Курсовая работа (т): Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України

Величина асиміляційної поверхні у трирічних рослин ехінацеї пурпурової складає 9,3-21,6 тис. м²/га і збільшується зі збільшенням густоти рослин по варіантах досліду на 1,2; 4,8 та 12,3 тис. м²/га, що більше, ніж на контролі відповідно на 12,9; 51,6 та 132,2 %. Збільшення величини асиміляційної поверхні обумовлено, в основному, збільшенням густоти рослин, а також в межах 5,0-10,0 %. за рахунок збільшення кількості листків. Якщо у трирічних рослин із збільшенням густоти рослин спостерігається збільшення загальної кількості листків, хоч і незначне, то у чотирирічних спостерігається чітка закономірність до їх зменшення, на 7,1-25,1% залежно від варіанту досліду, а асиміляційна поверхня зростає на 1,1. 7,3 та 13,9 тис. м²/га, або на 11,2; 75,2 і 143,3%, лише за рахунок збільшення густоти посіву від 40 до 80 тис./га.

Збільшення величини асиміляційної поверхні ехінацеї пурпурової із збільшенням густоти посіву забезпечу є ріст урожайності наземної маси у трирічних рослин на 16,0-46,5%, а у чотирирічних - на 20,7-58,8%, але чиста продуктивність фотосинтезу при цьому зменшується, вірогідніше за все, за рахунок затінення. Так, у трирічних рослин чиста продуктивність фотосинтезу знижується із збільшенням густоти посіву в межах 0,8-1,5 г/м² за добу, або на 20,5-38,4%. У чотирирічних рослин зниження продуктивності фотосинтезу складає 0,8-1,4 г/м² за добу, або на 20,0-34,1%.У трирічних рослин ехінацеї пурпурової чиста продуктивність фотосинтезу становить 3,9-2,4 г/м² за добу, а у чотирирічних 4,1-2,7 г/м² за добу, залежно від варіанту досліду, що на 5,1-12,5% вище.

В умовах Полісся України ехінацея пурпурова добре росте і розвивається та утворює виповнене насіння, про що свідчать дані таблиці 4.

Урожайність сім’янок ехінацеї пурпурової на третьому і четвертому роках вирощування відрізняється по варіантах на 1,9 -15,8%, а із збільшенням густоти посіву збільшується з 5,7 до 8,4 ц/га у трирічних рослин і з 5,6 до 9,3 ц/га у чотирирічних. Збільшення урожайності сім’янок у трирічних рослин складає 1,9; 2,7; 3,0 ц/га. або 33,3; 47,3 і 52,6%, а у чотирирічних - 2,3; 3,0; 3,7 ц/га, або 41,0; 53,5 і 66,1 % із збільшенням густоти посіву.

Маса 1000 г сім’янок у трирічних рослин коливається від 2,5 до 3,0 г, а у чотирирічних - від 2,8 до 3,2 г, тобто у чотирирічних рослин вона більша на 0,2-0,3 г.

Таблиця 4 Насіннєва продуктивність ехінацеї пурпурової за різної густоти посіву (3-4 роки вирощування)

Найбільш виповнені сім’янки на варіанті 60 тис. рослин на га і у трирічних, і у чотирирічних рослин і мають найбільшу масу 1000 сім’янок. Дещо менша маса на варіантах 40 і 75 тис. рослин, а з 80 тис. рослин починається зниження маси 1000 сім’янок. Така ж закономірність зберігається і в обрахунку маси сім'янок на одну рослину. У трирічних і у чотирирічних рослин маса сім'янок на одну рослину практично не відрізняється, а із збільшенням густоти посіву зменшується в трирічних рослин на 1,6-3,8 г, а в чотирирічних - на 0,9-2,6 г, або на 11,2-26,5% і 6,4-18,4% відповідно.

ехінацея посів вегетація врожайність

РОЗДІЛ 4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ

.1 Нормативно-правове забезпечення охорони праці

До основних законів та підзаконних актів, що регламентують правові відносини у сфері охорони праці відносяться:

¨       Конституція України;

¨       Кодекс законів про працю (КЗпП);

¨       Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і ін.;

¨       Укази і постанови Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України.

Окремі питання щодо охорони праці регламентуються Цивільним, Кримінальним та Адміністративним кодексами.

Згідно з статтею 3 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, а її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найкращою соціальною цінністю.

Основний закон України гарантує також право на працю та належні, безпечні й здорові умови праці.

Відповідно до статті 45 Конституція визначає право кожної людини на відпочинок, на оплачувану щорічну відпустку, встановлення скороченого робочого дня для окремих професій і виробництв, скороченого часу роботи в нічні зміни і ін.

Громадяни України мають право на соціальний захист: забезпечення пенсії в разі часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом (ст. 46). Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Всі види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основний Закон держави має найвищу юридичну силу, на ньому ґрунтується вся національна система права. Закони та нормативно-правові акти приймаються на основі конституції і повинні їй відповідати.

