Не рекомендується вносити РМД після застосування хлорорганічних пестицидів при високих температурі і вологості повітря, тому що можливе утворення високотоксичних газів (інтервал повинен бути не менш 3-х діб ).
Якщо РМД залишилися невикористаними, їх необхідно злити в ємність для зберігання або в місце захоронення шкідливих речовин.
Забороняється залишати автоцистерни, трактори з ємностями, заповненими РМД, біля місць з відкритим вогнем, в населених пунктах, на схилах, палити біля ємностей, у яких міститься водний та безводний аміак. У випадку пожежі цистерни з аміаком необхідно вивезти в безпечне місце і облити водою
Всі операції з обслуговування машин при внесенні РМД необхідно проводити з підвітряного боку, використовуючи засоби індивідуального захисту [39].
Правила безпечного зберігання і транспортування мінеральних добрив
При перевезенні мінеральних добрив необхідно користуватися справними транспортними засобами. Нетаровані сипучі мінеральні добрива необхідно вкривати брезентом, щоб запобігти пилоутворенню.
Аміачну воду, РКД і безводний аміак до місця застосування доставляють в спеціальних автомобільних і тракторних ємностях (цистернах).
Ємності для транспортування рідких мінеральних добрив повинні мати герметичні люки. Поверхню ємності для перевезення аміачної води необхідно фарбувати в світло-сірий колір і зробити напис чорною фарбою «Небезпечно! Водний аміак». При транспортуванні не дозволяється перевищувати швидкість більше 40 км/год., рухатися при сильному тумані і ожеледиці, залишати цистерну на підйомах і спусках, зупинятися на відстані менше 200 м від населених пунктів і тваринницьких ферм і виливати аміак на землю [38].
На всіх етапах транспортних робіт, де можливе потрапляння в повітря зони дихання мінеральних добрив у вигляді пилу або парів, а також попадання їх на шкіру, необхідно користуватися відповідними засобами індивідуального захисту.
Транспорт для перевезення пестицидів і мінеральних добрив повинен відповідати вимогам «Правил перевезення автомобільним транспортом мінеральних добрив і хімічних засобів захисту». Перевозять тільки на транспорті, який можна легко очистити і знезаразити.
Забороняється перевезення одночасно з мінеральними добривами людей, харчових продуктів, питної води, предметів домашнього побуту.
Після перевезення сухих мінеральних добрив транспортні засоби необхідно очистити від їх залишків і промити водою під напором, а при перевезенні рідких добрив ємності промити гарячою водою або паром. Виконувати ці процедури необхідно на спеціально відведеному місці [39].
Отже, майбутній фахівець агропромислового комплексу
обов’язково має знати нормативно-правову базу з питань охорони праці та
дотримуватися техніки безпеки в процесі сільськогосподарського виробництва.
ВИСНОВКИ
. Ехінацея пурпурова на четвертому році вирощування нарощує продуктивність наземної маси, коренів і кореневищ в порівнянні з третім на 4,2-10,9 ц/га (13,9-23,5%) і 3,1-9,8 ц/га (14,2-45,1%) відповідно. Насіннева продуктивність на третьому і четвертому роках вирощування складає 5,7-8,4 ц/га і 5,6-9,3 ц/га, збільшення на 10,7% відмічено лише при густоті посіву 80 тис. на та.
. Із збільшенням густоти посіву з 40 до 80 тис. рослин на га зменшується висота рослин на 12,5%, загальна кількість листків - на 11,5- 20,5%, генеративних пагонів - на 12,5-30,3% і суцвіть - на 22,7-29,4% в розрахунку на одну рослину.
. За рахунок збільшення густоти посіву урожайність наземної
маси в три- і чотирирічних рослин зростає відповідно на 16,0-46,5 % та 20,7-
58,8%, коренів і кореневищ - на 14,7-30,9 % та 12,0-26,0 %, насіння - на
33,3-52,6% та 41,0-66,1%.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Горбань А.Т. Результаты изучения эхинацеи пурпурной в Институте лекарственных растений УААН// Изучение и использование эхинацеи. Материалы международной научной конференции. - Полтава. - 1998. -С. 69-73.
