групи, зокрема: організаційні; охоронні; кадрові, контрольно-наглядові; юрисдикційні. Крім того, у зв'язку з відсутністю чітко визначених обов'язків ОВС у НС, автором наголошується на необхідності їх нормативного закріплення. Зазначено, що розробка та законодавче закріплення чітко визначених обов'язків вказаних органів обумовлені потребою удосконалення організації їх діяльності, приведення її у відповідність до сучасних вимог.
Обґрунтовано висновок, що затвердження на законодавчому рівні переліку обов'язків ОВС у НС сприятиме посиленню державного регулювання, підвищенню ефективності діяльності вказаних органів, а також можливості реалізації громадського контролю за діяльністю ОВС.
У підрозділі 2.2 «Сутність та особливості адміністративних процедур підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях» досліджено особливості здійснення цих процедур і зазначено, що це є комплексною (міжгалузевою) проблемою та вимагає під час її аналізу та вирішення застосування теоретичних напрацювань різних галузей наукових знань.
Звернено увагу на основні підходи до розуміння поняття «управлінське рішення», виокремлено її основні ознаки. З'ясовано, що система поглядів учених щодо визначення цього поняття є достатньо неоднозначною. Із урахуванням проаналізованих поглядів учених, запропоновано авторське визначення цього поняття для використання в правозастосовній діяльності ОВС.
На основі наукових поглядів таких вчених, як В.Б. Авер'янов, А.І. Берлач, О.В. Кузьменко та ін. сформульовано авторське визначення поняття адміністративних процедур підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності ОВС у НС як встановленого адміністративно-правовими нормами послідовного порядку правозастосовної діяльності уповноваженого суб'єкта, що складається з певних стадій (етапів) і спрямований на виконання покладених на ОВС завдань щодо захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в НС.
Доведено, що перелік стадій процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності ОВС у НС має загальний характер, до яких віднесено такі: 1) визначення проблемних ситуацій; 2) прогнозування; 3) планування; 4) обговорення можливих (альтернативних) варіантів управлінських рішень; 5) оформлення управлінського рішення; 6) погодження управлінського рішення; 7) доопрацювання проекту управлінського рішення. Здійснено аналіз порядку реалізації цих стадій. Звернуто увагу на те, що зміст та порядок реалізації підготовки і прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності ОВС у НС та у звичайних умовах суттєво різняться, що зумовлено специфікою діяльності ОВС у НС, виникненням додаткових напрямів діяльності, непередбачуваністю умов, в яких відбувається реалізація цих процедур, специфікою об'єкта регулювання; наданням додаткових повноважень, що пов'язані із застосовуванням адміністративно-примусових заходів; обмеженням часу для реалізації кожної процедури.