Трудові відносини працівників з питань охорони праці та трудового Законодавства регламентує Кодекс Законів про Працю (КЗпП). У КЗпП зафіксовані питання трудового законодавства: право на працю, обов’язки та права працівників, умови укладання договорів про працю, тривалість робочого часу, обмеження щодо понадурочні роботи, охорона праці жінок та молоді, пільги працівникам, що поєднують роботу з навчанням і т. ін. В окремих статтях КЗпП зазначено шляхи створення здорових і безпечних умов праці, дотримання вимог охорони праці під час будівництва й експлуатації будівель, споруд та обладнання; заборону введення в експлуатацію підприємств, нових машин та іншого обладнання які не відповідають вимогам охорони праці; обов’язки адміністрації щодо поліпшення умов праці; контроль за дотриманням вимог інструкцій з охорони праці; матеріальну відповідальність за збитки заподіяні працюючим ушкодження їх здоров’я і т. ін.

Державним законодавством встановлюється відповідний рівень умов праці шляхом забезпечення права населення на санітарно-епідеміологічне благополуччя, здоров’я та довголіття.

Закон «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (1994 р.) визначає порядок організації державної санітарно-епідемічної служби та державного санітарного нагляду.

Згідно з цим Законом державній реєстрації та гігієнічній регламентації підлягають будь-які небезпечні чинники фізичної, хімічної або біологічної природи наявні у середовищі життя й діяльності людини.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення - це своєчасна й достовірна інформація про стан здоров’я та наявні чинники розвитку, це створення оптимальних умов життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров’я населення чинників навколишнього середовища і т. ін. Підприємства зобов’язані розробляти та здійснювати санітарні й проти епідеміологічні заходи та контролювати виконання вимог санітарного законодавства.

В окремих статтях цього закону зафіксовано вимоги до проектування, будівництва, розробки нових засобів праці та технологій (ст. 15), вимоги до водопостачання (ст. 18), до чистого атмосферного повітря (ст. 19), вимоги до виробничих та жилих приміщень (ст. 22), об’єкти санітарно - гігієнічної експертизи (ст. 10, 11), питання радіаційної безпеки та захист населення від їх шкідливого впливу .

В законах визначено, що кожен громадянин зобов’язаний дбати про збереження навколишнього середовища, відшкодувати завдані ним збитки та не порушувати права й свободи інших людей, неухильно дотримуватися законодавчих вимог, так як незнання законів не звільняє людину від юридичної та іншої відповідальності.

Нормативні акти з охорони праці, пов’язані з агроекологічними дослідженнями

Одним з основних нормативних документів, що регламентує охорону праці при виконанні агроекологічних досліджень є Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві (затв. 26.11.2012, №1353).

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві поширюються на всі підприємства, установи й організації незалежно від підпорядкування та форми власності, на підприємців, фермерів та інших юридичних і фізичних осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Правила встановлюють вимоги безпеки праці до організації й виконання технологічних процесів по вирощуванню, збиранню і первинній обробці сільськогосподарських культур, виробництву і первинній обробці продукції тваринництва й птахівництва, а також під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та транспортування вантажів.

Правила є обов'язковими для працівників підприємств, а також для тимчасово залучених до праці осіб, студентів та учнів профтехучилищ, які проходять виробничу практику на підприємствах.

Вимоги безпеки праці при вирощуванні чорнушки посівної

Технологія вирощування чорнушки посівної передбачає внесення мінеральних добрив. Використання мінеральних добрив потребує спеціальних знань, оскільки невміле їх застосування може призвести до отруєння працюючих з ними людей, загибелі корисних комах, тварин, птиці, а також забруднення навколишнього середовища.

Правильна організація робіт - одна із основних вимог попередження шкідливої дії пестицидів і мінеральних добрив на організм людини.

Робота з мінеральними добривами повинна проводитись силами постійних бригад, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці і надання першої допомоги потерпілим. Бригадирами та ланковими призначаються особи, які мають певний досвід роботи з пестицидами і мінеральними добривами або пройшли курс спеціальної підготовки.

Не допускаються до роботи особи менше 18 років, жінки в період вагітності і годування дитини, особи, які перенесли хірургічні операції (протягом року) і мають медичні протипоказання, жінки старше 50 років і чоловіки старше 55 років. Категорично забороняється допуск до роботи в нетверезому стані.

Всі роботи з хімічної обробки ґрунту і рослин повинні проводитися під керівництвом агрономів або спеціалістів із захисту рослин.

Працюючі повинні бути ознайомлені з особливостями використання мінеральних добрив, знати правила безпечної роботи з ними і забезпечені засобами індивідуального захисту. Роботи повинні бути механізовані.