2. Майсурадзе Н.И. Методики исследований при интродукции лекарственных растений/ Майсурадзе Н.И., Кисилёв В.П. - М., 1984. - 32 с.
3. Ничипорович А.А. О формировании и продуктивности работы фотосин-тетического аппарата разных культурных растений в течение вегетационного периода/Ничипорович А.А., Власова М.Т.// Физиология растений. - 1961. - Т.8. -Вып.-С.18-25.
4. Порада А.А. Опыт выращивания эхинацеи пурпурной в Лесостепи Украины // Изучение и использование эхинацеи. Материалы международной научной конференции. - Полтава. - 1998. - С. 87.
5. Поспелов С.В. Математический метод расчета площади листов эхинацеи пурпурной//Вивчення онтогенезу рослин природний і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії. Матеріали 12 міжнародної конференції/ Поспелов С.В., Самородов В.Н., Кравченко С.А.- Полтава,- 2000. - С. 250-252.
6. Самородов В.Н. Фитохимический состав представителей рода Эхинацея (Echinacea (Moench) и его фармакологические свойства (обзор)// Самородов В.Н, Поспелов С.В., Мойсеева Г.Ф. и др. /Хим.фармац. журнал. - 1996. - Т.30. - № 4. - С. 32-37.
7. Самородов. В.Н. Эхинацея в Украине: полувековой опыт интродукции и возделывания/Самородов В.Н., Поспелов С.В. - Полтава, «Верстка». - 1999. - 50 с.
8. Буйко Р.А. Биология девясила высокого и накопление в нём эфирного масла. // Ботан. журн. - М., 1959. - т.4, №12. - С.:43.
9. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров’я, 1993. - 232.
10. Ковтуник І.М., Тихонов М.М. Введення в культуру рідкісних лікарсько-кормових і пряних рослин. // Проблеми екології Поділля. - К.-Подільський, 1989. - 152 с.
11. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственых растений. М.: Эксмо, 2004. - 992с.
12. Котуков Г.Н.. Культивовані і дикорослі лікарські рослини. - К.: Наук. Думка, 1971. - 168 с.
13. Лікарські рослини. Значення і біологічні особливості, технологія вирощування, заготівля / В.В. Лихочвор, В.С. Борисюк, С.В., Дубковецький, Д.М. Онищук. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2003.-272 с.
14. Жарінов В.І., Остапенко А.І. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. - К.: Вища шк., 1994.-231 с.
15. Родман Л.С. Лекарственное растениеводство. // Справочник для с.-х. вузов. ТСХА. М., 1991. - 124 с.
16. Синицина В.Г. Девясил высокий и девясил большой в Казахстане. / Труды ин-та ботан. Казахской ССР. - Алма-Ата, 1978. - С.: 33.
17. Дикорастущие лекарственные растения /Ю. Грау, Р.Юнг, Б. Мюнкер; Пер. с нем. И.Муромец .-М.:ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002.-288с.
18. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.- 5-е изд., доп. и перераб. - М.: Колос, 1985. - 352 с.
19. Государственная Фармакопея СССР: Вып.2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье /МЗ СССР. - 11-е изд., доп. - М.:Медицина, 1989. −400 с.
20. Зелень и травы. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Изд-во Лик пресс, 2001. - 128 с.
21. Гринь В.П., Кузнецова СВ. Редкосные овощные и пряные культуры. - К.: Урожай, 1991. - 152 с.
22. Новоселов П.П. Сад лечебных культур. - Днепропетровск: Сич, 1992.-46 с.
23. Носаль М.А., Носаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе. - Харьков: Интербук, 1990. - 158 с.