Безпека праці при застосуванні мінеральних добрив повинна забезпечуватися:

-        організацією спеціальних бригад або ланок;

-        спеціальним навчанням працюючих;

-        механізацією всіх робіт з застосуванням обладнання і машин;

-        застосуванням засобів індивідуального захисту;

-        проведенням медико-профілактичного обслуговування працюючих;

-        контролем за дотриманням умов праці при роботах з пестицидами та мінеральними добривами.

Під час виконання робіт працівники, що працюють із агрохімікатами, повинні мати при собі посвідчення на право роботи з пестицидами й агрохімікатами, медичну аптечку й наряд на виконання робіт і пред’являти їх на вимогу представників державного нагляду та відомчого контролю [38, 39].

Тривалість робочого дня при роботі з надзвичайно небезпечними і високо небезпечними речовинами не повинна перевищувати 4 години (з доробкою протягом 2 годин в нешкідливих умовах), з рештою пестицидів - 6 годин.

На період роботи з мінеральними добривами робочих необхідно забезпечувати засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням у відповідності з медичними показаннями, організувати душ і централізоване прання одягу.

Необхідно стежити за суворим дотриманням працюючими правил безпеки, виробничої, санітарної та особистої гігієни.

Для прийому їжі і відпочинку відводять спеціально обладнане місце: там повинен бути бачок з питною водою, рукомийник, мило, рушник і аптечка першої допомоги. Місце відпочинку повинно знаходитися на відстані не менше 200 м від робочого місця і з підвітряного боку.

Перед початком хімічної обробки посівів необхідно сповістити все навколишнє населення про місце та строки обробок, на відстані не менше 300 м від меж оброблених ділянок виставити попереджувальні знаки, а власників вуликів попередити про необхідність прийняти заходи з охорони бджіл. Знаки можна прибрати тільки після закінчення карантинного строку. Санітарно-захисна зона при наземній обробці повинна становити 500 м, при авіаційній - 1000 м.

Керівник робіт повинен стежити за станом і самопочуттям працюючих. При першому наріканні на здоров’я його негайно відстороняють від роботи, приймають заходи з надання першої і кваліфікованої медичної допомоги.

Всі роботи із застосування мінеральних добрив необхідно виконувати тільки з використанням спеціальних машин і апаратури. Хімічні обробки реєструють в спеціальному журналі, який являється офіційним документом для перевірки виготовленої господарством продукції на залишок пестицидів та добрив, а також порушення технології їх застосування і розслідування випадків отруєння людей, тварин, риби, забруднення оточуючого середовища.

Вихід людей на плантації, оброблені пестицидами, дозволяється тільки після закінчення карантинних строків [39].

При виконанні ручних робіт на площах, оброблених пестицидами, працюючі повинні знаходитися обличчям до вітру. При боковому вітрі необхідно розташовуватися так, щоб його направлення було на бік ділянки з виконаними ручними роботами.

Не допускається проведення робіт на важкопровітрюваних ділянках (впадини, біля лісосмуг та ін.) в безвітряну погоду. Не допускається проведення ручних робіт на ділянках, які межують з площами, на яких на даний момент проводиться обробка пестицидами.

Роботи з використанням добрив проводять за допомогою спеціальних машин і механізмів наземним або авіаційним способами.

Привезені на поля добрива повинні бути використані в той же день. Навіть для короткочасного зберігання їх забороняється зсипати безпосередньо на землю, тому що це може призвести до погіршання фізико-хімічних якостей, забруднення атмосфери, міграції через ґрунт в ґрунтові води, випадкового отруєння тварин. Добрива необхідно насипати тільки на водонепроникну підстилку (брезент, поліетилен) і ретельно прикривати цим матеріалом.

Якщо добрива в вносять розкидачі (працює одночасно декілька машин), необхідно призначити старшого групи, який повинен стежити за дотриманням вимог безпеки. Відстань між рухомими по полю агрегатами повинна бути не менш 50-70 м.

У зв’язку з тим, що в повітря робочої зони можуть поступати не тільки добрива, але й велика кількість ґрунтового пилу, забрудненого добривами, які були внесені раніше, пестицидами і продуктами їх розпаду, трактористи повинні використовувати засоби захисту органів дихання і шкіряних покривів [39].

Рідкі мінеральні добрива (РМД) вносять у ґрунт спеціальними машинами, в які РМД перекачують із аміаковозів за допомогою насоса. При цьому необхідно суворо дотримуватися правил безпеки і обов’язково застосовувати засоби індивідуального захисту. Тракторист зобов’язаний регулярно очищати фільтри, не допускати підтікання рідини в з’єднаннях шлангів, стежити за шкалою за наявністю рідини в резервуарах, плавно піднімати робочі органи машини. На відстані 8-10 м до кінця борозни тракторист повинен виключити насос-дозатор для запобігання загазованості робочого середовища.

Не дозволяється перевищення норм внесення мінеральних добрив у ґрунт. Підживлення посівів необхідно проводити після завершення ручних робіт.