24. Попов А.П. Лекарственные растения в народной медицине. - К.: Здоров'я, 1969. - 316 с.
25. Современная энциклопедия лекарственных растений / Составитель В.Преображенский. - Донецк: ПКФ «БАО», 2000. - 592 с.
26. Универсальная энциклопедия лекарственных растений / Составители И. Путырский, Прохоров. - Мн.: Книжный дом; М.: Махаон, 2000. - 656 с.
27. Вигера С.М. Фітонцидологія з основами вирощування та застосування фітонцидно-лікарських рослин: Навч. посіб. - К.: Вирій, 2001. -160 с.
28. Вітаміноносні лікарські рослини: Довідник / Ф.А. Жогло, В.П. Попович, П.В. Олійник, P.M. Шурин. - Львів: Світ, 1992. - 152с.
29. Гринь В.П., Кузнецова С. В. Редкосныс овощные и пряные культуры. - К.: Урожай, 1991. - 152 с.
30. Дари лісів / Ю.Я. Єлін, М.Я. Зерова, В.Й. Лушпа, С.І. Шабарова. - 3-є вид., доп. і перероб. - К.: Урожай, 1983. - 352 с.
31. Жарінов В.І., Остапенко А.1. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. - К.: Вища школа, 1994. - 234с.
32. Лекарственные растения СССР / О.В Журба, A.M. Рабинович, А.П. Терзиева и др. - Москва: Планета, 1988. - 207с.
33. Лікарські рослини в науковій медицині. Редактор І. Куштенко - Київ: Нива, 1998.-74с.
34. Мамчур Ц.І., Гладун Я.Д. Лікарські рослини на присадибній ділянці. -2-е вид. - К.: Урожай, 1989. - 136 с
35. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник.-К.: Фітосоціоцентр,2001.-392с.
36. Никиточкина Т.Д., Шипиленко А. К. Лекарственные растения леса. -М.: Изобразительное искусство, 1991. - 33 с.
37. Николайчук Л.В., Жигар М.П. Целебные растения. - 3-е изд., стереотип. - Харьков: Прапор, 1993 - 239с.
38. Новоселов П.П. Сад лечебных культур. - Днепропетровск: Сич, 1992.-46 с.
39. Носаль М.Б., Носаль И. М. Лекарственные растения и способы их применения в народе. - Харьков: Интербук. - 1990. - 158 с.
40. Пастушенков Л.В., Пастушенков А.Л., Пастушенков В.П. Лекарственные растения. - Л.: Лениздат, 1990.- 384 с.
41. Перевозненко И.И. Лекарственные растения в современной медицине. - К.: Знание, 1990 - 48 с.
42. Попов А.П. Лекарственные растения в народной медицине. - К.: Здоров'я, 1969. - 316 с.
43. Просвирина Т., Терзиева А. Зеленая аптека, комплект открыток.-Москва: Планета, 1983 - 22 откр.
44. Рева М.Л. Зеленая кладовая. - Донецк: Донбас, 1991. - 151 с.
45. Резникова А.С., Бузни П.А. Календарь травника. - Киев: Редакцияжурнала "Дім, сад, город", 2002. - 50 с.
46. Рябчук В.П. Дари лісу. - Львів: Світ, 1981. - 156 с.
47. Синадский Ю.В., Синадская В. А. Целебные травы. - М.: Педагогика, 1991- 176 с.
48. Смик Г.К. Знайдеш в рослині порятунок.- 2-е видання. - К.: Т-во "Знання", 1992.- 62 с.
49. Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. - К.: УРЕ, 991.- 416с.
50. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия). 2-е изд., стереотип. - Москва: Медицина, 1988. -464 с.
51. Справочник по заготовкам лекарственных растений /Д.С. Ивашин, 3. Ф. Катина, И. 3. Рыбачук и др. - 4-е изд, испр. и доп. -К.:Урожай,1983.-296 с.